Ухвала суду № 63463866, 14.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №336/1352/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Артемова Л.Г.

Провадження 22-ц/778/4706/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Спас О.В.,

ОСОБА_2

при секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізького міського голови ОСОБА_4, Запорізької міської ради, Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Запорізького міського голови ОСОБА_4, Запорізької міської ради, КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 17.01.2014 року розпорядженням Запорізького міського голови ОСОБА_5 №42 к/тр «Про укладання контракту з директором КП «Дубовий гай», її було призначено на посаду директора КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай».

Розпорядженням Запорізького міського голови ОСОБА_4 №405к/тр від 03.03.2016 року до закінчення строку контракту її було звільнено за чисельні одноразові грубі порушення згідно з п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Вважає розпорядження міського голови незаконним, виданим з порушенням діючого законодавства, оскільки вона сумлінно виконувала обовязки директора, жодних дисциплінарних стягнень не мала, чисельні порушення не мають підтвердження і тому звільнення є безпідставним.

Моральну шкоду обґрунтовує тим, що в результаті незаконного звільнення вона позбавлена можливості знайти нову роботу, через що вона знаходиться в стані психологічного дискомфорту, що негативно відобразилося на її моральному та фізичному стані.

Моральну шкоду вона оцінює в 100000 грн.

Враховуючи вищевикладене просила суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Запорізького міського голови №405к/тр від 03.03.2016 року про звільнення ОСОБА_3; поновити її на посаді директора КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай»; стягнути з КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з Запорізького міського голови ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

На вказане рішення суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи 17.01.2014 року з ОСОБА_3 було укладено контракт, підписаний нею та міським головою ОСОБА_5, погоджений органом управління майном в особах начальників відповідних підрозділів Запорізької міської ради (а.с.5-14 т.1), згідно із розпорядження міського голови ОСОБА_5 №42 к/тр від 17.01.2014 року «Про укладання контракту з директором комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» ОСОБА_3 (а.с.29 т.1).

Розпорядженням Запорізького міського голови ОСОБА_4 №405к/тр від 03.03.2016 року ОСОБА_3 було звільнено з посади директора комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» за чисельні одноразові грубі порушення законодавства та обовязків, передбачених контрактом, що призвели до негативних наслідків для підприємства, згідно з п. 8 ст. 36 КЗпП України, розірвавши із нею контракт, укладений розпорядженням міського голови від 17.01.2014 року №42 к/тр «про укладання контракту з директором комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» (далі Парк) (а.с.4 т.1).

За матеріалами справи парк є юридичною особою, органом управління майном є місцева громада у особі Запорізької міської ради, згідно Статуту (а.с.15-21 т.1).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» N280/97-ВР від 21.05.1997 року система місцевого самоврядування включає, серед іншого, територіальну громаду; міську раду; міського голову; виконавчі органи міської ради; що представляють спільні інтереси територіальних громад.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме до повноважень міського голови віднесено призначення на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади.

Стороною контракту з керівником комунального підприємства є міський голова. Сторонами контракту породжуються взаємні права та обов'язки, а дострокове припинення дії контракту з ініціативи будь-якої з його сторін призводить до припинення трудових правовідносин між міським головою та керівником відповідного комунального підприємства.

Розглянувши справу суд першої інстанції правмірно дійшов висновку про те, що Запорізька міська рада є не належним відповідачем у справі про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та не може відповідати за вказаним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права та обовязки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Серед працівників, з якими, відповідно до законів, дозволяється укладати трудовий контракт, відокремлена особлива категорія працівників це керівники державних підприємств, трудові відносини з якими відмінні від інших субєктів трудових відносин з огляду на приписи Постанови КМУ від 19.03.1993 №203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівниками підприємств, що є у державній власності», Постанови КМУ від 02.08.1995 №597 «Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності», а також розпорядження міського голови від 14.02.2012 №100к «Про порядок призначення на посади та укладення контрактів з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста» зі змінами.

Пунктом 8 частини 1 статті 36 КЗпП України передбачено, що підставою припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені контрактом.

Законом надано право сторонам при укладанні контракту самим визначити обсяг прав та обовязків та межі відповідальності, зокрема, і її підвищення та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Контрактом з керівником підприємства, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 17.01.2014 р. у Розділі 6 передбачені додаткові підстави дострокового розірвання контракту з керівником КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай», серед яких є така підстава, як одноразове грубе порушення Керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, що призвело до негативних наслідків для підприємства (понесені збитки, виплачені штрафи та інше).

Звільненню позивачки з посади передували колективні звернення громадських організацій та народного депутата України ОСОБА_6, публікації у засобах масової інформації (а.с.249-250 т.1). Зверталася увага керівництва міста щодо стану Парку, атракціонів у ньому, водних обєктів, зелених насаджень, рекреаційних ландшафтів, комунікацій, санітарний стан не відповідає сучасним вимогам до обєктів масового відпочинку та дозвілля населення міста (ч. 2 ст. 61 ЦПК України).

Окрім цього розпорядженням Запорізького міського голови №18р від 14.01.2016 року було створено комісію з питання діяльності комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» за зверненням громадської організації «Запорізька справа» (а.с.122 т. 1) із подальшими змінами щодо членів комісії (а.с.124 т. 1), наслідками роботи комісії були виїзні засідання та доручення про проведення перевірок.

Підставою розірвання контракту були виявлені порушення з боку ОСОБА_3 під час роботи на посаді директора КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай», кожне з яких є одноразовим грубим порушенням нею законодавства, обов'язків, передбачених контрактом, що призвів до заподіяння шкоди підприємству , а саме:

- порушення норм чинного законодавства України при преміюванні співробітників КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай», що здійснювалися у 2015 році;

- порушення під час виконання договору підряду №33 від 27.11.2015 р., що призвело до збитків підприємству;

- використання майна територіальної громади м. Запоріжжя з порушенням норм чинного законодавства України, що призвело до матеріальної шкоди підприємству у вигляді недоотримання коштів за користування об'єктів права комунальної власності понад строк дії договору його оренди;

- невиконання фінансового плану підприємством на 2015 рік;

- використання об'єктів, що перебувають у господарському віданні підприємства, відповідно до договорів про співпрацю, укладених між підприємством та іншими фізичними та юридичними особами.

Суд першої інстанції надав належну,повну та всебічну оцінку з посиланням на вимоги законодавства та нормативні документи кожній з зазначених підстав, яки послугували припиненню трудових відносин між сторонами.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору при укладенні контракту законом надано сторонам право самим встановлювати їх права, обовязки та відповідальність, зокрема, і підвищену відповідальність керівника підприємства, який має особливе значення для місцевої громади, яким є Парк.

Врахуванню підлягає обсяг права уповноваженої особи субєкту владних повноважень у разі виявлення неефективного менеджменту з боку керівника комунальної установи розірвати із ним контракт, діючи при цьому в інтересах громади.

Відповідно до пункту 6.2. контракту умовами припинення контракту з ініціативи міського голови або за пропозицією Органу управління майном, зокрема, є: одноразове грубе порушення Керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, що призвело до негативних наслідків для підприємства (понесені збитки, виплачені штрафи та інше).

Такі одноразові грубі порушення з боку ОСОБА_3 є умовою, визначеною сторонами укладеного контракту для дострокового його розірвання, що сторони усвідомлювали з моменту його підписання.

Оскільки зазначені у контракті підстави дострокового припинення трудового договору є водночас додатковою та самостійною підставою, встановленою за домовленістю сторін контракту, які не передбачені нормами трудового законодавства (ст.40, 41 КЗпП України), то на правовідносини сторін не поширюються норми ст.ст. 40,41,148-149 КЗпП України, в тому числі щодо відібрання пояснень від порушника трудової дисципліни (ст. 149 КЗпП України) та застосування дисциплінарного стягнення до такого порушника у межах строку, встановленого ст. 148 КЗпП України.

Розглянувши справу ,районний суд зробив правомірні висновки відносного того,що звільнення ОСОБА_3 з посади директора КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» за п. 8 ст. 36 КЗпП України не є дисциплінарним звільненням, а з боку Запорізького міського голови дотримано норми чинного законодавства України під час її звільнення.

Окрім цього ,звільнення позивачки за її заявою було предметом перевірки, проведеної Державною службою України з питань праці головного управління держпраці у Запорізькій області, акт №08-05-007/0338 від 25.05.2016 року, згідно висновків якого порушень не встановлено .(а.с. 39-46 т. 2).

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: