Рішення № 63479680, 05.12.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2016 р. Справа № 911/3487/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства Фастівтепломережа

до Комунального підприємства Толока

про стягнення 555141,34 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 10-07/423 від 14.11.2016 року);

від відповідача: не зявився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Комунального підприємства Фастівтепломережа до Комунального підприємства Толока про стягнення 555141,34 грн. з яких 524942,41 грн. основного боргу, 6785,36 грн. пені, 23413,57 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2016 року порушено провадження у справі № 911/3487/16 та призначено справу до розгляду на 21.11.2016 року.

В судове засідання, яке відбулось 21.11.2016 року відповідач не зявився, сторони вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 28.10.2016 року не виконали, відповідач про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у звязку з чим, розгляд справи відкладався до 05.12.2016 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 05.12.2016 рок, позивач позовні вимоги підтримав, однак обґрунтованого розрахунку пені та 3 % річних, на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 28.10.2016 року, не надав.

Відповідач у судове засідання 05.12.2016 року не зявився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив чи контррозрахунок на позов не надав.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 року між Комунальним підприємством Фастівтепломережа (далі Постачальник, позивач) та Комунальним підприємством Толока (далі Споживач, відповідач) був укладений Договір про постачання теплової енергії № 75 (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві теплову енергію через приєднану мережу теплопостачання, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити фактично спожиту теплову енергію в кількості та за ціною, визначеною цим договором.

Ціна Договору становить 139001,08 грн., в тому числі ПДВ (п. 3.2 Договору).

Ціна договору може бути змінена при зміні тарифу на послуги теплопостачання, запланованих обсягів теплопостачання або в інших передбачених законодавством випадках з складанням письмового документу, який є невідємним додатком до цього Договору (п. 3.3 Договору).

Теплова енергія за цим Договором має бути поставлена в період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року включно, якщо інше не обумовлено додатковою угодою сторін (п. 4.1 Договору).

Передання фактичних обсягів теплової енергії посвідчується Актом приймання-передачі (п. 4.5 Договору).

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника відповідно до виставлених Постачальником рахунків за тарифами, затвердженими уповноваженим органом виконавчої влади (п. 5.1 Договору).

Періодом проведення розрахунків за спожиту теплову енергію є календарний місяць (п. 5.2 Договору).

Згідно п. 5.3 Договору оплата теплової енергії, що поставляється протягом місяця, здійснюється Споживачем у два етапи:

Оплата 50 % вартості запланованих місячних обсягів споживання теплової енергії поточного місяця має бути перерахована Споживачем на рахунок Постачальника до 15 числа поточного місяця з посиланням на цей договір (підпункт 5.3.1 Договору).

Остаточна оплата фактично спожитої протягом місяця теплової енергії має бути перерахована Споживачем Постачальнику на підставі виставленого Постачальником рахунку фактури до 5-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг теплопостачання (підпункт 5.3.1 Договору).

У разі порушення Споживачем строків оплати за спожиту теплову енергію він має сплатити Позичальнику пеню на суму заборгованості за кожен день прострочення зобовязання в розмірі визначеному діючим законодавством (п. 7.2 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати підписання та діє протягом року (п. 10.1 Договору).

Договір діє в частині поставки теплової енергії до 31.12.2012 року включно, а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію до їх повного здійснення (п. 10.2 Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін (п. 10.5 Договору).

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, на виконання умов Договору, позивач поставив протягом лютого 2014 року квітня 2016 року, а відповідач прийняв теплову енергію, що підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за період лютий 2014 року квітень 2016 року, що знаходяться в матеріалах справи.

Незважаючи на положення чинного законодавства України та умов Договору (п. 5.3), відповідач не розрахувався за поставлену теплову енергію, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість.

09.06.2016 року Комунальне підприємство Фастівтепломережа (далі Кредитор) та Комунальне підприємство Толока (далі боржник) уклали Договір новації боргу № 218/16 (далі Договір новації) в порядку ст. ст. 604, 1046 - 1053 Цивільного кодексу України, і в позикове зобовязання домовились про те, що з моменту укладення цього Договору Боржник зобовязується погасити Кредиторові існуючу заборгованість за теплопостачання в сумі 545142,41 грн. за Договором про постачання теплової енергії № 75 від 01.01.2012 року (п. 1 Договору новації).

Позика повертається Боржником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора (п. 2 Договору новації).

