Рішення № 63447161, 13.12.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р.Справа № 922/3829/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лекс", м. Харків про стягнення 14449,87 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ фірма "Лекс" (далі - відповідач) звернулось ТОВ "Харківгаз збут" (далі - позивач). У позові останній просив суд стягнути з відповідача на свою користь 10516,57 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-ПР-1-9893, що був укладений між сторонами 01.07.2015. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по вказаному договору в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2817,43 грн. пені, 291,33 грн. 3 % річних та 824,54 грн. інфляційних. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 11.11.2016 позовна заява була прийнята судом до розгляду, порушено провадження по справі та її розгляд був призначений на 28.11.2016 об 11:15.

Ухвалою суду від 28.11.2016 розгляд справи був відкладений до 13.12.2016 до 10:15.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обовязку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Присутній у судовому засіданні 13.12.2016 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено фактичними даними, 01.07.2015 між сторонами був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-ПР-9893 (далі - договір).

Відповідно до положень вказаного вище договору ТОВ "Харківгаз Збут" зобов'язувалось надати послуги з постачання природного газу відповідачу, а останній зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах, визначених договором.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві, товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір укладається на розсуд сторін.

Згідно п. 4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу.

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до п. 3.6. договору послуги з постачання природного газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував свої зобов'язання щодо постачання природного газу, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі № ХО300022255 від 31.12.2015 на суму 28519,85 грн. За період 01.12.2015 по 31.122015 відповідачу було надано послуги з постачання газу у кількості 3,167 тис. м. куб. на загальну суму 28519,85 грн., але поставлений газ був відповідачем оплачений частково на суму 18003,28 грн.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого газу за ним рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 10516,57 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого газу на суму 10516,57 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму нарахованої пені у загальному розмірі 2817,43 грн.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до умов Договору (п. 6.2.2.) у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2817,43 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача 291,33 грн. 3% річних та 824,54 грн. інфляційних, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 291,33 грн. та інфляційних втрат в розмірі 824,54 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625 ЦК України; ст.ст. 174, 179, 193, 265 ГК України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Лекс (61051, м. Харків, вул. Ахсарова, 4/6-А, код ЄДР 22701364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська № 57/59, код ЄДР 39590621)10516,57 грн. основного боргу, 291,33 грн. 3% річних, 824,54 грн. інфляційних, 2817,43 грн. пені та 1378,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_2