Рішення № 6346144, 18.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № За позовом:Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості ДоДержавного комітету України із земельних ресурсів

Простягнення 2674,60 грн.

Суддя Сулім В.В.

Представники: Від прокуратури:Некрасов О.М. пред. за посвід. Від позивача:не зявився

Від відповідача:Лазарева А.О. пред. за довір. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Луганської області звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості про стягнення вартості соціальних послуг в сумі 2674,60 грн. з Державного комітету України із земельних ресурсів.

Згідно з ст. 2 Господарського кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 2 ст. 121 Конституції України представництво громадян або держави у суді покладено на органи прокуратури, які самостійно визначають, в чому порушені інтереси держави.

Також згідно з ст. 36 Закону України «Про прокуратуру»та ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор самостійно визначає підстави представництва інтересів держави в суді. Отже, право визначити наявність чи відсутність підстав для представництва інтересів держави належить виключно прокурору.

Ненадходження коштів до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спричиняє значну шкоду інтересам держави, оскільки саме за рахунок коштів цього Фонду здійснюються фінансування видатків, повязаних із соціальною та матеріальною підтримкою тимчасово непрацюючих громадян, здійснюється реалізація державної політики в сфері соціального захисту безробітніх.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до Луганського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні 20.09.2007 р. звернувся ОСОБА_3, якого 17.09.2007 року було звільнено з Луганського обласного головного управління земельних ресурсів у звязку з реорганізацією, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

У звязку з цим, в період з 27.09.07 р. по 25.12.07 р. ОСОБА_3, перебуваючи на обліку в Луганському міському центрі зайнятості як безробітній, одержав допомогу по безробіттю у розмірі 2674,60 грн. Позивач вважає, що своїми протиправними діями щодо звільнення ОСОБА_3 з Луганського обласного головного управління земельних ресурсів, Відповідач завдав шкоди Луганському міському центру зайнятості у розмірі 2674,60 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.12.08 р. порушено провадження у справі № 48/387 та призначено її до розгляду на 20.01.09 р. о 12:00.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов'язками відповідно до ст. 22 ГПК України.

Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст. 81-1 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.09 р., у звязку з клопотанням Відповідача, розгляд справи був відкладений на 03.02.09 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.09 р розгляд справи був відкладений на 18.02.09 р.

18.02.09 р. від Державного комітету України із земельних ресурсів до суду надійшли заперечення на позов. Заявник просить відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі того, що Державний комітет України із земельних ресурсів не є стороною, дії чи бездіяльність якої вплинули на права чи обовязки Луганського міського центру зайнятості. Крім того, Державний комітет України із земельних ресурсів просить, у звязку з реорганізацією Держаного агентства земельних ресурсів України в Державний комітет України із земельних ресурсів замінити первісного Відповідача належним Відповідачем по справі з Держаного агенства земельних ресурсів України на Державний комітет України із земельних ресурсів.

Судом винесено ухвалу про заміну неналежного відповідача по справі.

В судовому засіданні 18.02.09 р. за згодою присутніх сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, дослідивши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, заслухавши представників сторін, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2007 р. до Луганського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернувся ОСОБА_3, якого 17.09.2007 року було звільнено з Луганського обласного головного управління земельних ресурсів у звязку з реорганізацією, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно з ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. 25 та ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення»у разі настання страхового випадку, застраховані особи, які втратили заробітну плату або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, мають право на допомогу по безробіттю.

У звязку з цим, в період з 27.09.07 р. по 25.12.07 р. ОСОБА_3, перебуваючи на обліку в Луганському міському центрі зайнятості як безробітній, одержав допомогу по безробіттю у розмірі 2674,60 грн.

Як встановлено судом, Жовтневим районним судом м. Луганська розглядалась адміністративна справа № 2-а-424/2007 за позовом ОСОБА_3 до Державного агентства земельних ресурсів України про поновлення його на роботі.

Постанова Жовтневого районного суду м. Луганська у справі № 2-а-424/2007, відповідно до якої ОСОБА_3 поновлено на попередньому місці роботи - в Луганському обласному головному управлінні земельних ресурсів, прийнята 10.12.2007 року.

Наказ № 1161-К «Про призначення ОСОБА_3»видано Державним агентством земельних ресурсів України 20.12.2007 року. Відповідно до даного наказу ОСОБА_3 вважати не звільненим з посади першого заступника начальника Луганського обласного головного управління земельних ресурсів та призначити 20.12.07 р. ОСОБА_3 на посаду заступника начальника Головного управління земельних ресурсів у Луганській області. Забезпечити виплату ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом, статус безробітнього ОСОБА_3 було отримано 27.09.07 р., проте, станом на 26.12.07 р. його було знято з обліку у звязку з поновленням на роботі.

Відтак, в період з 20.10.07 р. по 25.12.07 р. ОСОБА_3 отримував матеріальне забезпечення на випадок безробіття. Даний факт підтверджується відповідними відомістями виплат за видами забезпечення в період з 20.10.07 р. по 25.12.07 р. Розмір виплачених соціальних становить 2674,60 грн.

З 20.12.07 р. ОСОБА_3 було поновлено на роботі, відповідно до Наказу № 1161-К Державного агентства земельних ресурсів України.

Згідно з п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду із роботодавця утримується вартість наданих соціальних послуг безробітному.

Отже, обовязок повернення сплачених соціальних виплат у разі поновлення безробітнього на роботі за рішенням суду законом покладається на працедавця, яким у даній справі виступає Відповідач. Жодних доказів щодо виконання зазначеного обовязку Відповідачем суду надано не було.

Загальні положення щодо відшкодування завданої майнової шкоди визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України яка говорить, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження або зменшення блага потерпілого в результаті порушення його матеріального права, що охороняється законом.

Відповідно до норм чинного законодавства на Відповідача по справі покладається обовязок доведення відсутності його вини у вчинених правопорушеннях. Відповідачем не було надано суду доказів відсутності вини, а отже Відповідач не спростував твердження Позивача, щодо завдання йому шкоди внаслідок протиправних дій Відповідача.

Зобовязання відшкодувати шкоду лежить на заподіювачеві шкоди. В даному випадку, позадоговірна відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає в себе такі елементи, як: протиправність поведінки (дія чи бездіяльність), шкода, причинний зв'язок та вина заподіювача шкоди.

Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська у справі № 2-а-424/2007 встановлено факт протиправності дій Відповідача щодо звільнення ОСОБА_3 з роботи. Відтак, Відповідач мав перерахувати Позивачу грошові кошти у розмірі, що дорівнює сумі сплачених ОСОБА_3 Позивачем соціальних послуг. Відповідач покладені законом зобовязання не виконав, чим завдав збитків Позивачу у розмірі 2674,60 грн.

Дана правова позиція викладена і в Рекомендаціях Президії Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди»№ 04-5/239 від 29.12.07 р.

Судом встановлено, що Відповідачем було звільнено з роботи ОСОБА_3 з порушенням норм чинного законодавства чим в подальшому було завдано шкоди Позивачу. В даному випадку, завдання шкоди Позивачу спричинили протиправні дії Відповідача по відношенню до ОСОБА_3 В процесі розгляду справи Позивачем було доведено наявність завдання Відповідачем шкоди та визначено її розмір, який дорівнює сумі виплачених Позивачем ОСОБА_3 соціальних виплат.

При відшкодуванні завданої шкоди діє принцип повного відшкодування. Цим забезпечується охорона прав фізичних і юридичних осіб, яким гарантується відновлення їх колишнього стану.

Відтак, суд дійшов до висновку, що Відповідач своїми діями, щодо звільнення ОСОБА_3 з Луганського обласного головного управління земельних ресурсів було завдано шкоди Позивачу у розмірі, який відповідає сумі виплачених Луганським міським центром зайнятості ОСОБА_3 соціальних виплат. Відтак, Відповідач має відшкодувати завдану Позивачеві шкоду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на Відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного комітету України із земельних ресурсів (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 3, ЄДРПОУ 0032632) на користь Луганського міського центру зайнятості (91053, м. Луганськ, вул. 50-річчя утворення СРСР, 22-б, р/р37177971900006, код платежу 50040100, Одержувач: Державний бюджет Ленінського району, код 24046582, Банк УДК в Луганській області, МФО 804013) борг у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 60 коп.

3. Стягнути з Державного комітету України із земельних ресурсів (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 3, ЄДРПОУ 0032632) до Державного бюджету 102 (сто дві) гривні 00 копійок держмита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

4. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя В.В. Сулім