Ухвала суду № 63442082, 16.08.2016, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/1734/14-к

Провадження № 1-в/477/109/16

УХВАЛА

16 серпня 2016 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Полішко В.В., з секретарем Сірюк С.В.,

з участю: прокурора ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві клопотання голови ліквідаційної комісії ДП «Південь-Ольвія» про роз'яснення судового рішення,

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2015 року Жовтневим районним судом Миколаївської області щодо ОСОБА_2 був ухвалений обвинувальний вирок, відповідно до якого він визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 (в редакції статті від 05 квітня 2001 року), ч. 2 ст. 364 (в редакції статті від 05 квітня 2001 року), ч.1 ст. 366 КК України та з засудженого були стягнені заподіяні його злочинними діяннями збитки, в тому числі на користь Міністерства оборони України було стягнено 4220209,60 грн., сума яка знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінальної справи.

03 серпня 2016 року до Жовтневого районного суду Миколаївської області звернувся голова ліквідаційної комісії ДП «Південь-Ольвія» ОСОБА_3 з клопотанням про роз'яснення судового рішення стосовно порядку його виконання в частині повернення власнику Міністерству оборони України в особі ліквідаційної комісії ДП Південь-Ольвія речових доказів, а саме: фундаментів будівель колишніх військових містечок № 106 і № 107. В своїй заяві він зазначив, що не розуміє у кого і як він має отримати нерухоме майно ДП «Південь Ольвія», що не дає йому змоги виконати заходи з ліквідації державного підприємства, які визначені наказом Міністра оборони України від 02.12.2015 року № 685 «Про ліквідацію державного підприємства «Південь-Ольвія».

Голова ліквідаційної комісії ДП Південь Ольвія ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи судом повідомлений своєчасно та належним чином. Телефонограмою просив відкласти розгляд справи, оскільки не може зявитись в судове засідання, так як відпочиває в Карпатах.

Засуджений ОСОБА_2 та його захисник в судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили про дату та час розгляду справи судом повідомлені своєчасно належним чином.

Частиною 2 ст.379 КПК України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про розяснення рішення.

За таких обставин суд вважає за можливе провести судове засідання за такої явки і не вважає перебування на відпочинку заявника достатньою підставою для відкладення судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор висловив думку, що вирок є зрозумілим. Однак, оскільки представнику ДП «Південь-Ольвія» цей вирок є незрозумілим, просив розяснити вирок представнику.

Вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи та клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим дана правова норма не містить, а із її змісту вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Як зрозумів суд з поданого клопотання (так як представник ліквідаційної комісії в судове засідання вкотре не зявився), рішення заявнику незрозуміле, оскільки вирок не містить чіткої вказівки у кого і як він має отримати нерухоме майно ДП «Південь Ольвія», що не дає йому змоги виконати наказ Міністра оборони України. Тобто, з зазначеної заяви вбачається, що представнику не зрозумілий порядок виконання вироку в частині повернення речових доказів.

У резолютивній частині вироку зазначено фундаменти будівель військових містечок…..- повернути власнику Міністерству оборони України в особі ліквідаційної комісії ДП «Південь-Ольвія».

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, в січні 2009 року, згідно з постановою слідчого військової прокуратури ОСОБА_4, будівлі та споруди, що розташовані на території колишніх військових містечок № 106 та № 107, були передані на зберігання ДП «Укрспецконверсія» ( 04050, м. Київ, вул. Мельнична, 81, корп. 20).

Тобто, вказані обєкти нерухомості знаходяться на відповідальному зберіганні ДП «Укрспецконверсія», яка зобовязана на вимогу власника повернути майно, що знаходиться у неї на зберіганні.

На виконання вироку, відповідно до пункту 59 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції), затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України (далі Інструкція щодо речових доказів), секретарем з кримінальних справ було направлене відповідне повідомлення про долю речових доказів з додатком витягом з вироку.

Вказане повідомлення було отримане 30.05.2016 року представником Міністерства оборони України (представником власника) за довіреністю ОСОБА_5 (т. 98, а.с. 154).

Статтею 380 КПК України визначено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

З наведеної статті вбачається обовязок суду розяснити зміст рішення, а не порядок його виконання.

За таких обставин, оскільки вирок суду є зрозумілим, не містить в собі положення, які б суперечили або виключали б одне одного та ускладнювали його виконання, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для його розяснення. В звязку з чим, приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про розяснення рішення слід відмовити.

Суд звертає увагу, що 10 березня 2016 року представник ДП «Південь-Ольвія» звертався з аналогічною заявою і ухвалою суду від 20 травня 2016 року у задоволенні клопотання про розяснення рішення було відмовлено. В судове засідання, яке відбулось 20 травня 2016 року представник ДП «Південь Ольвія» також не зявився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи у порядку визначеному КПК (т.98 а.с.89). Під час розгляду клопотання прокурор, так як і суд, вважав вирок зрозумілим та таким, що не потребує розяснення.

Однак, 03.08.2016 року представник ОСОБА_3 знову звертається з аналогічним клопотанням, при цьому знову не зявляється в судове засідання через «поважну» причину відпочинок в Карпатах.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання є надуманим та таким, що не підлягає задоволенню.

Нездатність та неспроможність виконати наказ Міністра оборони України автоматично не тягне за собою незрозумілість рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що представник ДП «Південь Ольвія» з завидною регулярністю направляє до суду різного роду клопотання - про повернення йому речових доказів, які не належать ДП «Південь Ольвія» та які у цьому підприємстві під час проведення досудового слідства не вилучались, розяснення рішення, яке є зрозумілим, і при цьому в судові засідання по розгляду його клопотань не зявляється. Аналізуючи зазначене, суд вважає, що таким чином представник імітує активну діяльність по виконанню наказу, при цьому не маючи за мету його виконання.

Крім цього, у своєму останньому клопотанні від 03.08.2016 року представник зазначає, що ним не отримані три ухвали суду від 20 травня 2016 року. Вказане суперечить наявним у матеріалах справи доказам (т. 98 а.с. 153-155), оскільки 30.05.2016 року зазначені ухвали, у тому числі про розяснення рішення, були отримані представником Міністерства оборони України, також зазначені ухвали були направлені на електронну адресу представника ДП «Південь Ольвія» ОСОБА_3 Проте, з цього клопотання слід зробити висновок, що представник більше пяти місяців не цікавився долею направлених ним до суду клопотань.

Суд вважає, що вищезазначені факти свідчать не про порушення прав учасника процесу, як на це вказує представник, а лише про намагання представника перекласти відповідальність за свою непрофесійність та бездіяльність на інших осіб.

Керуючись ст. ст. 98-100,.369-370, 372, 537 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання голови ліквідаційної комісії ДП «Південь-Ольвія» про роз'яснення судового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Суддя В.В.Полішко