Постанова № 63480439, 14.12.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2016 р. Справа № 922/1720/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю прокурора - Малик О.І. (посв. № 044765 від 08.11.16 р.),

та представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. № 2-464д від 01.03.16 р.);

відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 01.08.16 р.),

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2288 Х/3-38) на рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2016р. у справі №922/1720/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест", м. Дергачі

за участю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України

про розірвання додаткової угоди до договору,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.08.2016р. у справі №922/1720/16 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено. Розірвано додаткову угоду №2 від 18.12.2014р. до договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №1747 від 13.10.2004р., який укладений між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест".

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області у справі №922/1720/16 від 19.08.2016р. скасувати, а у позові ПАТ "Укргазвидобування" відмовити.

В судовому засіданні 08.12.2016 року оголошено перерву в розгляді справи до 14 грудня 2016 року об 14:00 год.

Відповідач надав суду клопотання від 07.12.2016 року про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарським судом Харківської області повязаної з нею справи №922/3819/16 за позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ТОВ «Карпатнадраінвест» про розірвання договору №1747 від 13.10.2004 року про спільну інвестиційну та виробничу діяльність. Клопотання обґрунтовано тим, що вказані справи взаємоповязані підставою виникнення спору (а саме договором про спільну діяльність №1747 від 13.10.2004 року), і розірвання договору №1747 призведе до розірвання відповідно всіх додаткових угод до нього, в тому числі додаткової угоди №2, розірвання якої є предметом позову у даній справі.

В судовому засіданні 14.12.2016 року прокурор та представник позивач проти задоволення клопотання відповідача заперечували.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в п.3.16 зазначено, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Клопотання відповідача не містить будь-яких посилань на те, з'ясування яких саме обставин в ході розгляду справи №922/3819/16 унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги у даній справі.

Колегія суддів вважає, що підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні, оскільки реалізація права сторони на звернення до суду з позовом про розірвання договору №1747 від 13.10.2004 року не є безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі.

Наслідки розгляду справи №922/3819/16 не впливають на результати розгляду у даній справі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні 14.12.2016 року проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу також не надав, в судовому засіданні 14.12.2016 року просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

13.10.2004 року між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (сторона -2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" (сторона -1) укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №1747 (далі - договір) (а.с.13 т.1).

Відповідно до п.1.1 договору, сторони зобов'язуються об'єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну виробничу діяльність.

Метою спільної діяльності є, зокрема: укладення договорів оренди та подальша експлуатація свердловин №4 та №14 Скворцівського родовища, власником якої є Дочірнє підприємство «Полтаванафтогазгеологія» НАК «Надра України»; підготовка та впровадження програм, направлених на підвищення віддачі продуктивних пластів; видобування та реалізація видобутих вуглеводнів; отримання прибутку в інтересах сторін.

В п.2.1 договору зазначено, що виконання даного договору здійснюється сторонами згідно з Програмою та Бюджетом спільної діяльності, які затверджуються сторонами на певний строк і є невідємними частинами цього договору. Проекти Програми та Бюджету спільної діяльності готуються стороною-1 та надаються для розгляду стороні-2.

Згідно з п.3.1 договору, вкладом сторони-1 у спільну діяльність є грошові кошти в обсязі, необхідному для повного фінансування капітальних витрат, що передбачаються Програмами спільної діяльності. Загальний розмір вкладу сторони-1 становить 4100000 грн. Розмір вкладу сторони-1 може змінюватись під час виконання даного договору та остаточно визначається на підставі Програм спільної діяльності з урахуванням фактичного виконання стороною-1 зобовязань.

Пунктом 3.2 визначено, що вкладом сторони-2 у спільну діяльність є грошові кошти у розмірі 3000 грн.

В розділі 4 договору сторони узгодили порядок координації спільних дій; ведення спільних справ.

Відповідно до п.5.1.1 договору сторони зобовязані належним чином виконувати всі передбачені цим договором та Програмами спільної діяльності зобовязання.

Як визначено в п.7.2 договору, у випадку, якщо будь-яка із сторін не виконує або неналежним чином виконує договірні зобовязання, інша сторона має право звернутися до суду з вимогою про розірвання договору.

Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами за умови його узгодження ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України». Даний договір укладений строком на 15 років. Сторони можуть в будь-який час припинити дію цього договору на підставі взаємної угоди (п.п.8.1-8.2 договору).

03.09.2012 року сторони підписали Додаткову угоду №1, якою було внесено зміни та доповнення до договору №1747 від 13.10.2004 року (а.с.22 т.1).

Відповідно до п.3 додаткової угоди, абзац 3 пункту 1.1 договору викладено в наступній редакції: «Експлуатація свердловин №4 та №14 Скворцівського родовища, власником яких є Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Надра України».

В пункті 3.1 договору слова: «Загальний розмір вкладу сторони-1» змінено на слова «Початковий вклад Сторони-1» (п.7 додаткової угоди №1).

Листом від 24.09.2014р. №24/09/1 відповідач запропонував позивачу розглянути можливість передачі у спільну діяльність права користування свердловинами №115, №340, №341 Яблунівського нафтогазоконденсатного родовища, №80 Котелевського газоконденсатного родовища та №102 Єфремівського газоконденсатного родовища з метою їх відновлення та суттєвого збільшення спільною діяльністю видобутку вуглеводнів. При цьому, відповідач зазначив, що профінансує усі роботи, пов'язані з капітальним ремонтом зазначених свердловин та інтенсифікацією видобутку, а також встановить на перелічених свердловинах окремий комерційний вузол обліку природного газу (а.с.25 т.1).

18.12.2014р. сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, якою, внесено зміни в преамбулу договору, а саме стороною-2 договору визначено ПАТ «Укргазвидбування», що є правонаступником ДК «Украгазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (а.с.26 т.1).

Також в Додатковій угоді №2, серед іншого, було збільшено розміри вкладів сторін договору.

Відповідно до п.3.1 договору, в редакції Додаткової угоди №2 від 18.12.2014р., "Вкладом ТОВ «Карпатнадраінвест» у спільну діяльність є грошові кошти, майно та майнові права, матеріальні і нематеріальні активи, вартість яких визначена незалежним експертом та необхідність яких відповідає вимогам Програми спільної діяльності, в розмірі 34508200 грн. з ПДВ. Вклад відповідача вноситься відповідно до Програми спільної діяльності. Станом на день підписання угоди внесок відповідача складає 9308200,00 грн. з ПДВ. Програмою робіт на 5 свердловинах передбачено 25200000,00 грн. з ПДВ".

За змістом п.3.2 договору, в редакції Додаткової угоди №2 від 18.12.2014р., "Вкладом позивача у спільну діяльність є грошові кошти у розмірі 3000,00 грн., а також право користування свердловиною №115, свердловиною №340, свердловиною №341 Яблунівського родовища, свердловиною №80 Котелевського родовища, свердловиною №102 Єфремівського родовища з обладнанням та спорудами, які забезпечують видобуток вуглеводневої сировини, що визначене незалежним експертом у сумі 11698800,00 грн. з ПДВ. Загальний вклад Позивача складає 11701800,00 грн. Позивач зобов'язаний передати свій вклад після внесення відповідачем 30% від суми вкладу, передбаченого Програмою робіт на 5 свердловинах".

Метою спільної діяльності, відповідно до п.1.1 договору в редакції Додаткової угоди №2 від 18.12.2014 року, є, зокрема, експлуатація свердловин №4 та №14 Скворцівського родовища, №10 та №22 Юліївського родовища та інших свердловин, власником яких є Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Надра України», а також свердловини №115, свердловини №340 та свердловини №341 Яблунівського родовища, свердловини №80 Котелевського родовища, свердловини №102 Єфремівського родовища, право користування якими є внеском сторони-2 у спільну діяльність».

Пунктом 8.2 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 18.12.2014 року, визначено, що даний договір укладений на строк до 31 грудня 2019 року. Сторони можуть припинити дію цього договору тільки на підставі взаємної згоди обох сторін.

18.12.2014р. сторони договору затвердили Програму робіт на об'єктах спільної діяльності, у якій, серед іншого, визначили перелік робіт, які необхідно виконати на вищевказаних свердловинах для забезпечення найбільш ефективної їх роботи, терміни їх виконання, а також плановий обсяг видобутку вуглеводнів, який має видобуватися за результатами виконання визначеного переліку робіт (а.с.29 т.1).

Позивач, обґрунтовуючи позов, зазначає, що у зв'язку із невнесенням відповідачем протягом тривалого часу вкладу - грошових коштів, передбачених договором в редакції додаткової угоди №2 від 18.12.2014р., позивачем 21.01.2016р. на адресу відповідача направлено вимогу №2/2-01/1-467 від 21.01.2016р. про внесення на рахунок спільної діяльності у семиденний строк від дня отримання цієї вимоги грошових коштів у сумі 7560 000 грн., яка дорівнює 30% суми, передбаченої п.3.2 договору в редакції Додаткової угоди №2, для програми робіт на 5 свердловинах (а.с.32 т.1).

Позивач зазначає, що відповідач отримав вимогу 26.01.2016р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.35 т.1), проте, грошові кошти у сумі 7560000 грн. у семиденний строк від дня отримання вимоги не сплатив.

В свою чергу, як вказує позивач, право користування свердловиною №115, свердловиною Котелевського родовища, свердловиною №102 Єфремівського родовища обладнанням та спорудами, які забезпечують видобуток вуглеводне сировини у спільну діяльність ним не передано.

Таким чином, на думку позивача, через невиконання відповідачем зобов'язань за договором в редакції додаткової угоди №2 від 18.12.2014р., дії для досягнення мети, якою сторони, з ініціативи відповідача, вносили зміни до договору, не вчинені, а відтак свердловини позивача не відремонтовані, не експлуатуються та прибуток від їх експлуатації не отримується.

Також позивач зазначає, що він є власником спеціальних дозволів на користування надрами на Яблунівському, Котелевському та Єфремівському родовищах (а.с.36-38 т.1).

Позивач вказує, що не виконання власником спеціального дозволу на користування надр покладених на нього обов'язків, за змістом ст.26 та ст.27 Закону України "Про нафту і газ", є підставою для зупинення дії спеціального дозволу користування надрами, а також підставою для його анулювання.

Як стверджує в позові позивач, відсутність комплексного використання надр через не експлуатацію свердловин №115, №340 та №341 Яблунівського родовища свердловини №80 Котелевського родовища та свердловини №102 Єфремівського родовища може призвести до зупинення дії спеціальних дозволів позивача на користування надрами, а також до їх анулювання.

Листом №2/2-01/1-896 від 09.02.201 позивач повідомив відповідача про намір розірвати додаткову угоду №2 від 18.12.2014р. до договору та направив додаткову угоду №4 від 09.02.2016р. про розірвання додаткової угоди №2 від 18.12.2014р. до договору (а.с.39 т.1).

