Постанова № 63512786, 14.12.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/2033/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Скорика С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" до відповідача Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

09.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" (надалі ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2016 №0015221202/1611 та №0015231202/1612.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки позивачем своєчасно сплачувалась орендна плата з земельного податку, самостійно визначена податковими деклараціями з плати за землю. Зазначає, що 21.05.2016 через банківську установу було перераховано грошові кошти у розмірі 13500,00 грн з орендної плати за землю за квітень 2015 року, однак, з вини банківської установи зарахування зазначеної плати до бюджету не відбулося, що в свою чергу призвело до виникнення недоїмки та застосування штрафних санкцій.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, заяви про неможливість прибуття до суду не надходило.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштове повідомлення про отримання повістки, причину неявки суду не повідомив, заяви про неможливість прибуття до суду від відповідача не надходило.

Відповідач у письмових запереченнях (а.с.67-70) просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилався на те, що позивачем несвоєчасно сплачено самостійно визначене податкове зобовязання з плати за землю, а тому контролюючим органом правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.10.2016 №0015221202/1611 та №0015231202/1612.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2016 головним державним інспектором відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_1 проведено перевірку своєчасності сплати податкового зобовязання зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за квітень-червень 2016 року ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед", за результатами якої складено акт від 28.09.2016 №2028/16-03-12-02 (а.с.31).

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед" пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата податкового зобовязання зі сплати за квітень-червень 2016 року в сумі 40515,21 грн, задекларованого згідно з декларацією за 2016 рік №90117053295 від 15.02.2016 та уточненою декларацією №9065500112 від 27.04.2016.

Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті від 28.09.2016 №2028/16-03-12-02, та 19.10.2016 направив на адресу відповідача заперечення на вищезазначений акт (а.с.32-34), за результатами розгляду яких висновки та зміст акта залишено без змін (а.с.35-36).

На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем 31.10.2016 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0015221202/1611, яким за затримку на 30 календарних дні сплати/за несплату (неперерахування) грошового зобовязання в сумі 13505,08 грн зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 1350,51 (а.с.37);

- №0015231202/1612, яким за затримку на 31 календарних дні сплати/за несплату (неперерахування) грошового зобовязання в сумі 27010,13 грн зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 5402,03 грн (а.с.38).

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ від 31.10.2016 №0015221202/1611, №0015231202/1612 та оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню субєкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у звязку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік №90005536784 від 29.01.2015, відповідно до якої річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника, становить 222028,89 грн, з розбивкою річної суми рівними частками за січень-березень, травень-серпень, жовтень-грудень 2015 року по 18502,41 грн та квітень, вересень 2015 року по 18502,40 грн (а.с.20-22).

Також позивачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік №9275793543 від 17.02.2016, відповідно до якої річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника, становить 182847,36 грн, з розбивкою річної суми рівними частками за січень-грудень 2015 року по 15237,28 грн (а.с.24-25).

Згідно з податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №901705325 від 15.02.2016 річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника, становить 224588,99 грн, з розбивкою річної суми рівними частками за січень-грудень 2016 року по 18715,75 грн (а.с.27-28).

У позовній заяві позивач зазначає, що 21.05.2016 подано до АТ Банк "Фінанси та Кредит" платіжне доручення №20 від 21.05.2015 на суму 13500,00 грн, що спрямоване на сплату орендної плати за землю за квітень 2015 року. Однак, з вини банківської установи зарахування зазначеної плати до бюджету не відбулося, що в свою чергу призвело до виникнення недоїмки.

З письмових заперечень відповідача слідує, що в ході перевірки встановлено порушення пункту 287.3 статті 287 ПК України, а саме: несвоєчасна сплата податкового зобовязання зі сплати за квітень-червень 2016 року в сумі 40515,21 грн, задекларованого згідно з декларацією за 2016 рік №90117053295 від 15.02.2016 та уточненою декларацією №9065500112 від 27.04.2016.

