Постанова № 63474703, 13.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/853/16 Головуючий у першій інстанції: Карягіна Н.О.

Категорія: ч.1 ст. 185-3 КУпАП Головуючий у другій інстанції: Піскун О.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2016 року суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2016 року в справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого ТОВ «Мегабуд ЛТД», який проживає за адресою: АДРЕСА_1, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Судом першої інстанції було встановлено, що 11.08.2016 року о 13.55 годині ОСОБА_3, знаходячись у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська, проявив неповагу до суду, яка виразилася в непідкоренні інших громадян ( не учасника процесу) розпорядженню головуючого щодо припинення відеозапису судового засідання в приміщенні, де відбувалося судове засідання, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вважає, що постанова суду є необґрунтованою та ґрунтується на неналежних доказах. Просить звернути увагу, що протокол відносно нього складено з порушенням ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не міститься інформації щодо дати вчинення правопорушення, а зазначено лише дату складення протоколу. Вказана обставина унеможливлює встановити точний час вчинення правопорушення, необхідний для дотримання строків, передбачених ст.38 КУпАП. З урахуванням вказаної обставини, апелянт вважає, що протокол не може бути належним доказом по справі.

Також апелянт вказує, що судом було порушено його право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, при цьому не конкретизуючи яке ж порушення прав ОСОБА_3 і при яких обставинах, допущено суддею першої інстанції при розгляді його адміністративної справи.

В судове засідання у суд апеляційної інстанції ОСОБА_3 не з'явився, був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового розгляду, про що свідчить смс повідомлення, наявне в матеріалах адміністративної справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки, або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

ОСОБА_3 завчасно, був повідомлений про час та місце судового розгляду в суді апеляційної інстанції, за сім діб до дня розгляду справи в суді, як того і передбачає ст.277-2 КУпАП, смс повідомлення було направлено за номером ОСОБА_3, зазначеним ним в протоколі про адміністративне правопорушення та в самій апеляційній скарзі.

Від ОСОБА_3 до початку судового розгляду, клопотань про перенесення розгляду справи з поважних причин, не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП розгляд справи проведено без участі особи, яка подала апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що в задоволенні поданої апеляційної скарги необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Висновок районного суду про наявність в діянні ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Даний висновок суду в повному обсязі підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, яким судом першої інстанції, з дотриманням вимог ст. 252 КУпАП, була надана правильна оцінка, в контексті положень ст. 251 КУпАП, шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності і які підтверджують наявність в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме прояву неповаги до суду.

Доказами, дослідженими в судовому засіданні в суді першої інстанції підтверджений факт непідкорення громадянином ОСОБА_3 розпорядженню головуючого в судовому засіданні. Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтвердили той факт, що незважаючи на винесення судом ухвали про заборону ОСОБА_3 проведення відео зйомки судового засідання під час розгляду справи, до якої він не мав жодного відношення, що була прийнята з урахуванням думки учасників судового засідання та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду, ОСОБА_3 не підкорився розпорядженню головуючого, тоді як йому двічі було роз'яснено наслідки такої протиправної поведінки.

Про вказаний факт свідчить і доповідна записка судді ОСОБА_6, журнал судового засідання та диск із аудиозаписом судового засідання, які підтверджують факт непокори розпорядженню головуючого та їх ігнорування правопорушником ОСОБА_3

Отже, апеляційним переглядом встановлено, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 стосовно необґрунтованості постанови суду першої інстанції є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Твердження апеляційної скарги в частині невідповідності складеного відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, в зв'язку з не зазначенням в ньому часу скоєння правопорушення, є голослівними, оскільки спростовуються самим протоколом, наявним в матеріалах справи (а.с.1).

Не знайшло під час перегляду справи і підтвердження того, що судом першої інстанції було порушено права ОСОБА_3, передбачені ст. 268 КУпАП. Сам апелянт не конкретизував, яким чином були порушені його права.

Адміністративне стягнення на правопорушника було накладено у відповідності до ст. 33 КУпАП, та у межах санкції ст. 185-3 КУпАП.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, відносно ОСОБА_3 і дотримавшись при цьому вимог ст. ст. 245, 279, 280 КУпАП, районний суд ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а тому суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області О.П. Піскун