Постанова № 63483470, 13.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1731/16

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

13 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити їх апеляційні скарги.

В обґрунтуваннях апеляційних скарг посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що на їх думку призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, а оскаржувану постанову - скасувати, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог , з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно з наказом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 30.03.2016 року № 54-о, на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України, 05.04.2016 року позивач звільнена з посади головного державного інспектора координаційно-моніторингового відділу в порядку переведення в Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України.

07 травня 2016 року позивач звернулась до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області з заявою про нарахування та виплату індексації заробітної плати за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, надбавки за спеціальне звання "Радник податкової служби другого рангу" за період з 27.06.2013 року по 31.12.2013 року, винагороди за вислугу років, як посадовій особі органів державної податкової служби, яка має спеціальне звання "Радник податкової служби другого рангу" за період з 27.06.2013 року по 31.12.2013 року, надбавки за високі досягнення у праці в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання державного службовця та винагороди за вислугу років за період з 27.06.2013 року по 31.12.2013 року.

Листом від 09.06.2016 року № 5166/С/22-09-05-34 Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області повідомила позивача про відсутність підстав для здійснення зазначених виплат, оскільки індексація заробітної плати за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року не нараховувалась в зв'язку з проведенням реорганізації та постійними змінами базового місяця для проведення індексації.

Вважаючи бездіяльність Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області протиправною, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 13 червня 2012 року № 526 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" врегульоване питання проведення індексації для працівників, яких переведено в інші установи. Тому, відповідач зобов'язаний був здійснити нарахування та виплату позивачу індексації заробітної плати за період роботи з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.

При цьому суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в частині компенсації втрати частини заробітної плати, оскільки на думку суду першої інстанції, така провадиться у разі затримки виплати лише нарахованих доходів.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Так, в силу статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно статті 33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі Закон № 2017-III) індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі Закон № 1282-XII) передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення). (стаття 2 Закону № 1282-XII).

Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Відповідно до статті 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів.

Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 (в редакції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року № 526 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення") для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 20.03.2013 року "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" утворені територіальні органи Міністерства доходів і зборів, шляхом реорганізації приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби, в тому числі Кам'янець-Подільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, а постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 06.08.2014 року Кам'янець-Подільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області реорганізовано шляхом приєднання до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Відповідно до частини 3 статті 36 КЗпП України при реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) установи (організації) дія трудового договору працівника триває і сума індексації зберігається.

З прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 13 червня 2012 року № 526 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" врегульоване питання проведення індексації для працівників, яких переведено в інші установи. Тому, відповідач зобов'язаний був здійснити нарахування та виплату позивачу індексації заробітної плати за період роботи з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.

Отже, посилання апелянта на те, що кошторисом не передбачені кошти на виплату індексації заробітної плати, не може бути підставою для невиконання вимог Закону № 1282-XII та її не нарахування.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 року № 63134/00, зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України щодо не проведення позивачу індексації заробітної плати за період роботи з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року та зобов'язання нарахування та виплати індексації за вказаний період підлягають задоволенню.

У пункті 53 Рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03), Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом"; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Зазначаючи про неможливість проведення індексації грошових доходів позивача, апелянт не навів суду аргументів, які б відповідали зазначеним вище критеріям доведення "поза розумними сумнівом", та не надав належні та допустимі докази, які підтверджують його позицію.

Водночас, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що компенсація може провадитись у разі затримки виплати лише нарахованих доходів з огляду на наступне.

В силу положень статті 34 Закону України "Про оплату праці" (далі Закон № 108/95-ВР) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050-III передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією, добровільно чи на виконання судового рішення.

Верховний Суд України у своїй постанові від 07.11.2012 року № 6-131цс12 зазначив, що основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема, заробітної плати, пенсії, соціальної виплати, страхових виплат).

При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення, оскільки ці нормативні акти не містять будь-якого виключення.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року № 9-рп/2013 у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Таким чином, у вказаному рішенні Конституційний Суд України однозначно вказав, особа має право звернутись до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково вказав, що такі вимоги є передчасними, та такими, що не відповідають положенням чинного законодавства.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що вимога позивача щодо проведення нарахування та виплати компенсації втрати частини заробітної плати по 05.04.2016 є необґрунтованою, оскільки нарахування та виплата індексації заробітної плати позивачу проводиться по 31.12.2015.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушення строків виплати індексації заробітної плати за період роботи з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року .

В цій частині прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги частково.

Зобов'язати Кам'янець-Подільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Хмельницькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушення строків виплати індексації заробітної плати за період роботи з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Білоус О.В.