З відповіді на заперечення на акт від 28.09.2016 №2028/16-03-12-02 (а.с.35-36) слідує, що за квітень 2016 року нарахування (узгоджене податкове зобов'язання) склало 14581,91 грн по строку сплати 30.05.2016. Фактично відповідачем сплачено податкове зобов'язання 30.05.2016 платіжним дорученням №39, але враховуючи, що пунктом 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, відбулось погашення податкового боргу у розмірі 13505,08 грн за минулий період. При щомісячних нарахуваннях суми орендної плати за травень-червень 2016 року в розмірі 5769,96 та відповідної сплати вказаних нарахувань відбулось погашення податкового боргу за минулий період.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед" подано до АТ Банк "Фінанси та Кредит" платіжне доручення №20 від 21.05.2015 на суму 13500,00 грн, призначення платежу: 101; 38468738; 18010600; орендна плата за землю за квітень 2015 року. Указане платіжне доручення банківська установа прийняла до виконання 21.05.2015, що підтверджується відмітками банку на цьому платіжному дорученні (а.с.39).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів, зокрема, як платіжне доручення.

У пункті 22.4 цієї статті зазначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до частини третьої статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Так, згідно з пунктом 129.6 статті 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобовязаний сплатити отримувачу пеню. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит "Дата надходження" може не заповнюватися.

Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Системний аналіз наведених положень є підставою для висновку про те, що виконання платником обов'язку щодо сплати орендної плати пов'язане саме з моментом подання до уповноваженого банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум, з цього моменту ініціювання переказу коштів платником вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум відповідальність несе саме банк.

Надане позивачем платіжне доручення №20 від 21.05.2015 містить відмітку банку "одержано банком" та ознаки того, що банком прийнято вказане платіжне доручення до виконання (а.с.39).

Таким чином, оскільки платіжне доручення одержане банком та прийняте до виконання, позивачем не допущено порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

З урахуванням викладеного, позивачем виконано обов'язок щодо сплати податкового зобовязання з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки) та вчасно подано до банківської установи відповідні платіжні доручення, однак, банк у порушення діючого законодавства не вчинив у встановлений строк відповідні дії.

Неперерахування банківською установою коштів у сумі 13500,00 грн за поданим платіжним дорученням №20 від 21.05.2015 призвело до виникнення за особовим рахунком позивача недоїмки зі сплати податкового зобовязання з плати за землю.

З акта перевірки від 28.09.2016 №2028/16-03-12-02 (а.с.31) та інтегрованої картки платника (а.с.71-90) слідує, що по строку сплати 30.05.2016 за ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед" утворилася недоїмка у розмірі 13505,05 грн, яка погашена 30.06.2016 платіжним дорученням №46 на суму 18502,41 грн, та кількість днів затримки сплати податкового зобов'язання складає 31 день.

Водночас судовим розглядом встановлено, що позивач 21.05.2015 сплатив податкове зобовязання з орендної плати за землю платіжним дорученням №20 від 21.05.2015 на суму 13500,00 грн, у зв'язку з чим недоїмка з орендної плати з юридичних осіб є безпідставною.

Враховуючи здійснення сплати позивачем 21.05.2015 податкового зобовязання з орендної плати за землю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед" штрафних санкцій.

Відповідачем не доведено порушення позивачем пункту 287.3 статті 287 ПК України, тому штрафні санкції, встановлені податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ від 31.10.2016 №0015221202/1611 та №0015231202/1612, застосовані до позивача безпідставно та неправомірно.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки Кременчуцька ОДПІ, суб'єкт владних повноважень, всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довела правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 31.10.2016 №0015221202/1611 та №0015231202/1612, суд дійшов висновку про визнання вказаних податкових повідомлень-рішень протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед" підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 31.10.2016 №0015221202/1611 та №0015231202/1612.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" (код ЄДРПОУ 38468738) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2756,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19.12.2016.

СуддяТ.С. Канигіна