КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2016 р. Справа№ 910/18598/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Алданової С.О.
Зубець Л.П.
при секретарі Єременко К.Л.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_2 - дов. № 138 від 11.03.15
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 03.10.2016 року
у справі № 910/18598/15 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4
Ігорівни
до Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
про визнання правочину недійсним
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" - правонаступник Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", про визнання правочину недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір про внесення змін №2 до кредитного договору №123/08-юкі і додаток №1 до нього вона не підписувала та не знала про їх існування, а також зазначала, зокрема, про незаконність надання кредиту в іноземній валюті саме для здійснення розрахунку цією валютою з іншими резидентами України на території України та нездійснення контролю за цільовим використанням кредитних коштів. А тому просить суд визнати договір про надання кредитних послуг №123/08-юкі від 09.09.2008, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 та Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний банк" недійсним. Визнати договір про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 від 29.12.2009 та додаток №1 до нього "Графік погашення" недійсним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 року у справі № 910/18598/15 позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсними договір про внесення змін та доповнень №2 від 29.12.2009 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 та додаток №1 до договору про несення змін та доповнень №2 від 29.12.2009 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 Графік погашення заборгованості за кредитним договором, стягнути з Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили, в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 року у справі № 910/18598/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2015 р. у справі № 910/18598/15 було прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 року у справі № 910/18598/15 до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" № 910/18598/15, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2016 року о 10 год. 15 хв.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 року по справі № 910/18598/15 виправлено описку в ухвалі від 25.10.2015 р., а саме: в першому реченні п. 2 резолютивної частини тексту ухвали від 25.10.2016 р. по справі № 910/18598/15 замість „2. Розгляд апеляційної скарги призначити на 22.11.2016 року о 10 год. 15 хв." читати „2. Розгляд апеляційної скарги призначити на 29.11.2016 року о 10 год. 15 хв.".
14.11.2016р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
29.11.2016 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Мартюк А.І. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016р. розгляд справи № 910/18598/15 було призначено на 13.12.2016р.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
09.09.2008р. між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №123/08-юкі, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у сумі 105 000,00 доларів США до 08.09.2018 включно зі сплатою 14 % річних. На підставі кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується повертати кредит частинами щомісячно до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з графіком погашення.
Відповідно до статті 2 кредитного договору цільове використання кредиту:
- рефінансування кредитної заборгованості в сумі 90 184,00 доларів США перед АБ "Брокбізнесбанк";
- з метою проведення ремонтних робіт нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 331,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, Львівська область, м. Трускавець, вул. Івасюка, 3/а.
29.12.2009р. між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 було укладено договір про внесення змін №2 до кредитного договору №123/08-юкі, за умовами якого сторони виклали п. 5.1 кредитного договору у наступній редакції: "позичальник зобов'язаний повернути кредит частинами щомісячно до 5 числа місяця, наступного за періодом нарахування процентів, починаючи з червня 2010 року, відповідно до графіку погашення, що є додатком №1 до цього договору".
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Разом з тим, визначаючи правовий статус гривні, вказана норма Основного Закону не встановлює сферу її обігу та будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Спеціальне законодавство України у сфері банківської діяльності та діяльності небанківських фінансових установ не містить приписів, які б забороняли банкам або іншим фінансовим установам надавати кредити в іноземній валюті.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти -гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Згідно з статтею 345 ГК України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.
Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем документально підтверджено наявність банківської ліцензії Національного банку України за №99 від 12.10.2011 на право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та додатку до неї "Перелік валютних операцій, які має право здійснювати Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк".
Отже, відповідач на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями має та мав право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.
Щодо доводів позивача про відсутність повноважень представника відповідача, який підписував оспорюваний кредитний договір з додатками, то вони не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до ст. 246 ЦК України відповідачем було видано ОСОБА_5 на представництво інтересів відповідача: довіреність від 16.02.2008, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гирилів М.Р. за реєстровим №616; довіреність №38 від 14.01.2009; довіреність №2538 від 22.10.2009.
Також, позивач помилково посилається на План рахунків бухгалтерського обліку банків України в частині надання кредиту в іноземній валюті на рахунок 2620 "Кошти на вимогу фізичних осіб" та відсутності можливості здійснювати погашення кредиту в іноземній валюті, оскільки кредитний договір було укладено між відповідачем та позивачем - суб'єктом підприємницької діяльності, а не фізичною особою, а відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, рахунок суб'єктам господарювання відкривається типу 2600.
Відповідно до п. 7.1.2 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів", поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до п. 5.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Національного Банку України від 12.11.2003, поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.
Відповідно до п. 3.6 кредитного договору надання кредиту здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1, що відкритий в Трускавецькому відділенні при ФЛРУ АТ "Індекс-Банк", МФО 325279. Днем надання кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на рахунок, зазначений в п. 6.7 договору, а днем повернення кредиту вважається день зарахування на рахунок, зазначений в п. 6.7 всієї суми кредиту.
Відповідачем було здійснено всі необхідні дії по наданню грошових коштів в користування позивача відповідно до вимог чинного законодавства.
За умовами пп. "б" п. 5.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, безпосередньо на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів зараховуються такі кошти: куплені, обміняні уповноваженим банком України за дорученням власника рахунку за національну або іншу іноземну валюту відповідно до законодавства України; перераховані як кредит, позика, фінансова допомога відповідно до договору.
Відповідно до п. 5.6 вказаної Інструкції зарахування коштів на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи-резидента, яка є підприємцем, та використання коштів з цього рахунку здійснюються за режимом поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів.
Відповідач здійснює будь-які видаткові операції за поточним рахунком клієнта виключно на підставі розрахункових документів, передбачених ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів".
Отже, відповідач правомірно відкрив позивачу валютний поточний рахунок, видав кредит у валюті (доларах США), зарахувавши їх на поточний валютний рахунок позивача, здійснив продаж валюти на міжбанківському валютному ринку та виконав інші розпорядження позивача щодо використання коштів з поточного рахунку позивача
Також судом відхиляються доводи позивача про відсутність контролю за цільовим використанням коштів, наданих в кредит, оскільки перерахування коштів з метою рефінансування заборгованості позивача перед АТ "Брокбізнесбанк" відбувалось з її поточного рахунку, відкритого у відповідача (платіжне доручення №118 від 11.09.2008), а використання коштів на ремонт і обслуговування обладнання підтверджується довідкою перевірки цільового використання кредитних коштів позивача від 27.10.2008, відповідно до якої кредитні кошти були використані на оплату вартості ремонтних робіт ПП "Експо-Буд".
Згідно з статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Сторонами під час укладання договору про надання кредитних послуг №123/08-юкі від 09.09.2008 додержано вимоги Закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що вимога про визнання недійсним договору про надання кредитних послуг №123/08-юкі від 09.09.2008р., укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 та Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний банк" не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про визнання договору про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 від 29.12.2009 та додаток №1 до нього "Графік погашення" недійсними, слід зазначити наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 08.02.2016р. у справі 910/18598/15 було призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз
В матеріалах справи наявний висновок №4493/4494/16-32 від 14.07.2016, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4 у колонці "Позичальник" в графі "ОСОБА_4" у договорі про внесення змін та доповнень №2 від 29.12.2009 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 та у додатку №1 до договору про несення змін та доповнень №2 від 29.12.2009 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 Графік погашення заборгованості за кредитним договором, виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів. Підписи від імені ОСОБА_4 у колонці "Позичальник" в графі "ОСОБА_4" у договорі про внесення змін та доповнень №2 від 29.12.2009 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 та у додатку №1 до договору про несення змін та доповнень №2 від 29.12.2009 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 Графік погашення заборгованості за кредитним договором, виконані не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2016р. в порядку ст. 31 ГПК України було викликано в судове засідання для дачі пояснень експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кириленка Н.Д. та Сукманову Т.О. для роз'яснення з питань, що виникли у зв'язку з наданим у справі №910/18598/15 висновком за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №4493/4494/16-32 від 14.07.2016р. які надали пояснення по справі.
Згідно з ч. 3 ст. 203 Цивільного Кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до частини 4 вказаної статті правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відсутність волевиявлення ОСОБА_4 вираженого у встановленій законом формі щодо укладання оспорюваного договору про внесення змін та доповнень №2 від 29.12.2009 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 та додатку №1 до договору про несення змін та доповнень №2 від 29.12.2009 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 свідчить про відсутність волевиявлення позивача щодо укладання такого правочину.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що договір про внесення змін та доповнень №2 від 29.12.2009 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 та додаток №1 до договору про несення змін та доповнень №2 від 29.12.2009 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 підлягає визнанню недійсним на підставі ч.ч. 3, 4 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016р. у справі № 910/18598/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016р. у справі № 910/18598/15 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/18598/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді С.О. Алданова
Л.П. Зубець
Судове рішення № 63447343, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 13.12.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/18598/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: