Рішення № 63499849, 14.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4903/16

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д. М.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Заїкіна А.П.,

з участю секретаря судового засідання - Лопотана В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Органу опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.04.2016 року,

встановила:

15.10.2015 року, ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд визначити місцем проживання малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, посилаючись на те, що підставою для розірвання шлюбу між та відповідачкою стала схильність відповідачки до алкоголю, у зв'язку з чим, вона проходила анонімне лікування та «кодування» від вказаної залежності та куріння, внаслідок чого остання недобросовісно виконує свої батьківські обов'язки щодо їхньої малолітньої доньки ОСОБА_5, яка народилася у них під час шлюбу, і що негативно впливає на психоемоційний стан дитини, яка після розірвання шлюбу залишилась проживати з відповідачкою і зі слів його друзів, він дізнався про те, що відповідачка постійно залишає їхню малолітню дитину на виховання старшій дитині від першого шлюбу, покидаючи свій будинок для нічних прогулянок і розваг. Відповідач позбавила позивача можливості бачитися з дитиною та приймати участь у її вихованні та догляді.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.04.2016 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення заявлених позовних вимог.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що районний суд помилково обґрунтовував рішення висновком органу опіки та піклування, оскільки цей висновок був тимчасовим, так як відповідачці було надано випробувальний термін, після проходження якого висновок органу опіки та піклування або залишився б в силі або був би скасований, та замість скасованого прийнято інший. Відповідачка неодноразово порушувала умови випробувального терміну, в зв'язку з чим органом опіки та піклування було прийнято остаточний висновок про те, що дитина має проживати разом з позивачем, однак через поспішність прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції зазначений остаточний висновок не був залучений до матеріалів справи у якості доказу. Крім того ОСОБА_4 вказує, що районним судом в порушені процесуального права не було розглянуто його клопотання про допит свідків.

Орган опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації підтримав апеляційну скаргу.

Відповідач до суду не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін впливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції керувався, зокрема ст.ст. 160, 161 СК України та виходив з того, що позов не доведений при цьому посилався на висновок Органу опіки та піклування Овідіопольської РДА № 01/01-25/385 від 22.02.2016 року.

Однак з таким висновком погодитись не можна, у зв'язку з тим, що він зроблений передчасно, при неповному з'ясуванню обставин справи. У зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Ухвалюючи власне рішення колегія суддів виходить з наступного.

Колегією судів встановлено, що сторони, які перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.06.2007 року, розірвали свій шлюб 28.07.2015 року, що підтверджується рішенням Овідіопольського райсуду від 28.07.2015 року, яке набрало законної сили 10.08.2015 року та згідно вказаного рішення, за згодою сторін, їхня малолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 07.04.2015 року), яка народилася у шлюбі, проживала разом із матір`ю (а.с. 7,9).

Сторони визнали, що в даний час малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., проживає у родині батька, ОСОБА_2, який піклується про її виховання та утримання, з боку матері ОСОБА_3 станом на 24.11.2016 року відсутні звернення та заяви щодо повернення їй малолітньої дитини, а тому дана обставина не підлягає доказуванню, з чого вбачається усунення матері від створення належних умов для утримання та розвитку дитини.

Дана обставина підтверджується висновком органу опіки та піклування Овідіопольської №01-25/2474, згідно якого, 11.02.2016 року питання щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Овідіопольській районній державній адміністрації, де були присутні обоє батьків, та за результатами розгляду надано до суду висновок органу опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації від 22.02.2016 року № 01/01-25/385. Вищевказаний висновок були прийнято на підставі розгляду наступних документів, а саме: копії паспорту ОСОБА_2; копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 серія НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області 08.12.2011 року; копії довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію) від 17.09.2015 року № 5994; копії рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.07.2015 року, справа № 509/2374/15-ц про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; копії довідки публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» - характеристики на ОСОБА_2; копію характеристики з місця проживання ОСОБА_2; копії довідки про доходи ОСОБА_2 від 22.09.2015 року № 168; власноручно написаного повідомлення ОСОБА_2 щодо невідвідування його дочкою ОСОБА_5 дитячого садка; акту обстеження житлово-побутових умов квартири ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3; акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 23.12.2015 року складеного службою у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації; листа Овідіопольського відділу поліції головного управління національної поліції в Одеській області від 23.12.2015 року № 48/876 щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП; копії протоколу про адміністративне правопорушення серія ОД 003312; листа директора Овідіопольського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 11.01.2016 року № 06-01/24; копії паспорту ОСОБА_3; копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 серія НОМЕР_2 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси; копії свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_6 серія НОМЕР_3 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси; копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 серія НОМЕР_4 виданого виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області; позовної заяви ОСОБА_2 до Овідіопольського районного суду Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком від 15.10.2015 року; довідки громадської організації «Дружний» від 16.01.2016 року про склад сім'ї ОСОБА_3; акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_3, складеного депутатом Таїровської селищної ради 15.01.2016 року.

Громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з 29.06.2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_4 року в них народилася дочка, ОСОБА_5. В січні 2015 року шлюбні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинилися по причині вживання дружиною алкогольних напоїв та паління, що негативно позначалося на виконанні матір'ю своїх батьківських обов'язків по догляду за дитиною.

Відповідно до довідки організації «Дружний» від 16.01.2016 року про склад сім'ї ОСОБА_3, вона є матір'ю трьох дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 р. н. та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н.

ОСОБА_4 у своїй позовній заяві вказував на те, що ОСОБА_3 неодноразово проходила анонімне лікування та «кодування» в приватних клініках м. Одеси. Більшість клінік вона відвідувала завдяки своєму батьку. Також ОСОБА_4 вказував на те, що з розповідей друзів йому стало відомо, що мати, ОСОБА_3, залишала їхню спільну дитину на старших дітей та сама йшла з дому на всю ніч на прогулянки та розваги. На його прохання побачити дитину, провести з нею час, а також дозволити приймати участь у її вихованні мати відповідала категоричною відмовою, зазначаючи, що найкращим способом виховання дитини буде передача їй особисто зазначених грошових коштів, які їй нібито дуже потрібні, однак пояснити, на що саме вона не може.

У зв'язку з такими відносинами навіть батько ОСОБА_3 прийняв сторону ОСОБА_2 та допомагав йому бачитися з дитиною. Всі покупки, які здійснює ОСОБА_4, він передає дідові, а той в свою чергу віддає доньці, кажучи, що це він та баба купили дитині.

Відповідно до рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.07.2015 року справа № 509/2374 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано.

Відповідно до характеристики виконуючого обов'язки директора публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс», ОСОБА_4 працює водієм автотранспортного засобу категорії «Д» відділу транспорту. В колективі проявив себе стриманою людиною, порушень техніки безпеки і трудового режиму не було, не палить та не вживає алкогольні напої. Відповідно до характеристики з місця проживання встановлено, що за час проживання ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивної сторони, як добросовісний і працелюбний мешканець, комунікабельний, без шкідливих звичок.

Середня заробітна плата ОСОБА_2 складає 102.25 грн. на місяць. Батько малолітньої, громадянин ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію) в квартирі за вказаною адресою мешкають батьки ОСОБА_2 та рідна сестра.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, складеного службою у справах дітей Приморської райадміністрації Одеської області встановлено, що квартира, де мешкає ОСОБА_4 складається з 2-х (двох) кімнат, загальною площею 65 кв. м, житловою 37 кв. м. ОСОБА_4 мешкає разом з своїми батьками та дружиною ОСОБА_8 Квартира суха, світла, зроблений ремонт.

10.03.2016 року за усним повідомленням гр. ОСОБА_2 щодо відсутні матері вдома на протязі декількох днів, спеціалістами служби у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації було здійснено перевірку умов утримання та виховання дітей за місцем проживання матері, ОСОБА_3, яка мешкає в АДРЕСА_4.

На час перевірки вдома був присутній ОСОБА_9, який є власником будинку та мешкає на 1 (першому ) поверсі. Батько, ОСОБА_3 повідомив, що його дочка, 09.03.2016 року не ночувала вдома, поїхала в обідній час до Овідіопольського районного суду та до цього часу не повернулася, на телефон не відповідає. У зв'язку з цим онуки ночували у нього на першому поверсі, він контролював виконання ними домашнього завдання. Мати дітей, не попереджувала, що не буде ночувати вдома, що необхідно доглянути за дітьми. Під час обстеження будинку було встановлено, що речі в кімнатах розкидані, ліжка розстелені, брудний одяг скиданий на купу, посуд не митий. Для дітей відсутні продукти харчування, холодильник порожній.

З листа - відповіді директора Овідіопольського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 14.04.2016 року № 06-02/242 , які забезпечували охоплення соціальною роботою родину ОСОБА_3 протягом 3 трьох місяців, з моменту визначення місця проживання дитини з матір'ю, зазначена необхідність виникла, у зв'язку з тим, що 16.02.2016 року дитина була забута матір'ю у дитячому садочку, встановлено наступне.

Наказом від 16.02.2016 року № 11/ц родину ОСОБА_3 було взято під соціальне супроводження. Складено план супроводження родини, з яким ознайомлено родину.

11.02.2016 року з гр. ОСОБА_3 було проведено бесіду щодо відвідування дитиною дитячого дошкільного закладу. Малолітня донька ОСОБА_5 перебувала на вихованні у батька з 16.02.2016 року по 14.04.2016 року. За інформацією батька, було встановлено, що за весь час мати телефонувала лише двічі, щоб поцікавитися дитиною.

Мати не виконує рекомендації спеціалістів та не з'являється до центру, ігноруючи неодноразове запрошення особисто їй та запрошення через її батька гр. ОСОБА_9

За інформацією від ОСОБА_9, з 01.04.2016 року ОСОБА_3 влаштувалася на роботу офіційно у лікарню в м. Одеса за адресою: Адміральський проспект.

Мати не виконує рекомендації спеціалістів та умов плану соціального супроводження, а саме: налагодження взаємовідносин та позитивних стосунків з родиною та колишнім чоловіком, формування навичок відповідального батьківства, отримання офіційного працевлаштування. Мати систематично залишає дітей без нагляду, не замається вихованням та розвитком дітей. Ситуація, що склалася у родині, є такою, що не відповідає інтересам дітей, їх потребам у вихованні, утриманні та розвитку. За інформацією ОСОБА_10, мати звільнена з роботи.

Спеціалістами служби у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації 18.11.2016 року, 21.11.2016 року, 23.11.2016 року на телефон матері (НОМЕР_5) були здійснені дзвінки, але номер постійно вибивав. Також підготовлено та направлено СМС повідомлення та лист-запрошення від 18.11.2016 року № 785 щодо необхідності прибути на засідання комісії з питань захисту прав дитини при Овідіопольській районній державній адміністрації 24.11.2016 року о 14-30. Також було здійснено дзвінок на телефон дідуся, ОСОБА_9 (НОМЕР_6) з проханням передати доньці запрошення її на комісію. Під час телефонної розмови з ОСОБА_9, з'ясовано, що змін на краще вжитті його доньки не відбулося, що вона продовжує вести себе без відповідально, немає постійного місця роботи, не турбується та не піклується про синів, які мешкають разом з нею. Всю турботу про онуків він взяв на себе.

Під час телефонної розмови з батьком малолітньої, ОСОБА_2, з'ясовано з його слів, що з часу набранням законної сили рішення суду першої інстанції, щодо визначення місця проживання ОСОБА_5 з матір'ю, та коли він почав оскаржувати це рішення в апеляційному суді м. Одеси, матір жодного разу не приїздила до дитини, тільки двічі телефонувала та висловлювала свої погрози, з дитиною вона не спілкується та не приїздить до неї щоб провідати. ОСОБА_4 зобов'язався надати членам комісії акт обстеження житлово-побутових умов, де він мешкає разом з донькою та своїми батьками, та довідку про доходи за останні 6 (шість) місяців. На комісії батько дитини був присутній, мати не з'явилася.

Так як на сьогоднішній день малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., проживає у родині батька, ОСОБА_2, який піклується про її виховання та утримання, з боку матері ОСОБА_3 станом на 24.11.2016 року відсутні звернення та заяви щодо повернення їй малолітньої дитини, та вбачається усунення її від створення належних умов для утримання та розвитку дитини, керуючись статтями 160, 161 Сімейного кодексу України, беручи до уваги інтереси дитини, орган опіки та піклування - Овідіопольської районної державної адміністрації дійшов висновку щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., разом з батьком ОСОБА_4.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності зі ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним - обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Стаття 160 СК України передбачає, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14-ти років, визначається нею самою.

Згідно із ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 6 «Декларації прав дитини», прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 року передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, зроблені з порушення норм матеріального та процесуального права, а тому на підставі п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.04.2016 року - скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Органу опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити у повному обсязі.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом із батьком ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1093,52 грн.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

А.П.Заїкін