Постанова № 63480437, 14.12.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2016 р. Справа № 920/499/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 25 жовтня 2016 року;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3178 С/1-42) на ухвалу господарського суду Сумської області від 19 вересня 2016 року у справі № 920/499/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця, м. Дніпро,

до відповідача ОСОБА_2 дочірнього агролісогосподарського підприємства "ОСОБА_2 агролісгосп", м. Кролевець,

про стягнення 44 280 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19 вересня 2016 року у справі № 920/499/16 (головуючий суддя Жерьобкіна Є.А., суддя Костенко Л.А., суддя Джепа Ю.А.) позов залишено без розгляду.

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця з вказаною ухвалою суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.

У судове засідання, яке відбулось 14 грудня 2016 року, зявився представник позивача. Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини справи.

У листопаді 2015 року зі станції Кролевець Південно-Західної залізниці Кролевецьке дочірнє агролісогосподарське підприємство "ОСОБА_2 агролісгосп" здійснило відправлення вагону № 60668431 згідно накладної № 34050286 на станцію Рокувата Придніпровської залізниці. Маса вантажу визначена відправником 60 000 кг.

Як зазначає позивач, при проходженні вагону через станцію Пятихатки Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею було проведено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що вона не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складено акт загальної форми № 7796 від 07 листопада 2015 року та комерційний акт АА № 010554/53/7 від 07 листопада 2015 року.

У звязку з чим останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь 44 280 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, а також судові витрати повязані з розглядом справи.

При зверненні до господарського суду з позовною заявою позивачем в якості доказів до справи було долучено копію накладної № 34050286 від 03 листопада 2015 року.

Ухвалами суду від 16 червня 2016 року, від 07 липня 2016 року, від 21 липня 2016 року та від 31 серпня 2016 року було зобов'язано позивача подати оригінал доданої до позовної заяви копії накладної № 34050286 від 03 листопада 2015 року.

Оскільки вимоги зазначених ухвал позивачем не виконані, оригіналу накладної № 34050286 від 03 листопада 2015 року, копія якої додана до позовної заяви позивачем не подано, місцевим господарським судом було залишено позов без розгляду у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних господарським судом матеріалів необхідних для вирішення спору.

Заперечуючи правомірність позиції суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця в апеляційній скарзі зазначає, що оригінал накладної № 34050286 з відміткою у графі 49 про складання комерційного акта про недостачу вантажу був виданий вантажоодержувачу та на сьогоднішній день у останнього відсутній. За його твердженням вантаж видавався за електронною накладною, у звязку з чим, у наданій відповідачем розкредитованій накладній відсутня ручна відмітка проміжної ст. П'ятихатки. Поряд з цим зазначає, що сама по собі накладна № 34050286 не спростовує відповідальність ОСОБА_2 дочірнього агролісогосподарського підприємства "ОСОБА_2 агролісгосп" враховуючи наявність Комерційного акту АА № 010554/53/7 від 07 листопада 2015 року.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам законодавства в повній мірі зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовною вимогою про стягнення з ОСОБА_2 дочірнього агролісогосподарського підприємства "ОСОБА_2 агролісгосп" 44 280 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, а також судові витрати повязані з розглядом справи.

Позовні вимоги ґрунтуються на виявленні працівниками позивача під час проведення контрольної перевірки маси вантажу невідповідності маси, вказаній відправником у накладній, з фактичною масою товару, про що складено акт загальної форми № 7796 від 07 листопада 2015 року та комерційний акт АА № 010554/53/7 від 07 листопада 2015 року.

В якості доказу по справи Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця надано до суду також копію накладної № 34050286, де у графі 49 "відмітки залізниці" було зроблено відмітку про складання комерційного акту АА № 010554/53/7 від 07 листопада 2015 року про недостачу 24100кг вантажу

Ухвалами суду від 16 червня 2016 року, від 07 липня 2016 року, від 21 липня 2016 року та від 31 серпня 2016 року позивача було зобов'язано надати оригінал доданої до позовної заяви копії накладної № 34050286 від 03 листопада 2015 року.

Станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали, вимоги зазначених ухвал позивачем не виконані, оригіналу накладної № 34050286 від 03 листопада 2015 року, копія якої додана до позовної заяви позивачем не подано.

В ході проведення судового засідання судом першої інстанції було встановлено, що наданий для судового огляду відповідачем оригінал накладної не містить запису в графі 49 з приводу складання комерційного акту АА №010554/53/7 від 07 листопада 2015 року про недостачу 24100 кг вантажу, на відміну від копії наданої позивачем.

У зв'язку з чим, з огляду на заперечення відповідачем відповідності даної копії оригіналу, судом було зроблено висновок про необхідність дослідження саме оригіналу доданої до позовної заяви копії накладної № 34050286

Як вбачається з матеріалів справи підставою для залишення позову без розгляду слугувало не подання витребуваного судом оригіналу доданої до позовної заяви копії накладної № 34050286.

Приймаючи відповідну ухвалу місцевий господарський суд послався на пункт 5 частини 1 статті 81 ГПКУ, яким передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Слід зазначити, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПКУ).

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу (п.2.2 ПостановиПленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18).

У пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Втім, судом не було звернуто увагу, що у разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК.

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.(пункт 2.4 , 2.5 ПостановиПленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N18)

З наведеного вбачається, що суд, у випадку неподання стороною витребуваних оригіналів документів, здійснює розгляд справи по суті за наявними доказами, оцінка яких проводиться відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПКУ. Тобто, незважаючи на невиконання вимог суду щодо надання оригіналів документів, суд повинен здійснити розгляд спору по суті, а непідтверджені оригіналами копії документів оцінити відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПКУ та прийняти з їх врахуванням судове рішення.

Проте, місцевий господарський суд не здійснив розгляд справи по суті та всупереч вимог статей 4-2, 4-3, 34, 43 ГПК України в сукупності з іншими обставинами та матеріалами справи не дослідив надану позивачем копію накладної №34050286, з точки зору її належності та допустимості в якості доказу по справі.

При цьому, судом не мотивовано які обставини, що входять до предмету доказування неможливо встановити без відповідного документу.

Не виконавши вимоги вказаних норм процесуального права та залишивши позов без розгляду, суд фактично ухилився від вирішення спору по суті, результатом розгляду якого, відповідно до статті 82 ГПК України, може бути задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково, і, відповідно, від здійснення правосуддя, що суперечить статтям 124, 129 Конституції України.

Викладені обставини свідчать про відсутність встановлених процесуальним законом підстав для залишення позову без розгляду у відповідності з пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, а тому колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не в повному обсязі зясовані обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовані норми процесуального права, а отже апеляційна скарга підлягає до задоволення а оскаржувана ухвалу скасуванню з переданням справи на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.п.1,4 ч. 1 ст.104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 19 вересня 2016 року у справі № 920/499/16 скасувати.

Cправу № 920/499/16 передати на розгляд до господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 19 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Россолов В.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Тихий П.В.