У відповідь, відповідач направив позивачу лист №25/03-1 від 25.03.2016р., в якому повідомив проте, що не погоджується із пропозицією позивача про розірвання додаткової угоди №2 від 18.12.2014р. до договору та повернув на адресу позивача примірники додаткової угоди №4 від 09.02.2016р.(а.с.44 т.1).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із позовом про розірвання Додаткової угоди №2 до договору №1747 від 13.10.2004 року.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції прокурор звернувся до суду із заявою про вступ у дану справу. Заява обгрунтована тим, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №52015000000000002 від 04.12.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.4 ст.28 ч.3.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, встановлено, що народним депутатом ОСОБА_3, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів було створено злочинну організацію, члени якої, діючи умисно, за попередньою змовою із службовими особами засновниками та керівниками інших юридичних осіб, організували реалізацію природного газу, видобутого підконтрольним субєктами господарювання уповноваженими особами за договорами про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування», а саме: ТОВ «Фірма ХАС», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатинадраінвест», ТОВ «Природні ресурси+» за цінами, істотно нижчими за ринкові, шляхом проведення фіктивних аукціонів на товарних біржах, із подальшою реалізацією вказаного природного газу за ринковими цінами газотрейдерам та підприємствам реального сектору економіки. Прокурор зазначає, що у випадку розірвання Додаткової угоди №2 від 18.12.2014 року до договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №1747 від 13.10.2004 року, у позивача припиниться обовязок щодо передачі у спільну діяльність права користування свердловинами №115, №340, №341 Яблунівського родовища, свердловини №80 Котелевського родовища та свердловини №102 Єфремівського родовища та останній зможе самостійно видобувати природний газ і нафту, здійснювати їх реалізацію, а держава - отримувати суми рентної плати та податок на додану вартість. Як далі вказує прокурор, враховуючи, що Державною фіскальною службою України не вжито достатніх заходів для належного захисту інтересів держави процесуальних дій, вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду із заявою про вступ у справу, в порядку статті 23 ЗУ «Про прокуроратуру», для представництва інтересів держави в особі Державної фіскальної служби України.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Частиною 1 ст.1130 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

Відповідно до ч.1 ст.1133 ЦК України, вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу, визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як визначено в п.7.2 договору, у випадку, якщо будь-яка із сторін не виконує або неналежним чином виконує договірні зобовязання, інша сторона має право звернутися до суду з вимогою про розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником спеціальних дозволів на користування надрами, а саме: Яблунівського родовища, Котелевського родовища, Єфремівського родовища. (а.с.36-38 т.1).

Відповідач, в листі від 24.09.2014р. №24/09/1 запропонував позивачу розглянути можливість передачі у спільну діяльність права користування свердловинами №115, №340, №341 Яблунівського нафтогазоконденсатного родовища, №80 Котелевського газоконденсатного родовища та №102 Єфремівського газоконденсатного родовища з метою їх відновлення та суттєвого збільшення спільною діяльністю видобутку вуглеводнів (а.с.25 т.1).

Позивач прийняв пропозицію відповідача та 18.12.2014 року та сторони уклали Додаткову угоду №2 до договору, якою внесено зміни до договору, зокрема, збільшено розміри вкладів сторін договору.

Відповідно до п.3.1 договору, в редакції Додаткової угоди №2: «Вкладом сторони-1 (відповідача) у спільну діяльність є грошові кошти, майно та майнові права, матеріальні і нематеріальні активи, вартість яких визначена незалежним експертом та необхідність яких відповідає вимогам Програми спільної діяльності, в розмірі 34 508 200,00 грн. з ПДВ. Вклад відповідача вноситься відповідно до Програми спільної діяльності. Станом на день підписання угоди внесок відповідача складає 9308200,00 грн. з ПДВ. Програмою робіт на 5 свердловинах передбачено 25200000,00 грн. з ПДВ».

За змістом п.3.2 договору, в редакції Додаткової угоди №2 від 18.12.2014р., "Вкладом позивача у спільну діяльність є грошові кошти у розмірі 3000,00 грн., а також право користування свердловиною №115, свердловиною №340, свердловиною №341 Яблунівського родовища, свердловиною №80 Котелевського родовища, свердловиною №102 Єфремівського родовища з обладнанням та спорудами, які забезпечують видобуток вуглеводневої сировини, що визначене незалежним експертом у сумі 11698800,00 грн. з ПДВ. Загальний вклад Позивача складає 11701800,00 грн. Позивач зобов'язаний передати свій вклад після внесення відповідачем 30% від суми вкладу, передбаченого Програмою робіт на 5 свердловинах".

18.12.2014 року сторони затвердили Програму на обєктах спільної діяльності, в якій визначили види робіт, терміни їх виконання, а також плановий обсяг видобутку вуглеводнів (а.с.29 т.1).

Таким чином, за умовами договору та Додаткової угоди №2, після внесення відповідачем 30% від суми вкладу, а саме 7560000 грн.,позивач передає у спільну діяльність право користування свердловинами, з метою виконання сторонами Програми робіт на обєктах спільної діяльності з видобування та реалізації видобутих вуглеводнів та отримання прибутку.

В п.5.1.1 договору сторони зобовязались належним чином виконувати всі передбачені цим договором та Програмами спільної діяльності зобовязання.

У звязку із невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором (п.3.1 в редакції Додаткової угоди №2) в частині внесення 30% від суми вкладу, позивач направив вимогу №2/2-01/1-467 про сплату грошових коштів в сумі 7560000 грн. в 7-ми денний строк від дня отримання вимоги (а.с.32 т.1).

Вказана вимога отримана відповідачем 26.01.2016 року, що підтверджується повідомленням УДППЗ «Укрпошта» про вручення поштового відправлення (а.с.35 т.1), а отже, строк виконання відповідачем зобовязання сплинув 02.02.2016 року.

Відповідач свої зобовязання із внесення грошових коштів в сумі 7560000 грн. не виконав, доводи позивача не спростував належними доказами, що свою чергу свідчить про порушення відповідачем умов вказаної додаткової угоди до договору.

При цьому, укладаючи спірну додаткову угоду, позивач був зацікавлений в отриманні прибутку та досягненні економічних результатів від такої діяльності, зокрема, у здійсненні за рахунок таких коштів облаштування свердловин вузлами обліку видобутих вуглеводнів, капітального ремонту свердловин та отриманні прибутку від їх експлуатації.

За рахунок грошових коштів, які мають бути вкладом відповідача у спільну діяльність, передбачалось повне фінансування капітальних витрат згідно з Програмою спільної діяльності.

В результаті порушення відповідачем умов спірної додаткової угоди, позивач позбавився того, на що розраховував під час укладення оспорюваного правочину, оскільки невнесення будь-якою зі сторін вкладу у спільну діяльність є перешкодою у здійсненні спільної діяльності та відповідно досягнення мети такої діяльності, зокрема, відновлення роботи свердловин, нарощування обсягів видобутку вуглеводнів для досягнення високих економічних показників спільної діяльності та отримання прибутку від їх реалізації.

Отже, з ініціативи відповідача сторони внесли зміни до договору, однак дії для досягнення мети спільної діяльності відповідачем з 2014 року не вчинені, а відтак свердловини позивача не відремонтовані, не експлуатуються та прибуток сторонами не отримується.

Таким чином, позивач втратив довіру до відповідача як учасника спільної діяльності та інтерес у досягненні єдиної (загальної) мети, яку сторони ставили перед собою, укладаючи оспорювану Додаткову угоду №2 до договору.

Оскільки позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні додаткової угоди, порушення відповідачем своїх зобовязань за додатковою угодою №2 від 18.12.2014 року до договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №1747 від 13.10.2004 року є істотним, а отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про її недоцільність та наявність підстав для її розірвання.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що жодна уповноважена особа відповідача не отримувала вимогу №2/2-01/1-467 від 21.01.2016 року, підпис директора ТОВ «Карпатнадраінвест» ОСОБА_4 на поштовому повідомленні не міститься, а отже, на думку апелянта, строк виконання зобовязання не настав.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 270 від 05.03.2009р., повідомлення про вручення поштового відправлення - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 96 вказаних Правил, реєстровані поштові відправлення, адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку.

