Ухвала суду № 63485154, 12.12.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/9745/16-к Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р.А.

Категорія ст.309 КПК Доповідач Жизнєвський Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Жизнєвського Ю.В.,

суддів Слісарчука Я.А., Широкопояса Ю.В.

секретар Парижан І.О.

за участі:

прокурора Тещенка М.М.

захисника-адвоката Федосюка І.О.

особи в інтересах якої подано

апеляційну скаргу ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника - адвоката Федосюка І.О. на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 22 листопада 2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Житомирської області Тещенка М.М. про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно вилучене 15.09.2016 під час обшуку у кримінальному провадженні № 12016060000000129 від 02.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме: 187 колод деревини породи « дуб», 15 колод з деревини породи «сосна», 429 необрізних дубових дошок, дубові необрізні дошки об'ємом 1,9 м3, соснові необрізні дошки, об'ємом 2,2 м3, дубові необрізні дошки, об'ємом 3,2 м3, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Крім цього, вказаною ухвалою заборонено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як власнику майна, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, відчужувати, розпоряджатись та користуватись арештованим майном.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що є достатні підстави вважати, що вищевказані вилучені деревина та пиломатеріали є доказом кримінального правопорушення і одержані в результаті його вчинення, а також зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення. Посилається також на те, що без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження неможливо всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження які підлягають доказуванню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням адвокат Федосюк І.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою прокурору Тещенку М.М. відмовити в його клопотанні про накладення арешту на майно.

На його думку, слідчий суддя належним чином не вмотивував своє рішення та прийшов до передчасних висновків, оскільки належних підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_2 не було. Вважає, що в результаті прийняття даного рішення власника арештованого майна було піддано незаконному процесуальному обмеженню.

Вказує, що сторона обвинувачення належним чином не підтвердила доводів про які йдеться в клопотанні прокурора, яке на його думку не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а слідчий суддя не перевірив, чи вірно вказані доводи аргументовані.

Вважає, що вищевказане арештоване майно ОСОБА_2 не може вважатись доказом чи предметом правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, оскільки останній надав органам досудового розслідування підтверджуючі документи про походження вилучених в нього деревини та пиломатеріалів.

Вказує, що слідчим суддею та прокурором, який звернувся з клопотанням про арешт майна не було взято до уваги ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду від 11.11.2016, якою ОСОБА_2 було повернуто лісопродукцію, вилучену в нього в ході обшуку від 15.09.2016.

На його думку, в слідчого судді були відсутні законні підстави для арешту майна ОСОБА_2, оскільки останній на час накладення цього арешту в статусі підозрюваного чи обвинуваченого не перебував.

Крім того, вказує, що розгляд клопотання прокурора був проведений з порушенням права на захист власника арештованого майна, оскільки останній не був належним чином повідомлений про судовий розгляд та в судове засідання не викликався. При тому, слідчий суддя у своєму рішенні належним чином не аргументував причин розгляду зазначеного клопотання без участі ОСОБА_2

Окрім вищевказаного, за результатами апеляційного розгляду справи просить поновити йому строки на апеляційне оскарження даної ухвали слідчого судді, посилається при тому на те, що пропустив їх з поважних причин, оскільки оскаржуване рішення отримав лише 24.11.2016 та при розгляді клопотання прокурора в суді присутній не був.

Заслухавши доповідача, думку особи в інтересах якої подана апеляційна скарга ОСОБА_2 та його захисника Федосюка І.О., які підтримали подану апеляційну скаргу, міркування прокурора, який заперечив щодо її задоволення, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст. 404 КПК України, Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга адвоката Федосюка І.О. не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, під арештом майна розуміється - тимчасове, до скасування у встановленому чинним КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Згідно ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно матеріалів судового провадження вбачається, що 02.09.2016 ГУНП в Житомирській області відкрито кримінальне провадження внесене до ЄРДР під № 12016060000000129, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, по факту таємного викрадення лісопродукції в особливо великих розмірах з території лісогосподарств Житомирської області. (а.с.8)

15.09.2016, на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від цього ж числа, в приміщенні за адресою: с. Івниця, вул. Лісова, 1, Андрушівського району Житомирської області, яким користується ОСОБА_2 та на прилеглій до нього земельній ділянці з кадастровим номером № НОМЕР_2 проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено: 2 сокири з дерев'яними ручками; 3 совкові лопати; стрічкові пили для верстату для повздовжнього розпилу деревини, в кількості 18 штук; 188 колод деревини породи «дуб»; 15 колод деревини породи «сосна»; 429 необрізних дубових дошок; дубові необрізні дошки об'ємом 19,3 м3, соснові необрізні дошки об'ємом 2,2 м3, дубові необрізні дошки об'ємом 3,2 м3; товарно-транспортну накладу № 108 від 19.08.2016; рахунок № 108 від 19.08.2016; поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5130703 від 26.10.2015 на автомобіль НОМЕР_1; договір добровільного медичного страхування від 26.10.2015 на ім'я ОСОБА_4; 3 блокноти; 10 аркушів паперу з чорновими записками та друкованою текстовою інформацією; верстат для повздовжнього розпилу деревини; рейкову доріжку; вагонетку; 2 електричних двигуни без ідентифікаційного номеру.

16.09.2016, вищевказане виявлене та вилучене майно і документи визнано речовими доказами по кримінальному провадженні № 12016060000000129. (а.с.21)

19.09.2016, здійснено огляд зазначеної вище вилученої деревини та лісопродукції. (а.с.16)

Крім того, з матеріалів судового провадження вбачається, що надані ОСОБА_5 документи про джерела походження даної деревини та лісопродукції у органів досудового розслідування викликають сумнів щодо їх достовірності.

Вищевказане, на думку Апеляційного суду, давало слідчому судді достатні підстави вважати, що на даному етапі досудового розслідування вилучена 15.09.2016 в ході обшуку по кримінальному провадженні № 12016060000000129 лісопродукція є доказом злочину на якому збереглись сліди вчинення кримінального правопорушення та такою, що отримана незаконним шляхом.

У зв'язку з цим, слідчий суддя, прийшов до правильного висновку про те, що без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт зазначеної лісопродукції неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, які підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України.

В свою чергу, апеляційні доводи захисника про допущення численних процесуальних порушень при прийнятті вищевказаної ухвали слідчого судді та відсутність належного її мотивування, то вони, на думку Апеляційного суду не є обґрунтованими.

Так, з оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя повно та всебічно дослідив всі обставини кримінального провадження, перевірив клопотання прокурора на відповідність його вимогам ст.171 КПК України, при прийнятті рішення дотримався положень ст.ст.172, 173 цього ж Закону та належним чином вмотивував його.

Що ж до апеляційних доводів захисника про те, що при розгляді клопотання прокурора було порушено право його підзахисного ОСОБА_2 на участь в судовому засіданні, передбачене ст.172 КПК України, то на думку Апеляційного суду вказане право останнього належним чином було поновлено в ході апеляційного розгляду скарги адвоката Федосюка І.О.

За вказаних обставин, підстави для скасування рішення слідчого судді, як про те просить захисник -адвокат Федосюк І.О. відсутні.

В свою чергу, Апеялційний суд вважає обгрунтованими доводи захисника про пропуск строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді з поважних причин, а тому його апеляція в частині поновлення йому строків на оскарження даного рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, Апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику - адвокату Федосюка І.О. строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 22 листопада 2016 року

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Федосюка І.О. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 22 листопада 2016 року про накладення арешту на майно вилучене 15.09.2016 під час обшуку у кримінальному провадженні № 12016060000000129 від 02.09.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України -без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: