Ухвала суду № 63510442, 13.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/6772/16 Головуючий 1-ї інстанції - Наумова С.М.

Справа № 638/16342/14-ц Доповідач - Бровченко І.О.

Категорія - інші

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Бровченко І.О.,

суддів - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2016 року по справі за заявою комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року КП «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з заявою про поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 23 вересня 2011 року по 30 червня 2013 року в розмірі 3182 грн. 93 коп. та судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

В обгрунтування заяви зазначає, що 14 листопада 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова ухвалено рішення по цивільній справі за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1, яким вимоги підприємства задоволено частково.

Представник позивача неодноразово звертався до суду з заявами про видачу рішення та виконавчих листів по справі № 638/16342/13-ц № 2/638/6480/14, зокрема 06 травня 2015 року, 04 лютого 2016, але виконавчі листи та рішення по справі не було видано.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2014 року та виконавчі листи було отримано лише у червні 2016 року, у зв'язку з чим на підставі вимог ст. 371 ЦПК України КП «Харківські теплові мережі» просило заяву задовольнити.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2016 року заяву КП «Харківські теплові мережі» задоволено.

Поновлено КП «Харківські теплові мережі» пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа №638/16342/14-ц, провадження №2/638/6480/14 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 23 вересня 2011 року по 30 червня 2013 року в розмірі 3182 грн. 93 коп., та виконавчого листа №638/16342/14-ц, провадження №2/638/6480/14 про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп. до виконання.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

За статтею 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Складовою справедливого судового розгляду є своєчасне та повне виконання судових рішень, з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Даній статті кореспондує ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суддя відповідно до ст. 212 ЦПК дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2016 року позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з опалення та гарячої води задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 23 вересня 2011 року по 30 червня 2013 року в розмірі 3182 грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

06 травня 2015 року, 04 лютого 2016 року та 06 травня 2016 року позивач звертався до суду з заявами про видачу копії судового рішення та виконавчих листів.

Виконавчі листи та рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2014 року було видано КП «Харківські теплові мережі» 10 червня 2016 року.

Отримання стягувачем виконавчого листа або судового наказу після закінчення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважною причиною пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених фактичних обстави справи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази виконання рішення або скасування (зміни) останнього, судова колегія приходить до висновку, що причини пропуску заявником строку пред'явлення виконавчих листів до виконання є поважними та суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви КП «Харківські теплові мережі».

Доводи апеляційної скарги про обізнаність позивача щодо ухваленого рішення суду, висновків суду не спростовують, оскільки матеріалами справи доведено отримання копії вказаного рішення суду та виконавчих листі після закінчення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Відсутність копії судового рішення та виконавчих листів унеможливлює звернення позивача для примусового виконання рішення суду та суперечить діючому законодавству України.

Твердження ОСОБА_1, що у КП «Харківські теплові мережі» відсутні поважні причини не отримувати в період з 14 листопада 2014 року по 10 червня 2016 року, не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги. В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України апелянтом не надано доказів, які б спростовували докази отримання виконавчих листів лише 10 червня 2016 року. Відповідні твердження заявника не можуть слугувати як доказ по справі.

Посилання ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції вимог ст.371 ЦПК України та розгляду заяви без повідомлення боржника, не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вимог ст. 371 ЦПК України ОСОБА_1 неодноразово викликалась в судове засідання, судову повістку отримала лише 19 вересня 2016 року. Враховуючи, що заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання повинна бути розглянута протягом 10 днів та неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, суд проглянув заяву за відсутності сторін по справі. Крім того, судова колегія вважає, що розгляд судом першої інстанції заяви у відсутність сторін не призвело до неправильного вирішення заяви. Апелянт не був позбавлений можливості реалізувати своє процесуальне право і надати докази в обґрунтування своєї позиції до суду апеляційної інстанції, проте таке своє право не реалізував, ніяких доказів не надав.

Перевірив законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання постановлена з додержанням вимог закону, порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, судовою колегією не встановлено, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою від 22 листопада 2016 року частково задовольнив клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та відстрочив сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2016 року до ухвалення судового рішення у справі апеляційною інстанцією, з ОСОБА_1 належить стягнути суму судового збору, що мала бути сплачена при подачі фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду, а саме в розмірі 275 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2016 року в розмірі 275 грн. 60 коп.

Ухвала суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді -