Рішення № 6347561, 28.04.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"28" квітня 2009 р. справа № 5020-2/186

За позовом:Державного підприємства „Агрофірма „Магарач” Національного інституту винограду та вина „Магарач”

(98433, АРК, Бахчисарайський район, с.Віліне, вул.Чапаєва, 9)

до:Приватного підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

простягнення заборгованості у розмірі 97816,86 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

За участю представників:

позивача - Коссов В.Є., довіреність № 07-07/832 від 11.07.2008;

відповідач - не зявився,

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство „Агрофірма „Магарач” Національного інституту винограду та вина „Магарач” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 97816,86 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались зобовязання за договором купівлі-продажу № 17/07/06 від 17.07.2006.

Відповідач у судове засідання 01.04.2009 не зявився, до початку судового засідання подав клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 18).

Судом вказане клопотання задоволено, розгляд справи відкладений на 23.04.2009.

У судові засідання 23.04.2009, 28.04.2009 відповідач повторно не зявився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Згідно з частиною першою статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідач не був позбавлений можливості направити відзив на позовну заяву та документи в його підтвердження поштою або через канцелярію суду. Про дату, час і місце судового засідання 01.04.2009 повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13) та клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 18).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядався за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.2006 між Державним підприємством „Агрофірма „Магарач” Національного інституту винограду та вина „Магарач” (Продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір купівлі-продажу № 17/07/06 (далі - Договір) (а.с. 6).

Відповідно до розділу 1 договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар (корови) за умовами даного Договору.

Остаточна сума Договору визначається з розрахунку 5 грн. за 1 кг. та складає 135295,00 грн. (пункт 2.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору строк його дії встановлений сторонами з моменту його підписання до повного виконання.

Позивачем зобовязання за Договором виконані належним чином, про що свідчить акт приймання-передачі від 17.07.2006 (а.с.7-9).

Проте, зобовязання з оплати отриманого товару відповідачем виконувались неналежним чином, у звязку з чим станом на момент вирішення спору у нього не оплачена заборгованість перед позивачем у розмірі 55295,00 грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2.2 Договору оплата здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок продавця згідно з графіком:

-до 01 листопада 30000,00 грн.,

-до квітня 2007 105295 грн.

На момент вирішення спору відповідач заборгованість погасив частково, докази погашення заборгованості у розмірі 55295,00 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі Кодексу) штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою статті 546 Кодексу передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 Кодексу).

Відповідно до частини другої статті 551 Кодексу якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 №543/96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки договір № 17/07/06 від 17.07.2006, укладений між сторонами спору, не містить положення відносно відповідальності сторін у вигляді неустойки (пені, штрафу) за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання, а також договором не встановлений розмір неустойки і іншої угоди з цього приводу сторонами не укладалося, вимога позивача відносно стягнення суми пені у розмірі 38651,21 грн. та штрафу у розмірі 3870,65 грн. задоволенню не підлягає.

23.04.2009 позивачем заявлене клопотання в порядку статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України про відшкодування витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката по справі у розмірі 2000,00 грн. Вказані витрати підтверджуються договором про надання адвокатських послуг №10 від 27.02.2009 саме по цьому спору (а.с. 31), платіжним дорученням № 221 від 19.03.2009 (а.с.33), довіреністю № 07-07/832 від 11.07.2008 (а.с.34) та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №163 від 18.11.2008 (а.с.32).

Згідно з розясненням Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також послуги адвоката, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИ Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в СФ КБ „ПриватБанк”, МФО 324935) на користь Державного підприємства „Агрофірма „Магарач” Національного інституту винограду та вина „Магарач” (98433, АРК, Бахчисарайський район, с.Віліне, вул.Чапаєва, 9, код ЄДРПОУ 31332064, р/р № 2600311936 у „Райффайзен банк „Аваль”, МФО 324021) заборгованість у розмірі 55295,00 грн.(пятдесят пять тисяч двісті девяносто пять грн. 00 коп.), витрати, повязані з оплатою послуг адвоката по справі у розмірі 1140,00 грн. (одна тисяча сто сорок грн. 00 коп.), витрати по сплаті державного мита у сумі 552,95 грн. (пятсот пятдесят дві грн. 95 коп.), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 67,26 грн. (шістдесят сім грн. 26 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 29.04.2009

Розсилка:

1.ДП „Агрофірма „Магарач” Національного інституту винограду та вина „Магарач”

(98433, АРК, Бахчисарайський район, с.Віліне, вул.Чапаєва, 9)

2.ПП ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

3.Справа