Ухвала суду № 63469125, 15.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року Справа № 876/8929/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у адміністративній справі №807/3682/14 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2014 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №56/17-2, винесене 18 листопада 2013 року Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів в Закарпатській області, яки донараховано до сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 279305,42 грн., в т.ч. штрафна санкція в розмірі 48271,66 грн., як таке, що винесене з порушенням діючих вимог законодавства.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №56/17-2 від 18.11.2013 року винесене Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів в Закарпатській області.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідент. код - НОМЕР_1) судові витрати у сумі 558,61 грн. (п'ятсот п'ятдесят вісім гривень шістдесят одна копійка).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Ужгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області було проведено документальну позапланову перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт від 30.10.2013 року №563/17-2/НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичної особи ОСОБА_1, за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року.

На підставі Акту від 30.10.2013 року №563/17-2/НОМЕР_1 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від №56/17-2 від 18.11.2013 року, яким нараховано ОСОБА_1 до сплати податок на доходи фізичних осіб за 2010 рік на суму 37607,12 грн., за 2011 рік на суму 49834,52 гри., за 2012 рік на суму 143252,12 грн. застосовано штрафну санкцію в розмірі 48271,66 грн. через порушення вимог п. 179.1 ст. 179, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України щодо неподання річної декларації про майновий стан і доходи.

не погоджуючись з висновками Акту перевірки позивачем подано до Ужгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області заперечення на Акт перевірки, яке в подальшому залишено без задоволення, про що отримано відповідь Ужгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області від 14.11.2013 року №1351/к/17-210.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПК України, а фактичні перевірки ПК України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

З Акту перевірки від 30.10.2013 року №563/17-2/НОМЕР_1 видно, що підставою для проведення позапланової перевірки стало виконання податковим органом Постанови про призначення позапланової документальної перевірки, винесеної старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Закарпатській області від 17.09.2013р. №1450/7/17-119.

Відповідно до п.86.9 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Відповідно до абз. 2 п. 58.4 ст. 58 ПК України складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація: експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Судом першої інстанції зазначено, що В п. 2.1 Акту перевірки від 30.10.2013 року відповідачем було зроблено висновок з аналізу руху грошових коштів по банківському картковому рахунку, що належить позивачці, та матеріалів кримінального провадження №32013070000000041 від 25.03.2013 року, згідно якого поступлення на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1395350.44 грн. за період 2010-2012 року є фактичним внесенням необлікованої виручки від реалізації скрапленого газу ТОВ "Альфа-Сервіс Груп", та відповідно, являються іншими доходами, що підлягали оподаткуванню.

Однак, в цьому ж Акті перевірки від 30.10.2013 року відсутні посилання на які-небудь первинні бухгалтерські або інші документи, які би підтверджували даний висновок податкового органу.

Позивачем в суді першої інстанції було подано Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 02.09.2015 року, з Ухвалою про виправлення описки від 8.12.2015р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 залишку суми заборгованості в розмірі 163324,00 грн. В даному рішенні, яке набрало законної сили були встановлені обставини відносно способу передачі коштів між особами та розмірів переданих грошових сум. Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ за участі особи, щодо якої були встановлені ці обставини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем жодним чином не доведено факт перерахунку грошових коштів, які були внесені на картковий рахунок позивача, як пов'язаних з будь-якою підприємницькою або фінансовою діяльністю. Відношення до господарської діяльності ТОВ "Альфа-Сервіс Груп" чи інших товариств не мають.

Відповідно п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Відповідно до п.п. 163.1.1. та 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

17.10.2011 року Ужгородською МДПІ за результатами проведення перевірки за період з 05.03.2010 року по 11.10.2011 року складено Акт №50/17-2/НОМЕР_1 (стор. 4 Акту перевірки п. 1.7.2.) що позивач жодних невиконаних, непогашених чи прострочених до сплати податкових зобов'язань перед бюджетом та Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області не має, що підтверджується Довідкою про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах) від 27.10.2011 року №203/29-00. Також у даному вказаному Акті перевірки від 17.10.2011 року було зазначено, що жодних підстав для декларування отриманих на карткові рахунки коштів у позивачки не виникало, оскільки це були її власні грошові кошти, одержані в спадок, та які були нею передані в позику, а повернення здійснювалось саме з використанням банківських розрахунків та жодного відношення до операцій з ТОВ "Альфа-Сервіс Груп" та інших не мало.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що грошові кошти, які знаходилися на банківському картковому рахунку ОСОБА_1, не являються доходами, отриманими нею від будь-якої діяльності в розумінні п.п. 14.1.54 п.14.1. ПК України, також кінцевого судового рішення в т.ч. вироку або ухвали про закриття справи за нереабілітуючими обставинами за результатами розгляду кримінального провадження №32013070000000041 від 25.03.2013р. в межах якої призначалась перевірка немає, тому повідомлення-рішення №56/17-2, яким позивачу донараховано до сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 279305.42 грн., в т.ч. штрафна санкція в розмірі 48271,66 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у адміністративній справі №807/3682/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко

Повний текст ухвали складений 16 грудня 2016 року.