Рішення № 63485448, 12.12.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3753/16-ц

Провадження № 2/361/2325/16

12.12.2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Латенко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди та супроводу батька,

установив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди та супроводу батька.

Позивач зазначала, що 05 серпня 2011 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб у виконавчому комітеті Заворицької сільської ради Броварського району Київської області, про що зроблено актовий запис №11.

Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого у свідоцтві про народження вказано відповідача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим 17 жовтня 2011 року виконавчим комітетом Заворицької сільської ради Броварського району Київської області.

21 червня 2013 року рішенням Броварського міськрайонного суду шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу з відповідачем, син ОСОБА_3 залишився проживати з позивачем.

На даний час син ОСОБА_3 проживає з позивачем, її старшим сином ОСОБА_5, 2008 року народження, та її мамою - ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї та реєстрації, а також актом обстеження житлово-побутових умов.

Позивач матеріально утримує та належним чином піклується про здоров'я своїх дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.

З часу розірвання шлюбу, відповідач участі у вихованні та догляді за дитиною не приймає, не цікавиться фізичним, духовним та моральним розвитком дитини, його життям, станом здоров'я, тощо, що підтверджується довідкою-характеристикою, виданою директором навчально-виховного комплексу «Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу» відділу освіти Броварської районної державної адміністрації Київської області.

З відповідачем вони проживають окремо, добровільно матеріальної допомоги на утримання та розвиток неповнолітньої дитини він не надає.

За рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2016 року з відповідача щомісячно стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини всіх доходів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Більш того, відповідач безпідставно чинить позивачу перешкоди у здійсненні заходів, спрямованих на покращення умов для проживання дитини, життя та здоров'я дитини, її фізичного, культурного та духовного розвитку, морального стану.

Зокрема, відповідач відмовляється надати у передбаченому законодавством України порядку дозвіл на виїзд їхнього малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон, до Німеччини, за програмою «Єврейська міграція» на постійне місце проживання в цивілізованих умовах, які необхідні для дитини, де проживає її рідна сестра ОСОБА_7, яка проживає в місті Дортмунд, для возз'єднання та повноцінного спілкування з ними.

За кордоном, у Німеччині, згідно вищевказаної програми, по якій вона має намір виїхати зі своїми двома малолітніми дітьми, їх мають забезпечити житлом, позивача необхідним для повноцінного життя, матеріального забезпечення та фізичного й культурного розвитку дітей. Позивач дбає про майбутнє своїх дітей і хоче щоб вони проживали та навчались у розвинутій європейській державі, в належних умовах, а не в будинку побудованому ще в 1939 році, що має дві кімнати із земляною підлогою, який її мати придбала в 1998 році, та в якому вона проживає на даний час зі своїми двома дітьми та своєю мамою.

Покращити матеріальне становище, умови проживання їхньої сім'ї в Україні на заробітну плату вчителя та пенсію своєї матері, позивач не в змозі.

Посилаючись на викладене, з урахуванням уточнень до позовної заяви, позивач просила суд надати їй дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон України до Федеративної Республіки Німеччини, без дозволу (згоди) та супроводу його батька ОСОБА_2, 1970 року народження, на період з дня набрання рішенням законної сили та досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 та дозволити їй без згоди ОСОБА_2 - батька неповнолітнього, оформити документи для тимчасового виїзду та супроводу неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України на її в'їзд до Федеративної Республіки Німеччини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення аналогічні позовній заяві, просили про задоволення позову.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення в повному обсязі.

Судом встановлено, що 05 серпня 2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у виконавчому комітеті Заворицької сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис №11 (а.с.11).

Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого у свідоцтві про народження вказано відповідача ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим 17 жовтня 2011 року виконавчим комітетом Заворицької сільської ради Броварського району Київської області (а.с.12).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2013 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.13). Після розірвання шлюбу з відповідачем, син ОСОБА_3 залишився проживати з позивачем ОСОБА_1

На підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2016 року з відповідача ОСОБА_2 щомісячно стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини всіх доходів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття (а.с.14).

Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та реєстрації №177 від 18 березня 2016 року та акту обстеження житлово-побутових умов від 01 березня 2016 року, складеного депутатом Калитянської селищної ради об'єднаної територіальної громади Мило А.В., неповнолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з позивачем ОСОБА_1, її старшим сином ОСОБА_5, 2008 року народження, та її мамою - ОСОБА_6, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4, власником якого є ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 11 липня 1998 року. Житловий будинок 1939 року побудови, площею 40 кв.м., в будинку земляна підлога, є газопостачання та водовідведення, вбиральня знаходиться на вулиці. В будинку дві кімнати і маленька кухня, одна з кімнат дитяча, в ній стоїть двоповерхове ліжко та місце для ігор. Діти необхідним забезпечені (а.с.15,16,17).

Відповідно до характеристики на позивача ОСОБА_1, остання постійно проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, розлучена, виховує двох синів, працює в Заворицькому НВК вчителем початкових класів. По місцю проживання характеризується з позитивної сторони, трудолюбива та зразкова мати, чесна, добросовісна. Належну увагу приділяє у вихованні своїх дітей, компрометуючі матеріали на неї в сільську раду не надходили (а.с.18).

Згідно характеристики вчителя початкових класів Заворицького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу» ОСОБА_1 №18 від 09 березня 2016 року, позивач педагог із високим рівнем професіоналізму, завжди добросовісно виконує свої посадові обов'язки, за час роботи показала себе творчим досвідченим вчителем (а.с.19).

Неповнолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є вихованцем молодшої групи дошкільної ланки Заворицької НВК, дитячий заклад дитина відвідує з 2014 року. Хлопчик повністю знаходиться на утриманні матері, постійно має охайний вигляд, вихований, всебічно розвинутий і завжди забезпечений всім необхідним. Батька в освітньому закладі ніколи не бачили, він не виявляє інтересу щодо перебування дитини в садочку (а.с.21).

Згідно рішення Федерального відомства у справах міграції та біженців ФРН позивачу ОСОБА_1 та її синам ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, буде надано лист про реєстрацію для місця проживання у Північному Рейні-Вестфалія відповідно до внутрішнього рішення про розподілення цієї землі (а.с.44-49).

21 грудня 2011 року відповідач ОСОБА_2 надав свою нотаріально посвідчену згоду на виїзд позивача ОСОБА_1 на постійне місце проживання за кордон України разом з їхніми малолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.22).

Нотаріально посвідченою заявою від 23 березня 2016 року відповідач ОСОБА_2 заперечив проти виїзду із України до Федеративної Республіки Німеччини його малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до рідної тітки ОСОБА_7, 1979 року народження, яка постійно проживає в Федеративній Республіці Німеччини.

Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів і в їхньому супроводі чи у супроводі осіб, які уповноважені ними.

Згідно зі ст.. 4 Закону України від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-ти річного віку, здійснюється лише за згодою батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або у супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-ти річного віку.

Пунктом 1 ст.4 та пунктом 2 ст.5 Правил передбачено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-ти річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноваженим з батьків за нотаріальною згодою здійснюється за нотаріальною згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску. Нотаріально засвідчена згода не вимагається у разі пред'явлення документів або нотаріальних копій, а саме: рішення суду про надання дозволу на виїзд з України, особи, яка не досягла 16-ти річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

У ст..141 Сімейного кодексу України визначена рівність прав та обов'язків батьків відносно дитини.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1 турбується про стан здоров'я своїх малолітніх синів, дбає про майбутнє своїх дітей і хоче щоб вони проживали та навчались у розвинутій європейській державі, в належних умовах, а не в будинку, побудованому ще в 1939 році, що має дві кімнати із земляною підлогою.

Судом також було з'ясовано, що неповнолітня дитина протягом тривалого часу, а саме з червня 2013 року проживає разом з матір'ю окремо від батька, тому суд, керуючись принципом 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року щодо найкращого забезпечення інтересів дитини, вважає, що у випадку, коли дитина не зможе виїхати з матір'ю на проживання за кордон, з врахуванням тривалого часу їх спільного проживання окремо від батька (близько 3 років), таке може завдати дитині психологічної травми та зашкодить її нормальному фізичному, духовному і моральному розвитку

Крім того, суд врахував і те, що батько неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач ОСОБА_2 із зустрічними вимогами про визначення місця проживання дитини з ним не звертався.

Що стосується позовних вимог про допущення негайного виконання рішення суду в частині оформлення документів на тимчасовий виїзд за кордон України, то вони задоволенню не підлягають, оскільки негайне виконання рішення суду в даних правовідносинах чинним законодавством не передбачено.

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, керуючись ст.88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.

Керуючись принципом 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», ст.313 ЦК України, ст.ст. 110, 214-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон України до Федеративної Республіки Німеччини, без дозволу (згоди) та супроводу його батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, на період з дня набрання рішенням законної сили та досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9.

Дозволити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, без згоди ОСОБА_2 - батька неповнолітнього, оформити документи для тимчасового виїзду та супроводу неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України та на її в'їзд до Федеративної Республіки Німеччини.

В частині позовних вимог про допущення негайного виконання рішення суду в частині оформлення документів на тимчасовий виїзд за кордон України - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Сердинський