Рішення № 63517098, 19.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/217/15-ц 19.12.2016 19.12.2016 19.12.2016

Провадження №22-ц/784/2583/16

Справа № 488/217/15-ц

Провадження № 22-ц/784/2583/16 Головуючий у 1 інстанції - Селіщева Л.І.

Категорія - 27 Доповідач апеляційної інстанції - ОСОБА_1

Рішення

Іменем України

19 грудня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого судді Самчишиної Н.В.,

суддів: Лисенка П.П., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Лептугою С.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2,

- представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2016 року ухвалене за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ МОБІЛІТІ» до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави,

встановила:

В січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ МОБІЛІТІ» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2015 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3

Позивач зазначав, що 20 серпня 2014 року між Товариством та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 50012337, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 253 456,34 грн., що еквівалентно 19 043,55 дол. США з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки Volkswagen, модель Jetta NF, 2014 року випуску, та додатковий кредит в сумі 74546 грн., що еквівалентно 5 600,75 дол. США, з цільовим призначенням для оплати страхових платежів, строком на60 місяців, зі змінною відсотковою ставкою 10,50%.

21 серпня 2014 року з метою забезпечення кредитного зобов'язання з відповідачем ОСОБА_5 також укладено договір застави транспортного засобу, за яким в заставу передано придбаний автомобіль Volkswagen, модель Jetta NF, 2014 року випуску, № шасі WVWZZZ16ZEM040414, реєстраційний номер НОМЕР_1, заставною вартістю 298183 грн.93 коп.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором у нього утворилась заборгованість перед Товариством в сумі 429160 грн. 97 коп.

04 грудня 2014 року ОСОБА_5 була направлена вимога щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за договором.

Позивач вказував, що під час розгляду даної справи судом йому стало відомо про те, що 27 серпня 2014 року автомобіль знято з обліку для реалізації та того ж дня на підставі довідки рахунку серії ВІА № 546601 виданої ТОВ «Автохаус 2011» - зареєстровано за ОСОБА_3

-2-

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 набув обов'язків за договором застави, уточнюючи позовні вимоги, позивач остаточно просив звернути стягнення на предмет застави шляхом вилучення та продажу спірного автомобіля з публічних торгів на умовах, визначених у п. 5.4 Договору застави транспортного засобу від 21 серпня 2014 року.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2016 року позов Товариства задоволено. Звернуто стягнення на предмет застави транспортний засіб марки Volkswagen, модель Jetta NF, кузов № НОМЕР_2, обєм двигуна 1968 куб см., рік випуску 2014, який належить на праві власності ОСОБА_3О, шляхом його вилучення на користь Товариства, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №50012337 від 20 серпня 2014 року на загальну суму 429160 грн. 97 коп., який укладений між Товариством та ОСОБА_5, та подальшого продажу його з публічних торгів на умовах, визначених у договорі застави транспортного засобу від 21 серпня 2014 року для задоволення вимог Товариства. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь Товариства судові витрати у розмірі по 1827 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача посилався на необґрунтованість її доводів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову Товариства, суд першої інстанції виходив із того, що застава автомобіля за договором застави зберігає силу для нового власника та невиконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_5 є підставою відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу», ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» для звернення стягнення на заставлене майно, яке перебуває у власності ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, 20 серпня 2014 року між Товариством та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 50012337, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 253 456,34 грн., що еквівалентно 19 043,55 дол. США з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки Volkswagen, модель Jetta NF, кузов № НОМЕР_2, обєм двигуна 1968 куб. см., 2014 року випуску, та додатковий кредит в сумі 74546 грн., що еквівалентно 5 600,75 дол. США, з цільовим призначенням для оплати страхових платежів, строком на60 місяців, зі змінною відсотковою ставкою 10,50%. Надання кредиту здійснено шляхом перерахування коштів за придбання автомобіля на рахунок №26003962508697 в банку ПУМБ «РЦ в м. Миколаїв» МФО 334851, одержувач ОСОБА_6, ТОВ, ЄДРПОУ 35722785 та на рахунок № 26501454 МФО300335 Страхової компанії Уніка.

21 серпня 2014 року з метою забезпечення виконання зобовязань за вказаним договором між Товариством та ОСОБА_5 укладено договір застави транспортного засобу, за умовами якого ОСОБА_5 передав в заставу придбаний автомобіль марки Volkswagen, модель Jetta NF, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав йому на праві власності, заставною вартістю 298183 грн.93 коп., про що 22 серпня 2014 року за №14504800 в державний реєстр обтяжень рухомого майна внесенні відповідні відомості про обтяження автомобіля (а.с. 23-28, 107).

-3-

В п. 1.4 цього договору сторони передбачили, що у випадку невиконання заставодавцем положень кредитного договору, заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, витрати заставодержателя, а також видатки по зверненню стягнення на предмет застави та його реалізацію.

