Постанова № 63502410, 19.12.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/689/15-а

Провадження № 2-а/750/903/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2016 року

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: судді Жук М.І, за участю секретаря судового засідання Щербак І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2015 року Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради звернулося до суду з позовом до відповідача з вимогою про скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Постилякової М.Б. від 25.12.2014 року у виконавчому провадженні ВП №42178074 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 119,12 грн.

В обґрунтування позову приведені доводи про те, щоскаржувана постанова є незаконною, оскільки судове рішення не виконується з поважних причин, а саме через відсутність державного фінансування на соціальні виплати.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи - суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області знаходиться виконавчий лист № 2506/3155/2012, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова 12.02.2014 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради здійснити перерахунок ОСОБА_2 щорічної допомогу на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і сплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку за відрахуванням вже сплаченої суми.

Відповідно до відомостей, викладених у позовній заяві, на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії відповідно до рішення суду. Рішення суду виконано частково в частині перерахунку пенсії, але виплата коштів не здійснена боржником у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів.

25.12.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Підставою до прийняття зазначеного рішення стало невиконання судового рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, на підставі якого видано виконавчий лист №2506/3155/2012 виданий 12.02.2014 року.

Однією із основних засад судочинства, передбачених частиною другою статті 129 Конституції України, є обов'язковість судового рішення, що надає йому властивості закону у справі, в якій воно ухвалено, та зобов'язує усі органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, об'єднання громадян, інших організацій, громадян та юридичних осіб виконувати його в обов'язковому порядку.

Умови і порядок виконання на території України судових рішень на момент спірних правовідносин визначалися Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Позивачем не наведено жодного переконливого доводу, який би свідчив про поважність причин невиконання судового рішення.

Невиконання судових рішень кваліфікується Європейським судом з прав людини не лише як недотримання частини першої статті 6 Конвенції з прав людини, але і як порушення інших конвенційних прав. У справі «Войтенко проти України» Суд знайшов порушення пункту 1 статті 6, статті 13 та статті 1 протоколу № 1 Конвенції за невиконання рішення українського суду через відсутність бюджетних коштів.

У резолютивній частині позовної заяви позивач просить скасувати постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 25.12.2014 року, а в мотивувальній частині посилається на п.4.15.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, яким передбачено, що вищезазначена постанова виноситься державним виконавцем разом із актом про проведення виконавчих дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат., пов'язаних із проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів.

Суд не може погодитись із таким твердженням позивача, оскільки Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 втратила чинність, а абз. 2, п.п. "м", п. 3.13.1 чинної «Інструкція з організації примусового виконання рішень» затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5 вказує на те, що про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, у якій зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду в десятиденний строк.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки вважає, що державний виконавець діяв у спосіб та в межах, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись стст.158-163, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №42178074 у розмірі 119,12 грн, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя