Рішення № 63455869, 09.12.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/6339/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1657/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Криворотенка В. І. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_4,

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 серпня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" ОСОБА_5 до ОСОБА_6,

треті особи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, Національний банк України,

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а :

28 серпня 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду з позовом, просив суд :

в рахунок часткового погашення заборгованості ФОП ОСОБА_3 за кредитним договором №9СМБ/2008-АПЗ від 24 червня 2008 року, а саме : заборгованості за кредитом та відсотками в сумі 16054,19 Євро (374129,96 грн.) та суми пені в розмірі 3104,10 грн.

звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №9СМБ/ Zквіп-08-1 від 24 червня 2008 року, шляхом визнання за ПАТ "Дельта Банк" право власності на предмет іпотеки, а саме на : трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 65,6 кв.м, яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2005 року;

визнати право власності за ПАТ "Дельта Банк" на предмет іпотеки, а саме: на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 65,6 кв.м, яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №706. Право власності зареєстроване КП "Сумське міське БТІ" в реєстрі прав власності на нерухоме майно 27 квітня 2005 року за реєстраційним № 9555823 (номер запису 606 в книзі №36).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права.

В останнє судове засідання суду апеляційної інстанції представник ПАТ "Дельта Банк" не зявився. 09.12.2016 р. до Апеляційного суду Сумської області електронною поштою надійшло клопотання представника ОСОБА_8 про відкладення розгляду справи на іншу дату. При цьому представник ОСОБА_8 послався на те, що "є необхідність для надання додаткових пояснень по справі", а також на "неможливість направити свого представника для участі у судовому засіданні". Колегія суддів вважає, що назване клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа розглядається у судових інстанціях з серпня 2015 року.

05.10.2016 р. у даній справі було відкрито апеляційне провадження; справа слухалась у судових засідання суду апеляційної інстанції з участю представників ОСОБА_8 02 листопада 2016 року та 07 грудня 2016 року. Колегія суддів вважає, що названого часу було достатньо для надання представниками ПАТ "Дельта Банк" пояснень щодо спору, який розглядається у справі : як у судовому засіданні суд апеляційної інстанції, так і письмових поясненнях, чим і скористався представник ОСОБА_8, надавши письмові заперечення на апеляційну скаргу ( т.2 ас. 117-120). Крім того, слід зазначити, що при необхідності надання додаткових пояснень по справі, представник ОСОБА_8 мав можливість надіслати їх суду апеляційної інстанції електронною поштою у письмовому вигляді.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки колегія суддів вважає не всі доводи апеляційної скарги обґрунтованими.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

24 червня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 9СМБ/2008-АПЗ, за умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування 60000,00 євро, під 14% річних. Строк кредитної лінії встановлено з 24.06.2008 по 23.06.2023 включно.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок у відповідності до Графіку зменшення ліміту кредитування, зазначеного в Додатку №1 до Кредитного договору.

Нарахування процентів здійснюється банком щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно. Сплата процентів здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця (п.п. 4.3-4.4 Кредитного договору).

Після змін до Кредитного договору, внесених Додатковим договором № 1 від 25.10.2012 р., позичальник повинен сплачувати проценти щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно з Графіком зменшення кредитного ліміту, відповідно до якого позичальник зобовязувався щомісячно до 10 числа місяця сплачувати по 336 євро, з останнім платежем 10.06.2023 р.( ас. 14-18)

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань за вищевказаним кредитним договором, 24 червня 2008 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_6 був укладений Іпотечний договір №9СМБ/Zквіп-08-1.

Відповідно до Іпотечного договору в іпотеку було передане нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 65,6 кв.м, яка належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2005 року.

Вартість предмета іпотеки становила 423327 грн.

30 червня 2010 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений Договір про передачу Активів та Кредитних зобовязань Укрпромбанку на користь ОСОБА_8, за умовами якого Укрпромбанк передає (відступає) ОСОБА_8 права вимоги за Кредитними та Забезпечувальними Договорами, внаслідок чого ОСОБА_9 замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязавннях. Відповідно до ст. 516 ЦК України відступлення Укрпромбанком прав вимоги за Кредитними та Забезпечувальними договорами до ОСОБА_8 не вимагає отримання згоди від Боржників (т.1 а.с.23-29).

Права вимоги, які було передано ПАТ "Дельта Банк", зазначені в додатку № 2 до ОСОБА_10 відступлення, до складу яких включено і право вимоги виконання фізичною-особою-підприємцем ОСОБА_3 зобовязань за Кредитним договором № 9СМБ/2008-АПЗ від 24.06.2008.

Внаслідок укладення зазначеного ОСОБА_10 відступлення прав вимоги та за правилами, передбаченими ст.ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України, ПАТ "Дельта Банк" набув статусу нового кредитора за Кредитним договором № 9СМБ/2008-АПЗ від 24.06.2008, укладеним з ФОП ОСОБА_3

Постановою Правління Національного ОСОБА_8 України №150 від 02 березня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних ( т.1 ас. 30).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №51 від 02.03.2015 у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено Тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" - ОСОБА_5 ( т.1 ас.32).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10 листопада 2015 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2016 року, стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" 14917,11 євро (347631,23 грн.) заборгованості по кредиту, 1137,08 євро (26498,73 грн.) заборгованості по процентам та 3104,10 грн. пені (т. 1 ас. 175-179, 189-192).

