Рішення № 63442400, 14.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/6121/15-ц 14.12.2016 14122016 14.12.2016

Провадження №22-ц/784/2053/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 490/6121/15-ц Головуючий І інстанції - Мамаєва О.В.

Провадження № 22-ц/784/2053/16 Доповідач - Темнікова В.І.

Категорія 48

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів -Крамаренко Т.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі - Андрієнко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнював та в якому посилався на те, що 06.06.2010 року між ним та ОСОБА_1 було укладено шлюб. З грудня 2009 року і до розірвання шлюбу вони разом з неповнолітньою донькою відповідачки - ОСОБА_3 постійно мешкали за адресою: АДРЕСА_1, де вели спільне господарство. Шлюб з ОСОБА_1 було розірвано 11.07.2014 року. Під час укладення шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_2, але 25.03.2010 року повернула собі попереднє прізвище. За період шлюбу ними було спільно набуте майно, а саме: мобільний телефон «Nokia C5-06», вартістю 1393 грн.; м'ясорубка «МЕ 657» вартістю 1371 грн., міксер «Оріон», вартістю 281 грн.; пилосос циклонний «LG VK69164N», вартістю 567 грн.; контейнер металевий, вартістю 46000 грн.; колекція армійських фляжок вартістю 14000 грн., фотоапарат «Canon EOS 5D Mark III», вартістю 69000 грн., бетонозмішувач «БСМ ВМ-140», вартістю 2000 грн.; комп'ютерний планшет «Ipad 4 32 CB», вартістю 2700 дихранів, що еквівалентно 16424 грн.; телевізор «Philips 32 PFL3606H58», вартістю 3742 грн.; пральна машина «Вірпул», вартістю 3131 грн.; собака породи «Кане-Корсо», вартістю 3500 грн.; два торгових павільйони вартістю 4000 доларів США кожен, що еквівалентно 191520 грн. Після розірвання шлюбу все вищеперераховане майно залишилось у відповідачки. Також, позивач зазначив, що 23.08.2012 року у громадянина ОСОБА_4 ними був придбаний грузовий автомобіль Volkswagen T 5, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_4 за 15900 долларів США, що еквівалентно 380646 грн. Унікальну колекцію армійських фляг ним було зібрано з 2012 року з різних держав і періодів, яка потрапила до Національного реєстру рекордів України, про що свідчить відповідне свідоцтво, видане йому на творчий псевдонім ОСОБА_5. В жовтні 2013 року ОСОБА_1 у заводчика ОСОБА_6 була придбана та подарована йому собака породи Кане-Корсо Італьяно за кличкою Тамірлана, яка зареєстрована на його ім'я. Таким чином, ними було придбано спільного майна на загальну суму 733575 грн. В первісному позові зазначав, що в період шлюбу було придбано також газову плиту «Indesit» та електричний бойлер.

Остаточно після уточнення позовних вимог просив суд провести поділ спільного сумісного майна подружжя наступним чином. Виділити у власність ОСОБА_2 : телевізор «Philips 32 PFL3606H58», вартістю 3742 грн.; пральну машину «Вірпул», вартістю 3131 грн.; колекцію армійських фляжок вартістю 14000 грн., торговий павільйон № 17 вартістю 4000 доларів США, що еквівалентно 95760 грн., контейнер металевий, вартістю 46000 грн.; собаку породи Кане-Корсо Італьяно за кличкою Тамірлана, вартістю 3500 грн., враховуючи 1/2 вартості автомобіля Volkswagen T 5 в сумі 190323 грн., всього на загальну суму 356456 грн. Виділити у власність ОСОБА_1 : мобільний телефон «Nokia C5-06», вартістю 1393 грн.; м'ясорубку «МЕ 657» вартістю 1371 грн., міксер «Оріон», вартістю 281 грн.; пилосос циклонний «LG VK69164N», вартістю 567 грн.; фотоапарат «Canon EOS 5D Mark III», вартістю 69000 грн., бетонозмішувач «БСМ ВМ-140», вартістю 2000 грн.; торговий павільйон № 16 вартістю 4000 доларів США, що еквівалентно 95760 грн., комп'ютерний планшет «Ipad 4 32 CB», вартістю 2700 дихранів, що еквівалентно 16424 грн.; враховуючи 1/2 вартості автомобіля Volkswagen T 5 в сумі 190323 грн., всього на загальну суму 377119 грн.

В вересні 2015 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якому посилалась на те, що під час її шлюбу з ОСОБА_2, ними було придбано зазначене останнім майно у позові, але деяке придбане за іншу суму ніж зазначив останній, а також і інше майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме: колекція фляжок армійських вартістю 10000 доларів США, або 230000 грн.; автомобіль «Фольксваген Транспортер» вартістю 60000 грн.; бетонозмішувач Forte 225 л, вартістю 3035 грн.; газова автоматична колонка «Silena», вартістю 920 грн., яка знаходиться за місцем проживання ОСОБА_2; газова плита «Indesit», вартістю 2000 грн., комп'ютерний планшет Іраd 4 32 Gb, вартістю 2700 доларів США, або 62100 грн.; чохол до комп'ютерного планшету Іраd 4, вартістю 119 доларів США, або 2737 грн., телефон мобільний «Nokia С2 Magenta», вартістю 594 грн.; телефон мобільний «Nokia Asha 501», вартістю 777 грн. Таким чином, зазначила, що ними було придбано спільного сумісного майна подружжя на суму: 489648 грн. На підставі зазначеного, ОСОБА_1 просила суд виділити їй у власність : газову плиту «Indesit» вартістю 2000 грн., телевізор «Philips 32 PFL3606H58», вартістю 3742 грн.; телефон мобільний «Nokia C5-06», вартістю 1393 грн.; м'ясорубку «МЕ 657» вартістю 1371 грн., міксер «Оrion», вартістю 281 грн.; пилосос циклонний «LG VK69164N», вартістю 567 грн.; пральну машину «Whirpool AWE6415» вартістю 3131 грн., а всього майна на суму 42485 грн., враховуючи 1/2 вартості автомобіля «Фольксваген Транспортер» в сумі 30000 грн., що вибув з володіння ОСОБА_1; Виділити у власність ОСОБА_2: контейнер металевий вартістю 46000 грн., колекцію фляжок армійських вартістю 230 000 грн., фотоапарат «Cаnon ЕOS 5D Магк III» вартістю 69000 грн., бетонозмішувач Forte 225 л, вартістю 3035 грн.; бетонозмішувач БСМ ВМ-140 вартістю 2000 грн., газову автоматичну колонку «Silena», вартістю 920 грн., комп'ютерний планшет Іраd 4 32 Gb, вартістю 62100 грн.; чохол до комп'ютерного планшету Іраd 4, вартістю 2737 грн., телефон мобільний «Nokia С2 Magenta», вартістю 594 грн.; телефон мобільний «Nokia Asha 501», вартістю 777 грн., а всього майна на загальну суму 447163 грн., враховуючи 1/2 вартості автомобіля «Фольксваген Транспортер» в сумі 30000 грн., що вибув з володіння ОСОБА_1; Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5509 грн. 40 коп., що є 1/2 витрат на утримання «Фольксваген Транспортер», а також грошову компенсацію в розмірі 404678 грн. до рівності часток у спільному сумісному майні подружжя, та судовий збір.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 липня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя - задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя задоволено частково. Судом вирішено провести розподіл спільного майна подружжя наступним чином: виділити у власність ОСОБА_2: мобільний телефон «Nokia С5-06», вартістю 1393 грн., телевізор «Philips 32 PFL3606H58» вартістю 3742 грн., м'ясорубку МЕ 657, вартістю 1371 грн., пилосос циклонний вартістю 567 грн., всього на суму 7073 грн.; виділити у власність ОСОБА_1: собаку породи Кане-Корсо за прізвиськом «Тамірлана», вартістю 3500 грн., пральну машинку «Вірпул» вартістю 3131 грн., міксер «Оріон» вартістю 281 грн., всього на суму 6912 грн. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля Volkswagen T5 реєстраційний номер НОМЕР_3 у розмірі 102578,56 грн. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на утримання автомобіля Volkswagen T5 реєстраційний номер НОМЕР_3 у розмірі 5509,40 грн. та 80,50 грн. різницю до рівності часток.

В задоволенні решти частини вимог за первісною позовною заявою та решти частини вимог за зустрічною позовною заявою було відмовлено та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 641,07 грн., із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1008 грн. Крім того стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави недоплачену суму судового збору у розмірі 1480,56 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, викласти його у редакції, якою провести поділ спільного сумісного майна подружжя, виходячи з рівності часток, наступним чином : виділити їй у власність : газову плиту «Indesit» вартістю 2000 грн., телевізор «Philips 32 PFL3606H58», вартістю 3742 грн.; телефон мобільний «Nokia C5-06», вартістю 1393 грн.; м'ясорубку «МЕ 657» вартістю 1371 грн., міксер «Оrion», вартістю 281 грн.; пилосос циклонний «LG VK69164N», вартістю 567 грн.; пральну машину «Whirpool AWE6415» вартістю 3131 грн., собаку породи Кене Корсо «Тамірлана», вартістю 3500 грн., а всього майна на суму 45985 грн., враховуючи 1/2 вартості автомобіля «Фольксваген Транспортер» в сумі 30000 грн., що вибув з володіння ОСОБА_1; Виділити у власність ОСОБА_2: контейнер металевий вартістю 46000 грн., колекцію фляжок армійських вартістю 230 000 грн., фотоапарат «Cаnon ЕOS 5D Магк III» вартістю 69000 грн., бетонозмішувач Forte 225 л, вартістю 3035 грн.; бетонозмішувач БСМ ВМ-140 вартістю 2000 грн., газову автоматичну колонку «Silena», вартістю 920 грн., комп'ютерний планшет Іраd 4 32 Gb, вартістю 62100 грн.; чохол до комп'ютерного планшету Іраd 4, вартістю 2737 грн., телефон мобільний «Nokia С2 Magenta», вартістю 594 грн.; телефон мобільний «Nokia Asha 501», вартістю 777 грн., а всього майна на загальну суму 447163 грн., враховуючи 1/2 вартості автомобіля «Фольксваген Транспортер» в сумі 30000 грн., що вибув з володіння ОСОБА_1; Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 401178 грн. до рівності часток у спільному сумісному майні подружжя. В частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на утримання автомобіля «Фольксваген Транспортер» в розмірі 5509 грн. 40 коп., рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідачки підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, надавши суду пояснення, аналогічні змісту апеляційної скарги.

Представник позивача не визнала доводи апеляційної скаррги, просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обгрунтованим.

Інші учасники процесу до судового засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи дані вимоги закону в повній мірі виконані не були.

Приймаючи рішення по справі суд виходив з того, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.06.2010 року по 11 липня 2014 року. За час знаходження у шлюбі сторонами було придбано у власність наступне майно: мобільний телефон "Nokia С5-06", вартістю 1393 грн., м'ясорубка МЕ 657 вартістю 1371 грн., міксер Оріон вартістю 281 грн., пилосос циклонний вартістю 567 грн., контейнер металевий вартістю 46000 грн., колекція армійських фляжок, фотоапарат "Canon EOS 5D Mark III" вартістю 69000 грн., бетонозмішувач БСМ ВМ -140 вартістю 2000 грн., комп'ютерний планшет Ipad 4 32 СВ вартістю 2700 дихранів, що еквівалентно 16424 грн., чохол до комп'ютерного планшету Ipad 4 вартістю 119 доларів США, телевізор "Philips 32 PFL3606H58" вартістю 3742 грн., пральна машинка Вірпул вартістю 3131 грн., собака породи Кане-Корсо за прізвиськом "Тамірлана" вартістю 3500 грн., транспортний засіб Volkswagen T5, номер кузову НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_3 вартістю 15900 доларів США, телефон мобільний "Nokia C2 Magenta" вартістю 594 грн., телефон мобільний "Nokia Asha 501" вартістю 777 грн.

Крім того, приймаючи рішення по справі, суд також виходив з того, що суду не було надано доказів на підтвердження придбання газової автоматичної колонки "Silena", вартістю 920 грн., та газової плити "Indesit", вартістю 2000 грн., а також з того, що представник позивача не визнає факт придбання вказаного майна в період шлюбу, тому суд не врахував його при розподілі майна.

Також судом із пояснень сторін було встановлено, що у сторін на час розгляду справи наявне таке майно: мобільний телефон "Nokia С5-06", вартістю 1393 грн., м'ясорубка МЕ 657 вартістю 1371 грн., міксер Оріон вартістю 281 грн., пилосос циклонний вартістю 567 грн., телевізор "Philips 32 PFL3606H58" вартістю 3742 грн., пральна машинка Вірпул вартістю 3131 грн., собака породи Кане-Корсо за прізвиськом "Тамірлана" вартістю 3500 грн., а всього на суму 13985 грн., яке знаходиться у відповідачки.

Крім того, приймаючи рішення по справі, суд виходив з того, що транспортний засіб Volkswagen T5, номер кузову НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_3, було продано відповідачкою ОСОБА_7 за 60000 грн.

Щодо наявності іншого майна, то проаналізувавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що воно ні у позивача, ні у відповідачки не знаходиться. Тому, враховуючи те, що сторони не надали доказів, що наступне майно, а саме: контейнер металевий вартістю 46000 грн., колекція армійських фляжок, фотоапарат "Canon EOS 5D Mark III" вартістю 69000 грн., бетонозмішувач БСМ ВМ -140 вартістю 2000 грн., комп'ютерний планшет Ipad 4 32 СВ вартістю 2700 дихранів, що еквівалентно 16424 грн., чохол до нього, телефон мобільний "Nokia C2 Magenta" вартістю 594 грн., телефон мобільний "Nokia Asha 501" вартістю 777 грн., збереглося та наявне у подружжя на час розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його розподілу, а тому вважав, що у задоволенні як первісного позову, так зустрічного позову про розподіл зазначеного майна слід відмовити.

Крім того, суд дійшов висновку про необхідність виключення із зазначеного позивачем до розподілу майна металеві контейнери, оскільки вони придбавались відповідачкою до шлюбу для здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується товарними чеками від 20.05.2010 року та від 12.04.2010 року, та договором оренди торгового місця.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі та враховуючи приписи ст. ст.57, 60, 70 СК України, суд дійшов висновку, що наявне у подружжя на час розгляду справи спільне майно підлягає розподілу по 1/2 частці кожному шляхом виділу у власність позивачу: мобільного телефону "Nokia С5-06", вартістю 1393 грн., телевізора "Philips 32 PFL3606H58" вартістю 3742 грн., м'ясорубки МЕ 657 вартістю 1371 грн., пилососа циклонного вартістю 567 грн., а всього на суму 7073 грн., а також шляхом виділу у власність відповідачки собаки породи Кане-Корсо за прізвиськом "Тамірлана" вартістю 3500 грн., пральної машинки Вірпул вартістю 3131 грн., міксера Оріон вартістю 281 грн., а всьго на суму 6912 грн.

Також суд дійшов висновку, що оскільки вартість всього майна, яке підлягає розподілу становить 13985 грн., а вартість 1/2 частини становить 6992,50 грн., то до рівності долей (7073 -6992,50 = 80,50 грн.) необхідно стягнути із позивача на користь відповідача 80,50 грн.

При прийнятті рішення суд виходив також з того, що доводи позивача про те, що собака породи Кане-Корсо за прізвиськом "Тамірлана" була подарована йому особисто, не знайшли свого підтвердження у суді, так як згідно карточки реєстрації в Єдиній базі даних чипованих тварин України (дата чипування 29.10.2013 року), власником собаки вказана ОСОБА_1, згідно родоводу собаки власником також вказана ОСОБА_1 Оскільки собака, як особливий об'єкт цивільних прав, на яку поширюється правовий режим речі (ст. 180 ЦК України), придбана в період шлюбу, вона також підлягає розподілу, а зважаючи на те, що собака тривалий час проживає у відповідачки, суд вважав доцільним залишити її у власності останньої.

Стосовно автомобіля Volkswagen T5, реєстраційний номер НОМЕР_3, який був проданий відповідачем ОСОБА_1, без згоди ОСОБА_2, то на думку суду 1/2 частина вартості автомобіля підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача. При цьому судом було встановлено, що згідно пояснень свідка ОСОБА_7, він придбав автомобіль Volkswagen T5, реєстраційний номер НОМЕР_3 у ОСОБА_1 за 60000 грн., автомобіль потребував ремонту, зі слів ОСОБА_1 вона потрапила на вказаному авто у ДТП, та автомобіль отримав незначні пошкодження. Але згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 128 від 10.05.2016 року середньоринкова вартість автомобіля Volkswagen T5, 2008 року випуску, становить 205157,12 грн. Таким чином, 1/2 вартості вказаного автомобіля складає 205157,12 грн. /2 = 102578,56 грн., тому суд дійшов висновку, що саме вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача. Доводи представника відповідачки щодо неправомірності висновків вказаної автотоварознавчої експертизи належними та допустимими доказами на думку суду не спростовані.

Крім того, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог відповідачки про стягнення витрат на утримання автомобіля, оскільки понесені нею витрати на утримання автомобіля становлять 11019,40 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт від 14.01.2015 р. та 02.08.2014 року, а тому половина цих витрат у розмірі 5509,70 грн. підлягає стягненню з позивача на користь відповідачки.

В задоволенні решти частини первісного позову та зустрічного позову суд вважав необхідним відмовити.

Рішення суду в частині стягнення з позивача на користь відповідачки половини витрат на утримання автомобіля у розмірі 5509,70 грн., а такожвиключення із зазначеного до розподілу майна металевих контейнерів на загальну суму 191520грн., оскільки вони придбавались відповідачкою до шлюбу, ніким із сторін не оскаржено в установленому законом порядку. Згідно п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року „Про практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Тому рішення суду в частині стягнення з позивача на користь відповідачки половини витрат на утримання автомобіля у розмірі 5509,70 грн., а такожвиключення із зазначеного до розподілу майна металевих контейнерів на загальну суму 191520грн., оскільки вони придбавались відповідачкою до шлюбу, апеляційним судом не переглядається взагалі.

Що стосується позовних вимог щодо розподілу іншого майна подружжя, заявлених по даній справі як позивачем, так і відповідачкою, колегія суддів, проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини по справі, вважає, що висновок суду є помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Таке ж положення містить і норма статті 368 ЦК України. У силу статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Згідно п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. При цьому згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. Крім того, відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК). Крім того, як зазначено в п. 30 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Як убачається з тексту позовних заяв сторін, вони наполягали, що в період шлюбу за спільні кошти ними було придбано: мобільний телефон "Nokia С5-06", м'ясорубку МЕ 657, міксер Оріон, пилосос циклонний, контейнер металевий вартістю 46000 грн., колекцію армійських фляжок, фотоапарат "Canon EOS 5D Mark III", бетонозмішувач БСМ ВМ -140 вартістю 2000 грн., бетонозмішувач Forte 225л вартістю 3035 грн., комп'ютерний планшет Ipad 4 32 СВ, чохол до комп'ютерного планшету Ipad 4, телевізор "Philips 32 PFL3606H58", пральну машинку Вірпул, собаку породи Кане-Корсо за прізвиськом "Тамірлана", транспортний засіб Volkswagen T5, номер кузову НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_3, телефон мобільний "Nokia C2 Magenta" вартістю 594 грн., телефон мобільний "Nokia Asha 501" вартістю 777 грн., газову автоматичну колонку "Silena", вартістю 920 грн., газову плиту "Indesit", вартістю 2000 грн.

Зазначене майно було наявне на час припинення сторонами спільного ведення господарства. В подальшому відповідачка 09 березня 2015р. продала транспортний засіб Volkswagen T5, номер кузову НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 за 60000грн., що підтверджується довідкою - рахунком серії ААЕ № 102452 від 09 березня 2015р. В суд з позовом позивач звернувся в червні 2015р., а відповідачка з зустрічним позовом в вересні 2015р. Тобто, як на час звернення сторін до суду з позовами про розподіл спільного майна подружжя, так і на час винесення судом рішення автомобіль сторін був відчужений відповідачкою. Доказів того, що дані дії були вчинені нею за згодою позивача суду надано не було, тому суд правомірно дійшов висновку що при розподілі майна подружжя слід враховувати його вартість.

Що стосується іншого майна подружжя, то належних та допустимих доказів того, що його не має в наявності у подружжя на час розгляду справи суду надано не було. Представники сторін в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції поясняли не про те, що даного майно не має в наявності через його відчуження, знищення, тощо, а наполягали на тому, що воно знаходиться у протилежної сторони. Заперечуючи наявність частини майна у кожного із подружжя при ствердженні іншого про те, що воно знаходиться саме у цього подружжя, за таких обставин, свідчить про те, що сторони фактично приховують це майно від розподілу. Суд даним обставинам не дав належної правової оцінки і помилково дійшов висновку про те, що частина майна, а саме: контейнер металевий вартістю 46000 грн., колекція армійських фляжок, фотоапарат "Canon EOS 5D Mark III"., бетонозмішувач БСМ ВМ -140 вартістю 2000 грн., комп'ютерний планшет Ipad 4 32 СВ, чохол до нього, телефон мобільний "Nokia C2 Magenta", телефон мобільний "Nokia Asha 501", не збереглася та відсутня у наявності у подружжя на час розгляду справи, а тому його слід виключити з обсягу спільно нажитого майна, яке підлягає розподілу. При цьому суд не врахував роз'яснення, викладені в п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», які передбачають, що у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них приховав його, таке майно враховується при поділі.

Помилковим є також висновок суду про те, що при розподілі майна подружжя слід враховувати вартість проданого відповідачкою без згоди позивача автомобіля Volkswagen T5, номер кузову НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_3 саме у розмірі визначеному згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 128 від 10.05.2016 року, у сумі 205157,12 грн., виходячи з наступного.

Згідно п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Як убачається з тексту висновку автотоварознавчої експертизи № 128 від 10.05.2016 року, автомобіль Volkswagen T5, номер кузову НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_3, експертом не оглядався, а тому експертом була визначена не вартість даного конкретного автомобіля на час розгляду справи, а середня ринкова вартість автомобіля Volkswagen T5, 2008 року випуску. При цьому визначення цієї вартості базувалося на довідкових цінових даних продажів на ідентичний (аналогічний) колісний транспортний засіб. Згідно рецензії на даний висновок № 128 від 10.05.2016 року, він не повною мірою відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, а тому не може використовуватися без виправлення недоліків. Серед недоліків висновку № 128 від 10.05.2016 року в рецензії зазначено те, що експертом застосовано базу оцінки відмінну від ринкової вартості. Через незавершеність виконання оціночних прийомів та процедур, встановлених діючою методичною базою, експерт обмежився визначенням середньої ринкової вартості автомобіля цього типу і віку, яка становить інший вид вартості, відмінний від ринкової. У висновку експертом застосовано неринкову базу оцінки - «середня ринкова вартість», не передбачену документами діючої нормативної бази. Зокрема, Національний Стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» не містить дефініції такого поняття. Отже, у дослідженні визначено не той вид вартості, який передбачається поставленим питанням дослідження (ринкова вартість), так як експертом визначена середня ринкова вартість автомобіля цього типу і віку, а не конкретного автомобіля. Використана експертом інформація є недостатньо повною, та частково розкритою без посилання на конкретні джерела. Конкретний автомобіль експертом не оглянуто. У висновку відсутні матеріали фотофіксації його натурного обстеження. Тобто, використана експертом інформація не є достатньою для проведення оцінки конкретного об'єкта - автомобіля Volkswagen T5, реєстраційний номер НОМЕР_3. Згідно п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, яка зареєстрована в МЮУ 04 серпня 2009р. за № 724/16740, технічний огляд КТЗ експертом являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ, його комплектність, укомплектованість, технічний стан, обсяг і характер пошкоджень, пробіг за одометром і інші показники, необхідні для висновку. Визначення вартості КТЗ без його огляду можливо тільки за рішенням органу, який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки. Цей пункт експертом порушено, що дає підстави обгрунтовано сумніватися у правочинності виконаного дослідження. Тобто, технічний стан, наявність чи відсутність пошкоджень, пробіг конкретного автомобіля, умови зберігання, чинники експлуатації спірного автомобіля експертом не встановлено та у дослідженні не зазначено, не зважаючи на те, що ці фактори є ціноформуючими і саме ними у значному ступені визначається ринкова вартість конкретного об'єкта оцінки. Не врахування їх свідчить про низьку достовірність отриманого результату. Зазначені в рецінзії також інші недоліки висновку № 128 від 10.05.2016 року, який судом першої інстанції було враховано як доказ вартості спірного автомобіля сторін, яку потрібно враховувати під час розподілу майна подружжя.

В той же час, матеріали справи свідчать про те, що спірний автомобіль потрапляв в ДТП. Як зазначала відповідачка, саме через це він був проданий нею ОСОБА_7 за 60000грн., що підтверджуєтьсядовідкою - рахунком серії ААЕ № 102452 від 09 березня 2015р., розпискою про отримання коштів відповідачкою від ОСОБА_7 у розмірі 60000грн. від 09.03.2015р. та поясненнями свідка ОСОБА_7 та документами, що свідчать про ремонт даного автомобіля свідком ОСОБА_7 вже після його продажу.

Аналіз зазначених вище обставин свідчить про те, що у суду не було достатніх правових підстав при прийнятті рішення про розподіл майна майна подружжя виходити з вартості автомобіля, визначеної згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 128 від 10.05.2016 року. Інших доказів вартості проданого автомобіля на час розгляду справи сторонами надано не було. Тому колегія суддів вважає, що при розподілі майна подружжя слід було враховувати фактичну ціну, за яку був проданий даний автомобіль.

Крім того, судом взагалі не враховано під час розподілу майна подружжя бетонозмішувач Forte 225л вартістю 3035 грн.

Необгрунтованим є також висновок суду про те, що оскільки відповідачкою не було надано суду доказів придбання у період шлюбу за сумісні кошти газової автоматичної колонки "Silena", вартістю 920 грн., газової плити "Indesit", вартістю 2000 грн., а представник позивача не визнає факт придбання вказаного майна в період шлюбу, то дане майно не можна визнати спільним майном подружжя, яке підлягає розподілу між ними, оскільки судом не враховано, що позивач сам в первісній позовній заяві наполягав на тому, що дане майно було придбано подружжям в період шлюбу за сумісні кошти і просив зобов'язати відповідачку повернути йому електричну плиту. Відповідачка у зустрічній позовній заяві також наполягала на тому, що дане майно було придбано сторонами в період шлюбу за сумісні кошти, зазначивши про те, що газова автоматична колонка знаходиться за місцем проживання позивача, а газова плита "Indesit" - у неї. Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача не заперечував цього факту.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, колегія суддів вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині слід скасувати та постановити нове про часткове задоволення позовних вимог як позивача, так і відповідачки.

При цьому колегія суддів приходить до висновку, що розподілу підлягає спільне майно подружжя, яке було придбане ними в період шлюбу за сумісні кошти, було наявне у сторін на час припинення спільного ведення господарства та щодо якого відсутні докази про його відсутність у сторін на час ухвалення рішення суду, а саме:мобільний телефон "Nokia С5-06" вартістю 1393 грн., м'ясорубка МЕ 657 вартістю 1371грн., міксер Оріон вартістю 281грн., пилосос циклонний вартістю 567грн., контейнер металевий вартістю 46000 грн., колекція армійських фляжок вартістю 14000грн., фотоапарат "Canon EOS 5D Mark III" вартістю 69000грн., бетонозмішувач БСМ ВМ -140 вартістю 2000 грн., бетонозмішувач Forte 225л вартістю 3035 грн., комп'ютерний планшет Ipad 4 32 СВ вартістю 16424грн., чохол до комп'ютерного планшету Ipad 4 вартістю2737грн., телевізор "Philips 32 PFL3606H58" вартістю 3742грн., пральна машинка Вірпул вартістю 3131грн., собака породи Кане-Корсо за прізвиськом "Тамірлана" вартістю 3500грн., телефон мобільний "Nokia Asha 501" вартістю 777грн., телефон мобільний "Nokia C2 Magenta" вартістю 594 грн., газова автоматична колонка "Silena", вартістю 920 грн., газова плита "Indesit", вартістю 2000 грн. Враховує колегія суддів також те, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представники сторін погодили вартість зазначеного майна у вказаному вище розмірі.

Оскільки транспортний засіб Volkswagen T5, номер кузову НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_3, був проданий відповідачкою без згоди позивача після припинення ними шлюбних відносин та спільного ведення господарства, то при розподілі майна подружжя слід враховувати також вартість, за якою було продано автомобіль, яка становить 60000грн.

Доводи позивача про те, що собака породи Кане-Корсо за прізвиськом "Тамірлана" була подарована йому особисто, не знайшли свого підтвердження у суді, так як згідно карточки реєстрації в Єдиній базі даних чипованих тварин України (дата чипування 29.10.2013 року), власником собаки вказана ОСОБА_1, згідно родоводу собаки власником також вказана ОСОБА_1 Тому, враховуючи те, що собака, як особливий об'єкт цивільних прав, на яку поширюється правовий режим речі (ст. 180 ЦК України), придбана в період шлюбу, вона також підлягає розподілу, а зважаючи на те, що собака тривалий час проживає у відповідачки, колегія суддів вважає доцільним виділити її при розподілі майна подружжя у власність останньої.

Також під час розгляду справи встановлено, що позивач є членом Національної спілки журналістів України та має літературний псевдонім ОСОБА_5 (а.с. 68). Він займався колекціюванням армійських фляжок і встановив рекорд, так як зібрав саму велику колекцію армійських фляжок 135 екземплярів, яка потрапила до Національного реєстру рекордів України (а.с. 69). З урахуванням викладенного, при розподілі майна подружжя колегія суддів вважає, що колекцію армійських фляжок слід виділити позивачу. Також позивачу слід виділити і фотоапарат "Canon EOS 5D Mark III", так як він є фотоапаратом, призначеним для здійснення професійної зйомки і використовувався позивачем в своїй діяльності ( а.с. 50,51), а відповідачка навіть не вміє фотографувати.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, а також враховуючи частково побажання сторін щодо реального поділу спільного майна подружжя та дотримуючись принципу розподілу наявного майна в натурі і рівності часток подружжя у спільному майні подружжя, колегія суддів вважає за необхідне провести розподіл спільного майна подружжя між сторонами наступним чином:

- виділити у власність позивача: контейнер металевий вартістю 46000 грн., колекцію армійських фляжок вартістю 14000грн., фотоапарат "Canon EOS 5D Mark III" вартістю 69000грн., бетонозмішувач БСМ ВМ -140 вартістю 2000 грн., телефон мобільний "Nokia Asha 501" вартістю 777грн., телефон мобільний "Nokia C2 Magenta" вартістю 594 грн., газову автоматичну колонку "Silena", вартістю 920 грн., а всього на загальну суму 133291 грн.;

- виділити у власність відповідачки: мобільний телефон "Nokia С5-06" вартістю 1393 грн., м'ясорубку МЕ 657 вартістю 1371грн., міксер Оріон вартістю 281грн., пилосос циклонний вартістю 567грн., бетонозмішувач Forte 225л вартістю 3035 грн., комп'ютерний планшет Ipad 4 32 СВ вартістю 16424грн., чохол до комп'ютерного планшету Ipad 4 вартістю 2737грн., телевізор "Philips 32 PFL3606H58" вартістю 3742грн., пральну машинку Вірпул вартістю 3131грн., собаку породи Кане-Корсо за прізвиськом "Тамірлана" вартістю 3500грн., газову плиту "Indesit", вартістю 2000 грн., а всього на загальну суму 38181 грн.

Крім того, з відповідачки на користь позивача слід стягнути компенсацію ? частини суми, отриманої від реалізації автомобіля Volkswagen T5, номер кузову НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_3, у розмірі 30000грн., а з позивача на користь відповідачки різницю у вартості виділеного майна у сумі 47555грн. ((38181 грн.+ 133291 грн.):2 -38181 грн.=47555грн.).

Керуючись ст. ст. 303,307,309,314,316 ЦПК України, судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 липня 2016 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя та про часткове задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя.

В порядку розподілу спільного майна подружжя виділити ОСОБА_2: контейнер металевий вартістю 46000 грн., колекцію армійських фляжок вартістю 14000грн., фотоапарат "Canon EOS 5D Mark III" вартістю 69000грн., бетонозмішувач БСМ ВМ -140 вартістю 2000 грн., телефон мобільний "Nokia Asha 501" вартістю 777грн., телефон мобільний "Nokia C2 Magenta" вартістю 594 грн., газову автоматичну колонку "Silena", вартістю 920 грн., а всього на загальну суму 133291 грн.

В порядку розподілу спільного майна подружжя виділити ОСОБА_1: мобільний телефон "Nokia С5-06" вартістю 1393 грн., м'ясорубку МЕ 657 вартістю 1371грн., міксер Оріон вартістю 281грн., пилосос циклонний вартістю 567грн., бетонозмішувач Forte 225л вартістю 3035 грн., комп'ютерний планшет Ipad 4 32 СВ вартістю 16424грн., чохол до комп'ютерного планшету Ipad 4 вартістю 2737грн., телевізор "Philips 32 PFL3606H58" вартістю 3742грн., пральну машинку Вірпул вартістю 3131грн., собаку породи Кане-Корсо за прізвиськом "Тамірлана" вартістю 3500грн., газову плиту "Indesit", вартістю 2000 грн., а всього на загальну суму 38181 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю у вартості виділеного майна у сумі 47555грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію ? частини суми, отриманої від реалізації автомобіля Volkswagen T5, номер кузову НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_3, у розмірі 30000грн.

Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після його проголошення в касаційному порядку.

Головуючий

Судді