Рішення № 6348866, 07.04.2009, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа №2-47/2009 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

7 квітня 2009 року Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кіхтенко Н.І.,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1;

представників:

на стороні позивача – адвоката ОСОБА_2; на стороні відповідачів - адвоката ОСОБА_3;

представника біржі - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Корсуня - Шевченківського цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Черкаської Центральної товарної біржі про визнання недійсними трьох біржових угод купівлі-продажу 3-х автомобілів,-

суд

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2008 р. позивач звернувся до суду з даним позовом та просить ухвалити рішення, яким

визнати незаконними 3 біржові угоди купівлі - продажу 3 транспортних засобів, в подальшому: т/з, а саме: № 13076 на автомобіль марки “VOLKSWAGEN CADDY” 2002 року випуску, р/н НОМЕР_1, укладену 29.10.2008 р. на Черкаській Ццентральній товарній біржі від імені ОСОБА_6, від якої діяла по довіреності ОСОБА_8; а також: № 12760 на автомобіль марки МАЗ 43041-262, 2005 р.в., р/н НОМЕР_2 та №12761 на автомобіль марки ВАЗ 2109, 2007 р.в., р/н НОМЕР_3, укладені 7.10.2008 р. за участю ОСОБА_6 та з ОСОБА_7

Свій позов позивач мотивує тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 16 березня 1985 р. по 5 грудня 2008 р. Від шлюбу є повнолітній син ОСОБА_7

В період шлюбу сторонами було придбано рухоме і нерухоме майно, в т.ч. і вказані в позові 3 автомобілі. 29.10.12008 р. ОСОБА_6 без згоди позивача та його відому надала на ім»я гр.ОСОБА_8 довіреність на продаж автомобіля марки «VOLKSWAGEN CADDY» 2002 року випуску, р/н НОМЕР_1, і дана громадянка в цей же день вчинила на вказаній біржі договір купівлі-продажу вказаного автомобіля сину сторін - ОСОБА_7

Позивач вважає, що оскільки він ніякої згоди на продаж вказаного автомобіля ,який є спільною власністю подружжя, не давав, присутнім при укладенні договору не був, довіреності на це нікому не надававё тому даний правочин суперечить вимогам ЦК України і СК України та є недійсним.

Що стосується 2 інших автомобілів, то позивач вважає, що обидва правочини були вчинені внаслідок зловмисної домовленості та перевищення повноважень його представником - ОСОБА_6, якій ним було надано дві довіреності на продаж обох автомобілів, з ОСОБА_7, так як при наданні довіреностей від 26.09. і 27.09.2008 р. відповідачці на продаж обох спірних автомобілів, була домовленість, що таке відчуження повинно бути по вартості: автомобіля марки МАЗ не менше як за 150 000 грн., а ВАЗ не менше, як за 50 000 грн., але ОСОБА_6 продала вказані автомобілі відповідно за 500 і 100 грн., тобто вийшла за межі повноважень, що надані у довіреностях.

А тому, оскільки відповідачка дані умови домовленостей не виконала, перевищила свої повноваження, та зловмисно домовилася з ОСОБА_7 на продаж вказаних автомобілів за таку ціну, то такий правочин повинен бути судом визнаний недійсним відповідно до вимог ч.1 ст. 241 та ч.1 ст. 232 ЦК України.

Тобто, правовою підставою визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу т/з марки VOLKSWAGEN CADDY, р/н НОМЕР_4, позивач і його представник визначають за ч.3 статті 65 СК

України і посилаються на відсутність письмової згоди ОСОБА_5, як одного із подружжя при укладенні цієї угоди.

А для визнання недійсними біржових угод купівлі-продажу т/з марок МАЗ 437041-262, р/н НОМЕР_2, та ВАЗ 2109, р/н НОМЕР_3, позивач і його представник визначають дві правові підстави:

на підставі ч.1 ст. 232 ЦК України , так як вважають зловмисну домовленість ОСОБА_6 з ОСОБА_7; та ч.1 ст. 241 ЦК України , вважаючи перевищення ОСОБА_6 наданих їй позивачем ОСОБА_5 на підставі довіреностей, повноважень. Наслідки визнання судом цих угод недійсними не вказують.

В судовому засіданні позивач і його представник підтримали даний позов і представник дав пояснення, що вказані в позовних заявах, а у судових дебатах попросив при визнанні вказаних угод недійсними сторони повернути у початковий стан.

Відповідачка ОСОБА_6 та її представник позов не визнали та дали наступні показання.

Що спірні ТЗ дійсно придбані в період шлюбу з позивачем і є спільною сумісною власністю подружжя. Так як ОСОБА_6 вирішили припинити шлюбно-сімейні відносини, то 26 вересня 2008 року між ОСОБА_6 та позивачем було укладено нотаріально посвідчений договір про поділ спільного майна подружжя, яким було розподілено між ними нерухоме майно.

При поділі майна сторони мали намір укласти і нотаріально посвідчений договір про розподіл т/з подружжя, але це вимагало від них ще значних коштів на нотаріальне посвідчення такого договору, тому між ними відбулася усна домовленість про те, що всі належні їм т/з вони вони розподіляють добровільно між собою , при цьому за цією домовленістю, зокрема, спірні т/з марок: VOLKSWAGEN CADDY, ВАЗ та МАЗ перейшли у власність ОСОБА_6

Так як т/з марок ВАЗ і МАЗ були зареєстровані на ім»я позивача, то на підтвердження укладеної між ними усної домовленості позивач надав відповідачці дві нотаріально посвідчені довіреності на розпорядження вказаними автомобілями строком на 10 років, в т.ч. і на продаж, а т/з марки «VOLKSWAGEN CADDY» був зареєстрований за відповідачкою, тому необхідності у видачі позивачем довіреності на керування та розпорядження цим т/з не було.

Про те, що між сторонами було розділено всі транспортні засоби було оголошено 29 вересня 2008 року позивачем та відповідачкою на зборах трудового колективу, та було повідомлено , що такі т/з розподілені за взаємною домовленістю подружжя.

07 жовтня 2008 року відповідачка, діючи на підставі довіреностей, виданих їй позивачем на розпорядження т/з МАЗ і ВАЗ, на підставі біржових угод купівлі-продажу продала обидва автомобілі своєму сину ОСОБА_7 Ніякого зловмисного зговору з сином з метою заподіяти шкоду позивачу, якого вона представляла в угодах купівлі-продажу т/з, не було, оскільки відповідачка була власником даних транспортних засобів і розпорядилася ними на свій розсуд. Необхідність продажу транспортних засобів саме сину була пов»язана з тим, що відповідачка свій бізнес передала сину. Щодо ціни продажу автомобілів, то відповідачка вважає, що діяла в оспорюваних позивачем угодах в межах наданих їй позивачем на підставі довіреностей повноважень, їх не перевищувала, так як у цих довіреностях не вказано за яку саме ціну вона має право продати т/з, тому вважає, що мала право продати їх за будь-яку ціну, а тому сину і продала ці автомобілі: за 100 грн. - ВАЗ, за 500 грн. – МАЗ, ціну визначила самостійно на власний розсуд, гроші від сина за продані т/з отримала.

Відповідачка суду пояснила, що у неї не було ніякої домовленості з позивачем, як він вказує у позовній заяві, щодо продажу т/з марки ВАЗ та марки МАЗ за ціною не нижче середньо ринкової вартості, а саме: т/з «МАЗ» - за 150 000 грн., а т/з ВАЗ за 50 000 грн. Вона, отримуючи довіреності від позивача, домовилася з ним, що має право розпоряджатися даними т/з на власний розсуд, в тому числі і продати за будь-яку ціну, і так вчинила.

А 29 жовтня 2008 року гр. ОСОБА_8, діючи на підставі виданої відповідачкою довіреності від 24 жовтня 2008 року на розпорядження т/з марки «VOLKSWAGEN CADDY» , зареєстрованого за ОСОБА_6, на підставі біржової угоди купівлі-продажу продала вказаний автомобіль ОСОБА_7 Відповідачка вважає, що вказана біржова угода є також законною і без письмової згоди відповідача, так як всі т/з були розділені між ними за усною домовленістю і даний автомобіль за згодою позивача перейшов у її власність, тому вона мала право розпоряджатися ним, в т.ч.: зняти з обліку , чи поставити на облік, продати, обміняти, здати в найом, в установленому законом порядку .

