Постанова № 63481195, 17.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 р. Справа №805/2780/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12 година 00 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

представника позивача - Помалюк І.В.

представників відповідача - Ангеліна І.І., Покровського О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Донмашгруп» про припинення юридичної особи, -

встановив:

22 серпня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - позивач або ДПІ у м. Краматорську) до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Донмашгруп» (далі - відповідач або ТОВ «ТД Донмашгруп»), в якому позивач просив припинити відповідача як юридичну особу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

ТОВ «ТД Донмашгруп» зареєстроване як юридична особа Краматорським міським управлінням юстиції Донецької області 06 квітня 2015 року, з 07 квітня 2015 року перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Краматорську.

На підставі договору оренди від 08 квітня 2015 року № 3/04, укладеного між ТОВ «ТД Донмашгруп» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, місцезнаходження відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1

Разом з цим позивач наголошував, що термін дії цього договору сплинув 07 квітня 2016 року.

Позивач доводив, що працівники ДПІ у м. Краматорську на підставі ст. 20 Податкового кодексу України здійснювали вихід за податковою адресою відповідача, однак посадових осіб останнього там не виявили, про що складені відповідні акти.

За твердженням позивача факт відсутності ТОВ «ТД Донмашгруп» за місцезнаходженням також підтверджений листом ТОВ «Краматорська транспортна компанія» від 17 серпня 2016 року.

Позивач стверджував, що всупереч вимогам пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України відповідач не повідомив ДПІ у м. Краматорську про зміну свого місцезнаходження, чим перешкоджає здійсненню функцій контролюючих органів відповідно до ст. 19-1 цього Кодексу в частині адміністрування податків і зборів, платежів, своєчасності подавання податкових декларацій, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів.

На підставі аналізу відомостей, що містяться в підсистемі АІС «Податковий блок», зокрема Звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за березень 2016 року, посадові особи позивача дійшли висновку, що в трудових відносинах з ТОВ «ТД Донмашгруп» перебувають 11 осіб.

Позивач зазначав, що аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва), продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсам провести не можливо у зв'язку із ненаданням ТОВ «ТД Донмашгруп» документального підтвердження рівня освіти, кваліфікації, професійних знань, чисельності та фахової належності працівників цього підприємства. Неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій, що ставить під сумнів здійснення ТОВ «ТД Донмашгруп» основного виду господарської діяльності «Виробництво інших машин і устаткування загального призначення, н.в.і.у.» з причини відсутності виробничих приміщень та обладнання на території за адресою: АДРЕСА_1.

На цих підставах посадовими особами ДПІ у м. Краматорську зроблений висновок про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині виробництва, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, що, в свою чергу, ставить під сумнів та унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «ТД Донмашгруп» у м. Краматорську.

Посилаючись на п. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, позивач доводив, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види цих санкцій та умови їх застосування визначені п. 2 ст. 238 Господарського кодексу України.

Згідно з абз. 10 п. 1 ст. 239 Господарського кодексу України одним із видів адміністративно-господарських санкцій є ліквідація суб'єкта господарювання.

Пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо припинення юридичної особи.

З урахуванням наведеного та на підставі абз. 10 п. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України позивач наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с. 3-4).

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надала пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просила задовольнити позов.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав заперечення, сутність яких полягала у наступному.

ТОВ «ТД Донмашгруп» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: АДРЕСА_1

Підставою для визначення місцезнаходження відповідача станом на дату реєстрації був договір оренди приміщення від 08 квітня 2015 року № 3/04, за умовами якого ТОВ «ТД Донмашгруп» прийняло у тимчасове відплатне користування виробничо-складські та офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 49,33 кв.м.

В подальшому між тими самими сторонами укладений договір оренди приміщення від 01 липня 2016 року № 2/07-16, відповідно до якого відповідач отримав у відплатне тимчасове користування до 01 липня 2017 року складські та офісні приміщення за адресою м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6ж, загальною площею 80 кв.м.

Відповідач доводив, що з метою здійснення господарської діяльності ним укладені договір оренди обладнання від 05 травня 2015 року № 01/05-15 та від 01 липня 2016 року № 1/07-16. За умовами цих договорів ТОВ «ТД Донмашгруп» отримало у тимчасове відплатне користування певне обладнання, необхідне для здійснення виробничої діяльності, а також частину виробничого приміщення, призначеного для належної експлуатації орендованого обладнання. Місцезнаходження обладнання та виробничого приміщення: АДРЕСА_1

Відповідач наголошував, що місцезнаходження ТОВ «ТД Донмашгруп» як платника податків залишалося незмінним, а тому висновок ДПІ у м. Краматорську про порушення ним п. 16.1.11 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України є необґрунтованим.

Відповідач відзначав, що ст.ст. 19, 20 Податкового кодексу України, які визначають функції та права податкового органу, не передбачено право контролювати строк дії господарських договорів, укладених платниками податків.

Відповідач стверджував, що вимога позивача про необхідність припинення юридичної особи у зв'язку з закінченням строку дії господарського договору є порушенням принципу заборони незаконного втручання органів державної влади, їх посадових осіб у господарські відносини, закріпленого у ст. 6 Господарського кодексу України.

Стосовно посилання позивача на лист ТОВ «Краматорська транспортна компанія» про відсутність платника податків за місцем реєстрації, відповідач просив врахувати наступне.

Позивач був обізнаний про те, що ТОВ «ТД Донмашгруп» використовує приміщення на підставі договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 Отже, для з'ясування місцезнаходження відповідача посадові особи ДПІ у м. Краматорську мали звертатися із запитом саме до цього суб'єкта господарювання, чого фактично зроблено не було.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 серпня 2016 року свідчить, що співвласниками приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 є чотири особи: товариство обмеженою відповідальністю «Сівагротранс», фізична особа ОСОБА_4, закрите акціонерне товариство «А/О Евробетон» та товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія».

Відповідач відзначав, що за таких обставин отримання відомостей лише від одного співвласника нерухомого майна свідчить про неналежне з'ясування позивачем місцезнаходження платника податків.

Крім того, відповідач наголошував, що ДПІ у м. Краматорську має належні та достатні відомості про місцезнаходження ТОВ «ТД Донмашгруп», про що свідчить листування між сторонами.

Так, впродовж 2016 року на адресу ТОВ «ТД Донмашгруп» від ДПІ у м. Краматорську надійшло п'ять запитів, які були отримані нарочно або засобами поштового зв'язку. Жодне звернення не залишене без розгляду та реагування.

На цих підставах відповідач стверджував, що ДПІ у м. Краматорську обізнана щодо місцезнаходження платника податків ТОВ «ТД Донмашгруп».

З приводу доводів позивача про відсутність рівня освіти, професійних знань та фахової належності працівників ТОВ «ТД Донмашгруп» відповідач зазначив наступне.

Посилаючись на ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 20 Податкового кодексу України відповідач стверджував, що Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік прав контролюючого органу, до яких не належить дослідження вказаних питань. Більш того, звітність, яка подається органам ДФС, не зобов'язує платника податків надавати відомості про кваліфікацію, фах та професійні знання його працівників.

Відповідач зазначав, що впродовж 2016 року ТОВ «ТД Донмашгруп» отримало низку дозволів на виконання певних робіт з зазначенням місця їх виконання: АДРЕСА_1 Працівники відповідача мають допуск до виконання певних робіт, що не лише спростовує доводи позивача, а й підтверджує правомірність здійснення господарської діяльності платником податків.

Відповідач просив врахувати, що за даними Звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів на підприємстві працюють 14 працівників, відомості про яких систематично надаються контролюючим органам.

За висновком відповідача, пред'являючи позов, позивач мав надати відомості щодо кількості працівників станом на дату подання позову, тобто на 18 серпня 2016 року. Натомість, відомості про працевлаштованих осіб зазначені станом на березень 2016 року, що свідчить про поверхневе та необ'єктивне дослідження підстав для пред'явлення позову.

Посилаючись на ст. 8 Податкового кодексу України, ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач просив вважати складені позивачем акти виходу за податковою адресою неналежними та недопустимими доказами.

З приводу посилання позивача на положення ст.ст. 238, 247 Господарського кодексу України відповідач зазначив, що позивач не навів у позовній заяві посилання на норму закону, який визначає перелік порушень, за які передбачена така відповідальність як ліквідація суб'єкта господарювання; позивач не навів жодного порушення вимог закону, вчиненого ТОВ «ТД Донмашгруп», наслідком якого було б припинення юридичної особи.

На цих підставах відповідач просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 40-43).

В судовому засіданні представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у запереченнях, та просили відмовити в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39900454) зареєстрована як юридична особа 17 липня 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 270 102 0000 005379; в стані припинення не перебуває (а.с. 27-28).

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Донмашгруп» (ідентифікаційний код 39733460) зареєстроване як юридична особа 06 квітня 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 270 102 0000 005274; в стані припинення не перебуває.

З часу державної реєстрації місцезнаходження відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1

Основним видом економічної діяльності ТОВ «ТД Донмашгруп» є код КВЕД 28.29 Виробництво інших машин і устаткування загального призначення, н.в.і.у.

Клас професійного ризику виробника платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності: 32.

З 07 квітня 2015 року як платник податків ТОВ «ТД Донмашгруп» перебуває на обліку у ДПІ у м. Краматорську за реєстраційним № 051515047022 та як платник єдиного внеску за реєстраційним № 10000000377237.

Вказані обставини встановлені на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 серпня 2016 року № 1001274600 (а.с. 5-9), довідки про взяття на облік платника податків від 15 серпня 2015 року № 1605151400390 (Форма № 4-ОПП) (а.с. 10), відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 29-31), виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08 квітня 2015 року (а.с. 44-45).

Перевіряючи доводи та заперечення сторін в частині знаходження/незнаходження ТОВ «ТД Донмашгруп» за податковою адресою, суд встановив наступні обставини.

08 квітня 2015 року між ТОВ «ТД «Донмашгруп» як орендарем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 як орендодавцем укладений договір оренди приміщення № 3/04.

Згідно з п. 1.1. договору № 3/04 орендодавець прийняв на себе зобов'язання передати орендарю у відплатне користування на визначений строк виробничо-складські та офісні приміщення, а орендар - вносити орендну плату.

Об'єкт оренди являє собою складські та офісні приміщення, загальною площею 49,33 кв.м., розташовані за адресою: 84306, Донецька обл., АДРЕСА_1, що обумовлено п. 1.2. договору № 3/04.

Відповідно до п. 2.1. договору № 3/04 об'єкт переданий орендарю для використання у господарській діяльності.

Строк оренди з 08 квітня 2015 року по 07 квітня 2016 року, що визначено п. 4.1. договору № 3/04 (а.с. 13-14, 54-57).

08 квітня 2015 року на виконання договору № 3/04 сторонами складений акт приймання-передачі приміщення (а.с. 15, 58).

01 липня 2016 року між ТОВ «ТД Донмашгруп» як орендарем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 як орендодавцем укладений договір оренди приміщення № 02/07-16.

Згідно з п. 1.1. договору № 02/07-16 орендодавець прийняв на себе зобов'язання передати орендарю у відплатне користування на визначений строк виробничо-складські та офісні приміщення, а орендар зобов'язався вносити орендну плату.

Об'єкт оренди являє собою складські та офісні приміщення, загальною площею 80,0 кв.м., розташовані за адресою: 84306, Донецька обл., АДРЕСА_1, що обумовлено п. 1.2. договору № 02/07-16.

Відповідно до п. 2.1. договору № 02/07-16 об'єкт переданий орендарю для використання у господарській діяльності.

Строк оренди з моменту підписання договору до 01 липня 2017 року, що визначено п. 4.1. договору № 02/07-16 (а.с. 59-61).

01 липня 2016 року на виконання договору № 02/07-16 сторонами підписаний акт приймання-передачі приміщення (а.с. 62).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Краматорську не надала належних та допустимих доказів відсутності ТОВ «ТД Донмашгруп» за податковою адресою з часу державної реєстрації останнього у якості юридичної особи до звернення до суду з цим позовом.

Натомість судом встановлено, що реалізуючи свої повноваження, ДПІ у м. Краматорську зверталася до ТОВ «ТД Донмашгруп» із запитами про надання інформації від 04 травня 2016 року № 3635/10/05-15-12-01, від 06 червня 2016 року № 6119/10/05-15-12-01, від 30 червня 2016 року № 8139/10/05-15-12-01, від 29 липня 2016 року № 10131/10/05-15-12-01, від 26 серпня 2016 року № 12068/10/05-15-12-01, які надсилала за податковою адресою відповідача, а саме: 84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6ж (а.с. 94, 99-100, 104-106, 110-112, 116-118, )

ТОВ «ТД Донмашгруп» ці запити отримало та надало на них відповіді від 17 травня 2016 року № 400, від 06 червня 2016 року № 429, від 21 червня 2016 року № 448, від 06 липня 2016 року № 459, від 25 серпня 2016 року № 533 та № 534, від 15 вересня 2016 року № 566 та № 567, від 19 вересня 2016 року № 568 (а.с. 96-98, 101-103, 107-109, 113-115, 119).

09 серпня 2016 року ДПІ у м. Краматорську звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія» із запитом № 213 про надання інформації.

Листом від 17 серпня 2016 року № 25 ТОВ «Краматорська транспортна компанія» повідомило, що за адресою: м. Краматорськ, вул. О. Тихого (Орджонікідзе), 6ж знаходиться лише одне підприємство, а саме - ТОВ «Краматорська транспортна компанія», яке не надавало та не надає послуг по наданню приміщень в оренду контрагентам.

Взаємовідносин з відповідачем ТОВ «Краматорська транспортна компанія» не мало та не має.

За весь час існування ТОВ «Краматорська транспортна компанія» на території за адресою: АДРЕСА_1, підприємство ТОВ «ТД Донмашгруп» не знаходилось (а.с. 16).

ДПІ у м. Краматорську посилалося на лист ТОВ «Краматорської транспортної компанії» від 17 серпня 2016 року як на доказ відсутності відповідача за податковою адресою.

У зв'язку з цим суд відзначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з вимогами ч. ч. 1-2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

При цьому суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що визначено ч. 3 ст. 86 КАС України.

Суд критично оцінює викладені в листі ТОВ «Краматорська транспортна компанія» відомості щодо відсутності ТОВ «ТД Донмашгруп» за адресою: АДРЕСА_1

Так, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 66905319, дата, час формування: 30.08.2016 13:09:58) за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6ж знаходиться щонайменше чотири об'єкта нерухомості, а саме:

- об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 840222514129, адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 1 586,5 кв.м., який належить на праві приватної спільної часткової власності товариству з обмеженою відповідальністю «Сівагротранс» (33/100 частки) та товариству з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія» (67/100 часток);

- об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 10535731, 3/100 частки якого на праві приватної власності належать закритому акціонерному товариству «А/О Евробетон»;

- об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 17170179, будівля блоку допоміжних цехів, загальною площею 1 369,2 кв.м., який на праві приватної власності належить ОСОБА_4;

- об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 17237403, загальною площею 1 603,8 кв.м., який на праві приватної власності належить товариству з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія» (а.с. 47-53).

При цьому відомості, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є загальнодоступними, а тому посадові особи ДПІ м. Краматорську мали об'єктивну можливість їх отримати.

В судовому засіданні представники позивача не надали ґрунтовних та логічних пояснень:

- стосовно того, що маючи інформацію про укладення договору оренди приміщення між відповідачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, посадові особи ДПІ у м. Краматорську із запитом про надання інформації щодо місцезнаходження ТОВ «ТД Донмашгруп» звернулися не до орендодавця, а до ТОВ «Краматорська транспортна компанія»;

- з якої причини відповідний запит не був направлений фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 як орендодавцю приміщень;

- якщо запит направлявся, виходячи з того, що ТОВ «Краматорська транспортна компанія» знаходиться за тією ж адресою, що і ТОВ «ТД Донмашгруп», чому аналогічні запити не були направлені іншим власникам приміщень за адресою: АДРЕСА_1 як то ТОВ «Сівагротранс», ЗАТ «А/О Евробетон».

Крім того, факт відсутності у ТОВ «Краматорська транспортна компанія» договірних відносин з ТОВ «ТД Донмашгруп» не є свідченням відсутності відповідача за податковою адресою.

Наведене у листі ТОВ «Краматорська транспортна компанія» твердження про те, що за весь час існування цього підприємства ТОВ «ТД Донмашгруп» не знаходилось за адресою: м. Краматорськ, вул. Тихого (Орджонікідзе), 6ж, спростовується офіційними відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Доводячи відсутність відповідача за податковою адресою, позивач посилався на акти, складені його посадовими особами.

Так, 13 листопада 2015 року головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_5 та головний державний інспектор відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_6 провели перевірку місцезнаходження ТОВ «ТД Донмашгруп» за податковою адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складений акт виходу за податковою адресою від 13 листопада 2015 року № 585/15-01.

Перевіркою встановлено, що «за даною адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6ж знаходиться двоповерхова нежитлова будівля. На момент перевірки співробітники та посадові особи відсутні. Двері ніхто не відчинив. ТОВ «ТД Донмашгруп» за даною адресою не знаходиться» (а.с. 11).

08 вересня 2016 року головний державний інспектор відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_6 та головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_7 провели перевірку місцезнаходження ТОВ «ТД Донмашгруп» за податковою адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складений акт виходу за податковою адресою від 08 вересня 2016 року № 174/12-01.

Перевіркою встановлено, що «за даною адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6ж знаходиться двоповерхова нежитлова будівля. На момент перевірки співробітники та посадові особи відсутні. ТОВ «ТД Донмашгруп» за даною адресою не знаходиться» (а.с. 12).

Суд критично оцінює викладені в цих актах відомості про відсутність ТОВ «ТД Донмашгруп» за адресою: АДРЕСА_1

По-перше, ці відомості спростовуються наявними у справі письмовими доказами (договорами оренди приміщення, листуванням між ДПІ у м. Краматорську та ТОВ «ТД Донмашгруп»).

По-друге, як було зазначено вище, за вказаною адресою розташовані кілька об'єктів нерухомості, які мають значну площу (1 586,5 кв.м., 1 369,2 кв.м, 1 603,8 кв.м.), а зі змісту наданих позивачем актів неможливо встановити, до якого з цих об'єктів здійснювали вихід посадові особи ДПІ у м. Краматорську.

Перевіряючи доводи та заперечення сторін в частині відсутності/наявності у ТОВ «ТД Донмашгруп» обладнання, необхідного для здійснення господарської діяльності, суд встановив наступні обставини.

01 травня 2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 як орендодавцем та ТОВ «ТД Донмашгруп» як орендарем укладений договір оренди обладнання № 01/05-15.

Згідно з п. 1.1. договору № 01/05-15 орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове володіння та відплатне користування наступне обладнання: токарно-гвинторізний верстат ДИП 300, токарно-гвинторізний верстат ДИП 500, токарно-гвинторізний верстат, токарно-карусельний верстат, радіально-свердлувальний верстат, частину виробничого приміщення, необхідного для належної експлуатації обладнання в розмірі 20 кв.м.

Об'єкт оренди знаходиться та експлуатується орендарем на території орендодавця за адресою: АДРЕСА_1

Режим використання об'єкта оренди з 08:00 до 18:00 щоденно, крім вихідних і святкових днів.

Відповідно до п. 2.1. договору № 01/05-15 об'єкт оренди передається в оренду для металообробки та виконання іншої статутної діяльності орендаря.

Строк оренди діє з дати підписання договору і до 30 квітня 2016 року, що визначено п. 3.1. договору № 01/05-15 (а.с. 63-65).

01 травня 2015 року сторонами підписаний акт приймання-передачі обладнання до договору № 01/05-15 (а.с. 66).

01 червня 2016 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 як орендодавцем та ТОВ «ТД «Донмашгруп» як орендарем укладений договір оренди обладнання № 01/07-16.

Згідно з п. 1.1 договору № 01/07-16 орендодавець надав, а орендар прийняв у платне користування обладнання з щоденним режимом використання, а саме: цех № 1 токарно-гвинторізний верстат ДИП 300, цех № 1 токарний верстат ДИП 400, цех № 1 токарний верстат ДИП 500, цех № 1 токарний верстат ДИП 500, цех № 2 горизонтально-розточувальний верстат 2А622, цех № 2 карусельний верстат БКЕ 1450, цех № 2 радіально-свердлувальний верстат 2М55, цех № 3 вертикально-фрезерний верстат 6Н13П, цех № 5 кругло-шліфувальний верстат, а також обладнання з погодинним режимом оренди (використання), а саме: цех № 1 кран-балка, цех № 1 токарно-гвинторізний верстат ДИП 200, цех № 1 токарно-гвинторізний верстат ДИП 300, цех № 1 алмазно-заточувальний верстат, цех № 2 свердлильний верстат 2Н125, цех № 3 горизонтально-фрезерний верстат 6Г13, цех № 3 довбальний верстат 7430, цех № 3 продольно-строгальний верстат Г.7М37, цех № 4 зварювальний апарат ВДУ-506С, цех № 4 зварювальний апарат VARIO STAR-157, цех № 5 зубофрезерний верстат 5330, цех № 5 радіально-свердлувальний верстат 2М55, цех № 5 зубодовбальний верстат 5М150, пила стрічкова ГДО.

Об'єкти оренди знаходяться і експлуатуються орендарем на території орендодавця за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п. 2.1 договору № 01/07-16 об'єкт оренди передається в оренду для металообробки виробів та виконання іншої статутної діяльності орендаря.

Згідно з п. 3.1 договору № 01/07-16 строк оренди діє з моменту підписання договору і до 01 липня 2017 року (а.с. 67-70).

01 липня 2016 року сторонами підписаний акт приймання-передачі обладнання до договору № 01/07-16 (а.с. 71).

25 серпня 2016 року Головне управління Держпраці у Донецькій області видало ТОВ «ТД Донмашгруп» дозвіл № 1462.16.14 на виконання робіт підвищеної небезпеки: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт (крім капітального ремонту електрообладнання), технічне обслуговування, реконструкція устаткування підвищеної небезпеки, а саме: гірничошахтне обладнання (вуглесоси типів У900/90, 12У10, 12У6, НУВ 450/120, 10У5, 14УВ6), лебідки типів ЛМ, ЛС, ЛПК, живильники типів ПКЛ, ПКТ, ПК, насоси типів ШН, ЦНС, устаткування для дроблення, сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів, технологічне обладнання з переробки природного каменю, а саме: насоси типів 8С8, Д, ГРТ, 1В20, К, ГРАТ, ГРАК, ГРАУ, ВВН, КВН, ПР, ПК, ПКВП, ПРВП, ПБ, повітродувки типів ВД, ТВ, ТГ, дробарки типів ДРП, СМ, СМД, ДДГ, ДДЗ, ДФМ, ДМ, Д4Г, КСД, ДГВ, ДЛЩ, центрифуги типів ФВШ, НАЕЛЬ, ФВИ, ПДВ, ЦфШнГ, ЦфШнВ, ФВВ, ФГВ, сепаратори типів СКВ, СКВП, гіродциклони типів ГЦ, ГТ, ГЦМ, ГЦК, ГЦЧ, пробо розділювальні машини типів МПЛ, ПА, МЛА, ЛДМ, МАП, МЛ, ДРМ, ИСА, ЦИ, ИВЧ, грохоти типів ГІСТ, ГІСЛ, ГІС, ГЛКВ, ГЦЛ, ГВЧ, ВП, ГБ, ГВІ, ГСТ, ГІЛ, ГІТ, елеватори типів ЕО, ЕОСБ, ЛГ, ЛМ, ЛО.

Місце виконання робіт: АДРЕСА_1

Термін дії дозволу з 25 серпня 2016 року до 25 серпня 2021 року (а.с. 81-82).

19 вересня 2016 року Головне управління Держпраці у Донецькій області видало ТОВ «ТД Донмашгруп» дозвіл № 1614.16.14 на виконання робіт підвищеної небезпеки: зварювальні, газополумьяні, наплавні роботи, терміном дії з 19 вересня 2016 року до 19 вересня 2021 року (а.с. 80).

26 вересня 2016 року Головне управління Держпраці у Донецькій області видало ТОВ «ТД Донмашгруп» дозвіл № 1637.16.14 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа: балони з киснем, об'ємом 40 л, балони з ацетиленом, об'ємом 40 л, балони з вуглекислотою, об'ємом 40л, які є обмінним фондом, терміном дії з 26 вересня 2016 року до 26 вересня 2021 року (а.с. 132).

В порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України позивач не спростував належними і допустими доказами заперечення відповідача про наявність у останнього обладнання, необхідного для здійснення ним основного виду господарської діяльності.

Перевіряючи доводи та заперечення сторін в частині відсутності/наявності у ТОВ «ТД Донмашгруп» трудових ресурсів, суд встановив наступні обставини.

Як свідчить Звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за березень 2016 року, у трудових відносинах з ТОВ «ТД Донмашгруп» перебувало 11 осіб (а.с. 128-131).

Щомісячно ТОВ ТД «Донмашгруп» звітувало до ДПІ у м. Краматорську і згідно зі Звітністю про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за серпень 2016 року, у трудових відносинах з відповідачем перебувало 14 осіб (а.с. 83-93).

В липні 2016 року працівники ТОВ «ТД Донмашгруп», зокрема інженер-технолог ОСОБА_8, менеджер технічного контролю та МТЗ ОСОБА_9, заступник директора з виробництва ОСОБА_10 пройшли навчання з питань охорони праці (правила безпеки, інструкції з охорони праці), з технології безпеки (привила експлуатації, виробничі інструкції), правил пожежної безпеки, що підтверджено посвідченнями, виданими учбовим центром «Промбезпека» (а.с. 72-74).

В липні 2016 року працівники ТОВ «ТД Донмашгруп», в тому числі менеджер ОСОБА_9, інженер-технолог ОСОБА_8, заступник директора ОСОБА_10, директор ОСОБА_10 пройшли навчання та перевірку в учбовому центрі з охорони праці «ТехІнформСервіс» з питань законів та нормативно-правових актів з охорони праці, електробезпеки, санітарного і гігієнічного забезпечення, Правил улаштування та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском НПАОП 0 00-1.59-87, що підтверджено відповідними посвідченнями (а.с. 75-76) та витягом з Журналу протоколів перевірки знань (додаток 3 до пункту 2.1.4 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (НПАОП 40.1-1.21-98), ПТЕЕП) (а.с. 77-79).

В судовому засіданні представники позивача не надали пояснень з приводу того, чому позовні вимоги ґрунтувалися на відомостях про чисельність працівників відповідача станом на березень 2016 року, в той час коли ДПІ у м. Краматорську звернулася до суду з цим позовом у серпні 2016 року; яка методика була застосована і покладена в основу твердження позивача про відсутність/недостатність трудових ресурсів для здійснення ТОВ «ТД Донмашгруп» господарської діяльності.

Як свідчить довідка ДПІ у м. Краматорську, станом на 15 серпня 2016 року заборгованості зі сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету ТОВ «ТД Донмашгруп» не мало (а.с. 17).

Належні та допустимі докази на підтвердження факту порушення ТОВ «ТД Донмашгруп» вимог податкового законодавства (як то акти перевірок, протоколи про адміністративне правопорушення, податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій тощо) суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема обов'язком доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей КАС є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Правовий аналіз п. п. 1-4 ч. 4 ст. 50 КАС України свідчить, що громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Однак і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб'єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб'єктів владних повноважень.

Крім того, п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків превентивного судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов, оскільки такий безпідставний підхід до розуміння змісту п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України по суті призводить до відмови органів влади від виконання своїх функціональних обов'язків та можливої дискреційної поведінки.

Наведений вище підхід до вирішення питання про можливість фізичної чи юридичної особи бути відповідачем в адміністративних справах за позовами суб'єктів владних повноважень послідовно простежується у практиці Верховного Суду України та застосовується до справ різних категорій, про що свідчать постанови від 01 листопада 2016 року у справі № 819/1121/13-а, від 20 вересня 2016 року у справі № 813/614/14, від 13 вересня 2016 року у справі № 826/20879/13-а, від 21 червня 2016 року у справі № 819/1825/13-а тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з положеннями п. п. 20.1.37. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо припинення юридичної особи.

Абз. 2 п. 67.2. ст. 67 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб.

Правові підстави для постановлення судового рішення про припинення відповідача як юридичної особи позивач вбачає в положеннях ст.ст. 238, 239, 247 Господарського кодексу України.

Ст. 238 Господарського кодексу України встановлює загальні засади застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання

Так, відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами, що визначено ч. 2 ст. 238 Господарського кодексу України.

Види адміністративно-господарських санкцій наведені у ст. 239 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Отже, ліквідація суб'єкта господарювання є адміністративно-господарською санкцією.

Ч. 1 ст. 247 Господарського кодексу України передбачає, що у випадках, встановлених законом, до суб'єкта господарювання може бути застосована адміністративно-господарська санкція у вигляді його ліквідації за рішенням суду.

При цьому, назва ст. 247 Господарського кодексу України свідчить, що правова норми, яка в ній міститься, стосується ліквідації суб'єкта господарювання, діяльність якого суперечить закону чи його установчим документам.

Системне тлумачення правових норм, наведених у ст.ст. 238, 239, 247 Господарського кодексу України, зумовлює висновок, що така адміністративно-господарська санкція як ліквідація суб'єкта господарювання може бути застосована лише у випадках, встановлених законом.

Таким чином, при постановленні рішення про ліквідацію юридичної особи суд має застосувати таку правову норму, яка визначає певний склад правопорушення з усіма його елементами і передбачає за його вчинення застосування такого заходу впливу як постановлення судового рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Правові норми, що містяться у ст.ст. 238, 239, 247 Господарського кодексу України, є загальними та не встановлюють конкретного складу правопорушення, вчинення якого має наслідком застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарської санкції у вигляді ліквідації юридичної особи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення позову.

Цей висновок суду ґрунтується на тому, що ДПІ у м. Краматорську не довела належними та допустими доказами факт вчинення ТОВ «ТД Донмашгруп» такого порушення, за яке законом передбачено застосування такої санкції як ліквідація суб'єкта господарювання (припинення юридичної особи).

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Донмашгруп» про припинення юридичної особи - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

3. Повний текст постанови виготовлений 22 листопада 2016 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.