Постанова № 63468852, 15.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7625/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К. М.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представників позивача Пащенко О. В., Шиденко М. М., Сакідон А. О., представника відповідача Борозни М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Банк «Український капітал» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва зпозовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000731306 від 13 січня 2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 25.11.2015 р. по 16.12.2015 р. відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.

За результатами перевірки 23.12.2015 р. складено акт № 2/26-15-13-06-00-15/22868414.

На підставі зазначеного акта відповідачем 13.01.2016 р. винесено податкове повідомлення - рішення № 0000731306.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 153.1.3 пункту 153.1, підпункту 153.8.1 пункту 153.8 статті 153, підпункту 159.2.3 пункту 159.2 статті 159 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік в сумі 4157868, 00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п. п. 159.2.1 п. 159.2 ст. 159 ПК України банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі - страховий резерв).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із, в тому числі, від'ємного значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу.

Підпунктом 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 ПК України встановлено, що визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Згідно п. 1.24 Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 р. № 481, банк здійснює облік кредитних, вкладних (депозитних) операцій в іноземній валюті та банківських металах, а також нарахування доходів і витрат та формування спеціальних резервів аналогічно до порядку обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій у національній валюті. Банк відображає в бухгалтерському обліку курсові різниці від переоцінки суми кредиту та вкладу (депозиту), а також нарахованих за ними процентів та сформованих спеціальних резервів в іноземній валюті та банківських металах у зв'язку зі зміною офіційного курсу гривні до іноземних валют за рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

В свою чергу, у відповідності до пунктів 1.4, 1.5 Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління

Національного банку України від 25.01.2012 р. № 23, резерви, визначені в цьому Положенні, поділяються на:

- резерви за активами (за фінансовими активами та за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку);

- резерви за наданими фінансовими зобов'язаннями.

Резерви за активами є спеціальними (оціночними) резервами, які зменшують балансову вартість активів і необхідність формування яких спричинена зменшенням корисності таких активів.

В той же час, зменшення балансової вартості активів не охоплює поняття витрат, зазначене у пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 ПК України.

В розумінні вказаної норми витратами вважається виключно вибуття таких активів, а не зменшення їх корисності.

Таким чином, резерв позивача під кредитну заборгованість є спеціальним резервом, або ж резервом за активом, та курсова різниця від переоцінки його сум відображається в бухгалтерському обліку позивача за умови використання цього резерву для покриття кредитних ризиків.

В протилежному випадку, на думку колегії суддів, сформований резерв не можна відносити ні до доходів, ні до витрат позивача, позаяк, його формування жодним чином не впливає на фінансовий стан банку.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 15.12.2016 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.