Рішення № 63496179, 12.12.2016, Приазовський районний суд Запорізької області

№ 2/325/572/2016

325/1405/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого: судді Пантилус О.П., при секретарі Орманджи Ф.К., за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Приазовське Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Приазовська районна державна адміністрація Запорізької області, про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в позові просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини його доходу щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову і до досягнення ним повноліття. Вимоги обґрунтовані тим, що з 06.02.2010 року по 23.09.2013 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, і в них 06.10.2010 року народився син ОСОБА_5, який проживає з матір'ю, та батько не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

В зустрічному позові ОСОБА_2 просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 разом із ним. Вимоги обґрунтував тим, що він має кращі умови для виховання і забезпечення дитини, так як він має постійну роботу та стабільний заробіток, проживає з матір'ю, яка згодна допомагати йому виховувати сина, в їх сім'ї добрі стосунки, ніхто не зловживає спиртними напоями, він та бабуся люблять ОСОБА_2 і здатні забезпечити необхідні умови для проживання і виховання дитини. В їх будинку є окрема кімната для дитини і всі необхідні умови для проживання (сучасний ремонт і обладнання) ОСОБА_3 як, ОСОБА_1 не має змоги забезпечити належних умов проживання та виховання сина, так як в їх сім'ї, крім неї та ОСОБА_2 проживають чоловік ОСОБА_1 і його троє синів. Інша неповнолітня донька ОСОБА_1 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, змалку виховується в батьків відповідачки. Зі слів ОСОБА_5, мати приділяє більше уваги іншим дітям, ніж йому і в їх постійно бракує грошей. Разом з тим, ОСОБА_2 зазначив про те, що він не буде чинити перешкод у спілкуванні матері із сином.

В судовому засіданні ОСОБА_1 наполягає на задоволенні свого позову про стягнення аліментів та заперечує проти визначення місця проживання дитини з батьком, так як вважає, що має належні умови для виховання і проживання сина. В обґрунтування заперечень вказала, що вона є безробітною, у зв'язку з чим перебуває на обліку в районному центрі зайнятості, а її чоловік ОСОБА_7 не працює та займається домашнім господарством (в них є корова, теля, барани, кози, гуси та інші домашні птахи і великий город). У зв'язку з чим в їх сім'ї є необхідні продукти харчування, в тому числі овочі і фрукти. Вони проживають в будинку, який купив їй батько. З ними проживають три сини чоловіка, один з яких навчається в Мелітопольському культурно-освітньому училищі та проживає в гуртожитку від даного навчального закладу, інші двоє синів навчаються в школі, а ОСОБА_5 відвідує дитячий садочок, де вчиться в першому класі. Поки що на всіх хлопців у них в наявності тільки один стіл для навчання, але вони планують придбати ще. Чоловік ОСОБА_7 отримує на синів, замість аліментів - державну допомогу. Дійсно, спочатку в 2013 році ОСОБА_2 добровільно сплачував аліменти на утримання ОСОБА_2, але зараз не надає допомоги. В серпні 2014 році батько забрав ОСОБА_5 до себе нібито на деякий час та не віддавав їй аж до січня 2015 року. В їх сім'ї були випадки вживання алкогольних напоїв, але на цей час вони вже більше місяця взагалі не вживають алкогольних напоїв. Вона любить ОСОБА_5 і вважає, що йому буде краще з нею, бо дітям завжди краще з матір'ю. ОСОБА_1 визнає, що після того як у 2015 році забрала сина, перешкоджала батькові в тому, щоб він бачився із ОСОБА_5, так як боялася, що він знову обманним шляхом забере дитину до себе, як це сталося у серпні 2014 року.

ОСОБА_2 не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів та наполягає на задоволенні вимог про визначення місця проживання малолітнього сина з ним з підстав та за обставин, наведених в позові. Він повідомив, що у 2013 році, після розлучення із ОСОБА_1, добровільно сплачував аліменти, перераховуючи їх поштою на адресу позивачки у первісному позові. З серпня 2014 року по січень 2015 року син проживав у нього, але потім мати забрала сина мовби на кілька днів і не повернула та в подальшому перешкоджала в його спілкуванні з дитиною, не повідомляла про своє дійсне місце проживання і перебування неповнолітнього, тому він не сплачував аліменти. Вважає, що мати веде не належний спосіб життя, не має достатніх умов для виховання і забезпечення дитини, тому в інтересах неповнолітнього просить визначити місце проживання з батьком. Він на цей час працює по контракту від 14.06.2016 року в прикордонній службі (м.Бердянськ), його графік роботи три робочих та шість вихідних днів. Строк його контракту є три роки та він узгодив із керівництвом про переведення його до прикордонної застави в м.Приморську за місцем проживання для виховання сина, в разі позитивного вирішення його позову.

Представник позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_2

Неповнолітній ОСОБА_5, 06.10.2010 року, думка якого вислухана судом, зазначив, що він любить тата і маму, але йому краще проживати з батьком, так як там є кращі іграшки і смачна їжа, яку він готував з татом. Дитина вказала на те, що дійсно мама з татом Валерою часто вживають пиво і горілку, після цього лаються і навіть тато Валера вдарив маму в його присутності. Окрім того, йому не комфортно у мами, так як його кривдить старший брат ОСОБА_8.

Представник Приазовської районної державної адміністрації ОСОБА_4 підтримала висновок органу опіки та піклування та вважає, що в інтересах дитини необхідно визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_5 з батьком, який впродовж 2015 2016 років неодноразово звертався в службу опіки та піклування для допомоги в установленні місця перебування дитини.

Свідок ОСОБА_9, яка проживає в м.Приморську і має дружні відносини із ОСОБА_2 та є хрещеною матір'ю неповнолітнього ОСОБА_5, пояснила, що коли хлопець перебував у батька вони часто спілкувалися, так як в неї є дитина такого ж віку як ОСОБА_5. ОСОБА_2 з сином часто приходив до них в гості та ОСОБА_5 з її донькою відвідували один дитячий садочок. Їй відомо, що батько добре ставився до сина та належне виконував обов'язки по його вихованню. Із ОСОБА_1 вона не підтримує ніяких відносин.

Свідок ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є матір'ю ОСОБА_2, зазначила, що ОСОБА_5 буде краще проживати з батьком та з нею, так як батько дуже любить сина і піклується про його виховання, вони мають належні умови для його виховання і забезпечення, на відміну від матері, яка схильна до зловживання алкогольних напоїв, так як такі випадки були під час подружнього життя її сина з ОСОБА_1 В разі зайнятості сина на роботі, вона зможе належне доглянути за дитиною, так як не працює. Її менший син ОСОБА_11 є військовим і несе службу на Чингарі. В їх будинку достатньо місця для проживання ОСОБА_5, крім того, ОСОБА_2 та вона завезли будівельні матеріали для розширення площі будинку. В м.Приморську є більше можливостей для розвитку дитини ніж в селі Новоспаське, де зараз проживає дитина. Із спілкування з онуком вона зробила висновок, що умови його виховання в сім'ї матері можуть привести до вчинення ним в майбутнього правопорушень. В їх сім'ї дитина буде вихована в атмосфері любові і моральної та матеріальної стабільності.

Із досліджених документів судом встановлено, що з 31 липня 2010 року по 23 вересня 2013 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії 1-ЖС № 083189, виданого 31 липня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції Запорізької області, та копією рішення Приморського районного суду Запорізької області від 23.09.2013 року про розірвання шлюбу.

ОСОБА_5 народився 06 жовтня 2010 року в м.Приморську Запорізької області і його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_12 (копія свідоцтва про народження серії 1-ЖС № 154333, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції Запорізької області).

Між батьками не досягнуто згоди про визначення місця проживання дитини.

Встановлено із пояснень обох сторін, що після розірвання шлюбу малолітня дитина проживала разом із матір'ю. Батько добровільно сплачував аліменти на утримання дитини. В період з осені 2014 року до травня 2015 року - ОСОБА_5 проживав з батьком в м.Приморську Запорізької області, відвідував ясла-садок Казка, мав належні умови для проживання і виховання. З травня 2015 року і до цього часу дитина проживає з матір'ю, та в цей період ОСОБА_1, не надавала батькові даних про адресу проживання, щоб уникнути спілкування дитини з батьком і як наслідок їх сумісного проживання.

17 Листопада 2014 року ОСОБА_12 зареєструвала шлюб із ОСОБА_7, її прізвище після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_7. Наведені обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб серії 1-ЖС № 140624, виданого 17.11.2014 року виконавчим комітетом Нововасилівської селищної ради Приазовського району Запорізької області.

Із документів (довідки про склад сім'ї та довідки-характеристики Новоспаської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 03.11.2016 року, акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_7 від 03.11.2016р.), що характеризують ОСОБА_1, умови проживання, забезпечення та виховання малолітнього ОСОБА_5, встановлені наступні обставини.

За адресою: вулиця Шавкайська, 120 с.Новоспаське Приазовського району Запорізької області, неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає з матір'ю ОСОБА_1 До складу їх сім'ї, також, входять - чоловік ОСОБА_7 і неповнолітні діти: ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9.

Місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване, згідно з її паспортом громадянина України серії СЮ № 378999, в с.Мар'янівка Приазовського району Запорізької області, вулиця Шевченка, 21. Але, фактично із серпня 2005 року вона з сім'єю проживає за вищевказаною адресою без реєстрації.

Згідно пояснень ОСОБА_1 вона проживає в будинку, який їй купили батьки, але, договір купівлі-продажу не оформлений в установленому порядку із-за відсутності коштів.

При обстеженні умов проживання сім'ї комісією сільської ради встановлено, що санітарний стан будинку задовільний, в будинку тепло та прибрано, є необхідні меблі. ОСОБА_14 та ОСОБА_8 є учнями Новоспаської ЗОШ, а ОСОБА_13 навчається в м.Мелітополі.

Неповнолітній ОСОБА_5 відвідує підготовчу групу дитячого садка Новоспаського комунального дошкільного закладу загального типу Берізка, згідно з довідкою даного навчального закладу.

Крім того, ОСОБА_1 має неповнолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, яка проживає в родині бабусі (матері ОСОБА_1Г.).

ОСОБА_1 не працює, з 26.09.2016 року перебуває на обліку в Приазовському районному центрі зайнятості, отримує щомісячно допомогу в розмірі 540,00 грн.. Її чоловік ОСОБА_7 також не працює займається домашнім господарством (корова, теля, кролі, домашня птиця та город).

Доходи сім'ї, згідно пояснень ОСОБА_1 складають: соціальні виплати (допомога їй по безробіттю 540,00 грн., її допомога на старшу доньку 450,00 грн.;. соціальна допомога на трьох дітей ОСОБА_7 - приблизно 5000,00 грн.), випадкові тимчасові заробітки батьків по найму у фізичних осіб та продукти домашнього господарства.

Згідно акту обстеження та довідки-характеристики від 03.11.2016 року ОСОБА_1 з чоловіком схильні до вживання алкогольних напоїв, що негативно впливає на стан виховання дітей, які не завжди доглянуті. Матеріальне забезпечення сім'ї є нестабільним та не достатнім.

Із документів, що характеризують батька дитини встановлені такі обставини.

Місце проживання ОСОБА_2, згідно паспорту громадянина України серії СВ № 250728, зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_11.

За цією адресою він постійно проживає разом із матір'ю ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, якій належить будинок на праві власності, згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 21.11.2001 року.

За даними акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_2 від 01.11.2016 року в батька наявні необхідні умови для проживання і виховання малолітньої дитини.

Згідно з довідкою № 1039 військово-лікарської комісії від 18.05.2016 року ОСОБА_2 придатний до військової служби за контрактом.

Із службової характеристики Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області встановлено, що ОСОБА_2 з грудня 2005 року служив в органах МВС України, а з 06.11.2015 року переведений на службу в інше відомство, характеризується виключно з позитивної сторони.

За місцем проживання ОСОБА_2 також характеризується позитивно, веде здоровий спосіб життя, займається спортом, має добрі стосунки з матір'ю та із малолітнім сином.

Згідно контракту від 14.06.2016 року і довідки військової частини 1491 від 05.12.2016 року ОСОБА_2 є військовослужбовцем даної частини з 14.06.2016 року.

За період проходження служби на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії кухаря відділення логістики оперативно-бойової прикордонної комендатури Бердянськ ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони, що підтверджується службовою характеристикою від 06.12.2016 року.

Станом на 16.03.2016 року, згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України, ОСОБА_2 в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року отримав дохід в розмірі 42997,54 гривень (середньомісячний дохід складає 3583 грн.). За його поясненнями, на цей час він отримує щомісячно близько 7000 гривень.

Приазовська районна державна адміністрація Запорізької області, відповідно до ст.19 СК України надала висновок про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, 06.10.2010 року, за місцем проживання батька.

Висновок обґрунтований наведеними вище документами Новоспаської сільської ради. Додатково зазначено, що за рішенням виконавчого комітету Новоспаської сільської ради від 07.11.2016 року сім'я ОСОБА_1 поставлена на облік сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків.

Відповідно до висновку Приморської районної державної адміністрації Запорізької області від 03.11.2016 року, орган опіки та піклування за місцем проживання батька вважає за необхідне визначити місце проживання малолітньої дитини з батьком.

Згідно ст.6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Статтею 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Місце проживання - це житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово (ч.1 ст.29 ЦК). Кожна особа має право на вільний вибір місця проживання (ч.1 ст.33 Конституції).

Згідно зі ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків.

У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (ст.161 СК України).

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, спору, зокрема, щодо місця проживання. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ст.171 СК України).

Малолітній ОСОБА_5 однозначно в суді заявив, що хоче проживати з татом, хоча й любить обох батьків.

Сімейне право закріплює в обов'язковому порядку, що місце проживання дитини визначається тільки виходячи з її інтересів.

Під інтересами дитини треба розуміти забезпечення умов, необхідних для її повноцінного фізичного, психічного і духовного розвитку, що є неодмінним атрибутом належного сімейного виховання. При цьому враховується, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Суд відзначає, що принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, яким проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Проте, у Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка має силу закону, про такий привілей матері уже не йдеться.

Так п.1 ст.9 продиктовано, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути зокрема у разі, коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Із наведеного слідує, що перевага матері перед батьком не може й не повинна бути пріоритетом у цьому спорі.

Принцип 2 Декларації прав дитини 1959 року та Конвенція про права дитини 1989 року визначають, що дитина повинна перебувати під особливим захистом, їй повинні бути надані всі можливості та умови для фізичного, психічного та соціального розвитку; дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Тобто, пріоритетом у вирішенні спору можуть бути тільки інтереси дитини.

Як встановлено судом, в даному випадку мати не має самостійного доходу, крім зазначених нею, але не підтверджених будь якими доказами - соціальної допомоги на старшу доньку, яка з нею не проживає, та допомоги по безробіттю, розмір яких не забезпечує прожиткових мінімумів дорослої особи та малолітньої дитини (матері та сина), іншого постійного доходу вона не має.

Будинок, де проживає мати, їй не належить та не належить членам її родини. ОСОБА_1 проживає не за місцем реєстрації.

Винятковою обставиною є те, що мати схильна до зловживання алкогольними напоями. Її пояснення про те, що вони з чоловіком впродовж місяця зовсім не вживають алкогольних напоїв, із-за короткого терміну зазначених змін в поведінці матері, які крім її слів, нічим не підтверджені, не дають підстав для висновку, що така поведінка матері не зашкодить розвиткові дитини.

Батько ж, навпаки, працевлаштований з 2005 року і по цей час, має постійний достатній для утримання малолітньої дитини, дохід, характеризувався завжди позитивно, що підтверджується службовими характеристиками, довідкою і контрактом.

Суд вважає, що бажання батька виховувати дитину не пов'язане із пред'явленням ОСОБА_1 позову про стягнення аліментів, так як ОСОБА_2 раніше вживав заходів для того, щоб виховувати сина (звертався в орган поліції та Приазовську районну державну адміністрацію для встановлення місця проживання дитини, так як мати не повідомляла про місце перебування дитини). Вказана обставина підтверджена в судовому засіданні показами представника органу опіки та піклування ОСОБА_4 і не заперечується ОСОБА_1

Будинок, в якому проживає ОСОБА_2, належить члену його родини матері. За місцем помешкання він має всі необхідні побутові умови для гідного існування. ОСОБА_2 зайнятий роботою, щомісячно отримує заробітну плату.

У підсумку, за місцем проживання батька реально забезпечені стабільні умови життя дитини, що відповідає інтересам хлопчика.

Дослідивши обставини справи, доводи та заперечення сторін, надані докази у їх сукупності, враховуючи не рівні можливості батьків щодо утримання та виховання сина, більш прийнятні умови для виховання і розвитку дитини в сім'ї батька, виходячи із інтересів малолітньої дитини, її думки про бажання проживати з батьком, суд вважає за необхідне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, разом з батьком.

Відповідно, позов про стягнення аліментів з батька задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Приазовська районна державна адміністрація Запорізької області, про визначення місця проживання дитини, задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_5, який народився 06 жовтня 2010 року в м.Приморську Приморського району Запорізької області, разом із батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_13, за місцем його реєстрації: вулиця Осипенка, 80, м.Приморськ Приморського району Запорізької області.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.П. Пантилус