У звязку з невиконанням ОСОБА_5 зобовязань із повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором виникла заборгованість в сумі 429160 грн. 97 коп., з якої: за кредитом - 362677 грн. 61 коп., за збитками - 13867 грн. 33 коп., зі сплати штрафів - 51913 грн. 94 коп., пені - 225 грн. 72 коп., трьома процентами річних 67 грн. 72 коп. та інфляційних втрат 408 грн. 65 коп. (а.с. 29-31, 33-49, 252). Вимога позивача щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості від 04 грудня 2014 року, ОСОБА_5 не виконана (а.с.32).

Доказів, які б спростовували вказаний розмір заборгованості матеріали справи не містять. Тому самі по собі доводи відповідача ОСОБА_3 щодо необґрунтованості заборгованості позичальника перед позивачем не заслуговують на увагу.

У статті 19 Закону України «Про заставу» передбачено право заставодержателя задовольняти свої вимоги у повному обсязі за рахунок заставного майна, якщо зобов'язання на момент настання терміну виконання не буде виконано.

Сторони договору застави транспортного засобу передбачили право заставодержателя на звернення стягнення на предмет застави у разі його невиконання достроково (розділи 4,5 договору застави).

Судом встановлено, що спірний автомобіль за ОСОБА_5 не числиться, а був перереєстрований на відповідача ОСОБА_3 на підставі довідки рахунку серії ВІА №546601 від 27 серпня 2014 року, тобто відбулося відчуження заставного транспортного засобу боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Дане положення закону закріплене і в п. 2.3.4 договору застави, відповідно до якого заставодавець не має право відчужувати предмет застави у будь-який спосіб. Крім того, у цьому ж пункті зазначено, що заставодавець не може без згоди заставодержателя обтяжувати предмет застави зобов'язаннями третіх осіб (зокрема не передавати його у оренду, користування, лізинг тощо).

З матеріалів справи вбачається, що відчуження предмета застави відбулося без згоди на це заставодержателя та без припинення обтяження.

Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 1 Закону України «Про заставу» та ст. 572 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно із ч. 1 ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

-4-

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право у разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статтями 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 03 квітня 2013 року (справа № 6-7цс13) та від 19 листопада 2014 року (справа № 6-168цс14), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Як встановлено із витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 22 серпня 2014 року згідно з договором застави транспортного засобу від 21 серпня 2014 року було накладено обтяження на автомобіль Volkswagen, модель Jetta NF, 2014 року випуску, № шасі WVWZZZ16ZEM040414, реєстраційний номер НОМЕР_1, на термін до 22 серпня 2019 року (а.с.107).

-5-

Спірний автомобіль був відчужений ОСОБА_5, який не мав права його відчужувати, ОСОБА_3 на підставі довідки рахунку 27 серпня 2014 року.

Положення ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачають, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Отже, за наявності саме в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження спірного транспортного засобу, посилання ОСОБА_3 на те, що він є добросовісним набувачем рухомого майна за відплатним договором згідно зі ст. 388 ЦК України і у нього не може бути витребуваний транспортний засіб, не заслуговують на увагу, оскільки не є безсумнівними та беззаперечними.

З указаного вбачається, що спірний автомобіль, який є предметом застави, було відчужено за наявності зареєстрованого обтяження. Тому висновок суду першої інстанції про те, що, за даних обставин, застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, та, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статтями 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», є вірним.

Разом з тим, резолютивна частина рішення не відповідає вимогам п.4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України та ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», оскільки не містить зазначення усіх складових вимог, початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для подальшої реалізації згідно п. 5.4.1 договору застави.

В зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет застави підлягає зміні на підставі п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з викладенням його резолютивної частини у новій редакції.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2016 року змінити в частині вирішення позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави, виклавши в цій частині резолютивну частину рішення в наступній редакції.

В рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 50012337 від 20 серпня 2014 року, укладеним між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ МОБІЛІТІ», звернути стягнення на предмети застави, переданий ОСОБА_5 в заставу Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ МОБІЛІТІ», на підставі договору застави транспортного засобу від 21 серпня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 1936:

- автомобіль марки Volkswagen, модель Jetta NF, 2014 року випуску, № шасі WVWZZZ16ZEM040414, обєм двигуна 1968 куб. см, належний ОСОБА_3 на праві власності на підставі довідки рахунку серії ВІА №546601, виданої ТОВ «Автохаус 2011».

-6-

Визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом його вилучення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ МОБІЛІТІ» та подальшого продажу з публічних торгів, за початковою ціною 298183 грн. 93 коп. та на умовах визначених у п. 5.4 договору застави транспортного засобу від 21 серпня 2014 року.

За рахунок коштів отриманих від продажу вказаного предмета застави погасити заборгованість за кредитним договором № 50012337 від 20 серпня 2014 року, укладеним з ОСОБА_5, яка утворилася станом на 26 грудня 2014 року в розмірі 429160 грн. 97 коп., з якої:

- 362677 грн. 61 коп. заборгованість за кредитом,

- 13867 грн. 33 коп. заборгованість за збитками,

- 51913 грн. 94 коп. за штрафами,

- 225 грн. 72 коп. пеня,

- 67 грн. 72 коп. трьома процентами річних,

- 408 грн. 65 коп. інфляційних втрат.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: П.П. Лисенко

ОСОБА_8