Постанова № 63512783, 14.12.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Полтава Справа № 816/2184/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2016 року №0051161305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0051161305 від 20.07.2016, винесене на підставі акта перевірки №2016/16-01-13-05-10/НОМЕР_1 від 29.06.2016, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України. За твердженням позивача, висновки контролюючого органу, викладені в акті №2016/16-01-13-05-10/НОМЕР_1 від 29.06.2016, встановлені без всебічного дослідження складової суми прощеного боргу, а саме, визначивши в акті самостійно величину доходу позивача у вигляді додаткового блага в розмірі 390136,12 грн, перевіряючий не зазначив, з чого саме це благо складається, тобто, яку його частину становить основна сума боргу (неповернутого кредиту), а яку частину - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову. У письмових запереченнях представник просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність висновків документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати останнім належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 (а.с. 55-59). Під час перевірки встановлені наступні порушення: неподання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2014 рік та недекларування суми доходу, отриманої у вигляді додаткового блага в розмірі 390136,12 грн, як наслідок, заниження суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2014 рік) на суму 66079,54 грн. Окрім того, на думку представника відповідача, стверджуючи про обов'язок сплатити податок тільки з основної суми боргу (кредиту), позивач безпідставно посилається на норму пп.164.2.17 "д" п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України з урахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2015, тобто після виникнення спірних правовідносин (ІІІ-ІV квартал 2014 року), оскільки на день прощення боргу ОСОБА_1 зазначеної норми, в наведеній останнім редакції, не існувало.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у м. Полтаві №803 від 22.06.2016 головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Полтаві ОСОБА_4 проведено невиїзну документальну позапланову перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За наслідками проведеної перевірки ОСОБА_1 складено акт №2016/16-01-13-05-10/НОМЕР_1 від 29.06.2016 (а.с. 11-17), у якому зафіксовані наступні порушення:

- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, ст.179 Податкового кодексу України, а саме, неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2014 рік;

- пп."д" 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2014 рік) на суму 66079,54 грн (не задекларована сума доходу, отриманого у вигляді додаткового блага, у розмірі 390136,12 грн).

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 20.07.2016 прийняте податкове повідомлення-рішення №0051161305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" в розмірі 82599,43 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 66079,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16519,89 грн (а.с. 18-19).

Не погоджуючись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 26.12.2007 між ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" (кредитор) укладено кредитний договір №014/6560/74/97654.

Судовим розглядом встановлено, що 18.07.2014 між ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" (кредитор) укладено договір про часткове прощення боргу за кредитним договором №014/6560/74/97654 від 26.12.2007 (а.с. 91-95).

Відповідно до умов вказаного договору сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної позичальником заборгованості за кредитним договором станом на день укладення цього договору складає 457604,47 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору, в тому числі: - основна сума боргу 29630,62 доларів США, що складає еквівалент 347262,24 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - проценти, нараховані за користування кредитом 271,38 доларів США, що складає еквівалент 3180,49 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 107161,74 грн.

У зв'язку із погашенням позичальником до підписання цього договору частини заборгованості за кредитним договором в розмірі, що складає еквівалент 160007,83 грн по офіційному курсу НБУ на дату погашення, сторони домовилися, що з дати укладення цього договору кредитор здійснює часткове анулювання (прощення) боргу позичальника в розмірі, що складає еквівалент 265541,89 грн по офіційному курсу НБУ в тому числі: - основна сума боргу 13514,00 доларів США, що складає еквівалент 158380,15 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - проценти, нараховані за користування кредитом 0,00 доларів США що складає еквівалент 0,00 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 107161,74 грн.

Сторони підтверджують, що після часткового анулювання (прощення) кредитором боргу позичальника у сумі, зазначеній у пункті 2 договору, розмір зобов'язань позичальника за кредитним договором станом на момент укладення цього договору складає еквівалент 192062,59 грн по офіційному курсу НБУ, в тому числі: - основана сума боргу 16116,62 доларів США, що складає еквівалент 188882,10 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - проценти, нараховані за користування кредитом 271,38 доларів США, що складає еквівалент 3180,49 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору; - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 0,00 грн.

Крім того, 11.12.2014 між ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" (кредитор) укладено договір про часткове прощення боргу за кредитним договором №014/6560/74/97654 від 26.12.2007 (а.с. 86-90).

Відповідно до умов вказаного договору сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної позичальником заборгованості за кредитним договором станом на день укладення цього договору складає 159173,00 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору, в тому числі: - основна сума боргу 9639,97 доларів США, що складає еквівалент 150836,60 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - проценти, нараховані за користування кредитом 69,96 доларів США, що складає еквівалент 1094,66 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 7241,74 грн.

У зв'язку із погашенням позичальником до підписання цього договору частини заборгованості за кредитним договором в розмірі, що складає еквівалент 114724,93 грн по офіційному курсу НБУ на дату погашення, сторони домовилися, що з дати укладення цього договору кредитор здійснює часткове анулювання (прощення) боргу позичальника в розмірі, що складає еквівалент 124594,23 грн по офіційному курсу НБУ в тому числі: - основна сума боргу 7500 доларів США, що складає еквівалент 117352,49 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - проценти, нараховані за користування кредитом 0,00 доларів США що складає еквівалент 0,00 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 7241,74 грн.

Сторони підтверджують, що після часткового анулювання (прощення) кредитором боргу позичальника у сумі, зазначеній у пункті 2 договору, розмір зобов'язань позичальника за кредитним договором станом на момент укладення цього договору складає еквівалент 34578,77 грн по офіційному курсу НБУ, в тому числі: - основана сума боргу 2139,97 доларів США, що складає еквівалент 33484,11 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - проценти, нараховані за користування кредитом 69,96 доларів США, що складає еквівалент 1094,66 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору; - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 0,00 грн.

ДПІ у м. Полтаві направлено лист за №4128/10/16-01-17-04-23 від 14.08.2015 до АТ "ОСОБА_5 Аваль" з метою отримання інформації про суми нарахованих та виплачених доходів платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 зазначених в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за ІІІ-ІV квартали 2014 року.

У відповідь на це контролюючий орган отримав лист АТ "ОСОБА_5 Аваль" за №04-20/2010 від 28.09.2015, згідно з яким банк підтвердив інформацію про суми нарахованих та виплачених доходів з ознакою доходу "126" у вигляді анулювання (прощення) кредитної заборгованості на загальну суму 390136,12 грн (265541,89 грн + 124594,23 грн) шляхом укладення договорів про часткове прощення боргу за кредитним договором №014/6560/74/97654 від 26.12.2007 (а.с. 61-62).

З огляду на викладене, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства перевіряючий обґрунтував тим, що платником податків не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) боргу) у сумі 390136,12 грн в результаті укладення договорів про часткове прощення боргу за кредитним договором №014/6560/74/97654 від 26.12.2007 та не сплачено податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік, а також не подано податкову декларацію за 2014 рік.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п.163.1 ст.163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

У п.164.1 ст.164 ПКУ зазначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПКУ (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Суд вважає за можливе застосувати положення частини першої статті 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до рішення Конституційного суду України №1/99-рп від 09.02.1999 Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Так, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Проте, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Отже, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчиненні платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно - правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення податкових повідомлень-рішень (зазначене узгоджується з висновком Вищого адміністративного суду України, викладеним в ухвалі від 20.05.2015 у справі №К/9991/24269/12).

Слід зауважити, що сума прощеного боргу може включати в себе тіло кредиту, відсотки та пеню, що відповідно, зумовлює настання для позивача різних правових наслідків у межах спірних правовідносин. При цьому, здійснення відокремлення суми основного боргу (тіла кредиту) від суми нарахованих відсотків, пені, штрафних санкцій надає можливість визначити суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником до бюджету.

Судовим розглядом встановлено, що під час здійснення невиїзної позапланової перевірки контролюючим органом питання щодо визначення складової суми прощеного боргу не з'ясовувалось, а тому, не встановлено правового статусу всієї суми заборгованості, що була прощена ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" за договорами про часткове прощення боргу до кредитного договору №014/6560/74/97654 від 26.12.2007, та не були враховані вищезазначені приписи законодавства.

З огляду на викладене та враховуючи положення вищезазначених нормативно-правових актів, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення №0051161305 від 20.07.2016 прийнято без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення-рішення №0051161305 від 20.07.2016.

Зважаючи на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0051161305 від 20.07.2016 і визнати протиправним та скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 20 липня 2016 року №0051161305.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову в повному обсязі складено 19 грудня 2016 року.

Суддя С.О. Удовіченко