В матеріалах справи відсутні докази, що особа, яка отримала поштове відправлення та поставила свій підпис на повідомленні про вручення (а.с.35 т.1), не є уповноваженою особою на отримання кореспонденції, адресованої відповідачу.

Враховуючи викладене, повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи є належним доказом отримання апелянтом 26.01.2016 року вимоги позивача №2/2-01/1-467 від 21.01.2016 року, а доводи апелянта щодо ненастання строку виконання зобовязання є безпідставними та необґрунтованими.

Також в апеляційній скарзі відповідач вказав, що у Державної служби геології на надр немає підстав для позбавлення позивача спеціального дозволу на користування надрами, за умови виконання ним податкових зобовязань зі сплати ренти, а отже, судом першої інстанції зроблено безпідставний висновок «про нібито обєктивну наявність підстав для зупинення дії дозволів».

Колегія суддів зазначає, що статтею 26 Кодексу України про надра передбачено, зокрема, наступну підставу припинення надра користування: якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами.

Як встановлено колегією суддів вище в постанові, невиконання відповідачем своїх зобовязань із внесення 30% від суми вкладу є перешкодою у здійсненні спільної діяльності сторін, зокрема, експлуатації родовищ, а отже, існує ймовірність негативних наслідків для позивача у вигляді припинення його права користування надрами.

При цьому, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено лише, що позивач несе ризик зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та ризик їх анулювання та не вказано про наявність «обєктивних підстав для зупинення дії дозволів», як зазначає апелянт.

З огляду на викладене, доводи відповідача є необґрунтованими та не приймаються колегіє суддів.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що заява прокурора про вступ у справу суперечить статті 23 ЗУ «Про прокуратуру», оскільки прокурором не обґрунтовано наявність будь-яких підстав для участі у справі.

Колегія суддів зазначає, що згідно положень ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Для участі у справі, провадження в якій уже порушено, прокурор подає до господарського суду відповідну заяву.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Зокрема, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Як розяснено в п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 року «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», згідно з частиною третьою статті 29 ГПК про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Відповідне письмове повідомлення прокурора залучається судом до матеріалів справи, а участь прокурора в ній відображається в описовій частині судового рішення, прийнятого зі справи. Прокурор вважається таким, що взяв участь у справі, з дня одержання господарським судом згаданого письмового повідомлення, тобто дня його реєстрації у канцелярії суду.

Прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з повідомленням №06-40411-15 від 29.07.2016 року про вступ у дану справу (а.с.104 т.1).

Обгрунтовуючи підстави для вступу у справу, прокурор вказав, що у випадку розірвання Додаткової угоди №2 від 18.12.2014 року до договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №1747 від 13.10.2004 року, у позивача припиниться обовязок щодо передачі у спільну діяльність права користування свердловинами №115, №340, №341 Яблунівського родовища, свердловини №80 Котелевського родовища та свердловини №102 Єфремівського родовища та останній зможе самостійно видобувати природний газ і нафту, здійснювати їх реалізацію, а держава - отримувати суми рентної плати та податок на додану вартість. Як зазначив прокурор, враховуючи, що Державною фіскальною службою України не вжито достатніх заходів для належного захисту інтересів держави процесуальних дій, вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду із заявою про вступ у справу, в порядку статті 23 ЗУ «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави в особі Державної фіскальної служби України.

Суд першої інстанції розглянув заяву прокурора, залучив її до матеріалів справи та дійшов висновку про відсутність підстав для її повернення згідно статті 29 ГПК України, про що зазначив в описовій частині ухвали суду від 01.08.2016 року та описовій частині рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2016 року у даній справі.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції вже вирішено питання щодо допуску прокуратури до участі у справі, оскільки судом досліджено та підтверджено підстави для такої участі, тобто по суті заяви прийнято рішення, а отже, доводи апелянта є необгрунтованими та не можуть слугувати підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2016 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2016 року у справі №922/1720/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 19.12.2016 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н.В.