ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/774/16
Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,
при секретарі - Ханділян Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000881300 від 20.05.2016 р., -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що Голопристанським відділенням Цюрупинської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області проведено перевірку позивача з питань отримання додаткового блага, якою встановлено, що ОСОБА_1 не включено до загального річного оподаткованого доходу і не задекларовано суму доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 233687,74 грн., що призвело до нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 36803,76 грн. та неподання податкової декларації за 2014 рік. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення. Вказане податкове повідомлення-рішення вважає неправомірним у зв'язку з тим, що позивач не отримував лист про анулювання боргу від банку. Крім того зазначав, що прощена банком позивачу пеня не є доходом та податковим благом. На підставі вказаного просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000881300 від 20.05.2016року прийняте Цюрупинською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуємого судового рішення:
- АТ "Райффайзен Банк Аваль" повідомило податковий орган, що прощення заборгованості здійснювалось з повідомленням боржника про таке анулювання боргу.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суд першої інстанції встановив, між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та 08 липня 2008 року укладено кредитний договір № 014/18/2310.
У період з 16.03.2016 р. по 18.03.2016 р. Голопристанським відділенням Цюрупинської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2) з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованої кредитором за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 23 березня 2016 року № 23/21 -11 -17-03/НОМЕР_2.
Як вбачається з вищевказаного акту, у ході перевірки зазначені порушення Податкового кодексу України, а саме, платником податку не включена до загального річного оподаткуванню доходу і не задекларована сума податку у вигляді додаткового блага у розмірі 233687,74 грн., що призвело до нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 36803,76 грн.; податкова декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 до Голопристанського відділення Цюрупинської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області не надано у встановлений законодавством термін.
До таких висновків податковий орган дійшов в результаті дослідження даних податкового рахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок форми № 1 ДФ), наданого до органу ДФС суб'єктом підприємницької діяльності АТ "Райффайзен Банк Аваль" в періоді з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. платник податків - фізична особа ОСОБА_1 отримав дохід у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) у сумі 233687,74 грн. з яких не нараховано та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб.
В ході перевірки встановлено, що сума доходу від додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням у розмірі 233687,74 грн. платником податку не відображена у рядку 01.07. декларації, що призвело до заниження загального річного оподатковуваного доходу.
За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 20.05.2016 р. № 0000881300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 46684,70 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 36803,76 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 9880,94 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено інспекцією неправомірно.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.
За змістом п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
На підставі п.п. 14.1.47, 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
За правилами пункту 164.4 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
У відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідносин) передбачено, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Згідно п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
За змістом пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
В ході судового розгляду встановлено, що 23 січня 2014 року ОСОБА_1 ознайомлено з листом - повідомленням щодо анулювання (прощення) банком частини заборгованості та отримано його копію, відповідно до якого позивача повідомлено, що на підставі йому анульовано (прощено) заборгованість за пеню в розмірі 233687,74 грн.
На підставі абз. "б" п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.
За правилами частини 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно листа Державної фіскальної служби України від 27.11.2015 № 11130/Б/99-99-17-03-03-14 щодо оподаткування доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Таким чином, прощена пеня не є додатковим благом, оскільки позивачем фактичного не була отримана, а відтак податковим органом неправомірно винесено податкове повідомлення - рішення.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду від 01.03.2016 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 56279431.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апелянта про те, що АТ "Райффайзен Банк Аваль" повідомило податковий орган, що прощення заборгованості здійснювалось з повідомленням боржника про таке анулювання боргу спростовується вищенаведеним висновкам суду апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 821/774/16 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 19 грудня 2016 року.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: Д.В. Запорожан
Суддя: В.Л. Романішин
Судове рішення № 63472594, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 821/774/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: