Постанова № 63493679, 13.06.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/8469/16-а

Провадження № 2-а/234/198/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2016 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді Марченко Л.М.,

розглянувши у скороченому провадженні у м.Краматорську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПСЗН Краматорської міськради про визнання неправомірними дії щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, в тому числі й на покриття житлово-комунальних послуг, за заявою від 31.03.2016 року про поновлення виплати зазначеної допомоги, а також про зобовязання відповідача здійснити нарахування та продовжити виплату щомісячної адресної грошової допомоги відповідно до вказаної заяви від 31.03.2016 року.

Дана справа розглянута судом на підставі ст.183-2 ч.1 п.2 КАС України в порядку скороченого провадження.

Згідно позову, з 12.12.2014 року позивачка ОСОБА_1 разом з малолітнім сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, були узяті в УПСЗН Словянської міської ради на облік внутрішньо переміщених осіб згідно довідці №1429014670. З 2014 року родині позивачці була призначена та виплачувалася щомісячна адресна грошова допомога внутрішньо переміщених осіб для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У березні 2016 року позивачка з родиною переїхала на нове місце проживання до ІНФОРМАЦІЯ_2, де її в УПСЗН Краматорської міської ради було узято на облік внутрішньо переміщених осіб та видана довідка №1426/68973 від 30.03.2016 року. 31.03.2016 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про продовження виплати державної щомісячної адресної допомоги, на що повідомленням від 11.04.2016 року №01-08/9П1 їй було відмовлено з огляду на відсутність у довідці №1426/68973 штампу ДМС про реєстрацію місця проживання. Таку відмову позивачка вважає неправомірною та просить її права поновити на підставі поданої нею відповідачу заяви від 31.03.2016 року.

Відповідач УПСЗН Краматорської міської ради в особі начальника управління ОСОБА_3 позов не визнав та надав письмові заперечення у яких послався на п.7 «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженої постановою КМУ від 01.10.2014 року №509, відповідно до якого у довідці внутрішньо переміщеної особи повинна матися відмітка територіального підрозділу ДМС про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, та довідка без вказаної відмітки не є дійсною. Незважаючи на набрання 13.01.2016 року чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24.12.2015 року №921-VII, яким із Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» виключені положення про проставляння у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітки про реєстрацію її місця проживання, однак відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону про внесення змін Кабінету Міністрів України було доручено протягом 3-х місяців з дня набрання чинності Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Таким чином до внесення змін до постанов КМУ №509 від 01.10.2014 року та №505 від 01.10.2014 року механізм обліку внутрішньо переміщених осіб та призначення їм щомісячної адресної допомоги залишався незмінним, у звязку з чим на момент прийняття УПСЗН Краматорської міської ради рішення від 11.04.2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги, як внутрішньо переміщеної особі для покриття витрат на проживання, відповідач діяв правомірно. Просить в позові відмовити.

Суд, дослідивши доводи позову та заперечень, надані сторонами докази, вважає, що позов обґрунтованим, у звязку з чим таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована у м.Донецьку (а.с.5). Має малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Згідно копії довідки УПСЗН Краматорської міської ради від 30.03.2016 року №1426/68973 ОСОБА_1 узята на облік внутрішньо переміщених осіб та разом з сином фактично проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7).

31.03.2016 року ОСОБА_1 звернулася до УПСЗН Краматорської міської ради з питання призначення (продовження виплати) грошової допомоги на проживання, у звязку з переїздом з м.Словянська Донецької області. Рішенням відповідача від 11.04.2016 року було відмовлено в призначенні вказаної допомоги у звязку з відсутністю у вищевказаній довідці №1426/68973 штампу ДМС про реєстрацію місця проживання (а.с.8).

Згідно абз.1 п.2 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року №505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно п.14 вказаного Порядку, на підставі поданої заяви про призначення грошової допомоги формується особова справа одержувача допомоги, яка зберігається протягом пяти років.

Згідно п.3 вказаного Порядку, для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сімї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому п.5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також предявляє довідки всіх членів сімї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Згідно п.1 постанови КМУ «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року №637, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з «Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженим постановою КМУ від 01.10.2014 року №509.

На момент виникнення спірних правовідносин «Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затверджений постановою КМУ від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», передбачав, що довідка є документом, який видається внутрішньо переміщеній особі;

згідно п.6 Порядку, строк дії довідки становить шість місяців з дати її видачі. Строк такої довідки може бути продовжений на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до уповноваженого органу;

згідно п.7 Порядку, територіальний підрозділ ДМС на зворотному боці довідки внутрішньо переміщеної особи проставляє відмітку про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці. Довідка не є дійсною без проставлення на її зворотному боці зазначеної відмітки.

13.01.2016 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24.12.2015 року №921-VII, яким були вилучені зокрема ч.ч.2-6 ст.5, п.п.1 і 2 ч.1 ст.11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в частині проставлення у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітки про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» наведеного Закону про внесення змін, Кабінету Міністрів України доручено протягом 3-х місяців з дня набрання чинності Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Незважаючи на відведений Законом України від 24.12.2015 року №921-VII тримісячний строк, відповідні зміни до постанови КМУ від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» були внесені лише 08.06.2016 року постановою КМУ №352.

Відповідач вважає, що у період від набрання чинності Законом України від 24.12.2015 року №921-VII та до приведення Кабінетом Міністрів України своїх нормативно-правових актів у відповідності з цим Законом, він повинен був насамперед керуватися існуючими положеннями постанови КМУ №509 від 01.10.2014 року у сукупності з постановою КМУ №505 від 01.10.2014 року, тобто правомірно відмовив 11.04.2016 року позивачці ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки нею була предявлена довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи без проставлення на її зворотному боці відмітки територіального підрозділу ДМС про реєстрацію місця проживання цієї особи.

Однак, на думку суду, з цим погодитися не можна.

Слід враховувати, що юридична сила закону, як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів

та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

У звязку зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 року №921-VII до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», з 13.01.2016 року ст.5 діє в наступній редакції: «Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1цього Закону.»

З цього моменту відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не існує обовязку територіальних підрозділів ДМС проставляти відмітки на вищевказаних довідках про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщених осіб та обовязку останніх звертатися з цього приводу до ДМС. Положення підзаконних нормативно-правових актів, зокрема постанови КМУ від 01.10.2014 року №509, повинні застосовуватися в частині, яка не суперечить Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в чинній редакції.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем УПСЗН Краматорської міської ради було прийнято неправомірне рішення від 11.04.2016 року (а.с.8), яким незаконно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у звязку з чим права позивачки підлягають поновленню, а її позов задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 ч.1 КАС України, у звязку з прийняттям рішення на користь позивачки ОСОБА_1, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (а.с.1) з відповідного місцевого бюджету, оскільки іншою стороною був орган місцевого самоврядування УПСЗН Краматорської міської ради.

Керуючись ст.ст.4-15,159-163,183-2, 185-186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови 11.04.2016 року ОСОБА_1 в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за її заявою від 31.03.2016 року.

Зобовязати дії управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до її заяви від 31.03.2016 року.

Стягнути з місцевого бюджету м.Краматорська Донецької області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 551,20 грн. (пятсот пятдесят одну гривню 20 коп.).

На постанову суду може бути подана апеляція до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Л.М.Марченко