Ухвала суду № 63514511, 13.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року м. Київ К/800/11017/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Горбатюка С.А., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання недійсним та скасування рішення, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому просила визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача, оформлене висновком від 14 вересня 2015 року №ДН/08141 про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки в частині відмови, зазначеної в п. 9, а саме: не зазначення в переліку обмежень щодо використання земельної ділянки зони дії обмеження вздовж об'єкта транспорту, для визначення наявності або відсутності якої необхідно отримати погодження служби автомобільних доріг України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що надано всі необхідні документи для погодження проекту землеустрою, проте відповідач порушуючи заборону вимагати будь-які додаткові погодження від органів влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, надав висновок, яким відмовив в погодженні проекту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі, позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами встановлено, що на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 6 серпня 2012 року №567-р-12 позивач звернулася до відповідача для погодження проекту землеустрою, розробленого товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпр ОблЗем Агенція», щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, загальною площею 0,2837 га.

Відповідачем 14 вересня 2015 року було складено висновок №ДН/08141, яким відмовлено в погодженні проекту землеустрою з підстави відсутності в переліку обмежень щодо використання земельної ділянки зони дії обмеження вздовж об'єкта транспорту (за її наявності), у зв'язку з чим позивачу було рекомендовано звернутися до Служби автомобільних доріг України та отримати відповідне погодження.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про землеустрій» №858-ІV від 22 травня 2003 року (далі - Закон №858-ІV), до видів документації із землеустрою входять, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно із частиною першою статті 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності є Державне агентство земельних ресурсів України (далі - Держземагенство України), відповідно до п.1 Положення про Держземагенство України, затвердженого указом Президента України від 8 квітня 2011 року №445/2011.

Держземагенство України відповідно до покладених на нього завдань, бере, зокрема, участь у погодженні документації із землеустрою, організовує та проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу проектів землеустрою, документації з оцінки земель, а також матеріалів і документації державного земельного кадастру та надає за результатами її проведення відповідні висновки (пп.2 п.4 Положення).

Згідно із п. 7 Положення, Держземагенство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Відповідно до частини шостої статті 186-1 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно із статтею 50 Закону №858-ІV, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають серед іншого: матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру ( на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель та їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких визначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки).

Отже, виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передбачає здійснення певного комплексу робіт, в тому числі і виконання кадастрової зйомки.

Відповідно до статті 198 Земельного кодексу України, кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Як встановлено судами, поданий позивачем проект землеустрою містить кадастровий план, з якого вбачається, що земельна ділянка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, загальною площею 0,2837 га, та межує з землями Облавтодору.

Відповідно до частини другої статті 71 Земельного кодексу України, до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною узбіччя, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться з межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючи з'їзди; б) майданчики для стоянки транспорту та відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу; в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; г) захисні насадження.

Згідно із п. «б» частини першої статті 112 Земельного кодексу України, уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та ніші природні об'єкти створюються охоронні зони.

Як встановлено судами, поданий позивачем проект землеустрою не містить відповідного висновку щодо наявності чи відсутності обмежень щодо використання земельної ділянки вздовж з межуючи ми землями транспорту, а в поданому акті встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі від 13 грудня 2013 року відсутнє погодження Облавтодору.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки поданий проект землеустрою складений позивачем з порушенням приписів статті 198 Земельного кодексу України, висновок відповідача від 14 вересня 2015 року №ДН/08141 є правомірним.

Суди першої та апеляційної інстанцій об'єктивно, повно, всебічно дослідили обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосували до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, правильно застосували норми процесуального права, а тому суд зробив правильний висновок про відмову в задоволенні адміністративного позову.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді