Рішення № 6346174, 02.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/1802.03.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача акціонерний комерційний банк «Імексбанк»

про стягнення 218610,83 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 паспорт серія ВМ НОМЕР_5, виданий Корольовським РВУ МВС України в Житомирській області від 22.03.1997 року;

ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 17982 від 06.10.2008 р.;

від відповідача: Бреус А.М. представник за довіреністю № 10 від 09.01.2009 року;

від третьої особи: не зявився.

встановив :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»про стягнення заборгованості в сумі 218610,83 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.06.2007 року між нею та відповідачем був укладений договір № 27-ЖИТ добровільного страхування транспортного засобу - автобуса марки ЗАЗ-І-VАN А07А1-03, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Згідно умов зазначеного договору до складу страхових випадків, в результаті виникнення яких страхувальник має сплатити страховику страхове відшкодування, входить у тому числі і пожежа в транспортному засобі (п. 3.3.1 договору).

27 лютого 2008 року в м. Бердичеві Житомирської області по вул. Леніна на зупинці «Міська лікарня»відбувся страховий випадок у вигляді пожежі в вищезазначеному транспортному засобі, який потягнув за собою повне знищення об'єкта страхування.

На виконання умов вказаного договору, позивач своєчасно та в повному обсязі надала страховику всі необхідні документи для підтвердження настання страхового випадку, розміру збитку та заяву про виплату страхового відшкодування.

Однак, відповідач не визнав вказану подію страховим випадком, в порушення п. 8.1.5. та 8.1.6. договору, не склав страховий акт про визнання страхового випадку та не здійснив виплату страхового відшкодування, а навпаки листом від 25.04.2008 року № 442 відмовив у виплаті зазначених сум.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.2008 року порушено провадження у справі № 33/18, розгляд справи відкладено на 03.02.2009 року.

У судове засідання 03.02.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, але подав через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач та представник позивача подали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.12.2008 року та розрахунки ціни позову та суми реальних збитків, а також заявили усне клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача філію акціонерного банку «Імексбанк»у місті Житомирі.

Враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та його неявку в судове засідання, а також залучення до участі у справі третьої особи, суд відклав розгляд справи на 23.02.3009 року.

У судовому засіданні 23.02.2009 року позивачі заявили усне клопотання про уточнення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача, а не акціонерного комерційного банку «Імексбанк»страхового відшкодування в розмірі 173992,50 грн.

Представник філії акціонерного комерційного банку «Імексбанк»м. Житомир проти виплати страхового відшкодування в розмірі 173992,50 грн. на користь позивача не заперечував.

Також, представники позивача подали суду письмове клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача акціонерний комерційний банк «Імексбанк».

Представник відповідача поставив вирішення заявленого клопотання на розсуд суду.

Суд замінив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача філію акціонерного комерційного банку «Імексбанк» у м. Житомирі на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача акціонерний комерційний банк «Імексбанк».

Представник відповідача через загальний відділ діловодства подав клопотання про призначення судової експертизи та витребування доказів, яке підтримав у судовому засіданні.

Представники позивача проти вищезазначеного клопотання відповідача заперечували, просили відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Судом оголошено перерву до 02.03.2009 року.

У судовому засіданні 02.03.2009 року представник третьої особи в судове засідання не зявився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи.

Представники позивача підтримали свої вимоги, просили суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 173992,50 грн., упущену вигоду в розмірі 27124,00 грн., реальні збитки в розмірі 17494,32 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 2186,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд в позовних вимогах позивача відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

26.06.2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Каштан»укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 27-ЖИТ.

Відповідно до ч.1 стаття 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ч.1 статті 6 Закону України «Про страхування»добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Частина 3 статті 18 Закону України «Про страхування»передбачає, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Відповідно до п.5.2 договору № 27-ЖИТ від 26.06.2007 року цей договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу на поточний рахунок страховика та діє у строк, що зазначено у п.5.1, при умові сплати суми страхового платежу, обумовленого договором страхування та у строк згідно п.4.5, в будь якому разі страховик несе відповідальність по цьому договору страхування тільки у строк згідно п.5.1 за умови своєчасної сплати страхового платежу.

Сторонами не заперечується факт сплати страхувальником страхового платежу та чинності договору.

Відповідно до п.5.1 договору № 27-ЖИТ від 26.06.2007 року строк дії договору з 00 год. 00 хв. 27.06.2007 року по 24 год.00 хв. 26.06.2008 року.

Обєктом страхування на відповідно до п. 2.1 № 27-ЖИТ від 26.06.2007 року є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України і повязані з володінням, користуванням, розпорядженням страховиком транспортним засобом I-VAN А07А1-30 д.н. НОМЕР_1.

27.02.2008 року в м. Бердичеві Житомирської області по вул. Леніна на зупинці «Міська лікарня»відбувся випадок у вигляді пожежі вищезазначеного транспортного засобу.

29.02.2008 року позивач надала відповідачу заяву про випадок та додані до неї документи.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 084 від 29.02.2008 року матеріальний збиток заподіяний власнику автобуса ЗАЗ-I-VAN А07А1-30 д.н. НОМЕР_1 на 29.02.2008 року становить 175750,00 грн.

Висновком спеціаліста № 6/1 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр від 04.03.2008 року встановлено, що з наданих на дослідження матеріалів справи достовірно встановити причину виникнення пожежі не надається можливим. В даному випадку можливо лише говорити про факт утворення пожежонебезпечних умов в підкапотному просторі автобусу «I-VAN», д.н. НОМЕР_1 з виникнення стійкого горіння.

Листом вих. № 442 від 25.04.2008 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування посилаючись на те, що з наданих документів та висновку неможливо достовірно встановити причини виникнення пожежі та пожежу однозначно визначити як страховий випадок неможливо та послався на п. 7.1.4, 7.1.12, 7.1.16 договору № 27-ЖИТ від 26.06.2007 року. Також, звернув увагу, що в момент пожежі за кермом транспортного засобу знаходився гр. ОСОБА_4, який не вписаний в договір як особа, що має право керувати транспортним засобом.

Відповідно до п.7.1.5 договору № 27-ЖИТ від 26.06.2007 року виключенням із страхових випадків і обмеження страхування є керування ТЗ особою, яка не має посвідчення водія, або відповідної категорії, або не вписана як водій в цей договір страхування, і/або що знаходиться в стані алкогольного, наркотичного, токсичного спяніння, або в стані, неприйнятому для управління ТЗ (хворому стані, стані стомлення, а також знаходячись під впливом лікарських при прийманні яких заборонено здійснювати керування ТЗ).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є приватним підприємцем, видом господарської діяльності якої є надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), що підтверджується наявною в матеріалах справи ліцензією Міністерства транспорту та звязку України серія АБ № 346689 від 29.12.2005 року.

Також, в матеріалах справи наявний трудовий договір між працівником та фізичною особою від 03.09.2007 року, який укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо виконання останнім обовязків водія. Даний трудовий договір був розірваний 29.02.2008 року.

Таким чином у ОСОБА_4 були всі правові підстави керувати транспортним засобом «I-VAN», д.н. НОМЕР_1, не порушуючи умов договору страхування.

Суд не погоджується з посилання відповідача на п. 7.1.4 договору № 27-ЖИТ від 26.06.2007 року, яким передбачено, що виключенням із страхових випадків і обмеження страхування є використання страхувальником або особою, яка користується даним ТЗ на законних підставах технічно несправного ТЗ, або в цілях не відповідних його технічному призначенню.

Застрахований транспортний засіб здійснював рейсові перевезення пасажирів.

Згідно пункту 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. № 176, перевізник зобов'язаний: організувати проведення контролю технічного та санітарного стану автобусів чи легкових автомобілів перед початком роботи; утримувати транспортні засоби в належному технічному та санітарному стані.

В матеріалах справи наявний договір укладений приватним підприємцем ОСОБА_1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Нове тисячоліття»№ 113 від 12.07.2007 року, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Нове тисячоліття»бере на себе проводити: перед рейсовий контроль технічного стану транспортного засобу, перед рейсовий медичний огляд водіїв перед виїздом на лінію, технічне обслуговування та поточний ремонт транспортного засобу згідно заявки.

Також, з довідки товариства з обмеженою відповідальності «Нове тисячоліття»від 28.02.2008 року вбачається, що автомобіль марки ЗАЗ д.н. НОМЕР_1, проходив технічний перед рейсовий огляд 27.02.2008 року о 5 год. 50 хв. водієм ОСОБА_4

Суд не погоджується з твердженням відповідача зазначених у відзиві на позовну заяву щодо того, що документи, які надав позивач не дали змоги відповідачу достовірно встановити чи настав фактичний страховий випадок і чи були правові підстави для виплати страхового відшкодування, позивач не надав належних доказів відповідачу, які б дали змогу правильно кваліфікувати даний випадок.

Так, відповідно до п.7.1.16 договору № 27-ЖИТ від 26.06.2007 року, виключенням із страхових випадків і обмеження страхування є пошкодження деталей і системи електрообладнання внаслідок виникнення в них короткого замикання електричного струму, якщо тільки таке замикання не стало наслідком страхового випадку, а також, якщо таке замикання не потягло за собою настання страхового випадку.

Згідно ч.2 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Пунктом 3.3.1 договору № 27-ЖИТ від 26.06.2007 року передбачено, що страховик приймає на страхування ТЗ страхувальника, згідно п.2.2, від можливих страхових випадків, що сталися внаслідок події: пожежі чи вибуху в транспортному засобі.

Також, судом не приймається до уваги як підстава відмови у виплаті страхового відшкодування посилання відповідача на п. 7.1.12 договору № 27-ЖИТ від 26.06.2007 року, яким передбачено, що виключенням із страхових випадків і обмеження страхування є пожежі по причині грубого порушення правил техніки безпеки при користуванні пальними рідинами на ТЗ, оскільки, зазначене не підтверджується будь-якими доказами.

Відповідно до ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з п.2.3 договору № 27-ЖИТ від 26.06.2007 року вигодонабувачем є АКБ «Імексбанк».

В судовому засіданні представник акціонерного комерційного банку «Імексбанк»проти виплати страхового відшкодування в розмірі 173992,50 грн. на користь позивача не заперечував.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 173992,50 грн. (матеріальний збиток в розмірі 175750,00 грн. 1757,50 грн. (франшиза)) належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також, представник позивача просить стягнути з відповідача реальні збитки в розмірі 17494,32 грн. обґрунтовуючи це тим, що транспортний засіб, який був знищений в результаті пожежі був придбаний позивачем за кошти отримані по кредитному договору від № 113 від 26.06.2008 року, укладеного між акціонерним комерційним банком «Імексбанк»та приватним підприємцем ОСОБА_1 Факт придбання автобусу за кредитні кошти, що отримані саме за цим договором, підтверджується договором застави від 27.06.2007 року, в якому в переліку майна переданого в заставу значиться автобус марки ЗАЗ- I-VAN А07А1-03, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1. та цільовим призначенням використання кредитних коштів позивачем, зазначеним в п. 1.2. кредитного договору, а саме: для придбання чотирьох автобусів I-VAN.

Відповідно до п.2.3. договору від 26.06.2007 року вигодонабувачем є акціонерний комерційний банк «Імексбанк». Тобто страхове відшкодування за зазначеним договором мало бути перераховано відповідачем на рахунок банку, та в свою чергу зараховано ним в якості дострокового платежу в погашення суми кредиту.

Згідно даного кредитного договору сума кредиту складала - 766500,00 грн. Розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті складає 175750,00 грн., а з урахуванням франшизи 173 992,50 грн.

Таким чином, розмір основного боргу за кредитом мав бути зменшений на суму страхового відшкодування, тобто 173992,50 грн., ще на при кінці березня - початку квітня 2008 року.

Відсотки за кредитним договором нараховуються відповідно до процентної ставки на суму фактичного основного боргу та сплачуються кожного місяця.

Таким чином, кожного місяця банком нараховувались, а позивачем сплачувались, відсотки на суму в розмірі 173 992,50 грн., на яку б вони не мали нараховуватися у випадку належного виконання відповідачем цивільно-правових обов'язків. Тобто, розмір переплачених ОСОБА_1 відсотків за кредитним договором дорівнює розміру відсотків нарахованих на суму страхового відшкодування.

Згідно ч.2 статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушено права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки;

- збитків;

- причинного звязку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

- вини.

При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.

Судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача реальних збитків в розмірі 17494,32 грн. є обґрунтовано та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача упущену вигоду в розмірі 27124,00 грн. та посилається на те, що порушуючи цивільні права ОСОБА_1 у вигляді відмови від сплати страхового відшкодування відповідач позбавив її можливості придбати новий автобус та продовжувати здійснення підприємницької діяльності в об'ємах, які існували до моменту настання страхового випадку.

Так, згідно довідки та книзі обліку доходів та витрат приватного підприємця ОСОБА_1 розмір упущеної вигоди у зв'язку з втратою одного автобусу на рейсі в період з квітня по серпень 2008 року склав 27124,00 грн.

Оскільки, відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 27124,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 271,16 грн., на відповідача 1914,94 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 14,66 грн., на відповідача 103,34 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»(юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Мечникова, 8, кв.22; поштова адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 48/50, п/р 26503173 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в м. Києві, МФО 300335, код ЄДРПОУ 32071894) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4) страхове відшкодування в розмірі 173 992 (сто сімдесят три тисячі девятсот девяносто дві) грн. 50 коп., реальні збитки в розмірі 17494 (сімнадцять тисяч чотириста девяносто чотири) грн.. 32 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 914 (одна тисяча девятсот чотирнадцять) грн. 94 коп. та 103 (сто три) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення упущеної вимоги в розмірі 27124,00 грн. відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий