Ухвала суду № 63490638, 14.12.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57988/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В., при секретарі Бажан О.А., за участі представника заявника - адвоката Кузнецова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за клопотанням представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасне спеціалізоване обладнання та технології» - адвоката Кузнецова Артема Сергійовича про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2016 за клопотанням слідчого СГ ГСУ Національної поліції України Венглюка А.В. у кримінальному провадженні № 12015000000000474 від 07.08.2015,-

В С Т А Н О В И В:

У провадження Печерського районного суду м. Києва 23.11.2016 надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасне спеціалізоване обладнання та технології» - адвоката Кузнецова Артема Сергійовича про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2016 за клопотанням слідчого СГ ГСУ Національної поліції України Венглюка А.В. у кримінальному провадженні № 12015000000000474 від 07.08.2015, за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України.

У судове засідання з'явився представник заявника, який клопотання підтримав з підстав викладеному у ньому, і просив задовольнити.

Слідчий за клопотанням якого було накладено арешт у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяви або клопотання від нього не надходили.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000474 від 07.08.2015, за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/38651/16-к від 13.08.2016 накладено арешт на грошові ТОВ "СУЧАСНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ" (ЄДРПОУ 36691706) № 2610231016490, № 26006300001756, відкритих в ПАТ "ДІАМАНТБАНК" (МФО 320854, ЄДРПОУ 23362711, адреса: м. Київ, Контрактова площа, будинок 10А), в частині видатку коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Так, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий посилався на те, що грошові кошти на рахунках є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та були набуті в результаті вчинення зазначених кримінальних правопорушень, проте вказані твердження під час судового розгляду було спростовано представником заявника, також це спростовується це тим, і що доказів які могли б слугувати підтвердженням доводів слідчого, слідчому судді не надано.

Як вбачається з наданих матеріалів досудове розслідування проводиться за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України, санкція ч. 3 ст. 209 КК України передбачає конфіскацію майна.

Таке, згідно приписам ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1 - 4 частини першої статті 962 Кримінального кодексу України.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які, отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін, на суму значно нижчу ринкової вартості або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі: отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Слідчому судді не надано даних, що станом на час розгляду даного клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні будь-якій особі повідомлено про підозру, до юридичної особи може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру чи зазначена юридична особа є третьою особою в розумінні ч. 4 ст. 170 КПК України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При цьому слід наголосити на тому, що ТОВ "СУЧАСНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ" не є жодним, з перелічених у ч. 5 ст. 170 КПК України, суб'єктом кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що слідчим, на даній стадії досудового розслідування не доведено, що є необхідність у забезпеченні кримінального провадження, як арешт рахунку ТОВ "СУЧАСНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ", з чим кримінально процесуальний закон пов'язує можливість скасування арешту майна.

Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ТОВ "СУЧАСНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ", наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунку ТОВ "СУЧАСНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ" взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-175, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасне спеціалізоване обладнання та технології» - адвоката Кузнецова Артема Сергійовича про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2016 за клопотанням слідчого СГ ГСУ Національної поліції України Венглюка А.В. у кримінальному провадженні № 12015000000000474 від 07.08.2015- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2016, на грошові ТОВ "СУЧАСНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ" (ЄДРПОУ 36691706) № 2610231016490, № 26006300001756, відкритих в ПАТ "ДІАМАНТБАНК" (МФО 320854, ЄДРПОУ 23362711, адреса: м. Київ, Контрактова площа, будинок 10А).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І. В. Литвинова