Ухвала суду № 63482947, 14.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/485/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційної скарги Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ» до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «СОЮЗ» (далі - позивач, ПАТ «КБ «СОЮЗ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ), в якому просило визнати протиправною та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем платіжних систем Національного банку України від 30 грудня 2015 року № 648.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2016 року закрито провадження в адміністративній справі № 826/485/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку (далі - комітет) від 30 грудня 2015 року № 648.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року вище вказану ухвалу скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасувано рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 30 грудня 2015 року № 648 «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «СОЮЗ».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що оскаржуваним рішенням Національним банком на ПАТ «КБ «СОЮЗ» накладено штраф за порушення вимог п. 6.14 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку від 14 травня 2003 року № 189 (у редакції постанови Правління Національного банку від 31 січня 2011 року № 22) (далі - Положення № 189) у розмірі 33 600,00 грн.

Вище вказане рішення Національним банком прийнято на підставі висновків акту про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу від 26 листопада 2015 року (далі - акт нагляду).

Зокрема, згідно з п. 6.14 розділу VI Положення №189 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, за результатами здійснення перевірки службою внутрішнього аудиту або Національним банком (у тому числі в порядку безвиїзного нагляду) інформація про таку фінансову операцію вноситься до реєстру фінансових операцій не пізніше наступного робочого дня з дати складення аудиторського висновку службою внутрішнього аудиту банку або дати отримання банком довідки про перевірку Національним банком / акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу.

В акті нагляду міститься посилання, із 17 березня по 24 квітня 2015 року Національним банком проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «КБ «СОЮЗ» з окремих питань дотримання ним вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, за результатами якої Національним банком складено відповідну довідку від 24 квітня 2015 року (далі - довідка про перевірку).

Національним банком виявлені факти порушення ПАТ «КБ «СОЮЗ» норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон), які полягають у не виявленні ПАТ «КБ «СОЮЗ» фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до ст. 15 Закону.

В акті нагляду також зазначено, що довідку про перевірку ПАТ «КБ «СОЮЗ» отримало 27 квітня 2015 року, а вище вказані операції ПАТ «КБ «СОЮЗ» внесло до реєстру фінансових операцій тільки 29 жовтня 2015 року, тобто, із порушенням строків, зазначених у п. 6.14 Положення № 189.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Так, за результатами виїзної перевірки та складення довідки про перевірку прийнято рішення № 505 від 20 жовтня 2015 року про накладення штрафу на ПАТ «КБ «СОЮЗ» (далі - рішення № 505) та Комітетом рішення № 506 від 20 жовтня 2015 року про застосування до ПАТ «КБ «СОЮЗ» заходу впливу у вигляді письмового застереження (далі - рішення № 506).

Тобто, за виявленими фактами допущення правопорушень до ПАТ «КБ «СОЮЗ» Національним банком, згідно зі ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346 (далі - Положення № 346), застосовані вище вказані заходи впливу.

Крім того, згідно зі ст. 8 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, зважаючи на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що не можуть застосовуватися до взаємовідносин між ПАТ «КБ «СОЮЗ» та Національним банком норми п. 9.25 глави 9 Розділу II Положення №346 у чинній на даний час редакції, яка передбачає, зокрема, що днем виявлення порушення законодавства з питань фінансового моніторингу є дата складання довідки про виїзну перевірку з питань фінансового моніторингу банку, оскільки вона набула чинності тільки 28 квітня 2015 року, тобто уже після проведення Національним банком України виїзної перевірки діяльності ПАТ «КБ «СОЮЗ», а до вище вказаної дати а ні у Положенні № 346, а ні в інших нормативних актах не був конкретно визначений момент виявлення порушення законодавства з питань фінансового моніторингу.

Як уже зазначено вище, п. 6.14 Положення № 189, норми якого діяли до 26 червня 2015 року (із вище вказаної дати набуло чинності Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 26 червня 2015 року № 417 (далі - Положення № 417), передбачено, що інформація про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, вноситься до реєстру фінансових операцій не пізніше наступного робочого дня з дати складення аудиторського висновку службою внутрішнього аудиту банку або дати отримання банком довідки про перевірку Національним банком.

Поряд з цим, колегія суддів особливу увагу звертає на ту обставину, що у Положенні № 189 не визначено, у яких випадках, за яких обставин та із якого саме моменту фінансова операція, що підлягає фінансовому моніторингу, вважається виявленою.

Крім того, у Положенні № 189 взагалі не визначений механізм щодо взаємовідносин між банками та Національним банком України стосовно складення довідок про проведення перевірок та надання банками заперечень щодо фактів та обставин, які знайшли своє відображення у таких довідках.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, викладеними у рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06), «надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності, що у розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля».

Щодо посилання апелянта про невнесення фінансових операцій, зазначених в довідці НБУ від 24.04.2016 року, в строки, зазначені в п. 6.14 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ № 189 від 14.04.2003 року, колегія суддів звертає увагу на наступне.

На той момент в зазначеному питанні ПАТ «КБ «СОЮЗ» виходив з того, що: в існуючій на той час редакції Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ № 346 від 17.08.2012 р. (далі - Положення № 346»), на підставі саме якого Національний банк України і прийняв оскаржене Банком Рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ № 648 від 30.12.2015 р. (далі - Рішення № 648), не був конкретно визначений момент виявлення порушення законодавства з питань фінансового моніторингу; в Положенні № 189: взагалі не відображений механізм щодо взаємовідносин між банками та НБУ з приводу складення довідок про проведення перевірок та надання банками заперечень щодо фактів та обставин, які знайшли своє відображення в таких довідках; також не було визначено, в яких випадках, за яких обставин та з якого саме момс фінансова операція, що підлягає фінансовому моніторингу, вважається виявленою.

Оскільки перевірка діяльності ПАТ «КБ «СОЮЗ» під час виїзної перевірки проводилася за період із 17 березня по 24 квітня 2015 року, то стосовно взаємовідносин ПАТ «КБ «СОЮЗ» та Національного банку України, які склалися на підставі документів, оформлених під час проведення вище вказаної перевірки, повинні застосовуватися норми законодавства, які були чинними станом на 24 квітня 2015 року, так як відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, за результатами проведення зазначеної вище виїзної перевірки Національним банком України (в період з 17.03.2015 по 24.04.2015) з питань діяльності ПАТ «КБ «СОЮЗ», а саме дотримання ним вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму, НБУ була складена відповідна Довідка від 24.04.2015 р. (далі - довідка).

У відповідності з довідкою інспекційна перевірка діяльності ПАТ «КБ «СОЮЗ» здійснювалась у відповідності з Положенням про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаним злочинним шляхом або фінансування тероризму, затв. Постановою Правління НБУ від 20.06.2011р. № 197 (далі - Положення № 197).

Норми пункту 2.22. Положення № 197 (в редакції, яка діяла на момент складення довідки (24.04.2015 р.) містило такі саме (ідентичні) норми, як і в частині шостій пункту 3.7 Положенням про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженого постановою Правління НБУ № 276 від 17.07.2001 р. (в редакції, яка діяла на той же момент ) (далі - Положення № 276) (в редакції, яка діяла на той же момент), про те, що: у разі наявності заперечень щодо фактів і висновків, викладених у довідці про виїзну перевірку, керівник банку та відповідальний працівник підписують довідку про виїзну перевірку із позначкою «із запереченнями»; заперечення до довідки про виїзну перевірку викладаються письмово на окремому аркуші (окремих аркушах), підписуються керівником банку (підпис керівника банку скріплюється відбитком печатки банку) та відповідальним працівником; заперечення до довідки про виїзну перевірку разом з їх документальним підтвердженням є невід'ємною частиною довідки про виїзну перевірку.

Відповідно, за вищевказаних обставин застосування ПАТ «КБ «СОЮЗ» норм Положення № 276, ідентичних нормам Положення № 197, було цілком обґрунтованим та законним.

Враховуючи все вищезазначене, ПАТ «КБ «СОЮЗ» вважало за можливе керуватись у взаємовідносинах з НБУ нормативним документом, який регламентував загальні відносини між банками та НБУ під час проведення останнім саме інспекційних перевірок (в тому числі в частині врегулювання питань щодо проведення та оформлення результатів інспекційних перевірок) - Положенням 276.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Довідці, ПАТ «КБ «СОЮЗ» надало до НБУ Заперечення від 30.04.2015 р. (далі - заперечення), в яких аргументовано висловлено свою незгоду із внесенням до реєстру фінансових операцій відповідних операцій, в т.ч. і тих, за несвоєчасне внесення яких відносно ПАТ «КБ «СОЮЗ» було прийняте оскаржуване Рішення № 648.

За зазначених обставин: а) будь-які дії ПАТ «КБ «СОЮЗ» із внесення операцій до реєстру фінансових операцій, як того вимагав НБУ на підставі п.6.14. Положення № 189, були б однозначно розцінені, як згода на це банку і узгодження банком факту порушення, зазначеного в Довідці, що не відповідало справжньому волевиявленню банку і фактичним обставинам справи; б) ПАТ «КБ «СОЮЗ» був змушений чекати на чітке волевиявлення НБУ з цього питання і, відповідно, не мав об'єктивної можливості передбачити, які остаточні висновки зробить НБУ із зазначеного питання (з огляду на надані банком заперечення); в) обов'язок ПАТ «КБ «СОЮЗ» щодо виконання дій, передбачених пунктом 6.14 Положення 189, міг виникнути у банку лише з того моменту, коли факт вищевказаних порушень знайшов своє однозначне відображення у належним чином оформлених документах Національного банку України.

Так, колегія суддів звертає увагу на те, що тільки 20 жовтня 2015 року ПАТ «КБ «СОЮЗ» отримало від НБУ документи, з яких позивач дізнався, що Національним банком України не були остаточно сприйняті доводи, наведені позивачем у своїх запереченнях щодо порушень, які стосувались необхідності внесення відповідних операцій до реєстру фінансових операцій: рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ № 505 від 20.10.2015 р.; рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляд (оверсайту) платіжних систем НБУ № 506 від 20.10.2015 р.

В той же час, НБУ урахував відповідні доводи, які були висловлені ПАТ «КБ «СОЮЗ» в запереченнях з інших питань та погодився з наведеними ПАТ «КБ «СОЮЗ» аргументами і в кінцевому підсумку НБУ відмовився від первісно висловлених ним в довідці висновків щодо наявності порушень з боку позивача з таких питань.

Зазначене вище доводить, що прийняття остаточних висновків за результатами перевірки банку здійснювалось Національним банком України шляхом їх узгодження не тільки на підставі довідки, але й у сукупності із запереченнями.

Відповідно, тільки 20 жовтня 2015 р. може вважатись датою отримання ПАТ «КБ «СОЮЗ» остаточних висновків за результатами інспекційної перевірки НБУ, а порушення, виявлені ним взаємопогодженими між ПАТ «КБ «СОЮЗ» та НБУ.

Таким чином, твердження НБУ, що зазначені порушення повинні бути усунуті одразу після отримання довідки, не відповідають дійсності, оскільки вони не враховували заперечень ПАТ «КБ «СОЮЗ» та не були взаємоузгодженими.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів зазначає наступне, що тільки після взаємного узгодження відповідного порушення з НБУ (20 жовтня 2015 року) та в межах строків, визначених п.85 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу,затвердженого Постановою Правління НБУ від 26.06.2015р. № 417 (далі - Положення № 417), тобто до спливу десяти днів із дати отримання від Національного банку України остаточних висновків проведеної перевірки, ПАТ «КБ «СОЮЗ» 29 жовтня 2015 р. вніс відповідні операції до реєстру фінансових операцій, що не заперечується НБУ та відображено в Акті про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу від 26.11.2015р. (далі -Акт).

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що внесення операцій до реєстру відбулось на підставі норм Положення № 417, оскільки на той момент Положення № 189 вже втратило свою чинність.

Відповідно, за зазначених обставин будь-які порушення норм пункту 6.14 Положення № 189 з боку ПАТ «КБ «СОЮЗ» взагалі не могли мати місце.

Таким чином, дії ПАТ «КБ «СОЮЗ» щодо внесення зазначених операцій до реєстру фінансових операцій були здійснені ним у відповідності з нормами чинного законодавства України, які діяли на той момент, а будь-які винні дії (бездіяльність) з боку банку, які б могли стати підставою для застосування до нього заходу впливу, зазначеного в Рішенні № 648, взагалі були відсутні.

Тому, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що доводи Національного банку України, що такі факти виявлені саме на час складення довідки про перевірку (24 квітня 2015 року) слід вважати такими, що не відповідають дійсності.

Окрім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на додаткові пояснення та заперечення позивача, а саме те, що НБУ застосував захід впливу до банку у відповідності із вказаним рішенням 30 грудня 2015 р.

Колегія суддів звертає увагу на те, що заперечення були отримані НБУ 30 квітня 2015 року, в яких ПАТ «КБ «СОЮЗ» письмово повідомило НБУ про незгоду із виявленням фінансових операцій, що підлягають внесенню до реєстру фінансових операцій, то НБУ саме із вказаної дати - 30.04.2015 знав (або повинен був знати), що банком не були внесені до реєстру відповідні фінансові операції і, відповідно, як вважає НБУ, з боку ПАТ «КБ «СОЮЗ» мало місце порушення норм пункту 6.14 Положення № 189.

Таким чином, прийнявши рішення № 648 від 30 грудня 2015 р. НБУ порушив норми статті 74 Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно з якою заходи впливу до банків можуть бути застосовані Національним банком України протягом шести місяців з дня виявлення порушення - оскільки зазначений захід впливу був застосований до банку майже через сім місяців після факту його виявлення з боку НБУ (якщо перебіг шестимісячного строку відліковувати починаючи з 30 квітня 2015 р., то він сплинув 30 жовтня 2015 р.).

У зв'язку із пропущенням встановленого законодавством строку для застосування заходів впливу у Національного банку України були відсутні належні правові підстави для прийняття Рішення № 648.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу також на те, що з моменту надання ПАТ «КБ «СОЮЗ» Національному банку України заперечень та до моменту отримання ПАТ «КБ «СОЮЗ» рішень № 505 і № 506 до ПАТ «КБ «Союз» не надходили будь-які документи від Національного банку України, а тому порушення не узгоджено.

Оскільки рішення № 505 та № 506 надійшли до ПАТ «КБ «СОЮЗ» 20 жовтня 2015 року, то починаючи із вище вказаної дати ПАТ «КБ «СОЮЗ» було обізнане про необхідність та обов'язковість внесення до реєстру фінансових операцій інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, які визначені Національним банком України у рішеннях № 505 і № 506 та які, відповідно, вважаються остаточною датою оформлення результатів виїзної перевірки, яка проводилася у період із 17 березня по 24 квітня 2015 року.

Станом на 20 жовтня 2015 року Положення № 189 було нечинним, на той момент дії ПАТ «КБ «СОЮЗ» щодо внесення операцій до реєстру визначалися відповідно до норм Положення № 417, п. 85 якого визначено, що у разі виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, за результатами здійснення перевірки службою внутрішнього аудиту або Національним банком (у тому числі в порядку безвиїзного нагляду) інформація про таку фінансову операцію вноситься до реєстру фінансових операцій не пізніше ніж на десятий робочий день з дати отримання відповідальним працівником затвердженого аудиторського висновку служби внутрішнього аудиту банку або дати отримання банком довідки про перевірку Національним банком / акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу (крім випадків, коли на момент отримання аудиторського висновку / довідки про перевірку Національним банком фінансова операція не підлягатиме фінансовому моніторингу відповідно до вимог законодавства України).

Враховуючи вище викладене, ПАТ «КБ «СОЮЗ», не погоджуючись при цьому із застосуванням до нього заходів впливу згідно із рішеннями № 505 та № 506, 29 жовтня 2015 року сплатило штраф, накладений на нього Національним банком України, та до спливу десяти днів із дати отримання від Національного банку України остаточних висновків, оформлених за результатами проведення виїзної перевірки (у вигляді рішень № 505 та № 506), у межах строків, визначених п. 85 Положення № 417, внесло відповідну інформацію до реєстру фінансових операцій.

Отже, встановдлено, що дії ПАТ «КБ «СОЮЗ» щодо внесення операцій до реєстру фінансових операцій здійснені ним відповідно до норм чинного законодавства, які діяли на той момент, а будь-які протиправні дії (бездіяльність) з боку ПАТ «КБ «СОЮЗ», які б могли стати підставою для застосування до нього заходу впливу, зазначеного в оскаржуваному рішенні, відсутні.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи ПАТ «КБ «СОЮЗ» про те, що Національним банком України до нього двічі застосовано заходи впливу за одне і те саме правопорушення.

Зокрема, як з'ясовано, що рішенням № 505 на ПАТ «КБ «СОЮЗ» накладено штраф за те, що ним не виконано вимоги п. 22 ч. 2 ст. 6 Закону, згідно з яким, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Рішенням № 506 до ПАТ «КБ «СОЮЗ» застосовано заходи впливу у вигляді письмового застереження у зв'язку з тим, що ним, зокрема, порушено вимоги п. 6.13 Положення № 189, відповідно до якого, до реєстру фінансових операцій у випадках, передбачених п. 6.10 цього розділу, уносяться такі дані: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи / найменування юридичної особи - клієнта та ідентифікаційний (реєстраційний) номер / код за ЄДРПОУ цієї особи (якщо ідентифікаційного (реєстраційного) номера / коду фізичній особі / юридичній особі не присвоєно, то ставиться дев'ять нулів).

Як уже зазначено вище, оскаржуваним рішенням Національним банком України на ПАТ «КБ «СОЮЗ» накладено штраф за порушення вимог п. 6.14 Положення № 189, згідно з яким, у разі виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, за результатами здійснення перевірки службою внутрішнього аудиту або Національним банком (у тому числі в порядку безвиїзного нагляду) інформація про таку фінансову операцію вноситься до реєстру фінансових операцій не пізніше наступного робочого дня з дати складення аудиторського висновку службою внутрішнього аудиту банку або дати отримання банком довідки про перевірку Національним банком / акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу.

Тобто, Національним банком України кожен раз до ПАТ «КБ «СОЮЗ» застосовувалися заходи впливу за відмінні правопорушення.

При цьому, слід наголосити, що дана обставина не спростовує факту неправомірності застосування заходу впливу до ПАТ «КБ «СОЮЗ» шляхом прийняття Національним банком України оскаржуваного рішення.

Щодо посилання апелянта в якості огрунтування на норми Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.06.2011 р № 192 (далі - Положення № 192), колегія судді звертає увагу на наступне.

Так, відповідно до пояснень представника позивача та виходячи із змісту довідки, Положення 192 взагалі не розглядалось самим Національним банком України в якості правозастосовного акту у правовідносинах з ПАТ «КБ «СОЮЗ».

У відповідності з довідкою інспекційна виїзна перевірка діяльності ПАТ «КБ «СОЮЗ» здійснювалась у відповідності з Положенням № 197, а не з Положенням № 192.

Положення № 192 не регламентує питання проведення перевірок банків і, відповідно, не регламентує подібні питання, через що воно не може застосовуватись у існуючих правовідносинах між ПАТ «КБ «СОЮЗ» та НБУ (на відміну від Положення № 276).

Положення № 197, як в редакції, які діяли на момент виїзної перевірки (пункт 2.22) чи на момент прийняття рішення № 648 (останній абзац пункту 25), так і в існуючій редакції (той самий пункт 25), передбачають такі ж самі норми (щодо оформлення матеріалів перевірок, у тому числі довідки та заперечень), як і у Положенні № 276.

Положення № 192 взагалі втратило свою чинність 14 травня 2015 р., тобто, на момент остаточного виявлення та узгодження порушень, зазначених в довідці (20 жовтня 2015 р.), із зазначеної причини воно взагалі не могло застосовуватись в існуючих правовідносинах між ПАТ «КБ «СОЮЗ» та НБУ.

Колегія суддів звертає увагу на ухвалу Вищого адміністративного суду від 31.08.2016 року по справі №826/1162/16, якою вказано, що «…у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права вони мають тлумачитись на користь невладного суб'єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування) - оскільки, якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки (так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням).»

Таким чином, відповідно, за існуючих фактів та обставин недостатня чіткість та суперечливість норм чинного законодавства, однозначно повинна трактуватись саме на користь позивача, а не на користь Національного банку України, який є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ» до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 94, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Національного банку України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 14 грудня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.