Постанова № 63466109, 12.12.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 грудня 2016 р. Справа № 802/1758/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Зюбанова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

У позовній заяві позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000211402 від 06 вересня 2016 року Немирівської ОДПІ ГУ ДФС України у Вінницькій області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 серпня 2016 року працівниками ГУ ДФС у Вінницькій області спільно з ОУ ГУ ДФС у Вінницькій області керуючись ст..20,61,62 на підставі п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-VI, згідно наказу ГУ ДФС у Вінницькій області № 492 від 11.08.2016 року та направлень на проведення перевірки №674, 675 від 12.08.2016 року проведено фактичну перевірку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, магазин - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», за наслідками якої складено акт від 15.08.2016 року №32/40/НОМЕР_1. На підставі акту було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000211402 від 06 вересня 2016 року Немирівської ОДПІ ГУ ДФС України у Вінницькій області.

Позивач зазначає, що при проведенні перевірки вона особисто присутня не була, а перевірку було проведено в присутності ОСОБА_4

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про безпідставність, необгрунтованість та протиправність прийнятого податкового повідомлення - рішення, а відтак вона просить його скасувати.

У судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали заявлені позовні вимоги та надали пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просили суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов слід задовольнити, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Вінницькій області спільно з ОУ ГУ ДФС у Вінницькій області керуючись ст..20,61,62 на підставі п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-VI, згідно наказу ГУ ДФС у Вінницькій області № 492 від 11.08.2016 року та направлень на проведення перевірки №674, 675 від 12.08.2016 року проведено фактичну перевірку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, магазин - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». За наслідками вказаної перевірки складено акт від 15.08.2016 року №32/40/НОМЕР_1.

Даною перевіркою було встановлено факт реалізації 2 пляшок слабоалкогольного напою «Ром-Кола» по ціні 26 грн. за пляшку без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 року із змінами та доповненнями; а також, в реалізації знаходилась партія товару у розмірі 53 пляшки на загальну суму 1062,00 грн.

За розглядом матеріалів перевірки Немирівською ОДПІ ГУ ДФС України у Вінницькій області прийняте податкове повідомлення - рішення №0000211402 від 06 вересня 2016 року.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходив із наступного.

Положеннями пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/ або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.3. ч. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Податкового кодексу України передбачається що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2.5 ч. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно абзацу 5 п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відповідно до абзацу 6 п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. (відповідно до абзаців 7,8 п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України ).

З огляду на викладене, суд, зазначає, що у день фактичного проведення перевірки позивач була відсутня, що підтверджується довідкою №137 виданою Тульчинською ЦРЛ, що 12 серпня 2016 року вона знаходилася на чергуванні. Тобто це свідчить про проведення перевірки за відсутності позивача.

Разом з тим, в ході судового засідання, позивач надала договір оренди, який оформлено з порушеннями, відповідно до якого позивач передав в оренду ОСОБА_4 приміщення магазину-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» пл.. 90,5 кв.м., який знаходиться в АДРЕСА_2 для торгівлі. В умовах договору зазначено, що безпосередньо реалізацію товарів здійснює підприємець ОСОБА_4

Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_1 за №2865 від 07.11.2016 року виданою Тульчинським відділенням Немирівської ОДПІ судом встановлено, що позивач не отримував жодного доходу від здійснення підприємницької діяльності за період з I по IV кв. 2015 року; I, II кв. 2016 року. Крім того, в матеріалах справи міститься заява про повернення торгового патента №413253 у зв'язку з тимчасовим припиненням торгівельної діяльності в торговій точці: м. Тульчин, вул. Незалежності, буд.41, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», вказана заява датована 10.12.2014 року.

Натомість позивачем на підтвердження своїх доводів надано погодження режиму роботи об'єкту торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг в м. Тульчин. Дане погодження свідчить, що підприємницьку діяльність в об'єкті, що перевірявся, здійснює саме ОСОБА_4

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 481).

Частиною 12 ст.15 Закону №481 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно ст. 1 Закону № 481 роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до ч. 31 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно абзацу 5 частини другої статті 17 вказаного Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до ст.1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами; та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Пунктом 11 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Судом встановлено, що фактично позивач не здійснює підприємницьку діяльність, проте підприємницьку діяльність відповідно до ЗУ " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань " позивачем не припинено.

Згідно постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000,00 грн).

Разом з тим, постановою Апеляційного суду Вінницької області постанову Тульчинського районного суду Вінницької області скасовано та закрито провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вищезазначеного рішення Апеляційного суду Вінницької області, судом встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2014 року призупинила підприємницьку діяльність і з січня 2015 року не займається підприємницькою діяльністю, оскільки працює на посаді медичної сестри в Тульчинській ЦРЛ,а підприємницькою діяльністю займається ОСОБА_6, як особа підприємець, яка здійснює торгівлю в магазині - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено іншого.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд не знайшов належних і допустимих доказів факту порушення позивачем Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а відповідач в свою чергу не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення №0000211402 від 06 вересня 2016 року, а відтак, зазначене податкове - повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню у повній мірі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000211402 від 6 вересня 2016 року Немирівської ОДПІ ГУ ДФС України у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій в сумі 17 000 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 551 грн.20 коп. (судовий збір що був сплачений згідно квитанції № 0.0.638510278.1) за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна