Постанова № 63467889, 08.12.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року справа № 823/1666/16

м. Черкаси

09 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Орленко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Північного офісу Держаудитслужби до Чорнобаївської центральної районної лікарні про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася Державна фінансова інспекція в Черкаській області, в якому просить стягнути з Чорнобаївської центральної районної лікарні до Чорнобаївського районного бюджету через Північний офіс Держаудитслужби кошти в сумі 9046,04 грн.

Усною ухвалою суду від 24.11.2016, яка занесена до журналу судового засідання, здійснено заміну первинного позивача Державної фінансової інспекції в Черкаській області на правонаступника Північний офіс Держаудитслужби, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби".

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками ревізії Чорнобаївської центральної районної лікарні встановлено, що протягом періоду з 01.01.2013 по 31.10.2014 лікарнею для приготування страв використовувалось сало, використання якого не передбачено добовими нормами харчування, які визначені наказом від 14.06.1989 №369 «Про зміну та доповнення наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 №540» та Додатком 2 до Порядку організації системи лікувального харчування хворих у закладах охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.10.2013 №931 «Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні» (далі - Порядок №931). Крім того, протягом 2015 року у закладі проведено списання цукру для харчування хворих понад норму, встановлену додатком 2 до Порядку №931. Внаслідок понаднормового списання продуктів харчування закладу завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 9046,04 грн.

З огляду на те, що шкода, заподіяна установі внаслідок понаднормового списання продуктів харчування протягом 2013 - 2015 р.р. у розмірі 9046,04 грн. не відшкодована, позивач просить стягнути вказані збитки в судовому порядку.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просить суд провести засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, та письмові заперечення. З письмових заперечень відповідача вбачається, що вимога ДФІ в Черкаській області від 15.08.2016 №23-04/26-4649 про усунення порушень фінансової дисципліни суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 №540 «Про поліпшення організації лікувального харчування у лікувально-профілактичних закладах» не застосовується в Україні (згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України №242 від 21.06.2001).

Відповідно до ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок №550), визначено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Отже, позивачу надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Виходячи з наведеного, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

На підставі наведеного колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при розгляді справи №21-40а14 у постанові від 15.04.2014 (ЄДРСР №38655037) дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки

Крім того, Верховним Судом України наголошено, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів удової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 13.05.2014 у справі №21-89а14 (ЄДРСР №38963261) та від 18.09.2014 у справі №21-332а14 (ЄДРСР №41019629).

Судом встановлена, що відповідно до п. 1.2.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Черкаській області на IІ квартал 2016 року, з 25.05.2016 по 29.07.2016 посадовими особами Державної фінансової інспекції в Черкаській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Чорнобаївської центральної районної лікарні (далі - лікарня) за період з 01.01.2013 по 31.05.2016, за наслідками якої складено акт ревізії від 05.08.2016 №04-16/012.

Ревізією дотримання добових норм продуктів (цукор, овочі, сир кисломолочний, м'ясо, жир) на харчування хворих, проведеною за період з 01.01.2013 по 31.05.2016, встановлено, що протягом періоду з 01.01.2013 по 31.10.2014 лікарнею для приготування страв використовувалось сало, використання якого не передбачено добовими нормами харчування, які визначені наказом від 14.06.1989 №369 «Про зміну та доповнення наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 №540» та Додатком 2 до Порядку організації системи лікувального харчування хворих у закладах охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.10.2013 №931 «Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні» (далі - Порядок №931). Крім того, протягом 2015 року у закладі проведено списання цукру для харчування хворих понад норму, встановлену Додатком 2 до Порядку №931.

Вказаними діями не дотримано вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до списання продуктів харчування з порушенням чинного законодавства (цукру в кількості 18,52 кг на загальну суму 231,54 грн. та сала в кількості 396,3 кг на суму 8814,50 кг. Загальна сума списаних продуктів харчування складає 9046,04 грн., в тому числі: протягом 2013 року - на суму 3470,00 грн., у 2014 році - 5344,50 грн. та у 2015 році - на суму 231,54 грн. Розрахунки обсягу та вартості продуктів харчування, списаних понад норму, наведено у Додатку 59 до акта ревізії.

Порушення допущено колишньою сестрою медичною з дієтичного харчування ОСОБА_1 (за період з 01.01.2013 по 31.03.2014 на суму 4869,50) та ОСОБА_2 (за період з 01.04.2014 по 31.12.2015 на суму 4176,54 грн.), які відповідно до посадової інструкції складали меню-розкладки, розраховували хімічний склад та енергоцінність раціону.

Внаслідок понаднормового списання продуктів харчування закладу завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 9046,04 грн., яку на дату підписання акта ревізії не відшкодовано.

Оскільки під час ревізії вищевказане порушення не було усунуто, відповідно до п. 7 ст. 10 Закону № 2939-XII, абзацу першого п. 46 Порядку № 550, об'єкту контролю направлено вимогу від 15.08.2016 №23-04/26-4649 щодо усунення порушень законодавства, з встановленим терміном їх виконання - до 09.09.2016.

Станом на час розгляду адміністративної справи п.6 вимоги ДФІ в Черкаській області від 15.08.2016 №23-04/26-4649 щодо усунення порушень фінансової дисципліни в частині відшкодування шкоди, лікарнею не виконано; в судовому порядку не оскаржено.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14.06.1989 №369 "Про зміну та доповнення наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 N540 "Про поліпшення організації лікувального харчування у лікувально-профілактичних закладах"" затверджено середньодобовий набір продуктів для одного хворого в лікувально-профілактичних установах (додаток N 1), таблицю взаємозамінюваності продуктів при приготуванні дієтичних блюд (додаток N 2), таблицю заміни продуктів по білку і вуглеводам (додаток N 3).

Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України N 242 від 21.06.2001 "Про визнання такими, що не застосовуються в Україні, наказів МОЗ СРСР" наказано вважати таким, що не застосовується в Україні наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 № 540.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України "Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні" від 29.10.2013 №931 (далі - Наказ №931) (який набрав чинності 04.02.2014), визнано таким, що не застосовується на території України наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 №540 "Про поліпшення організації лікувального харчування у лікувально-профілактичних закладах" (далі - Наказ №540); затверджено Норми харчування на одного хворого на день у загальних відділеннях (терапевтичні, хірургічні відділення) (Додаток 2 до Порядку організації системи лікувального харчування хворих у закладах охорони здоров'я).

За вказаних обставин, суд вважає посилання позивача в акті ревізії на порушення відповідачем вимог наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 23.04.1985 № 540 безпідставними, оскільки відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України N242 від 21.06.2001 "Про визнання такими, що не застосовуються в Україні, наказів МОЗ СРСР" наказ № 540 вважається таким, що не застосовується в Україні.

Аналіз норм законодавства України свідчить про те, що Норми харчування на одного хворого на день у загальних відділеннях лікарняних закладів діють з 04.02.2014, відтак, починаючи з цього часу не передбачено включення до раціону хворих сала свинного.

Використовуючи розрахунок зайво списаних продуктів та продуктів, які не передбачені для харчування хворих по Чорнобаївській ЦРЛ за період з 01.01.2013 по 31.05.2016 (Додаток 59 до акта ревізії від 15.08.2016 №04-16/012), суд зазначає, що відповідачем за період лютий - жовтень 2014 року понаднормово використано сала свинного на суму 5062,50 грн.

Таким чином, відповідачем має бути відшкодовано збитки, завдані внаслідок понаднормового списання продуктів харчування закладу, на суму 5294,04 грн. (5062,50 + 231,54 (вартість цукру)).

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що шкода, заподіяна лікарні внаслідок понаднормового списання продуктів харчування у 2014 - 2015р.р., у розмірі 5294,04 грн. не відшкодована, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Північного офісу Держаудитслужби є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Чорнобаївської центральної районної лікарні (код ЄДРПОУ 02005266) до Чорнобаївського районного бюджету через Північний офіс Держаудитслужби кошти в розмірі 5294 (п'ять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 04 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко