Ухвала суду № 63489711, 12.12.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12918/16-ц

Провадження №: 4-с/752/164/16

УХВАЛА

12.12.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.,

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1, сторона виконавчого провадження: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», на бездіяльність начальника відділу Державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції Применко Олени Анатоліївни

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Применко Олени Анатоліївни, що виявилася у неповерненні ОСОБА_1 належного йому на праві власності автомобіля марки Mercedes-Benz, модель S500 ДНЗ НОМЕР_3, колір сірий, номер кузова НОМЕР_4. Також просив зобов'язати начальника Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції повернути йому автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S500 ДНЗ НОМЕР_3, колір сірий, номер кузова НОМЕР_4.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що постановами державного виконавця ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції від 29 серпня 2012 року ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Голосіївським районним судом міста Києва від 14 грудня 2011 року №2-3939 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» боргу у сумі 1 211 212,00 гривень, а також накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 В процесі примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості, державним виконавцем Кияницею Н.М. після складення акту й арешту автомобіля від 14 березня 2013 року та акту від 22 серпня 2014 року на підставі Постанови про заміну зберігача арештованого та описаного майна від 22 серпня 2014 року було змінено зберігача описаного та арештованого майна, зокрема, автомобіля марки Mercedes-Benz, та передано його на відповідальне зберігання ОСОБА_4.

26 листопада 2014 року головним державним виконавцем Кияницею Н.М. було прийнято постанову про повернення виконавчого листа №2-3939 від 14 грудня 2011 року до Голосіївського районного суду м. Києва, а також припинено чинність арешту майна ОСОБА_1, скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Однак, як зазначає заявник, не зважаючи на скасування вжитих заходів примусового виконання, конфіскований в процесі примусового виконання виконавчого листа автомобіль ОСОБА_1 повернуто не було.

Крім того, заявник в обґрунтування скарги зазначає, що 26 липня 2016 року на ім'я начальника ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції Применко О.А. представником ОСОБА_1 було направлено заяву про повернення арештованого транспортного засобу, однак вказана заява розглянута та вирішена не була, з огляду на що вказані дії розцінюються заявником як бездіяльність начальника ВДВС у вирішенні питання щодо повернення ОСОБА_1 належного йому транспортного засобу.

В порядку підготовки справи до розгляду від представника заявника подано клопотання про розгляд справи за її відсутностіц та проханням задовольнити вимоги скарги.

Представник ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції та представник ПАТ «КБ «Надра» в судове засідання не з'явились, про місце і час судового розгляду повідомлялись судом належним чином, з заявами про відкладення судового розгляду не звертались.

Дослідивши матеріали за поданою скаргою, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду судом встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції перебував виконавчий лист, виданий Голосіївським районним судом міста Києва від 14 грудня 2011 року №2-3939 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» боргу у сумі 1 211 212,00 гривень.

Постановами державного виконавця ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції від 29 серпня 2012 року ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа, а також накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1

В процесі примусового виконання рішення суду на підставі Постанови про заміну зберігача арештованого та описаного майна від 22 серпня 2014 року було змінено зберігача описаного та арештованого майна, а саме автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S 500 ДНЗ НОМЕР_3, колір сірий, номер кузова НОМЕР_4 та передано його на відповідальне зберігання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт КР 326128, ІНН НОМЕР_2.

26 листопада 2014 року головним державним виконавцем Кияницею Н.М. було прийнято постанову про повернення виконавчого листа №2-3939 від 14 грудня 2011 року до Голосіївського районного суду м. Києва, припинено чинність арешту майна ОСОБА_1, скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Як встановлено судом, 26 листопада 2014 року державним виконавцем Києницею Н.М. було направлено на адресу ОСОБА_5 вимогу про повернення переданого йому на відповідальне зберігання автомобіля, яка виконана не була, а автомобіль зберігачем повернуто не було.

26 липня 2016 року на ім'я начальника Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Применко О.А. представником ОСОБА_1 було направлено заяву про ОСОБА_1 автомобіля, переданого державним виконавцем на відповідальне зберігання ОСОБА_4 на підставі постанови від 22 серпня 2014 року. Зазначена заява була одержана ВДВС - 28 липня 2016 року, однак відповіді на неї надано не було.

Згідно з ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на дату вчинення виконавчих дій) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа до суду, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, із винесенням державним виконавцем ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції постанови від 26 листопада 2014 року про повернення виконавчого документа, державним виконавцем мало бути вжито заходів щодо повернення ОСОБА_1 арештованого та переданого на відповідальне зберігання ОСОБА_4 автомобіля марки Mercedes-Benz, модель S500 ДНЗ НОМЕР_3, чого зроблено не було.

При цьому, відповідно до 4.2.6-4.2.8 зазначеної вище Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій), у разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою державного виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім'я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується державним виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія акта опису та арешту майна. У разі необхідності (наявність інформації про псування майна тощо) державний виконавець до моменту передачі майна новому зберігачу може здійснити вихід за місцем зберігання майна для його огляду (п. 4.2.7 Інструкції).

У відповідності до п. 4.2.10 Інструкції, виявивши розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення переданого на зберігання майна або встановивши інші незаконні дії з цим майном, державний виконавець складає про це акт і звертається з поданням до органів прокуратури за місцем виконання рішення у порядку, визначеному розділом XIV цієї Інструкції, для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності, передбаченої статтею 388 Кримінального кодексу України.

За вказаних вище обставин, у судовому засіданні знайшли свого підтвердження доводи заявника про те, що жодних дій щодо повернення раніше вилученого автомобіля ОСОБА_1, ВДВС не вчинялося. Так, з моменту винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 листопада 2014 року, знаючи, що автомобіль ОСОБА_1 так і не було повернуто, ВДВС не було складено ні акту опису майна, ні здійснено виходу державного виконавця за місцем знаходження майна, після виявлення розтрати автомобіля жодного акту про розтрату не було складено, та подання до органів прокуратури для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст.388 КК України, як зберігача описаного майна не направлено.

Начальник ВДВС Применко О.А., в свою чергу, після одержання заяви ОСОБА_1 про повернення автомобіля жодних дій щодо його повернення не вжила та жодних заходів реагування на порушення прав Боржника у виконавчому провадженні в порушення вимог ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» не вчинила.

Вказані вище обставини справи підтверджують бездіяльність ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції в частині невжиття жодних заходів для повернення ОСОБА_1 раніше арештованого та переданого ОСОБА_4 на відповідальне зберігання автомобіля.

Аналогічна позиція щодо визначення бездіяльності викладена у постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2015 року по справі №п/800/259/15: «Сама по собі бездіяльність-це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити». Таким чином законодавством передбачено обов'язок державного виконавця сумлінно виконувати свої службові обов'язки, здійснювати всі можливі заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому законом. Невикористання цих прав та повноважень свідчить про бездіяльність державного виконавця.

В супереч вимог Закону України «Про виконавче провадження», станом на дату вирішення справи спірний автомобіль ОСОБА_1 не повернуто.

Згідно п. 18 Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК України.

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

З огляду на вищезазначене, суд вважає протиправною бездіяльність начальника ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції щодо неповернення ОСОБА_1 належного йому на праві власності автомобіля марки Mercedes-Benz, модель S500 ДНЗ НОМЕР_3, колір сірий, номер кузова НОМЕР_4.

Порушене право заявника підлягає поновленню шляхом зобов'язання начальника відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S500 ДНЗ НОМЕР_3, колір сірий, номер кузова НОМЕР_4 повернути ОСОБА_1, який на момент розгляду справи є його власником.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 209, 213-215, 383-386 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника відділу Державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції Применко Олени Анатоліївни - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби васильківського міськрайонного управління юстиції Применко Олени Анатоліївни щодо неповернення ОСОБА_1 належного йому на праві власності автомобіля марки Mercedes-Benz, модель S500 ДНЗ НОМЕР_3, колір сірий, номер кузова НОМЕР_4.

Зобов'язати начальника Відділу державної виконавчої служби васильківського міськрайонного управління юстиції Применко Олену Анатоліївну повернути ОСОБА_1 автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S500 ДНЗ НОМЕР_3, колір сірий, номер кузова НОМЕР_4.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Суддя: