Ухвала суду № 63468049, 24.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

МСП - 03680, м.Київ-680, вул. Солом'янська, 2-А .

Справа 757/7910/13 Головуючий у 1-ій інстанції - Цокол Л.І.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/8484/2016 Доповідач - Музичко С.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року колегія суддів cудової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого - Музичко С.Г.

Суддів - Рейнарт І.М., Заришняк Г.М.,

при секретарі - Ігнатьєву Є.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» Чернікової Любові Ігорівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача Чернікова Л.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року як таке, що постановлене з порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином дослідженні докази по справі, пояснення сторін, не прийнято до уваги виписку з особового рахунку ОСОБА_3 яка підтверджує наявність заборгованості. У зв'язку з чим, просить ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити з наведених в ній доводів.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду справи, банком не було надано належних доказів щодо одержання відповідачем грошових коштів, їх розміру, нарахованих відсотків та пені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 23.07.2001 року між відповідачем та АКБ «Київ-Приват» правонаступником якого є «ТАС -Комерцбанк», було укладено договір на обслуговування банківської платіжної картки /т. 1 а.с.25-26/.

Згідно з додатковою угодою №1 від 21 березня 2002 року до Договору №353/л-р від 23.07.2001 року АКБ «ТАС -Комерцбанк» надав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 20 000 доларів США.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 5 травня 2003 року до Договору №353/л-р від 23.07.2001 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» надав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 40000 доларів США.

Згідно з додатковою угодою №4 до кредитного договору №353/л-р від 27.07.2001року АКБ «ТАС-Комерцбанк» 26.07.2005 року надав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 40000 доларів США /т. 1 а.с. 30/.

Відповідно до додаткової угоди №5 від 7 червня 2006 року до кредитного договору №353/л-р від 23.07.2001 р. ОСОБА_3 надали грошові кошти в сумі 80 000 доларів США на строк до 8 серпня 2011 року /т. 1 а.с. 32/.

Згідно з додатковою угодою №6 від 14 березня 2007 року до кредитного договору №353/л-р від 23.07.2001 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» надав ОСОБА_3 грошові кошти (кредит) у сумі 150 000 доларів США на строк до 8 серпня 2011 року /т. 1 а.с. 33/.

28 листопада 2012 року Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», яке виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» уклали договір факторингу за № 15.

28 листопада 2012 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» уклало договір факторингу з ТОВ «Кредитні ініціативи».

Відповідно до п.1.1 додаткової угоди №4 від 26 липня 2005 року до кредитного договору №353/л-р по банківській платіжній картці від 23 липня 2001 року кредит надається Банком у готівковій формі через касу Банку на підставі заяви Позичальника з урахуванням вартості ліквідності майна, що передається Позичальником в іпотеку Банку.

Подальші додаткові угоди №5 від 07 липня 2001 року та №6 від 14 березня 2007 року зміни до п.1.1 кредитного договору №353/л-р щодо порядку надання кредиту у готівковій формі через касу банку на підставі заяви Позичальника не вносились.

14 березня 2007 року було укладено договір про внесення змін до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В. 29 серпня 2001 року зареєстрованого в реєстрі за №6242.

Із виписок по особовому рахунку 22073500018101 за період з 12.03.2003р. по 28.11.2012р. (а.с. 56-62 т3) слідує, що у зв'язку з продажем кредитної заборгованості з вказаного рахунку було списано 90 000 доларів США. Виписка по рахунку містить відомості щодо видачі кредиту, погашення сум, при цьому кому видавались кошти, в якому розмірі, у якій формі, вказані виписки не містять. Відсутні також відомості про відповідальну особу, яка складала вказані виписки, посвідчена належним чином.

Із наданої позивачем довідки розрахунку заборгованості за кредитним договором № 353/Л-Р від 23.07.2001р. ( т.1 а.с. 39) складеної аналітиком ТОВ «Кредитні ініціативи» вбачається, що відповідачем станом на 01.02.2013р. не було сплачено будь-яких коштів. При цьому розрахунок складався виходячи із суми кредиту в розмірі 90 000 доларів США.

Із додаткової угоди №4 до кредитного договору №353/л-р по банківській платіжній картці від 26 липня 2005 року видно, що позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом , шляхом внесення коштів на позичковий рахунок 22039500018101. 840 щомісяця, через касу банку або на свій картковий рахунок.

За пунктом 1.1 додаткової угоди № 6 від 14.03.2007 року до кредитного договору №353/л-р від 23.07.2001 року, кредит надається лише після підписання додаткової угоди до договору застави.

До справи додано виписки по наступним особовим рахункам : 220845000181018401, 22081405123871( т.1 а.с. 107,108-112). Вказані виписки не містять відомостей про те, ким вони складались, кому належать вказані рахунки, ким здійснювалось погашення, як не містить відомостей про наявність заборгованості та її суми.

Суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» Чернікової Любові Ігорівни відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Судді