Ухвала суду № 63503852, 13.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2581/16

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Лавришині А.С.

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандард Банк" Кічук О.І. на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандард Банк" Кічук О.І. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандард Банк" (далі уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "ЮС Банк") Кічук О.І. про:

- визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду ПАТ "ЮС Банк" №3-ТА від 10 грудня 2015 року в частині визнання правочину, проведеного за участю ОСОБА_2, нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, а саме проведення сторнування банківських операції з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_2 та відображення сторнованих коштів на рахунку їх первісного власника;

- визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду ПАТ "ЮС Банк" Кічук О.І. щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "ЮС Банк", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду;

- зобов'язання уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "ЮС Банк" Кічук О.І. включити позивача до переліку вкладників ПАТ "ЮС Банк", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду відповідно до залишку на її картковому рахунку НОМЕР_1 станом на 03 жовтня 2015 року з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що договір, укладений між позивачем та ТОВ "ДІ Л ЕС ГРУП" було віднесено до категорії нікчемних рішенням уповноваженої особи на Фонду на ліквідацію ПАТ "ЮС Банк" Білої І.В. №3-ТА від 10 грудня 2015 року. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду за захистом своїх інтересів, оскільки вважає, що вказане рішення є незаконним та необґрунтованим.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що в результаті проведеної перевірки Комісією було встановлено, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації в Банку було проведено операцію по перерахуванню на рахунок позивача коштів у розмірі 100 000 грн. на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги №04/15 від 01 вересня 2015 року, укладеного між позивачем та ТОВ "ДІ Л ЕС ГРУП", наслідком якої стало виникнення у позивача цивільних прав на грошові кошти, що містять ознаки нікчемності та підпадають під критерії нікчемності, передбачені п.9 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Крім того, операція по перерахуванню на рахунок позивача грошових коштів проведена в той час коли можливість проведення подібних операцій для ПАТ "ЮС Банк" була обмежена приписами п.7 ч.1 ст. 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.7.9. г.7 р.ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №346 від 17 серпня 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за №1590/21902, а також вимогами постанови Правління Національного банку України від 24 вересня 2015 року №631/БТ "Про віднесення ПАТ "ЮС Банк" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку".

Справу розглянуто відповідно ч.6 ст. 128 КАС України у письмовому провадженні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "ЮС Банк" Кічук О.І. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "ЮСБ Банк" №3-ТА від 10 грудня 2015 року в частині визнання правочину, проведеного за участю ОСОБА_2, нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, а саме проведення сторнування банківських операції з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_2 та відображення сторнованих коштів на рахунку їх первісного власника.

Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "ЮС Банк", щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "ЮС Банк", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "ЮС Банк" включити позивача до переліку вкладників ПАТ "ЮС Банк", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду відповідно до залишку на її картковому рахунку НОМЕР_1 станом на 03 жовтня 2015 року з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В апеляційній скарзі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "ЮС Банк" Кічук О.І. ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "ЮС Банк" Кічук О.І., перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 був відкритий картковий рахунок НОМЕР_1 у ПАТ "ЮС Банк" для отримання заробітної плати.

01 вересня 2015 року між позивачем та ТОВ "ДІ Л ЕС ГРУП" укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №04/15, відповідно до якого останній надає ОСОБА_2 поворотну фінансову допомогу у розмірі 100 000 грн. Вказані кошти були перераховані 02 жовтня 2015 року на зазначений картковий рахунок, залишок на якому склав 97 390,23 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України (далі НБУ) від 02 жовтня 2015 року №665/БТ ПАТ "ЮС Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду 02 жовтня 2015 року прийнято рішення №182 про запровадження з 03 жовтня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ЮС Банк". Тимчасову адміністрацію в ПАТ "ЮС Банк" запроваджено строком на 3 місяці з 03 жовтня 2015 року по 03 січня 2016 року включно.

10 грудня 2015 року уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ЮС Банк" Білою І.В. прийнято рішення №3-ТА про визнання правочинів нікчемними та застосування наслідків їх нікчемності.

Як вбачається з додатків до спірного рішення, ОСОБА_2 включена до переліку осіб, до яких застосовано реституцію в ПАТ "ЮС Банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №241 від 28 грудня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ЮС Банк" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ЮС Банк" призначено Кічук О.І. строком на 2 роки з 28 грудня 2015 року по 27 грудня 2017 року.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення, в якому зазначено, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 28 грудня 2015 року №241 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ЮС Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд з 30 грудня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.

Для отримання коштів вкладники ПАТ "ЮС Банк" з 30 грудня 2015 року до 10 лютого 2016 року включно можуть звертатись до установ банку-агенту Фонду АТ "ОТП Банк". Відшкодування вкладникам ПАТ "ЮС Банк", які з будь-яких причин не звернуться до банку-агенту Фонду в період з 30 грудня 2015 року до 10 лютого 2016 року, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу Фонду до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Для отримання гарантованої суми відшкодування вкладникам необхідно звернутись до АТ "ОТП Банк" та пред'явити паспорт і документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер).

28 січня 2016 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "ЮС Банк" Кічука О.І. з заявою щодо включення її до переліку вкладників ПАТ "ЮС Банк", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проте відповіді так і не отримав.

З урахуванням викладеного та у зв'язку із тим, що відповідачем прийнято спірне рішення та не здійснено дій щодо включення позивача до переліку та Загального реєстру вкладників на відшкодування коштів за рахунок Фонду за вкладом, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною підставою не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "ЮС Банк", які мають право на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду є рішення №3-ТА від 10 грудня 2015 року, яке визнано судом протиправним та таким що підлягає скасуванню в частині що стосується позивача, також не надано доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського рахунку НОМЕР_1 або договору про надання поворотної фінансової допомоги №04/15 від 02 жовтня 2015 року. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників та на його основі Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ЮС Банк", у зв'язку з чим її необхідно включити до вказаного переліку.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 204, 1067 ЦК України.

В апеляційній скарзі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮС Банк" Кічук О.І. вказується, що банківська операція від 02 лютого 2015 року з перерахування на користь позивача коштів відбулась в той час коли ПАТ "ЮС Банк" на підставі Постанови НБУ №631\БТ від 29 вересня 2015 року було віднесено до категорії проблемних та щодо нього був запроваджений особливий режим контролю за діяльністю, а саме діяли обмеження, які не допускали проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Крім того, апелянт зазначає, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно з ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Вищезазначений перелік передбачає можливість визнання відповідачем нікчемними лише тих правочинів, стороною яких обов'язково являється банк.

Однак, в даному випадку, договір, який був визнаний відповідачем нікчемним, був двосторонніми, укладеними між ОСОБА_2 та ТОВ "ДІ Л ЕС ГРУП", а ПАТ "ЮС Банк" не є стороною спірних договорів.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

З наведеного слідує, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Таким чином, висновки про нікчемність спірного правочину відноситься до компетенції судів а не уповноваженої особи Фонду, та відповідно, оскаржувані дії щодо визнання спірних правочинів нікчемними вчинені з перевищенням повноважень відповідача, що є достатньою підставою для визнання їх неправомірними та задоволення позову.

Стосовно доводів апелянта про те, що спірний правочин було здійснено під час дії Постанови НБУ №631\БТ від 29 вересня 2015 року, відповідно якої ПАТ "ЮС Банк" було віднесено до категорії проблемних та щодо нього був запроваджений особливий режим контролю за діяльністю, судова колегія зазначає наступне.

Згідно ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

НБУ має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України. Банк зобов'язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу НБУ повідомляти його про хід виконання цих заходів.

Отже, Закон встановлює для банку конкретне обмеження виключно у вигляді заборони проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Згідно ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам та не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Отже, ст. 1067 ЦК України містить імперативну вказівку про те, що банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах та не має права відмовити у відкритті рахунка, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Окрім того, Постанова НБУ №631\БТ від 29 вересня 2015 року стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів, а також не містить прямих заборон, право накладання яких визначені ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" для НБУ. Більш того, дана постанова не забороняє здійснювати залучення коштів від інших осіб.

Варто зазначити, що відповідачем в якості підстави нікчемності правочину зазначено п.7 ч.1 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" згідно якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При цьому відповідачем не доведено, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Також судова колегія звертає увагу, що визнання нікчемними вкладів, не відповідає вимогам законодавства України. Такі дії, з огляду на невиплату коштів (невключення до переліку вкладників банку) як позивачу, так і іншій особі, з рахунку якої їй перераховано кошти, порушують їх право на власність.

Право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено форми власності, закріплено рівність усіх суб'єктів права власності, гарантії права власності та обов'язки власників. Так, ст. 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) : "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.".

Захист прав і законних інтересів вкладників банків є метою Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, ст. 26 цього Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Також, не може бути прийнятий до уваги і довід апелянта про те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку апелянтом невірно визначено предмет спору, оскільки кредиторські вимоги до ПАТ "ЮС Банк" не заявлялись, а в даному випадку оскаржується рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин,судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандард Банк" Кічук О.І. залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 грудня 2016 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.