Ухвала суду № 63455124, 08.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7812/16

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Гірняк Л.А., Калараш А.А.,

за участю секретаря - Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області Долинського М.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у порядку вимог ст. 377-1 ЦПК України керівника державного підприємства «Чорономорсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів» ОСОБА_5, за апеляційною скаргою державного підприємства «Чорономорсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів» на ухвалуПриморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2016 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,

встановила:

У вересні 2016 року до суду надійшло подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області Долинського М.М. (далі - Державний виконавець) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника державного підприємства «Чорономорсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів» (далі - Державне підприємство) ОСОБА_5, у зв'язку з не виконанням державним підприємством рішень суддів (зведене виконавче провадження з 401-го виконавчого провадження) про стягнення на користь фізичних та юридичних осіб грошових сум.

Подання розглянуто судом за відсутності державного виконавця.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.09.2016 р. подання державного виконавця задоволено.

Обмежено керівника державного підприємства - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за виконавчими документами, що входять до складу зведеного виконавчого провадження про стягнення грошових сум з державного підприємства на користь фізичних і юридичних осіб на загальну суму заборгованості - 38 132 304,96 грн..

Державне підприємствов апеляційній скарзіпросить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання державного виконавця. Посилається на те, що ухвалу постановлено судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги. Пояснила, що підприємство знаходиться в стадії санації, вживає заходів з погашення боргів.

Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважав необхідним скаргу відхилити. Ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Посилався на те, що доводи апелянта є недоведеними. На час розгляду справи апеляційним судом на примусовому виконанні знаходиться вже 403 виконавчих провадження, які зведені в одне виконавче провадження. Боржник ухиляється від виконання рішень судів. Кошти на рахунках державного підприємства відсутні. Автотранспортні засоби, які оголошені державним виконавцем у розшук, не розшукані. 20.07.2016 р. при огляді належних боржнику транспортних засобів на транспортних засобах були відсутні державні реєстраційні номери, не були надані свідоцтва про реєстрацію автомобілів та ключі від автомобілів, перегороджено в'їзд до гаражу. Вимоги державного виконавця щодо усунення перешкод у здійсненні виконавчих дій представниками державного підприємства були проігноровані.

Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області у судове засідання свого представника не направив. Про час і місце розгляду справи відділ сповіщений належним чином. Державний виконавець у судове засідання не з'явився. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.94 р. № 3857-ХІІ, з подальшими змінами, (далі - Закон № 3857-ХІІ) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

При виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) державний виконавець може звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції вищезазначеним вимогам норм матеріального та процесуального права у повній мірі не відповідає. Тимчасово обмежуючи ОСОБА_5 як керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що державне підприємство ухиляється від виконання рішень судів. При цьому суд послався на те, що у провадженні відділу державної виконавчої служби знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з державного підприємства грошових сум. Державним виконавцем з'ясовано, що гроші на банківських рахунках державного підприємства відсутні. 20.07.2016 р. при здійсненні належних боржнику автомобілів з боку державного підприємства були вчинені дії по перешкоджанню виконавчих дій: зачинені та перекрито транспортними засобами ворота гаражу, на автомобілях відсутні номерні знаки, відсутні свідоцтва про реєстрацію та ключі від автомобілів (а. с. 102 - 103).

Колегія суддів не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, вважає, що цих висновків суд дійшов передчасно, з порушенням вищевказаних норм матеріального та процесуального права.

До подання державного виконавця додано акт від 20.07.2016 р. щодо перешкоджання здійсненню виконавчих дій (а. с. 11), вимога ДВС про допуск для огляду та опису транспортних засобів (а. с. 12), листи банків про відсутність коштів на банківських рахунках державного підприємства (а. с. 17 - 23), відомості щодо зведеного виконавчого провадження (а. с. 24 - 99).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про направлення та отримання дочірнім підприємством постанов про відкриття виконавчого провадження по виконавчим провадженням.

Вищевказаними законами України передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов'язань (наявність боргу), а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, державному виконавцю необхідно надавати докази, а суду належить з'ясовувати чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Підставою задоволення подання державного виконавця про обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України є - доведення факту ухилення боржника (по даній справі керівника боржника - юридичної особи) від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Ухилення полягає у навмисному чи іншому свідомому невиконанню боржником (по даній справі керівником боржника - юридичної особи) покладених на нього обов'язків. Особа, яка має невиконані зобов'язання (борг), не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Тому посилання державного виконавця на ухилення від виконання боржником покладених на нього рішенням суду обов'язків, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Тягар доказування цього лежить на державному виконавцеві.

З подання державного виконавця та доданих до нього документів вбачається, що останнім здійснено низку заходів для стягнення заборгованості з боржника-юридичної особи, а саме розшук транспортних засобів та грошей на банківських рахунках, які не привели до виконання рішень судів. Доказів відсутності у державного підприємства іншого ніж автомобілі майна державним виконавцем не надано.

Подання державного виконавця обґрунтовано одиничним фактом з перешкоджання здійсненню виконавчих дій. Колегія суддів вважає, що цього є недостатньо для вирішення питання щодо свідомого ухилення керівника боржника - юридичної особи від покладених на підприємство-боржника обов'язків за рішеннями судів.

Державний виконавець не з'явившись у судове засідання тим самим ухилився від доказування обставин щодо ухиленнякерівника боржника - юридичної особи від покладених на підприємство-боржника обов'язків за рішеннями судів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвала не містить відомостей про те, що судом першої інстанції було встановлено, що саме ОСОБА_5 є керівником державного підприємства.

За встановлених обставин доводи апелянта про порушення норм процесуального права є обґрунтованими.

Доводи апелянта про те, що відносно особисто ОСОБА_5 не приймалися судові рішення колегія суддів не приймає до уваги, оскільки це не відноситься до предмета доказування по справі.

Таким чином, доводи апелянта є частково обґрунтованими. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За правилами, передбаченими п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок встановлений для його вирішення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що внаслідок порушення вищевказаних норм матеріального та процесуального права був порушений порядок розгляду подання державного виконавця про тимчасове обмеження керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України, що призвело до його неправильного вирішення, колегія судів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Питання з розгляду подання державного виконавця про тимчасове обмеження керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень необхідно передати до Приморського районного суду м. Одеси на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 315, 317, 319, 377-1 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Чорономорсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів» - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2016 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - скасувати.

Питання з розгляду подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області Долинського М.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника державного підприємства «Чорономорсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів» ОСОБА_5 - передати до Приморського районного суду м. Одеси на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А. П. Заїкін

Судді: Л. А. Гірняк

А. А. Калараш