Постановою Вищого Господарського суду України від 17 серпня 2016 року постанову Харківського Апеляційного господарського суду від 10 лютого 2016 року залишено без змін (т.2 а.с.74-76).

Як на підставу для задоволення позову ПАТ "Дельта Банк" посилалось на те, що ФОП ОСОБА_3 не виконує взяті на себе перед банком зобовязання.

Станом на 11 серпня 2015 року заборгованість по кредитному договору № №9СМБ/2008-АПЗ від 24 червня 2008 року становить у загальній сумі 16054,19 євро. + 3104,10 грн. (377234,06 в гривневому еквіваленті), з яких:

14917,11 євро (347631,23 грн.) заборгованості за кредитом,

1137,08 євро (26498,73 грн.) заборгованості по процентам,

3104,10 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів (т.1 а.с.6-7).

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції колегія суддів пропонувала представнику ПАТ "Дельта Банк" надати відомості про розмір простроченої заборгованості, тобто проінформувати суд про загальну суму платежів, час сплати яких вже настав ( оскільки договір укладався до 2023 року). Проте, представник ОСОБА_8 такої інформації суду не надав.

З пояснень сторін колегією суддів також було встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" не подавав на примусове виконання виконавчий лист про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" 14917,11 євро- заборгованості по кредиту, 1137,08 євро- заборгованості по процентам та 3104,10 грн. пені, які були стягнуті рішенням Господарського суду Сумської області від 10 листопада 2015 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного і всебічного з'ясування прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах та їх належної правової оцінки. Постановлене у справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Розділом 4 укладеного сторонами Іпотечного договору №9СМБ/Zквіп-08-1 від 24.06.2008 р. передбачено, зокрема, наступне :

п. 4.2. У випадку порушення Іпотекодавцем та/або Позичальником обов'язків за цим ОСОБА_10 та/або Кредитним договором Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та Позичальнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

п. 4.3. Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, передбаченим п.4.4 цього ОСОБА_10. Сторони домовились про те, що на протязі 3 (трьох) робочих днів з дати прийняття Іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на Предмет іпотеки Іпотекодавець зобовязаний передати Іпотекодержателю всю технічну та іншу документацію відносно Предмету іпотеки.

п. 4.4. Даний пункт цього ОСОБА_10 є застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на Предмет іпотеки на підставі цього ОСОБА_10, у випадку настання будь-якої з підстав, передбачених п. 4.1 цього ОСОБА_10, одним з наступних способів:

п. 4.4.1. Шляхом прийняття Іпотекодержателем Предмета іпотеки у власність в рахунок виконання Основного зобов'язання відповідно до ст.37 Закону України "Про іпотеку". Іпотекодержатель набуває нерухомість - Предмет іпотеки за цим ОСОБА_10 у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки нерухомості - Предмету іпотеки субєктом оціночної діяльності, обраним Іпотекодержателем після виконання всіх дій, передбачених ст. 37 Закону України "Про іпотеку". Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, який передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на нерухомість - Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобовязання, є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухомість, що є Предметом іпотеки.

п. 4.4.2. Шляхом продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, передбаченому ст.38 Закону України "Про іпотеку", Іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі - продажу письмово повідомити Іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані права чи вимоги на Предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Ціна продажу Предмета іпотеки встановлюється за згодою між Іпотекодавцем і Іпотекодержателем або на підставі залежної експертної оцінки Предмета іпотеки субєктом оціночній діяльності. Договір купівлі-продажу Предмета іпотеки, укладений відповідно до цього ОСОБА_10, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на Предмет іпотеки.

п. 4.5. Шляхом підписання цього ОСОБА_10 Іпотекодавець надає іпотекодержателю права:

- на отримання в Бюро технічної інвентаризації, яке зареєструвало право власності Іпотекодавця на нерухомість - Предмет іпотеки за цим ОСОБА_10 з реєстру прав власності на нерухоме майно, у випадку здійснення Іпотекодержателем звернення стягнення на нерухомість - Предмет іпотеки за цим ОСОБА_10 шляхом прийняття нерухомості - Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателя або при продажу нерухомості - Предмету іпотеки від свого імені будь-якій третій особі в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України "Про іпотеку";

- від свого імені та від імені Іпотекодавця предявляти правовстановлюючі документи на Предмет іпотеки, усно та письмово звертатися, подавати, одержувати і підписувати довідки та документи, необхідні для оформлення права власності на Іпотекодержателя або для продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем у випадку звернення стягнення на Предмет іпотеки за цим ОСОБА_10, у будь-які організації, установи та підприємства, а також вчиняти всі інші дії, необхідні для проведення процедури звернення стягнення на Предмет іпотеки за цим ОСОБА_10.

п. 4.6. У випадку звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса реалізація Предмету іпотеки здійснюється шляхом продажу Предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. У разі, якщо прилюдні торги оголошено такими, що не відбулися, Іпотекодержатель має право придбати Предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог за Основним зобовязанням в рахунок ціни Предмета іпотеки.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється 1. на підставі рішення суду, 2. виконавчого напису нотаріуса або 3. згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" передбачається, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя,

Згідно із ч. 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Статтею 37 Закону України "Про іпотеку", зокрема, передбачається :

1. Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

2. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

3. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

В той же час порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст. ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Разом із цим відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 12 жовтня 2016 року №6-504цс16 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-1243цс16, аналізуючи положення ст. ст. 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 328, 335, 376, 392 ЦК України, слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку").

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1685цс16 та від 30 березня 2016 року №6-1851цс15.

Крім того, у правових висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1219цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1625цс16 та від 02 листопада 2016 року у справі № 6-2457цс16, зазначено, що, ухвалюючи судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на обтяжене іпотекою майно в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобовязань, суд неправильно застосував норми ст. ст. 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку".

Проте, при ухваленні рішення у даній справі суд першої інстанції не врахував домовленість сторін, викладену у пп. 4.2. 4.5. Іпотечного договору №9СМБ/Zквіп-08-1 від 24.06.2008 р., та не надав положенням названих пунктів Іпотечного договору належної правової оцінки з урахуванням вищенаведених норм права, а також не врахував вищевказаних правових позицій Верховного Суду України.

Заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що в порушення вимог ч.3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" суд першої інстанції, визнаючи за ОСОБА_8 право власності на предмет іпотеки, не зазначив вартості предмета іпотеки, яка мала бути визначена на момент набуття права власності на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. В матеріалах справи також відсутні відомості про вартість предмета іпотеки, яка б була визначена у названому порядку.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позову. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Укладеним сторонами Іпотечним договором №9СМБ/Zквіп-08-1 від 24.06.2008 р. сторони домовились про позасудовий порядок задоволення вимог Іпотекодержателя. Названа домовленість сторін, викладена у п.п. 4.3.-4.4. Іпотечного договору від 24.096.2008 р., є застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на Предмет іпотеки шляхом прийняття ОСОБА_8 Предмета іпотеки у власність в рахунок виконання Основного зобов'язання, як це передбачено ст.37 Закону України "Про іпотеку".

Назване застереження є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухомість, що є Предметом іпотеки ( п. 4.4.1 ОСОБА_10).

Шляхом підписання Іпотечного договору №9СМБ/Zквіп-08-1 Іпотекодавець надав ОСОБА_8 права на отримання відповідних документів та вчинення відповідних дій, повязаних з реалізацією ОСОБА_8 права на задоволення своїх вимог у позасудовому порядку, а саме, прийняття ОСОБА_8 предмета іпотеки у власність ( п. 4.5. ОСОБА_10).

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зі змісту п.п. 4.2. - 4.5. Іпотечного договору №9СМБ/Zквіп-08-1 від 24.06.2008 р. вбачається, що при наявності заборгованості за кредитним договором право ОСОБА_8 на реєстрацію за собою права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання є безумовним, тобто не залежить від волевиявлення Іпотекодавця та надання останнім згоди на реалізацією ОСОБА_8 зазначеного права. Іншими словами, наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ОСОБА_8 права власності на предмет іпотеки - не передбачена умовами договору іпотеки.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду справи ПАТ "Дельта Банк" не навів мотивів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про порушення прав ПАТ "Дельта Банк" у правовідносинах, повязаних з реалізацією передбаченого Іпотечним договором права ОСОБА_8 у позасудовому порядку задовольнити свої вимоги як Іпотекодержателя на набуття у власність Предмета іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання (зобовязань за кредитним договором).

Зокрема, з пояснень представників ПАТ "Дельта Банк" вбачається, що ОСОБА_9 не вчиняв дій щодо реєстрації за собою права власності на Предмет іпотеки відповідно до п. 4.4. Іпотечного договору №9СМБ/Zквіп-08-1 від 24.06.2008 р.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, у першому судовому засіданні, колегія суддів пропонувала представнику ОСОБА_8 вчинити передбачені законом та Іпотечним договором дії для реєстрації за ОСОБА_8 права власності на предмет іпотеки та надавала для цього відповідний час. Проте, ОСОБА_8 названих дій так і не вчинив, доказів про порушення своїх прав у спірних правовідносинах суду не надав.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позову ПАТ "Дельта Банк" .

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ПАТ "Дельта Банк" підлягають стягненню на користь ФОП ОСОБА_3 4019 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування понесених ним витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, пп.2, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 серпня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" у задоволенні позову у звязку з його необґрунтованістю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 4019 грн. 40 коп. (чотири тисячі дев'ятнадцять гривень 19 копійок) в рахунок відшкодування понесених ним витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -