Ухвала суду № 63506598, 14.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2645/16 Справа № 186/1326/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демиденко С. М. Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа - ОСОБА_3 про визнання пункту кредитного договору про валюту кредиту недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулося до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною завою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа - ОСОБА_3 про визнання пункту кредитного договору про валюту кредиту недійсним.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13.01.2016 року позов публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором №35.7/АА-00023.8.2 від 24 вересня 2008 року, яка станом на 19 серпня 2015 року становить 4587 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім) доларів США 98 центів та 108686 (сто вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 29 копійок, яка складається з заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 4587 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім) доларів США 98 центів, трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 984 (дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 94 копійки та загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 107 701 (сто сім тисяч сімсот одна) гривня 35 копійок. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В частині інших позовних вимог - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа ОСОБА_3 про визнання пункту кредитного договору про валюту кредиту недійсним, зобов'язати ПАТ «Родовід Банк» перерахувати суму кредиту по курсу Національного Банку України на момент укладення кредитного договору, у визнанні договору застави автомобіля №35/7/АА-00023.08.2-3 недійсним, у визнанні нарахування пені та штрафних санкцій безпідставним - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове по суті позовних вимог.

Вислухавши доповідь суддів, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 24 вересня 2008 року уклав кредитний договір №35/7/АА-00023.08.2 з ВАТ «Родовід Банк», згідно якого банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 11191,49 доларів США терміном до 24 вересня 2015 року включно, з процентною ставкою за цим договором в розмірі 14,5 процентів річних.

Свої зобов'язання за кредитним договором відкрите акціонерне товариство «Родовід Банк» виконало, відкривши позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 11191,49 долар США.

Згідно копії договору поруки №35.7/АА-00023.08.2-3/П від 24 вересня 2008 року встановлено, що у відповідності з цим договором ОСОБА_3 зобов'язалася солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором №35.7/АА-00023.8.2 від 24 вересня 2008 року, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії.

Також з матеріалів справи вбачається, що 09 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» був укладений додатковий договір №1 до кредитного договору №35.7/АА-00023.08.2 від 24 вересня 2008 року.

Крім того 12 січня 2011 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода до кредитного договору №35.7/АА-00023.08.2 від 24 вересня 2008 року.

Також на підставі наявних доказів, а саме Розрахунку заборгованості за договором №35.7/АА-00023.8.2 від 24 вересня 2008 року судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем ОСОБА_2, своїх зобов'язань за кредитним договором які полягали у порушені погодженого графіку платежів у зв'язку з чим станом на 19 серпня 2015 він має заборгованість по кредиту та процентам в розмірі 4587,98 доларів США та пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості в розмірі 192 430,67 гривень.

Задовольняючи частково первісні позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що боржником не було виконано зобов'язання за вказаним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку банк просив стягнути з боржника та поручителя солідарно, але беручи до уваги те, що розмір пені значно перевищує загальний розмір заборгованості та те, що було збільшено обсяг відповідальності поручителя, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені та стягнув заборгованість лише з боржника.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що ВАТ «Родовід Банк» має банківську ліцензію №27, яка зареєстрована Національним Банком України 07 жовтня 1991 року за номером 16, на право здійснювати банківські операції визначені ч.1 та п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та дозвіл №27-4 зареєстрований Національним Банком України 07 жовтня 1991 року за номером 16, на право здійснювати банківські операції визначені ч.1 та п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» згідно з додатком до цього дозволу.

Приведені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С. Городнича