Боржник зобовязується повернути позику Кредиторові до 09.10.2016 року рівними частинами протягом 4 місяців, з моменту укладання Договору (п. 3 Договору).

Щомісячний платіж в сумі 136285,60 грн. має бути здійснений Боржником до 25-го числа кожного місяця (п. 4 Договору).

Боржник має право дострокового повернення позики (п. 5 Договору новації).

У разі несвоєчасного повернення суми позики або її частини Кредитор має право стягнути суму позики з відсотками за користування, інфляційними нарахуваннями та 3 % річних в судовому порядку.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 15.10.2015 року, але у будь-якому випадку до повернення позики Боржником (п. 13 Договору новації).

З огляду на наведені норми законодавства, Сторони припинили дію спірного Договору поставки теплової енергії з моменту підписання Договору новації, яким сторони погодили нове грошове зобовязання відповідача - повернення 545142,41 грн. заборгованості до 09.10.2016 року рівними частинами по 136285,60 грн. до 25 го числа кожного місяця.

Однак, як стверджує позивач, відповідачем порушені строки повернення грошових коштів, визначені Договором новації, оскільки відповідачем повернуто лише 20200,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 361 від 09.06.2016 року на суму 2000,00 грн., № 402 від 15.08.2016 року на суму 5000,00 грн., № 405 від 26.08.2016 року на суму 8200,00 грн., № 427 від 30.09.2016 року на суму 5000,00 грн., які знаходяться в матеріалах справи, відтак, за відповідачем рахується заборгованість з повернення позики згідно спірного Договору новації в розмірі 524942,41 грн.

З метою досудового врегулювання пору, позивач надіслав відповідачу ОСОБА_2 № 03 від 10.08.2016 року (докази надіслання якої знаходяться в матеріалах справи) про необхідність виконати зобовязання щодо повернення суми заборгованості згідно Договору новації, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У звязку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 524942,41 грн. позики згідно Договору новації, розмір і строки повернення якої були погоджені Договором новації.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1053 Цивільного кодексу України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.

Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача перед позивачем за Договором новації в сумі 524942,41 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У звязку з простроченням відповідачем строків повернення грошових коштів, встановлених Договором про постачання теплової енергії № 75 від 01.01.2012 року, позивач також заявив в позові вимогу про стягнення з відповідача 6785,36 грн. пені за період з 05.04.2016 року по 08.09.2016 року та 23413,57 грн. 3 % річних за період 05.02.2014 року по 08.09.2016 року, нарахованих на суми згідно Договору про постачання теплової енергії № 75 від 01.01.2012 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3 % річних, суд встановив наступне.

В ході розгляду спору, суд зобовязував позивача надати обґрунтований розрахунок пені та 3 % річних, нарахованих у відповідності до Договору новації боргу № 218/16 від 09.06.2016 року, яким Сторони погодили новий графік (дати та суми) виконання зобовязання з оплати існуючої заборгованості за Договором про постачання теплової енергії № 75 від 01.01.2012 року.

Однак, позивач в порушення вимог суду, відповідного розрахунку не надав, повторно подав продубльований розрахунок пені та 3 % річних, нарахованих на суми згідно Договору про постачання теплової енергії № 75 від 01.01.2012 року, який був доданий до позовної заяви.

Проте, уклавши Договір новації, сторони, у відповідності до ст. 604 Цивільного кодексу України тим самим припинили будь-які зобовязання, в тому числі і додаткові, згідно Договору про постачання теплової енергії № 75 від 01.01.2012 року, змінили порядок і строк проведення розрахунків за спожиту теплову енергію відповідно до Договору про постачання теплової енергії № 75 від 01.01.2012 року, отриману за період, на який була нарахована пеня та 3 % річних, які є предметом розгляду у даній справі, відтак вимоги про застосування до відповідача санкцій, передбачених пунктом 7.2 Договору про постачання теплової енергії, та наслідків, передбачених ст. 625 ЦК України, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, у звязку з чим, відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 6785,36 грн. пені та 23413,57 грн. 3 % річних нарахованих згідно Договору про постачання теплової енергії № 75 від 01.01.2012 року, який припинено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 524942,41 грн. основного боргу. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовних вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Толока (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Соборна, 16, код 34501870) на користь Комунального підприємства Фастівтепломережа (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Семена Палія, 9, код 05387624) 524942 (пятсот двадцять чотири тисячі девятсот сорок два) грн. 41 коп. основного боргу та 7874 (сім тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 14 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.12.2016 р.

Суддя Т.П. Карпечкін