Справа № 815/5675/16
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2016 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойко О.Я.,
за участі:
секретаря судового засідання Белінського Г.В.,
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довіреністю,
представник відповідача не зявився,
розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Адепт-Комплект» до ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Комінтернівської обєднаної ДПІ ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 11.10.2016 року,-
СУТЬ СПОРУ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Приватного підприємства «Адепт-Комплект» до ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Комінтернівської обєднаної ДПІ ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області в якому позивач з урахуванням уточнення до позову просив суд:
-скасувати податкове повідомлення рішення ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 11 жовтня 2016 року за № НОМЕР_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДФС в Одеській області провело планову перевірку ПП «Адепт-Комплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
За результатами перевірки відповідач склав акт, яким встановив порушення позивачем податкового законодавства.
22.07.2016 року ПП «Адепт-Комплект» подало заперечення на акт перевірки фіскальному органу який проводив перевірку. Вказане заперечення контролюючим органом не розглянуто зазначено, що відмовлено у розгляді заперечення на акт, оскільки підприємством пропущено строк звернення з таким запереченням.
ГУ ДФС на підставі акту перевірки винесло податкові повідомлення рішення № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, №0005201403 від 28.07.2016 року.
05.08.2016 року позивач направив скаргу до ДФС України на винесені податкові повідомлення рішення ГУ ДФС в Одеській області.
29.09.2016 року рішенням ДФС України ; 21050/6/99-99-11-01-01-25 від 29.09.2016 року скаргу позивача задовольнила частково та скасувала повністю податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_4, №0005201403, а НОМЕР_2, № НОМЕР_3 скасовано в частині взаємовідносин з ТОВ «Адепт - Промсистеми», ТОВ «Південний Центр» та у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині залишено без змін.
ГУ ДФС в Одеській області 11.10.2016 року винесено податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1.
Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 11.10.2016 року № НОМЕР_1 є таким, що суперечить нормам чинного законодавства а тому належать до скасування. Оскільки відповідач у оскаржуваному рішенні як підставу донарахування позивачу податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 46024,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 23012,00 грн. зазначив рішення ДФС 21050/6/99-99-11-01-01-25 від 29.09.2016, яким не встановлено жодного порушення позивачем податкового законодавства, що прямо вказує на неправомірність прийнятого рішення.
Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та уточненнях до неї ( а.с.4-11,102-103).
Представники відповідачів у судове засіданні не зявилися про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.
Від представника відповідача ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області надійшли заперечення, в яких він у задоволенні позову просив відмовити з підстав зазначених в запереченні на адміністративний позов (с.120-127).
Представник відповідача в обґрунтування заперечення зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення рішення не належить до скасування оскільки, перевіркою встановлено порушення п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України у звязку з чим позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств.
Заслухавши пояснення представник позивача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Адепт-Комплект» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.01.2005 року за № 1252 , перебуває на обліку в Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області.
ГУ ДФС в Одеській області у період з 26.05.2016 р. по 08.07.2016 р. провело планову перевірку ПП «Адепт-Комплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2014 р. по 31.03.2016 р.
За результатами перевірки відповідач склав акт «Про результати планової виїзної перевірки ПП «Адепт - Комплект» № 68/15-32-14-03/33316835 від 15.07.2016 року ( а.с.13-51).
В акті перевірки зафіксовані наступні порушення з боку позивача:
1. п.44.2 ст.44, п.п. 134.1. п. 134.1 ст.134 ПК України:
-завищено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2015 рік;
-занижено податок на прибуток за 2014 р. та за 1 квартал 2016 р.;
2. п.198.3 ст. 198, п.198.6 ст.198 ПК України:
-завищено відємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2015р., червень2015 р., жовтень 2015 р.;
-занижено податок на додану вартість;
3. п.177.8 ст. 177 ПК України, а саме на підприємстві відсутні копії документів, що підтверджують реєстрацію відповідно до закону як субєкта підприємницької діяльності , що привело до заниження податку на доходи фізичних осіб.
На підставі акту перевірки ГУДФС в Одеській області прийняло податкові повідомлення рішення:
-№ НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на 672180,00 у звязку з порушенням п.44.2 ст.44, пп 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України;
- № НОМЕР_3, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 633781,00 грн. за 2015 рік у заявку з порушенням п. 44.2 ст.44 , пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України;
-№0005211403, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 908286,00 грн. у звязку з порушенням п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України;
-№ НОМЕР_5, яким застосовано суму штрафних санкцій у вигляді штрафу 2 608,00 грн. з податку на додану вартість у звязку з порушенням п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.
Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення рішення до ДФС України.
29.09.2016 року ДФС прийняло рішення, яким скасовано повністю податкові повідомлення рішення ГУ ДФС в Одеській області від 28.07.2016 року № НОМЕР_5, № НОМЕР_4, а податкові повідомлення рішення № НОМЕР_3, № НОМЕР_2 скасовано в частині взаємовідносин з ТОВ «Адепт-Промсистеми», ТОВ «Південний Центр» та відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині залишено без змін (а.с.62-71).
11.10.2016 року відповідач ГУ ДФС в Одеській області прийняв податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1, яким встановлено порушення п.44.2 ст.44 пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України у звязку з чим позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 69 306,00 грн.(а.с.75).
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні норми права.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі Податковий кодекс України).
Відповідно до п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України , документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з ч. ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобовязань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобовязань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Суд встановив, що відповідач ГУ ДФС в Одеській області в порушення вищевказаних положень ПК України у оскаржуваному податковому повідомленні рішенні від 11.10.2016 року, як підставу донарахування позивачу податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 46 024,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 23012,00 грн. зазначивши рішення ДФС України № 21050/6/99-99-11-01-01-25 від 29.09.2016 року, яким не встановлено жодного порушення позивачем податкового законодавства.
Крім того, ДФС України у відповідності до прийнятого рішення 21050/6/99-99-11-01-01-25 від 29.09.2016 року скасовано податкові повідомлення рішення ГУ ДФС в Одеській області від 28.07.2016 року № НОМЕР_3, № НОМЕР_2 лише в частині взаємовідносин з ТОВ «Адепт-Промсистеми», ТОВ «Південний центр», залишивши їх іншу частину в дії.
Суд зазначає, що податкові повідомлення рішення ГУ ДФС в Одеській області від 28.07.2016 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, які залишені в силі у частині, що не стосуються взаємовідносин з ТОВ «Адепт-Промсистеми», ТОВ «Південний центр» та у відповідній частині штрафні санкції, ДФС України під час розгляду скарги позивача у адміністративному порядку не містять у собі точної суми грошового зобовязання , що повинен сплатити позивач як платник податку після адміністративного оскарження, а ні акт перевірки, ні рішення ДФС України також не містять точної суми такого грошового зобовязання.
Перевіркою встановлено порушення підприємством під час визначення обєкту оподаткування податком на прибуток приватних підприємств п.44.2 ст.44 та пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, які вказують на те, що для визначення обєкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Обєкт оподаткування у вигляді прибутку визначався шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Необхідно зазначити, що саме по собі некоректне ведення платником податків бухгалтерського обліку не вказує, що платник податків завищив або зменшив показники, які впливають на обєкт оподаткування податком на прибуток підприємств, та контролюючий орган повинен був довести причино наслідковий зв'язок такого порушення ведення платником податків бухгалтерського та податкового обліку із збільшенням витрат, які зменшуючи прибуток в кінцевому результаті зменшують податок на прибуток підприємств. В акті перевірки такого звязку не просліджується.
Суд встановив, що у 2014 році (період в якому виявлено невідповідність даних бухгалтерського обліку даним декларації за 2014 рік ) обєкт оподаткування податком на прибуток підприємств визначався у наступному порядку: « прибуток із джерелом походження з України та її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно з ст. ст. 135-137 ПК України, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду визначених згідно з ст..ст.138-143 ПК України, з урахуванням правил встановлених ст. 152 ПК України». Тобто у 2014 році існувала інша методика визначення прибутку як обєкту оподаткування податком на прибуток, ніж коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (а.с. 77-89).
Однак при визначенні різниці задекларованих платником податків показників видатків у 2014 році та видатків, що вказані в даних бухгалтерського обліку, при перевірці податковими органами було використано саме метод коригування, оскільки на нього є посилання у акті перевірки, де встановлюється порушення визнання податку на прибуток за 2014 рік, що не відповідає вимогам пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України, який діяв у 2014 році. Оскільки за методикою визначення обєкту оподаткування податком на прибуток підприємств, що діяла на момент складання декларації за 2014 рік, суми доходів у звітному періоді зменшувались на всі види витрат платника податків у звітному податковому періоді, тому є важливим (для визначення обєкту оподаткування) помилкове віднесення таким платником податків у регістрах бухгалтерського обліку 255 698,00 грн. до складу інших витрат (94 рахунок), а в декларації за 2014 рік до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів. Наслідком такого некоректного ведення бухгалтерського обліку не може бути винесення фіскальним органом податкового повідомлення рішення, оскільки за положеннями ст. 58ПК України головною умовою донарахування того чи іншого податку є встановлення перевіркою, у даному випадку, заниження суми податкових зобовязань, виявлених у податковій декларації, чого перевіркою встановлено не було.
Суд зазначає, що відповідач встановлюючи факт недостовірності відображених показників у поданій декларації за 2014 рік з показниками бухгалтерського обліку не навів жодних доказів наявності або відсутності первинних документів, що на думку відповідача стали причиною вказаних порушень, а також не вказав під час здійснення якої господарської операції було вчинено таке порушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши всі наявні докази в даній адміністративній справі, суд дійшов висновку, що відповідач не довів нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами, відповідно не довів правомірність прийнятих ним рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача належать до задоволення шляхом скасування податкового повідомлення-рішення.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення рішення ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 11 жовтня 2016 року за № НОМЕР_1.
3.Стягнути з ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Адепт-Комплект» (судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім),00 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Повний текст постанови складений 19 грудня 2016 року.
Суддя О.Я. Бойко
.
Судове рішення № 63512643, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 19.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/5675/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: