ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2356/16
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
19.05.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт» звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2016 року №0002032201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1170632 грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) на суму 293678 грн.; та №0002042201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6965 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт» подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, без дослідження всіх обставин по справі.
В апеляційній скарзі позивач наголошував на тому, що висновки акту перевірки щодо не підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Контракт» та його контрагентами є безпідставними та необґрунтованими. Позивач зазначає, що податкове законодавство містить єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податків належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації, а тому, на думку позивача, віднесення товариством до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, зареєстрованих його контрагентами у Єдиному реєстрі податкових накладних, є правомірним. Також апелянт посилався на те, що товариством було двічі втрачено первинні документи за перевіряємий період, про що було повідомлено податковий орган. При цьому, позивач вважає, що чинне законодавство не обмежує кількість перенесень перевірок у зв'язку із втратою платником документів одним разом, а також не передбачає надання платником доказів про відновлення втрачених документів.
У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 року та ухвалення нової, якою задовольнити позовні вимоги.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду та повного пакету документів (ухвали про відкриття провадження по справі, ухвали про відстрочення сплати судового збору, прав та обов'язків, копії апеляційної скарги) (а.с.171-172).
13.12.2016 року від представника позивача Єфтенія С.В. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що адвокат Єфтеній С.В. приймає участь в іншому судовому засіданні у Приморському районному суді м. Одеси, яке призначено на той же час та дату, що і судове засідання в суді апеляційної інстанції - на 13.12.2016 року о 12.30 год. У підтвердження вказаного надано витяг з інформаційного порталу «Судова влада України», з якого неможливо розібрати, яка саме справа призначена до розгляду, на яку годину, найменування сторін по справі. Однак зі змісту вказаного витягу вбачається, що пошук здійснювався станом на 13.12.2016 року по запиту «Карнаух». Представником позивача не надано жодного доказу, що ним також здійснюється представництво інтересів іншої особи, розгляд справи якої призначено на 13.12.2016 року, що унеможливлює його участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши подане клопотання про перенесення розгляду справи, колегія суддів, із врахуванням того, що сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також зважаючи на зазначені вище обставини щодо необґрунтованості поданого клопотання, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення та можливість розгляду справи в порядку письмового на підставі наявних у ній доказів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС в Одеській області Кондратенко І.В., головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС в Одеській області Скалозуб М.А. на підставі направлень від 23.12.2015 № 2148, № 2149, які були пред'явлені директору ТОВ «Контракт Макару О.Л. з 23.12.15 розпочато документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Контракт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2015 року.
Наказ про проведення перевірки та направлення на перевірку №2148, №2149 від 23.12.2015 року вручено під розписку директору підприємства Макару О. Л. 23.12.2015 року (а.с. 16-17).
Під час проведення перевірки підприємством надано копію листа-повідомлення про втрату документів від 23.12.2015 року № 23/12-1 та копію талона-повідомлення № 000098 від 22.12.2015 року про звернення до органів міліції про викрадення первинних та установчих документів
У зв'язку з неможливістю проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Контракт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2015 року було складено акт від 23.12.2015 року №9894/15-53-22-01/38017540, в якому було зазначено, що через причини ненадання (втрату) необхідних документів (договори, видаткові накладні акти виконаних робіт, банківські виписки, касові ордери, податкові накладні, бухгалтерські регістри та інше), проведення зазначеної перевірки ТОВ «Контракт» буде здійснено після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення (відновлення документів) (а.с 76-77).
Наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 23.12.2016 року №21004 було перенесено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Контракт», з 24.12.2016 року на 90 календарних днів (а.с 19).
При цьому, листом від 24.12.2015 року №39638/10/15-53-22-01 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було повідомлено товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт», що платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів відповідно до діючого законодавства(а.с 24).
Крім того, в матеріалах справи міститься лист від 01.04.2016 року №7679/10/15-53-/12-02, який був направлений позивачу на його повідомлення (вих. №2/03-16 від 16.03.2016 року) про втрату документів, в якому ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області зазначило, що позивач повинен надати до податкової затверджені копії документів, підтверджуючих факт здійснення керівництвом підприємства всіх необхідних заходів для відновлення втрачених документів (а.с 55).
Суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні жодні докази підтвердження направлення позивачем повідомлень до податкового органу стосовно втрати документів. Цей факт встановлено лише на підставі листів-відповідей ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.
До суду позивачем було надано лист Київського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області від 18.03.2016 року № 37-5644, в якому зазначено, що звернення Макара О.Л. за фактом втрати первинно-бухгалтерських документів ТОВ «Контракт» за період 2012-2015 років, яке надійшло до Київського ВП в м. Одесі було зареєстровано до ЄО № 5644 від 16.03.2016 року та розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян» (а.с. 21).
В зв'язку з закінченням встановленого терміну у 90 днів на відновлення первинних документів, перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2015 року була поновлена 25.03.2016 року та проводилась з 25.03.2016 по 31.03.2016 року.
Вказана позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт» проводилась згідно з пунктом 75.1 статті 75, п.п. 78.1.11. п.78.1 ст.78. Податкового кодексу України та відповідно постанови прокурора прокуратури Київського району м. Одеси Маврова О.П. від 09.04.2015 року.
За результатами проведення перевірки, складено акт від 07.04.2016 року №2083/15-53-14-01/38017540, на підставі якого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.04.2016 року №0002032201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1170632 грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) на суму 293678 грн.; та №0002042201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6965 грн.
У висновках акту перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Контракт»:
- вимог п.46.1 ст.46, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст.49. ст.294 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ «Контракт» порушено встановлений термін подання декларації з єдиного податку за 2013 рік;
- порушення вимог п.44.3 ст. 44, п. 44.5 ст.44, п. 44.6 ст.44, п. 193.1 статті 193, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету занижена на загальну суму 1170632 грн., в тому числі: лютий 2013р.- 424 гри., березень 2013р.- 6417 грн., квітень 2013р.- 24604 грн., травень 2013р.- 17848 грн., червень 2013р.- 21082 грн., липень 2013р.- 19383 грн., серпень 2013р.- 12831 грн., вересень 2013р.- 16545 грн., жовтень 2013р.- 8428 грн., листопад 2013р.- 44772 грн., грудень 2013р.- 104494 грн., січень 2014р.- 114449 грн., лютий 2014р.- 120730 грн., березень 2014р.- 98565 грн., квітень 2014р.- 122194 грн., травень 2014р.- 90484 грн., червень 2014р.- 93208 гри., липень 2014р.- 126369 грн., серпень 2014р.- 93975 грн., вересень 2014р.- 30674 грн., жовтень 2014р.- 316 грн., листопад 2014р.- 362 грн., грудень 2014р.- 7722 грн., лютий 2015р.- 521 грн., березень 2015р.- 667 грн. Сума від'ємного значення - різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом по рядку 19 Декларації з податку на додану вартість завищена на загальну суму 6965 грн., в тому числі грудень 2014 року - 6965 грн.
- порушення вимог п.46.1 ст.46. п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст.49 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ «Контракт» надало до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року, березень, червень, серпень, листопад 2014 року з порушенням встановленого строку подання декларацій (а.с 26-44).
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Контракт» надало до перевірки лист, адресований ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області від 16.03.2016р. № 2/03-16 про повторну втрату первинних документів, талон-повідомлення №004759 від 16.03.2016 року Київського ВП в м. Одесі про звернення за фактом втрати документів та довідку від Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеської області від 18.03.2016 року № 37-5644 про реєстрацію звернення ТОВ «Контракт» про втрату первинних бухгалтерських документів за період 2012-2015 років.
Податковий орган зазначив, що посадовими особами ТОВ «Контракт» у жодному вигляді не доведено факт того, що втрачені ще у грудні 2015 року документи було поновлено та підприємство не виказало наміру надати поновлені документи до перевірки до того, як директор звернувся до правоохоронних органів з заявою про повторну втрату.
Також зазначено, що до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та під час проведення перевірки посадовими особами товариства не надано підтверджуючих документів щодо того, що комісія для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі була створена та працювала. Не надано акт щодо результатів такої роботи, як це передбачено законодавством.
З огляду на ненадання до перевірки первинних документів перевірка проводилась відповідно до АІС «Податковий блок».
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Контракт», зважаючи на наступне:
Ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
П. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Згідно п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Як вже зазначалось, податковим органом, у зв'язку із надходженням повідомлення платника податків - ТОВ «Контаркт» про втрату документів, було перенесено терміни проведення документальної перевірки на строк 90 календарних днів, протягом яких платник зобов'язаний відновити втрачені документи.
Однак, після закінчення встановленого терміну позивачем не були надані до податкового органу первинні документи, які підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності.
Таким чином, згідно положень Податкового кодексу України вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Слід зазначити, що пунктом 6.10 пункту 6 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» передбачено, що «у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.
Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк».
В даному випадку позивачем не надано жодних доказів створення та роботи комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.
Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги надану позивачем у підтвердження факту відновлення втрачених первинних бухгалтерських документів за період 2012-2015 років, роздруківку листа від 14.06.2016 року №14/06/16-1, в якій зазначено, що за результатами роботи, комісією оформлений та належним чином засвідчений акт, з огляду на те, що такий акт не був наданий ані до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, ані до суду першої інстанції (а.с. 127).
Позивачем не надано жодного доказу, з якого б вбачалось, які документи були відновлені товариством та чи були взагалі відновлені будь-які документи.
З наданих позивачем доказів повторної втрати документів не вбачається, коли саме відбулась повторна їх втрата та за яких обставин, які саме документи були втрачені.
Слід також зазначити, що позивачем також не було надано до суду першої інстанції жодного первинного документу, який би підтверджував показники, відображені платником податків у податковій звітності за перевіряємий період, які б мали бути відновлені платником податків, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції та прийняття оскаржуваної постанови, пройшло майже шість місяців навіть з моменту повторної втрати документів. До суду також не надано докази вжиття підприємством будь-яких заходів щодо відновлення таких документів.
Посилання позивача на неправомірність дій податкового органу щодо проведення перевірки товариства є необґрунтованими, з огляду на те, що у податкового органу виникає право на проведення перевірки, зокрема, після закінчення терміну, встановленого п. 44.5 ст.44 ПК України.
В свою чергу, на момент проведення перевірки, її закінчення, та після проведення перевірки ТОВ «Контракт» не були надані первинні документи, які б підтверджували показники, відображені товариством показники у податковій звітності, зокрема, документи щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість,.
У зв'язку з ненаданням до перевірки первинних та статутних документів, дані з п. 2.2 по п. 2.7 акту перевірки наводяться відповідно АІС «Податковий блок».
В ході проведення перевірки встановлено, що за період з 01.01.2013 по 31.03.2015 року ТОВ «Контракт» задекларовано доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 5991852 грн.
Відповідно до п. 292.13 ст.292 Податкового Кодексу України "дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Податкового Кодексу України".
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу України «...платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подасться контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом...».
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що показники загальної суми доходу, яку підприємством самостійно задекларовано, вважаються узгодженими.
В акті зазначено, що перевіркою відображених у Розрахунку податкового зобов'язання платника єдиного податку (загальна сума доходу) показників за період з 01.01.2013 по 31.03.2015 роки у загальній сумі 5991852 грн. встановлено, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Контракт» реєструвало податкові накладні в адресу покупців, сума ПДВ по яких складала більше 10000,00 грн. та згідно яких підприємство здійснювало операції по наданню послуг з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, перевезення вантажів.
Згідно з п.198.3, ст.198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статтіі 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; -придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При чому, відповідно до п. 198.6. ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що документи фінансово-господарської діяльності не надані (відсутні виписки банку, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, первинні документи) встановити реальний факт відображених у Декларації за перевіряємий період показників з 01.01.2013 року по 31.03.2015 року не можливо.
Крім того, встановлено, що на порушення п.46.1 ст.46. пл. 49.18.2 п. 49.18 ет.49, ст. 294 Податкового Кодексу України ТОВ «Контракт» надало до ДПІ декларацію з єдиного податку за 2013 рік з порушенням встановленого строку подання декларацій: встановлений строк подання - 10.02.2014 року фактично подано - 24.02.2014 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що податковий орган дійшов вірного висновку, що у зв'язку з відсутністю документів неможливо підтвердити факт придбання та використання позивачем придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а сума задекларованого товариством податкового кредиту за перевіряємий період є непідтвердженою первинними документами, а тому такі суми ПДВ неправомірно віднесено позивачем до податкового кредиту.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.04.2016 року №0002032201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1170632 грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) на суму 293678 грн.; та №0002042201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6965 грн., а тому вони скасуванню не підлягають.
Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Бойко
Судді: Т.М. Танасогло
О.В. Яковлєв
Судове рішення № 63511190, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/2356/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: