Ухвала суду № 63452206, 08.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 619/3022/16-ц Головуючий суддя І інстанції Остропілець Є. Р.

Провадження № 22-ц/790/7271/16 Суддя доповідач Шаповал Н.М.

Категорія: на вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Шаповал Н.М.

суддів - Кіпенка І.С., Пшенічної Л.В.,

за участю секретаря Брулевича В.В.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на судовий наказ Дергачівського районного суду Харківської області від 14 вересня 2016 року по справі за заявою Приватного підприємства «Поле-2007» про винесення судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу , -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року Приватне Підприємство «Поле-2007» звернулося до суду із заявою про винесення судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу.

В обгрунтування заяви підприємство вказувало, що воно здійснює комплекс робіт та заходів по утриманню та обслуговуванню житлового фонду ХПФ, надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, інших робіт, відповідно до Статуту. ОСОБА_1 є споживачем наданих підприємством послуг за договором приєднання про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 15 лютого 2007 року. Проте свої зобовязання з вчасної оплати спожитих послуг належним чином не виконує. Станом на 01 серпня 2016 року заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним договором складає 670,80 грн.

Тому, Приватне підприємство «Поле-2007» просило суд видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованість зі сплати грошових коштів за спожите водовідведення та водопостачання у розмірі 670,80 грн., а також судовий збір у розмірі 725 грн.

Судовим наказом Дергачівського районного суду Харківської області від 14 вересня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Поле-2007» суму заборгованості у розмірі 670,80 грн., а також 725 грн. суми судового збору.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування судового наказу та розяснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що він не є споживачем послуг Приватного підприємства «Поле-2007», тому не може мати ніякої заборгованості перед підприємством.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягають задоволенню.

Видаючи судовий наказ суд першої інстанції виходив з того, що Приватним підприємством «Поле-2007» заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг і вона підлягає задоволенню в порядку наказного провадження.

Проте ,з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Частиною 1 статті 95 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Розгляд справ в порядку наказного провадження, передбачений розділом ІІ ЦПК України, є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві, у якому суддя без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення, та одночасно виконавчим документом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України, п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» за №14 від 23 грудня 2011 року, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Приватне підприємство «Поле-2007» просило суд видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованість зі сплати грошових коштів за спожите водовідведення та водопостачання у розмірі 670,80 грн., а також судовий збір у розмірі 725 грн.

ОСОБА_1 зазначає, що він не є споживачем послуг Приватного підприємства «Поле-2007», оскільки відмовився бути споживачем.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011 року роз'яснено що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (ч. 3 с.267 ЦК України).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір про право, а тому вимога Приватного підприємства «Поле-2007» може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Суд першої інстанції на зазначене не звернув уваги, а тому судовий наказ підлягає скасуванню як виданий з порушенням процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 309-1 ЦПК України, судовий наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку, якщо апеляційний суд встановить відсутність між стягувачем та боржником спірних правовідносин , на основі яких була заявлена вимога, передбачена частиною першою статті 96 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 95, 96, 103, 105-1, 303, 304, 309-1, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати судовий наказ Дергачівського районного суду Харківської області від 14 вересня 2016 року та розяснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням правил щодо предявлення позову.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий - Н.М. Шаповал

Судді: І.С. Кіпенко

ОСОБА_2