Постанова № 63481308, 06.12.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року м.Житомир справа № 806/1722/16

категорія 8.3.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Ткачук А.В.,

за участю: представника відповідача Зеленової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2016 №0007071200,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 19 серпня 2016 року № 0007071200. Позовні вимоги МПП "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС" обґрунтовувало тим, що податкове повідомлення - рішення суперечить приписам Податкового кодексу України та є таким, що підлягає скасуванню у повному обсязі. При цьому зазначало, що 21 липня 2016 року Підприємством до Коростенської ОДПІ подано уточнюючий розрахунок до декларації за червень 2016 року з додатками, в якому заявлено податковий кредит у сумі 48000 грн до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, а суму 118264 грн до зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. На думку позивача, відповідач безпідставно зменшив суму до бюджетного відшкодування на 21015 грн і змінив напрямок розподілу від'ємного значення з ПДВ за підсумком звітного періоду шляхом перенесення цієї суми до рядка 20.3 декларації з ПДВ за червень. Так як порушень п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 та п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2016 року на 21015 грн не відбулося. Податковим кодексом України не заборонено здійснювати зміну напряму використання коштів - непогашених залишків сум ПДВ, що були зазначені як від'ємне значення суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 цього Кодексу, відтак, позивач вважає, що доводи відповідача про те, що суми, відображені у графі 5 таблиці 1 додатку 2 декларації, надалі можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєстрації суми (пп. "а" п. 33 пірд. 2 розд. ХХ ПК України) і не можуть бути передекларовані як бюджетне відшкодування є хибними.

Також МПП "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС" наголошувало на тому, що в даному випадку підстав для застосування штрафних санкцій немає.

У судове засідання представник позивача не прибув, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. У попередньому судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги, посилаючись на доводи наведені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, з мотивів викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Мале приватне підприємство "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС" зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Установлено, що 28 липня 2016 року, на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 Податкового кодексу України, головним державним інспектором відділу адміністрування податків і зборів юридичних осіб Коростенської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2016 року із врахуванням даних уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за червень 2016 року (декларація з податку на додану вартість за червень 2016 року вх. № 9109676370 від 01.07.2016; уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за червень 2016 року вх. № 9130912907 від 27.07.2016 з додатками) МПП "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС".

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що платником МПП "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС" при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року порушено вимоги п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за № 159/28289, Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та вимог листа ДФС України № 7796/7/99-99-19-03-02-17 від 06.03.2015, пункт 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Також керуючись п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем встановлено завищення суми від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200/1.3 ст. 200/1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, рядок 20.2 та рядок 20.2.1 за червень 2016 року на суму 21015 грн.

Висновки перевірки відображені в акті про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) від 28.07.2016 № 974/12-01/32510918.

19 серпня 2016 року Коростенською об'єднаною ДПІ на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0007071200, яким Малому приватному підприємству "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 21015 грн і нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10507,50 грн.

Перевіряючи оспорюване податкове повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, судом враховано таке.

У відповідності до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено статтею 200 ПК України.

Згідно зі п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 згаданої статті ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2016 позивачем у електронному вигляді подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року. В рядку 19 задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації 0110) (сума рядків 14 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0121-0123, 0130) (позитивне значення) в розмірі 167847 грн. У рядку 20 цієї декларації МПП "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС" відображено, що сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розд. 5 Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19-19.1) підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 49600 грн і зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 118247 грн.

Разом з декларацією платником подано: довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування; розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету за червень 2016 року в розмірі 49600 грн.

У подальшому позивачем направлено до Коростенської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійних помилок за червень 2016 року, яким, зокрема, уточнено показники рядків 19, 20, 20.2, 20.3 податкової декларації за червень 2016 року.

Так, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації 0110) (сума рядків 14 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0121-0123, 0130) (позитивне значення) уточнено на суму розміром 166264 грн.

У свою чергу, сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розд. 5 Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19-19.1) визначена в розмірі 161449 грн. При цьому вказано, що сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 48000 грн, а зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 113449 грн.

До розрахунку додано довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування; розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету за червень 2016 року в розмірі 48000 грн на рахунок платника № 26002055900399.

Розрахунок разом із указаними додатками подано до контролюючого органу 21.07.2016.

Як свідчить звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку № 26002055900399 з 31.08.2016 по 31.08.2016, 31 серпня 2016 року на вказаний рахунок МПП "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС" перераховано бюджетне відшкодування ПДВ за декларацією за червень 2016 року в розмірі 26985,00 грн.

Безспірно установлено, що заявлена позивачем у податковій декларації за червень 2016 року сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 48000 грн сформована, в тому числі, по операціям до 01.02.2015. Розрахунок суми бюджетного відшкодування за червень 2016 року включає залишок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за звітний період у розмірі 26985 грн і за попередні звітні (податкові) періоди, а саме серпень 2014 року в розмірі 16623 грн та листопад 2014 року - 4392 грн.

Однак, на думку Коростенської ОДПІ, залишок від'ємного значення за серпень 2014 року в сумі 16623 грн та за листопад 2014 р. у сумі 4392 грн не може приймати участі у розрахунку бюджетного відшкодування за червень 2016 р., оскільки дана сума при поданні декларації з ПДВ за квітень 2015 р. була задекларована у збільшення реєстраційної суми.

Наведені твердження слугували фактичною підставою для висновку контролюючого органу про завищення позивачем суми від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за червень 2016 року на суму 21015 грн, про що свідчить зміст акту перевірки від 28.07.2016 № 974/12-01/32510918 та заперечень на позов відповідача.

На переконання відповідача, задекларувавши, відповідно до п.п. "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, залишки непогашених сум податку на додану вартість, що були заявлені за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі 168932 грн і у подальшому перенесених граф сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у збільшення розміру суми податку на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, позивач прийняв одноразове рішення щодо використання залишку непогашених сум податку на додану вартість, що були заявлені за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у розмірі 168932 грн. Податковим кодексом України не передбачено зміни напрямку використання коштів - непогашених залишків сум ПДВ, що були зазначені як від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, а тому відображення та формування суми бюджетного відшкодування за червень 2016 року за рахунок залишків від'ємного значення за серпень та листопад 2014 року в загальній сумі 21015 грн є безпідставним.

Суд не погоджується із наведеними судженнями відповідача, зважаючи на таке.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.

Пунктом 118 розділу I цього Закону внесено до Податкового кодексу України зміни, зокрема, підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктом 33 такого змісту:

"За вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року".

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що підпунктом "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено можливість платника ПДВ, який має непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року, збільшити розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену підпунктом 200.1.3 пункту 200.1 статті 200 цього Кодексу, та одночасно збільшити розмір суми податкового кредиту в одній тій самій податковій декларації.

Заява платника податків є подією, з якою пов'язане збільшення розміру суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, та одночасно збільшити податковий кредит. Заповнення такої заяви у складі декларації (починаючи з лютого 2015 року) є достатньою підставою для включення заявлених у ній залишків ПДВ до податкового кредиту в цій же декларації. Платник податків самостійно вирішує, коли (в складі якої декларації) подати заяву та відобразити непогашені залишки ПДВ, а також напрям їх використання. При цьому всі непогашені залишки ПДВ без проведення перевірок, тобто автоматично, в силу заповнення заяви (додатку 2 до декларації), підлягають врахуванню як у збільшення реєстраційної суми, так і податкового кредиту.

Так, якщо платник податків приймає рішення використати непогашені залишки ПДВ, він відображає таке рішення в декларації шляхом заповнення додатку 2. Відповідно, всі такі суми автоматично (без перевірок) мають збільшити реєстраційну суму в силу подання такої заяви (додатку 2 до декларації) та одночасно відображаються в рядку 20.2 декларації.

Судом установлено, що у квітні 2015 року позивачем було подано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за лютий 2015 року, в якому в додатку 2 до декларації суму в розмірі 168932 грн задекларовано як залишки непогашених сум податку на додану вартість, що були заявлені за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів. У послідуючому, при поданні декларації з ПДВ за квітень - травень 2015 р., суму в розмірі 168932 грн відображено як таку, що враховується у збільшення розрахункової суми, визначеної за пп. "а" п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, а не у складі суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача.

Водночас суд відмічає, що приписи Податкового кодексу України не обмежують платника у часі та періоді, коли він може виявити бажання про врахування від'ємного значення попередніх періодів, що виникли до 1 лютого 2015 року. Жодна норма згаданого Кодексу не визначає термін, з якого платник податку за власним бажанням буде враховувати залишки від'ємного значення (бюджетного відшкодування) з ПДВ за старими правилами чи враховувати зазначені суми (або їх частину) в складі від'ємного значення розділу III Декларації.

Поряд з цим, норми Податкового кодексу України не містять заборони щодо зміни напрямку використання коштів - непогашених залишків сум ПДВ, що були зазначені як від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу.

За наведених обставин, твердження Коростенської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області про те, що залишок від'ємного значення за серпень та листопад 2014 року в розмірі 21085 грн надалі може бути спрямований лише для врахування у розрахунку реєстраційної суми (пп. "а" п.33 підр. 2 розд. ХХ ПК України) і не може бути передекларовано як бюджетне відшкодування, є помилковими та позбавляють платника, який має значні суми невідшкодованого податку, можливості перенести необхідну частину такого значення до р.20.2 податкової декларації з ПДВ.

Ураховуючи наведене, а також те, що розмір і факт виникнення залишку від'ємного значення за серпень та листопад 2014 року в сумі 21085 грн відповідачем не заперечується, суд приходить до висновку, що Малим приватним підприємством "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС" в податковій декларації за червень 2016 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку, правомірно до суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 48000 грн уключено залишок від'ємного значення за серпень та листопад 2014 року в сумі 21085 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Усупереч наведеним нормам, відповідачем не доведено існування обставин на підставі яких прийнято спірне податкове повідомлення - рішення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 19 серпня 2016 року №0007071200, яким Малому приватному підприємству "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 21015 грн і нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10507,50 грн є протиправним, тому його необхідно скасувати.

Беручи до уваги все зазначене, суд вважає, що позовні вимоги Малого приватного підприємства "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС" є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 1378,00 грн (платіжне доручення № 173 від 12.09.2016) необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Керуючись статтями 86, 94, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 19 серпня 2016 року №0007071200.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь Малого приватного підприємства "АТЛАНТ-БУДСЕРВІС" 1378,00 грн сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 12 грудня 2016 р.