Рішення № 63468065, 30.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/13262/2016 Головуючий у І інстанції Ладиченко С.В.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" Гурніка Артема Ігоровича на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" , ОСОБА_3 , третя особа, Моторне ( транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріального збитку внаслідок дорожньо - транспортної пригоди та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПрАТ" Українська транспортна страхова компанія" , ОСОБА_3 про відшкодування матеріального збитку заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та моральної шкоди .

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 01 грудня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль марки Renault Kango, державний номерний знак НОМЕР_1, яким він керував на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та довіреності ВТО № 315705 від 02.11.2013 року , зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ" Українська транспортна страхова компанія" власником автомобіля марки HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 згідно полісу ОСЦПВВНЗ № АІ/4531322 терміном дії з 17.11.2014 до 16.11.2015.

30 грудня 2014 року він подав до страхової компанії заяву № 1664-14К про виплату страхового відшкодування та ряд інших документів, проте станом на 03 квітня 2015 року ні письмового повідомлення , ні страхового відшкодування позивачем не отримано.

16.03.2015 та 03.04.2015 за дорученням позивача страховій компанії було направлено адвокатські запити щодо надання інформації про прийняте рішення з виплати страхового відшкодування внаслідок ДТП, яка мала місце 01 грудня 2014 року, але відповідь так і не була надана, а тому такі дії страхової компанії порушують чинне законодавства та права позивача, як потерпілого внаслідок ДТП, а також унеможливлює подання позовної заяви.

Відповідно до Звіту № 67/03/15 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ) вартість матеріального збитку становить 26 191, 10 грн., а вартість робіт по складанню звіту складає 800,00 грн.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування зменшується на суму франшизи. Франшиза відповідно до Полісу становить 500,00 грн.

Оскільки внаслідок ДТП йому завдано моральної шкоди , що полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із пошкодженням ТЗ, змінився нормальний спосіб життя, він не може повноцінно користуватися автомобілем, який він використовує у робочих цілях, що спричиняє постійний дискомфорт, через пошкодження автомобіля він змушений був постійно відлучатися з робочого місяця для пошуку коштів для ремонту автомобіля, утратив душевний спокій , що вплинуло на стосунки з сім'єю та колегами по роботі, просив стягнути на його користь із ПрАТ"УТСК" 25 191, 10 грн. суму страхового відшкодування, 800,00 грн. витрат на виготовлення звіту та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а з ОСОБА_3 - франшизу у розмірі 500,00 грн. та 500,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ПрАТ"Українська транспортна страхова компанія" ( ідентифікаційний код 22945712) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) 25 191, 10 грн. страхового відшкодування та 800, 00 грн. витрат на проведення оцінки вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого КТЗ та моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) 500,00 грн. франшизи та 500,00 грн. моральної шкоди.

Стягнуто солідарно з ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" (ідентифікаційний код 22945712) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 279, 92 грн.

У апеляційній скарзі представник Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" Гурнік А.І. просить рішення в частині задоволення вимог до ПАТ " Українська транспортна страхова компанія" скасувати та у задоволені позовних вимог в цій частині відмовити у повному обсязі, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

ПАТ " Українська транспортна страхова компанія " належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду проте його представник у судове засідання не з'явився і причину неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів керуючись п.2 ст. 305 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_7, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те , що рішення суду є законним і обґрунтованим, ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з наявності вини ОСОБА_3 та обов'язку страхової компанії виплатити страхове відшкодування позивачу згідно з умовами договору страхування та нормами закону, а з ОСОБА_3 відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та полісу № АІ/4531322 суму франшизи та моральної шкоди завданої позивачу.

Проте з такими висновками суду повністю погодитись не можна, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В силу ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1167 ЦК УКраїни, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законодавством України.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року N 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон N 1961-IV).

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон N 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону N 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону N 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону N 1961-IV (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).

Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом). Договір страхування набуває чинності з моменту внесення першого платежу, якщо інше не передбачене договором. Страховий поліс (від франц. «poliсe» - розписка) - це документ, іменний або на пред'явника, що видається страхувальнику і безпосередньо засвідчує факт страхування за договором добровільного страхування або підтверджує умови обов'язкового страхування відповідно до чинного законодавства (без укладення договору) та містить зобов'язання страховика виплатити страхувальнику в разі настання страхового випадку, визначеного умовами договору страхування, певну суму коштів (страхову компенсацію чи відшкодування).

Умови полісу визначають відносини між сторонами, тому вони обов'язково містять права і обов'язки страховика та страхувальника.

Правове значення страхового полісу (свідоцтва) полягає в тому, що він виконує функції документа, який згідно з вимогами законодавства надає договору письмової форми, засвідчує згоду страхувальника на пропозицію страховика укласти договір.

Страхове законодавство тлумачить страховий поліс лише як можливий доказ факту укладання договору страхування, до того ж із доданням правил страхування.

У Законі України "Про страхування"докладно висвітлюються реквізити, які мають подаватися у страховому свідоцтві (полісі).

Статтею 16 Закону України " Про страхування " встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах ( z2206-12), визначених Уповноваженим органом. Страховики, які здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Договір страхування повинен містити:

назву документа;

назву та адресу страховика;

прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;

зазначення предмета договору страхування;

розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;

розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;

перелік страхових випадків;

розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;

страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);

строк дії договору;

порядок зміни і припинення дії договору;

умови здійснення страхової виплати;

причини відмови у страховій виплаті;

права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

інші умови за згодою сторін;

підписи сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2014 року по вул. Радужна в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5 не врахував стан дорожнього покриття, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції , внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Renault Kango, державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України ( а.с. 6).

Згідно звіту №67/03/15 від 20.03.2015 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодження колісного транспортного засобу (КТС) здійснений фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6 величина вартості матеріального збитку нанесеного власнику КТЗ Renault Kangoo реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 складає 25 191,10 грн.( а.с.9-15).

Задовольняючи позов в частині стягнення страхового відшкодування з ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на користь ОСОБА_2 в сумі 25 191,10 грн. та 800,00 грн. витрат на проведення оцінки вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого КТЗ та моральної шкоди суд виходив з того, що ОСОБА_3 свою відповідальність за шкоду заподіяну третім особам застрахував у ПрАТ " Українська транспортна страхова компанія"( далі - Стархова компанія) , а тому відшкодувати заподіяну шкоду позивачу повинна страхова компанія. При цьому суд послався на Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4531322.

ОСОБА_3 дійсно надав суду поліс обов'язкового страхування цивільно - правова відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4531322 від 17.11.2014 на ім'я ОСОБА_5, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль HYUNDAI ACCENT державний номерний знак НОМЕР_5, власником якого є а.с.33)

Однак, суд не звернув увагу , що зазначений поліс не підписаний уповноваженою особою страховика та не надано суду квитанцію про сплату страхового платежу.

У суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_3 пояснив суду, що квитанція про сплату страхового платежу у нього відсутня.

В той час , як ч.3,4 ст. 18 Закону України визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Такі ж положення містяться у ст. 983 ЦК України , згідно яких договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням

МТСБУ.

Представник Страхової компанії надав суду витяг з бази даних МТСБУ згідно якого поліс серія АІ № 4531322 числиться як невикористаний, а із наявних в матеріалах справи заперечень випливає, що страхова премія за полісом АІ /4531322 не поступила і не відзвітовано про його продаж третім особам. ( а.с.90)

Згідно з довідки ПрАТ" УТСК" вих. № 92-Ю від 28.01.2016, поліс № АІ/4531322 заявлено як втрачений. Станом на 28.01.2016 звіт підтверджуючий факт реалізації полісу на адресу ПрАТ" УТСК" не надходив.( а.с. 98).

Зазначені обставини свідчать , що між ОСОБА_5 , власником автомобілем марки HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 та Страховою компанією не існує договірних відносин, а тому у останнього відсутній обов'язок виплачувати позивачу за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4531322 страхове відшкодування, оскільки у полюсі відсутній підпис уповноваженої особи Страховика та відсутня квитанція про сплату страхувальником першого страхового платежу.

За змістом ст. 23 Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних транспортних засобів" моральна шкода, відшкодовується потерпілій - фізичній особі, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, в інших випадках моральна шкода не відшкодовується .

Отже, суд на зазначені вимоги закону та доводи ПрАТ" УТСК" уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому рішення суду в частині стягнення з відповідача ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" страхового відшкодування, витрат на проведення оцінки вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого КТЗ та моральної шкоди , а також в частині стягнення з ОСОБА_3 франшизи відповідно до страхового полісу у розмірі 500,00 грн. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволені позову до ПрАТ " Українська транспортна страхова компанія " про стягнення страхового відшкодування , а тому відсутні підстави до стягнення з ОСОБА_3 - франшизи .

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди не оскаржувалося , а відтак набрало законної сили .

Керуючись ст. 303,304,307,309, 316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" Гурніка Артема Ігоровича задовольнити частково.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування матеріального збитку внаслідок дорожньо - транспортної пригоди і моральної шкоди та в частині задоволення позову про стягнення франшизи з ОСОБА_3 скасувати та ухвалити нове рішення .

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування матеріального збитку внаслідок дорожньо - транспортної пригоди і моральної шкоди та стягнення франшизи з ОСОБА_3.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: