Ухвала суду № 63490681, 15.12.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62430/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В.,

при секретарі Бажан О. А.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

за участі прокурора Ориняк Р. Р.,

перекладача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві Горлача О. Г. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12016100060008017, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві старший лейтенант поліції Горлач О.Г. за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Ориняк Р.Р. 15.12.2016 звернувся до слідчого судді з наведеним вище клопотанням.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100060008017 від 13.12.2016, за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.12.2016, у вечірній час ОСОБА_1 разом з невстановленою досудовим слідством особою, перебуваючи у дворі житлового будинку АДРЕСА_1, вирішили з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, обікрасти квартиру та помітивши, що у квартирі АДРЕСА_1, яка розташована на другому поверсі вищевказаного житлового будинку не горить світло, ОСОБА_1 разом з невстановленою досудовим слідством особою, переконавшись в тому, що за ними ніхто не спостерігає, проник до приміщення кухні зазначеної квартири, яку по орендує ОСОБА_7. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, разом з невстановленою на даний час особою, через приміщення кухні зайшли у приміщення кімнат квартири, в яких знайшли деяку техніку і особисті речі, а саме: кабель живлення від проектора, ноутбук фірми «Chuwi Hi 10 Pro» сірого кольору, ноутбук фірми «ASUS Т 200 ТА» синього кольору, планшет фірми « ASUS» чорного кольору у футлярі сірого кольору, планшет фірми «ASUS К013» синього кольору, 3-G вай-фай роутер фірми «Новотел», зовнішні жорсткі диски у кількості чотирьох штук, навігатор фірми «Assistant», наручний годинник фірми «Касіо Ілюмінатор», ультра-звуковий відпугувач від гризунів, кабелі живлення чорного кольору, навушники фірми «Panasonic» чорного кольору, мобільний телефон марки «NOKIA G-6120» чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_1, сумка світлого кольору всередині якої знаходився інгалятор, цифровий фотоапарат чорного кольору фірми «CANON», проектор чорного кольору фірми GM-60, два зарядних пристрої до мобільного телефону, ліхтарик чорного кольору фірми «Поліс», блютуз гарнітура чорного кольору, пневматичний пістолет ПМ ультра фірми UMAREX, а також інші дрібні речі.

ОСОБА_1 разом з невстановленою досудовим слідством особою, забравши всі вище перелічені речі, повернулися назад до приміщення кухні, де взяли кухонний ніж у футлярі і вилізли через вікно, та отримали реальну можливість розпорядитися викраденим майном.

ОСОБА_1 разом з невстановленою досудовим слідством особою своїми умисними діями завдали матеріальної шкоди ОСОБА_7, на загальну суму 39300 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна поєднаними з проникненням у квартиру, вчинив злочин (кримінальне правопорушення), передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

14.12.2016, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, затримано в порядку ст. 208 КПК України, а саме у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий наголошує на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так як підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сторона обвинувачення посилається на те, що вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням вагомості доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує, та враховуючи можливість останнього, переховуватися від органів досудового слідства та суду. Вказані обставини, на думку сторони обвинувачення, виправдовують тримання підозрюваного під вартою та виключають можливість застосування ОСОБА_1 іншого більш м'якого запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор Ориняк Р.Р. внесене клопотання підтримала з викладених у ньому підстав та просила задовольнити у повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Захисник заперечив щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного немає.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

В провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100060008017 від 13.12.2016, за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

14.12.2016, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, затримано в порядку ст. 208 КПК України, а саме у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

14.12.2016, відповідно до ст. 276 КПК України ОСОБА_1, повідомлено про підозру у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному та його захиснику 14.12.2016.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_1, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно уразі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст. 178, ст. 183 КПК України враховує, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також особу підозрюваного ОСОБА_1, який не працює, раніше не судимий, вік та стан його здоров'я, який не виключає можливості тримання останнього під вартою, та приходить до висновку, що докази та обставини на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, відтак клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, розмір завданої шкоди, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу у розмірі відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України - 48 000 грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Руставі, грузина за національністю, громадянина Грузії - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12016100060008017 від 13.12.2016, тобто до 10.02.2017 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 48000 (сорок вісім тисяч) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова