Рішення № 6351756, 16.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09 Справа№ 12/94

Суддя О.Д.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол», м. Львів.

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Дрогобич.

Про стягнення заборгованості в сумі 5562,53 грн.

За участю представників:

Від позивача: Бень Д.С. (директор)

Від відповідача : не зявився

Стороні розяснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Мізол»до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 5562,53 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 21.05.2009 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 02.06.2009 р.

В судове засідання 02.06.2009р. зявився представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити з підстав зазначених в позовній заяві та матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 21.05.2009р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 4348135.

Розгляд справи було відкладено на 16.06.2009р.

В судове засідання 16.06.2009р. зявився представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5562,53грн.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 16.06.2009 року.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мізол»(продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу № 195, відповідно до умов якого продавець зобовязався протягом дії договору передати покупцеві товар будівельні матеріали окремими партіями, а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним договором.

На виконання умов договору ТзОВ «Мізол»через Львівську філію ТзОВ»Мізол»відпустило товаро-матеріальні цінності , які отримані ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 5562,53 грн., що підтверджується накладними № 2414 від 09.10.2008р. та № 24.13 від 09.10.2008р.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України гривні шляхом перерахування покупцем грошової суми у розмірі 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 банківських днів з моменту передання товару покупцеві.

Однак станом на день звернення до суду відповідач не оплатив отриманий від позивача товар, в результаті чого в нього виникла заборгованість в сумі 5562,53 грн.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України: зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи 01.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мізол»(продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу № 195, відповідно до умов якого продавець зобовязався протягом дії договору передати покупцеві товар будівельні матеріали окремими партіями, а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним договором.

На виконання умов договору ТзОВ «Мізол»через Львівську філію ТзОВ»Мізол»відпустило товаро-матеріальні цінності , які отримані ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 5562,53 грн., що підтверджується накладними № 2414 від 09.10.2008р. та № 24.13 від 09.10.2008р.(а.с.5)

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України гривні шляхом перерахування покупцем грошової суми у розмірі 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 банківських днів з моменту передання товару покупцеві.

Однак відповідач станом на день звернення до суду не оплатив отримані від позивача товари, в результаті чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 5562,53 грн.

Враховуючи наведені обставини суд прийшов до висновку, що сума боргу 5562,53 грн. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована а тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати суд покладає на винну сторону відповідача сумі 414,50 грн. (з яких: 102,00 грн. державне мито та 312,50 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.)

Також суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. № 361, з дати набуття чинності даною постановою 27.04.2009р.(дата опублікування) по 30 червня 2009р. розмір витрат на інформаційно технічне-забезпечення судового процесу становить 312,50 грн. Оскільки позивачем при поданні позову до суду (18.05.2009р.) платіжним дорученням №4874 від 29.04.2009р. сплачено витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., решта сума в розмірі 194,50 грн. підлягає стягненню з відповідача в державний бюджет України.

Керуючись ст.ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст. 33 ,43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол»(79022, м. Львів, вул. Городоцька,174, код ЄДРПОУ 33895476) 5782,53 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 194,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Суддя Запотічняк О.Д.