Окрема думка судді № 63483501, 14.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ОКРЕМА ДУМКА

Справа № 127/9009/16-а

14 грудня 2016 року

м. Вінниця

В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду в м. Вінниці, в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 90% від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Вінницької області №18/217 від 09.06.2016 року; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснити з 01.07.2016 року перерахунок раніше призначеної йому, ОСОБА_1, пенсії за вислугу років з середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Вінницької області №18/217 від 09.06.2016 року в розмірі 90% місячного заробітку, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції Закону України, що діяла станом на серпень 2002 року) та її виплату без обмеження розміру.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Крім того, разом з матеріалами апеляційної скарги скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено.

Із позицією Вінницького апеляційного адміністративного суду, що викладена в ухвалі від 14 грудня 2016 року, не погоджуюсь, а тому вважаю за необхідне викласти окрему думку по справі.

На мою думку, заява управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову судом першої інстанції винесено 03 серпня 2016 року у відкритому судовому засіданні за участю сторін.

Однак, 08 серпня 2016 року відповідачем подано апеляційну скаргу, до якої не долучено докази про сплату судового збору.

При цьому, як слідує із змісту апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про звільнення управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 12 вересня 2016 року, яку відповідачем отримано 07 вересня 2016 року.

У послідуючому, апелянтом подано клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги до 16 вересня 2016 року, яке апеляційним судом отримано 14 вересня 2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року вказане клопотання задоволено та продовжено строк для усунення недоліків також до 16 вересня 2016 року.

Згідно рекомендованого повідомлення вказану ухвалу апелянтом отримано лише 21.09.2016 року.

Разом з цим, апелянтом 20 вересня 2016 року подано заяву щодо усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжне доручення №564 від 15 вересня 2016 року, яким сплачено судовий збір у розмірі 606,32 грн., тобто - повністю виконано вимоги ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року.

В той же час, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2016 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу, у зв'язку з відсутністю доказів усунення недоліків апеляційної скарги станом на 16 вересня 2016 року.

02 листопада 2016 року відповідач повторно звернувся із апеляційною скаргою, до якої додано квитанцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказану заяву мотивовано тим, що судовий збір сплачено апелянтом 15.09.2016 року, тобто в межах строку визначеного в ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2016 року, шляхом сплати.

Таким чином, вважаю, що відповідач, сплативши повністю судовий збір 15.09.2016 року, не порушив строк наданий судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги - до 16.09.2016,

Крім того, строк наданий ухвалою від 16.09.2016 року для усунення недоліків апеляційної скарги - до 16.09.2016 року є нереальним.

До того ж, на час винесення ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги від 23.09.2016 року апеляційній інстанції було відомо про усунення недоліків апеляційної скарги згідно поданої заяви від 20.09.2016 року.

З урахуванням встановлених у справі обставин та норм чинного законодавства України, вважаю, що заява УПФУ в м. Вінниці про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 03.08.16 року підлягає задоволенню, а строк - поновленню.

Суддя Граб Л.С.