Відповідач ОСОБА_7та його представник позов не визнали, посилаючись на те, що зловмисної домовленості у відповідача з ОСОБА_6 , з метою заподіяти шкоду ОСОБА_5 при укладенні біржових угод купівлі-продажу т/з марок ВАЗ та МАЗ не було, ціну продажу автомобілів ОСОБА_6 встановлювала самостійно, діючи в межах наданих у довіреностях повноважень, так як ціна продажу не була обумовлена в їх текстах .

Відповідач пояснив, що йому відомо про те, що батьки ОСОБА_6 усно розподілили між собою всі свої т/з і автомобіль марки «VOLKSWAGEN CADDY» за цією домовленістю перейшов у власність ОСОБА_6, тому вважає, що відповідачка мала право без письмової згоди позивача продати цей автомобіль.

Представник біржі ОСОБА_4 позов не визнав та надав суду наступні показання.

Що відповідно до Статуту Черкаської Центральної товарної біржі, належно прийнятого і зареєстрованого, та згідно Правил проведення біржової торгівлі на цій же біржі, купівля-продаж спірних автомобілів була проведена у відповідності до вимог Закону між покупцем і продавцем.

Ціну автомобілів встановлюють між собою сторони, біржа не вправі втручатися у ціну і ціна ніяким законом не регулюється. Оскільки всі три довіреності були « генеральні », тобто на повне розпорядження вказаними автомобілями, то згоди ОСОБА_5 на їх продаж не потрібно було.

Представник біржі вважає, що посилання позивача на те, що відповідачка ОСОБА_6 продавши т/з МАЗ за 500 грн. та т/з ВАЗ за 100 грн. перевищила повноваження, надані їй позивачем за довіреностями, є необґрунтовані та не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивач не надав доказів того, як ним вказано , що була досягнута домовленість з відповідачкою щодо продажу т/з за ціною не нижче середньо ринкової вартості, а саме: т/з «МАЗ» - за 150 000 грн., а ТЗ ВАЗ за 50 000 грн., відсутні такі застереження і в текстах довіреностей. Представник біржі також пояснив, що у при укладенні оспорюваної біржової угоди купівлі-продажу т/з «VOLKSWAGEN CADDY» біржа не повинна була вимагати письмової згоди другого з подружжя, так як представник ОСОБА_8 діяла по цій угоді на підставі генеральної довіреності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з»ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що дійсно сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1985 по грудень 2008 р. і за вказаний період придбали майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, в т.ч. і 3 спірні автомобілі.

Сторони шлюб розірвали в органах РАЦСу, більшою частиною майна розділилися добровільно, на частину оформивши документ про його поділ в нотаріальному порядку.

В період шлюбу сторони придбали також і т/з марок: «VOLKSWAGEN CADDY «, р/н НОМЕР_4, який був зареєстрований на ім»я відповідачки, МАЗ 437041-262, р/н НОМЕР_5, та ВАЗ 2109 , р/н НОМЕР_3, які були зареєстровані на ім»я позивача, і всі три вказані ТЗ є спільною сумісною власністю подружжя.

26 і 27 вересня 2008 року позивач надав відповідачці ОСОБА_6 нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу ОСОБА_9 довіреності, строк дії яких становить 10 років, на керування та розпорядження т/з марок ВАЗ 2109, р/н НОМЕР_3, та МАЗ 437041-262, р/н НОМЕР_5 , якими уповноважив відповідачку керувати та розпоряджатися обома т/з , в т.ч. : зняти з обліку чи поставити на облік, продати, обміняти, здати в найом, в установленому законом порядку ( а.с. 77, 80 ).

Діючи на підставі цих довіреностей, відповідачка 7 жовтня 2008 року уклала на Черкаській Центральній товарній біржі з відповідачем ОСОБА_5, який доводиться їй сином, біржові угоду купівлі-продажу т/з, за реєстрами № 12761 і №12760, згідно яких ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_7 купив т/з марки ВАЗ 2109, р/н НОМЕР_3, за ціну - сто грн., марки МАЗ 437041-262, р/н НОМЕР_5 - за п»ятсот грн.

24 жовтня 2008 року відповідачка ОСОБА_6 видала гр. ОСОБА_8 нотаріально посвідчену приватним нотаріусом Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу ОСОБА_9 довіреність, реєстр. № 3838, на керування та розпорядження т/з марки VOLKSWAGEN CADDY , р/н НОМЕР_4, якою уповноважила її керувати та розпоряджатися вказаним автомобілем.

Діючи на підставі цієї довіреності, ОСОБА_8 29 жовтня 2008 року уклала на Черкаській Центральній товарній біржі з відповідачем ОСОБА_5 біржову угоду купівлі-продажу даного т/з, реєстр. № 13076 та продала т/з марки VOLKSWAGEN CADDY ОСОБА_7 за триста грн. ОСОБА_10 при оформленні даної угоди не була подана Черкаській Центральній товарній біржі письмова згода другого із подружжя, тобто згода позивача ОСОБА_5

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються своїм майном, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Цього ж вимагає і ст. 369 ч.2 ЦК України. Дружина, чоловік мають право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що укладений другим подружжям без згоди одного з них, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

А при укладенні договорів, які потребують нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, відповідно до ч.4 ст. 369 ЦК України , згода другого з подружжя повинна бути письмовою.

Тобто, укладаючи вказаний договір, біржа повинна була діяти в межах загальних вимог Закону і потребувати належно оформлену письмову заяву позивача про його згоду на продаж автомобіля марки VOLKSWAGEN CADDY ё і не повинна була укладати дану угоду без вказаної заяви, але цих вимог Закону виконано не було.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 з наступними змінами «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов»язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

При задоволенні позову суд в одному ж рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і приймає рішення про застосування передбачених законом наслідків і це не буде виходити за межі позовних вимог.

На підставі викладеного, суд визнає вказану біржову угоду купівлі-продажу р. № 13076 т/з марки «VOLKSWAGEN CADDY « від 29 жовтня 2008 року недійсною з підстав відсутності при її укладанні письмової згоди другого з подружжя - позивача ОСОБА_5 , і застосовує наслідки передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України, згідно якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Тому суд зобов»язує ОСОБА_7 повернути ОСОБА_6 т/з марки VOLKSWAGEN CADDY , попередній і на даний час р/н НОМЕР_1, який був зареєстрований за відповідачкою та стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_7 кошти,одержані за проданий автомобіль - 300 грн.

Що стоусється продажу 2-х інших автомобілів марок МАЗ і ВАЗ, то судом встановлено, що відсутні підстави для визнання таких угод недійсними з підстав, вчинення правочинів з перевищенням повноважень, та у результаті зловмисної домовленості ОСОБА_6 з ОСОБА_7, щодо оспорюваної біржової угоди реєстр №12761 купівлі-продажу т/з марки ВАЗ 2109 р/н НОМЕР_3, укладеної 7 жовтня 2008 року, та оспорюваної біржової угоди реєстр № 12760 купівлі-продажу т/з МАЗ 437041-262, укладеної 7 жовтня 2008 року, так як із добутих доказів не встановлено, що відповідачка вчинила вказані біржові угоди з перевищенням повноважень щодо ціни продажу, наданих їй довіреностями за №№ 3471, 3494, виданих 26 та 27 вересня 2008 року позивачем, так як застереження щодо ціни продажу в текстах цих довіреностей відсутні.

Згідно п. 6.1 Правил проведення біржової торгівлі на Черкаській Центральній товарній біржі ціни на Біржі формуються вільно. Їх рівень визначається на кожен вид товару співвідношенням попиту та пропозиції на даний момент біржових торгів.

Позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження тих обставин, що ним при наданні вказаних довіреностей була досягнута домовленість з відповідачкою щодо продажу т/з за ціною не нижче середньоринкової вартості, а саме: т/з «МАЗ» - за 150 000 грн., а т/з ВАЗ за 50 000 грн.

У суду відсутні також підстави для визнання цих біржових угод недійсними і з підстав, передбачених ч.1 ст. 232 ЦК України , тобто, про правові наслідки правочину, який вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, так як позивач, будучи зобов»язаним на підставі ст.60 ЦПК довести ті обставини, на які він посилається як на підстави своїх позовних вимог, не надав суду жодного доказу на підтвердження тих обставин, що відповідачка ОСОБА_6 діяла в оспорюваних угодах за зловмисною згодою із їх сином - відповідачем ОСОБА_7, з метою заподіяти шкоду позивачу, якого вона представляла в цих угодах купівлі-продажу т/з на підставі довіреностей.

Що стосується ствердження відповідачки і її представника про досягнення між позивачем і відповідачкою ОСОБА_6 усної домовленості щодо розподілу належних їм на праві спільної сумісної власності, як подружжю, транспортних засобів, про що у судовому засіданні підтвердили свідки: ОСОБА_10 - водій, який, пояснив, що наприкінці вересня 2008 р., вранці, був присутній на зборах, що проводили подружжя ОСОБА_6, які повідомили всіх працівників фірми, що вони припиняють свій спільний бізнес і розділяються майном, в т.ч. і автомобілями , і який після поділу між сторонами автомобілів перейшов працювати до позивача та свідок ОСОБА_11, який підтвердив покази свідка ОСОБА_10, то ці докази не дають підтвердження про поділ майна подружжя ОСОБА_6,оскільки Законом передбачений інший порядок такого поділу.

На запитання суду про надання інших доказів, крім наданих, чи неможливості їх витребування і необхідність цієї дії судом,сторони пояснили, що всі докази надані. Протягом усього часу позивач не змінив позовних вимог, а тому розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову та визнання недійсною біржової угоди щодо продажу т/з марки «VOLKSWAGEN CADDY», р/н НОМЕР_4, як майно подружжя ОСОБА_6 і проданого без письмової згоди позивача, та відмовити у задоволенні позову щодо визнання недійсними біржових угод по продажу двох автомобілів марок ВАЗ і МАЗ, так як позивач і його представник не надали суд доказів щодо перевищення повноважень ОСОБА_6 при їх продажі та її зловмисної домовленості з ОСОБА_7 на продаж вказаних автомобілів за низькою ціною, з метою заподіяння шкоди позивачу.

Відповідно до роз»яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», з наступними змінами, позови про визнання недійсними угод оплачуються державним митом залежно від вартості відшукуваного майна або розміру грошових сум, обумовлених угодою, а тому суд вважає,що обидва позови,що об»єднані в одну справу, є позови майнового характеру, і повинні були бути оплачені судовим збором залежно від сум, обумовлених угодами, тобто при їх подачі позивач повинен був оплатити по 51 грн. судового збору, та по 30 грн. витрат по ІТЗ, а сплачено 672 грн. судового збору, тобто переплачено 519 грн. 80 коп., які підлягають поверненню, та недоплачено 22 грн. 50 коп. витрат на ІТЗ, і дана сума підлягає стягненню з позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, в т.ч. і на правову допомогу, що відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК надана особою, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

А тому, п ри частковому задоволенні позову суд стягує з відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Черкаської Центральної товарної біржі в користь позивача ОСОБА_5 понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог:

по сплаті судового збору в розмірі 11 грн.33 коп. грн. з кожного з відповідачів;

витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сум 6 грн. 66 коп. з кожного з відповідачів;

витрати на правову допомогу в сумі 388 грн. 90 коп. з кожного з відповідачів (позов задоволено на 33.33%, що становить 300 грн. від 900 грн. по вартості 3-х автомобілів ; судовий збір 33.33% від 102 грн. = 33 грн.99 коп. : 3 чоловік = по 17. грн. з кожного відповідача; ІТЗ 33.33% від 60 грн. це 20 грн. : 3 відповідача = 6 грн. 66 коп. з кожного відповідача; витрати позивача на правову допомогу склали 7500 грн. : 33.3% = 2499 грн.75 коп. : 3 відповідачів = 388 грн. 90 коп. з кожного).

Відповідачам ОСОБА_6, ОСОБА_5 суд присуджує з позивача ОСОБА_5 понесені ними судові витрати на правову допомогу пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, а саме в сумі по 666 грн. 70 коп. кожному, згідно наданих їх адвокатом 2 –х квитанцій по сплаті по 1000 грн. кожним за надання правової допомоги по цій же справі, з яких 66.67% від 1000 грн. = 666 грн.70 коп. по одній і така ж сума по другій квитанції.

Арешт , накладений по ухвалах суду суд знімає після вступу рішення в законну силу.

Керуючись ст.ст. 10,11, 27, 31, 57, 58,59, 60, 79, 81, 83, 84, 88 ч.1, 212,213,214,215,218, 223 , п.5 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦПК України, ч.2 ст.203, ч.1 ст.215, ч. 1 ст. 216, ст. ст.232, 237, 241 ЦК України; ст. 60, частинами 1,2,3 статті 65 СК України,

суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Черкаської Центральної товарної біржі про визнання недійсними трьох біржових угод купівлі-продажу 3-х автомобілів - задовольнити частково.

Визнати недійсною біржову угоду №13076 купівлі-продажу транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN CADDY» р/н НОМЕР_4, укладену 29 жовтня 2008 року на Черкаській Центральній товарній біржі за участю ОСОБА_8, яка діяла в інтересах і по довіреності ОСОБА_6, та ОСОБА_7.

Зобов»язати ОСОБА_7 повернути ОСОБА_6 у власність т/з марки VOLKSWAGEN CADDY, попередній реєстраційний номер НОМЕР_1, на даний час такий же - СА 9728 АЕ.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Росія, жительки вул. Польова, 23, м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області, працюючої приватним підприємцем, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 в користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 ціну проданого автомобіля - 300 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з відповідачів: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Росія , жительки вул. Польова, 23, м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області, працюючої приватним підприємцем, ідентифікаційний номер НОМЕР_6; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого приватним підприємцем, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 та з Черкаської Центральної товарної біржі, місце знаходження м. Черкаси, вул. Кірова, 45, к. 1, р/р 260033935 в ЧФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 354842 Код ЄДРПОУ 31007713, в користь позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця селища Понирів Курської області, Росія, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - по оплаті судового збору в розмірі по 17 грн. з кожного відповідача; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі по 6 грн. 66 коп. з кожного відповідача, витрати на правову допомогу в сумі по 388 грн.90 коп. з кожного відповідача.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця селища Понирів Курської області, Росія, а жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, в користь відповідачки ОСОБА_6, та ОСОБА_7 понесені ними судові витрати на правову допомогу по 666 грн.70 коп. кожному.

Стягнути з ОСОБА_5 22 грн. 50 коп. недоплачену ним суму по ІТЗ по другому позову на р/р 3121259700239, код 22809021 , МФО 854018, банк одержувача: ГУДКУ у Черкаській області, код бюдж. класиф. 22050000.

Повернути ОСОБА_5 внесені ним кошти на сплату судового збору у більшому розмірі, в сумі 519 грн. 80 коп., по квитанції № 29 від 19 грудня 2008 р. до Ощадбанку № 3285 м. Корсуня-Шевченківського.

Після вступу рішення в законну силу зняти арешти, накладені по ухвалах Корсунь-Шевченківського районного суду від 19.12.2008 р. на автомобілі марок: «VOLKSWAGEN CADDY», р/н НОМЕР_4; від 22.12.2008 р. на МАЗ 437041-262, 2005 р.в., р/н СА 7134АТ; та від 26.12.2008 р. на автомобіль марки ВАЗ-2109,2007 р.в., р/н НОМЕР_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 денного строку після його проголошення і відсутності заяви про його оскарження або апеляційної скарги.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Черкаською Центральною товарною біржею дане рішення може бути оскаржене таким же чином і в ті ж строки, які рахуються з часу одержання копії даного рішення.

Головуючий: