Постанова № 63480991, 17.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 р. Справа № 804/4775/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гончарової І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд:

- стягнути на користь державного бюджету податковий борг в сумі 28393,33 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 28393,33 грн., який утворився внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000342230 від 14.03.2013р. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим позивач змушений звернутись до суду.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до суду надав клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника в порядку письмово провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На адресу відповідача судом направлені повістки про виклик в судові засідання, проте конверти повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Згідно до частини 11 статті 35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

На підставі частини 4 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 03.11.2003р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (РНОКПП НОМЕР_1) та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України, наказу від 09.01.2013 р. №31 проведена позапланова виїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахуванням і сплати податків і зборів ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., за результатами якої складений акт від 31.01.2013 року №566/172/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення п.160.5 ст.160 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 31.01.2013 року №566/172/НОМЕР_1 ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення №0000342230 від 14.03.2013р., яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем у сумі 28393,33 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано ФОП ОСОБА_1 14.03.2013 р., що підтверджено матеріалами справи. Доказів оскарження вказаного рішення матеріали справи не містять.

Отже сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1 складає 28393,33 грн., що підтверджено випискою про нараховану заборгованості станом на 30.04.2016 року.

Згідно з пунктом 36.1, пункту 36.2 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У відповідності до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (пункту 57.3 статті 57 ПК України).

Відповідно до п.160.5 ст.160 ПК України сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

При цьому:

базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником цього податку чи ні, а також є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до норм статті 59 ПК України позивачем 11.04.2016 року сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 779-17 про обов'язок відповідача сплатити податковий борг з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 28393,33 грн..

Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ф» № 779-17 від 11.04.2016 року відповідачем не надано.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пункту 60.6 статті 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

При досліджені матеріалів справи, судом встановлено, що на день розгляду справи судом, відповідачем податковий борг на загальну суму 28393,33 грн. - не сплачено.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути на користь державного бюджету податковий борг в сумі 28393,33 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя І.А. Гончарова