Постанова № 63493677, 21.06.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/7335/16-а

Провадження № 2-а/234/183/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2016 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді Марченко Л.М.,

розглянувши у скороченому провадженні у м.Краматорську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФУ у м.Краматорську про визнання неправомірним неврахування певного періоду роботи до страхового стажу та не нарахування грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій на день її призначення, та зобовязання відповідача з врахуванням стажу нарахувати та сплатити зазначену грошову допомогу, передбачену п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Дана справа розглянута судом на підставі ст.183-2 ч.1 п.2 КАС України в порядку скороченого провадження.

Згідно позову, ОСОБА_1 у період з 01.09.1989 року по 10.03.1998 року працювала на посаді дільничного лікаря-терапевта в медико-санітарній частині шахти ім.Калініна м.Горлівка, Донецької області. З 16.11.2015 року позивачка взята на облік в УПФУ у м.Краматорську Донецької області. Остання вважає, що має право на призначення та виплату їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення, відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». У квітні 2016 року ОСОБА_1 повторно звернулася до УПФУ у м.Краматорську із заявою про призначення та виплату вказаної грошової допомоги, однак в цьому їй було відмовлено за відсутністю відомостей про підпорядкованість медсанчастини шахти ім.Калініна установам державної або комунальної власності. Таку відмову позивачка вважає неправомірною та просить її права поновити.

Відповідач УПФУ у м.Краматорську в особі начальника управління ОСОБА_2 позов не визнав та надав письмові заперечення, згідно яким зазначає про пропущення позивачкою 6-місячного строку звернення з позовом до суду, оскільки ОСОБА_1 вперше призначено пенсію 02.04.2015 року під час узяття на облік у УПФУ в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області, а з позовом остання звернулася лише 05.05.2016 року. По суті заявлених же вимог управління не заперечує щодо наявності у ОСОБА_1 спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, але для призначення та виплати їй грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» підстави відсутні, оскільки вказана грошова допомога призначається за умови роботи в заклалах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак ОСОБА_1 не було надано жодного документу, якім би підтверджувалась підпорядкованість медсанчастини шахти ім.Калініна установам державної або комунальної власності. Просить в позові відмовити.

Суд, дослідивши доводи позову та заперечень, надані сторонами докази, вважає, що позов необґрунтованим, у звязку з чим таким, що задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована у Калінінському районі м.Горлівки Донецької області (а.с.5-7). Згідно копії довідки УПСЗН Краматорської міської ради від 29.10.2015 року №1426/52703 узята на облік внутрішньо переміщених осіб та фактично проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Згідно матеріалам пенсійної справи УПФУ у м.Краматорську (а.с.16), ОСОБА_1 з 02.04.2015 року управлінням ПФУ в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області була вперше призначена пенсія за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». На підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 20.11.2015 року паперова та електронна пенсійні справи були запрошені з вказаного управління та 16.12.2015 року позивачка узята на облік в УПФУ у м.Краматорську Донецької області як внутрішньо переміщена особа та проводиться нарахування та виплата пенсії з 01.01.2016 року.

Трудовий стаж позивачки вбачається з даних її трудової книжки (а.с.9-13), згідно якій у період з 01.09.1989 року по 10.03.1998 року працювала на посаді дільничного лікаря-терапевта в медико-санітарній частині шахти ім.Калініна м.Горлівка, Донецької області.

Вказаний період роботи позивачка відносить до страхового стажу, вимагаючи нарахування та виплати їй грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України"Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою КМУ від 04.11.1993 року №909 (із змінами та доповненнями).

Згідно п.7 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховується періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 02.04.2015 року пенсію ОСОБА_1 у УПФУ у м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області було призначено на загальних підставах без виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за відсутністю у позивачки необхідного стажу для призначення цього виду грошової допомоги, оскільки на той час згідно матеріалам пенсійної справи та до цього часу ОСОБА_1 не надано документів, які б підтверджували підпорядкованість медсанчастини шахти ім.Калініна установам державної або комунальної форми власності. Наявний у позивачки стаж роботи в установах державної або комунальної форми власності складає 23 роки 7 місяців 16 днів, що недостатньо для призначення вказаної грошової допомоги.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки остання хоча й має спеціальний стаж роботи, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, однак для призначення та виплаті їй грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» по наявним матеріалам пенсійної справи недостатньо.

Крім того, згідно п.7 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року №1191, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Враховуючи те, що перше постановлення на пенсійний облік та перша виплата пенсії позивачці ОСОБА_1 відбулася з 02.04.2015 року у УПФУ у м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області без призначення їй грошової допомоги, то остання дізналася про порушення свого права та інтересу з вказаного часу.

Статтею 99 ч.2 КАС України передбачений шестимісячний строк для звернення з позовом до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на звернення ОСОБА_1 з позовом до суду 05.05.2016 року, то за таким позовом строк звернення є пропущеним. Клопотання про визнання причин пропуску строку поважними не заявлено та поважних причин для його поновлення судом не встановлено.

Згідно ст.99 ч.4 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення субєкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність субєкта владних повноважень.

Якщо навіть виходити з можливої юридичної необізнаності позивачки ОСОБА_1, яка під час першої виплати їй пенсії не звернула уваги на імовірне порушення її прав та інтересів через невиплату грошової допомоги, то на її досудове письмове звернення, остання отримала відповідь УПФУ у м.Краматорську від 29.01.2016 року (а.с.16), якою їй були надані розяснення з приводу відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги. Але до суду позивачка звернулася з позовом лише 05.05.2016 року, тобто після спливу місячного строку, передбаченого ч.4 ст.99 КАС України.

Навівши вищевказані обґрунтування суд вважає, що незважаючи на пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду, що веде до залишення судом позову без розгляду, по даній справі слід постановити рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 по суті заявлених вимог, оскільки наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду застосовуються у випадку предявлення обґрунтованого позову, але в даному випадку позовні вимоги є необґрунтованими та підстави для призначення грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» недоведеними.

Відповідно до ст.94 КАС України, у звязку з прийняттям рішення про відмову в задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачкою по оплаті судового збору в розмірі 551,20 грн., їй не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.4-15,159-163,183-2, 185-186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, відмовити.

На постанову суду може бути подана апеляція до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Л.М.Марченко