Рішення № 63474686, 07.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6039/16 Справа № 200/21013/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Єлісєєва Т. Ю. Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит»

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» про визнання права власності та зняття арешту, -

ВСТАНОВИЛА:

29 вересня 2015 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_3 до Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» про визнання права власності та зняття арешту.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» про визнання права власності та зняття арешту - задоволено.

Визнано право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнано право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Знято арешт з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, накладений постановою від 21.11.2014 року ВП №45562117 державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Григорчук П.В..

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» просить скасувати заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.11.2015 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно ст. 309 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а заочне рішення скасуванню.

Судом встановлено, що 15.08.1987 року між ОСОБА_4 та позивачем укладено шлюб, який був зареєстрований Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Дніпропетровська, актовий запис №1565, що підтверджується Свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 від 15.08.1987 року.

31.05.2007 року між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Перфіловою О.О.

Згідно постанови державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ВП №45562117 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.11.2014 року, на все майно ОСОБА_4 накладено арешт, в тому числі і на спірну квартиру.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності та зняття арешту, районний суд прийшов до висновку, що наявність арешту квартири АДРЕСА_1 порушує право власності позивача і не дає йому можливості вільно, на власний розсуд розпорядитись своїм майном, тому є всі підстави для зняття арешту з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

Проте, з таким висновком та рішенням суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2007 року було укладено між Банком та ОСОБА_4, ОСОБА_3 іпотечний договір №23/07/01/03.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2014 року позовні вимоги АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь банку в солідарному порядку заборгованість по кредитному договору №23/07-ФЛ/03 від 31.05.2014 року, а ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.09.2014 року залишено рішення без змін

В межах виконання зазначеного рішення було відкрито ВП №45562117 та накладено арешт на все майно ОСОБА_4, в тому числі і на спірну квартиру.

Відповідно до ст.ст. 17, 19, 25, 57 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець своєю постановою відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема виконавчого листа суду та може накласти арешт на майно та кошти боржника.

Статтею 60 вказаного Закону передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав самостійного заробітку.

Статтею 61 СК передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Чоловік та дружина мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ст.68 СК). У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст.70 СК).

Частинами 1, 3 ст. 73 СК, установлено, що за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. При відшкодування шкоди, завданої злочином одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти здобуті злочинним шляхом.

Суд першої інстанції визнаючи право власності та знімаючи арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 виходив з того, що арешт порушує право позивача вільно розпоряджатися майном, а тому з підстав ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», прийшов передчасного висновку про звільнення з-під арешту приміщення та визнання за позивачем право власності, оскільки позивач є поручителем та солідарно відповідає за невиконання умов кредитного договору разом з боржником ОСОБА_4, а зазначена квартира була арештована в межах ВП №45562117, тому поділу не підлягає.

Виходячи з вищевикладеного,колегія суддів вважає, що оскаржуване заочне рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими й правильність висновків суду спростовують, а тому апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит»- задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» про визнання права власності та зняття арешту - відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит»- задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» про визнання права власності та зняття арешту - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С. Городнича